У зв’язку з карантином дехто згадує про підтримку людей, нестачу засобів захисту, необхідність ізоляції. Інші ж справедливо зауважують, що без дієвої економіки неможлива підтримка, забезпечення засобами захисту тощо. І ця суперечка відбувається на тлі початку світової економічної кризи.
А що буде, якщо подумати комплексно?
Тобто, взяти кілька проблем і шукати, як ти можеш заробити на них, точніше заробити, вирішуючи їх. Наведу маленький приклад.
Візьмемо, на перший погляд, суперечливі тези – соціальне дистанціювання і робота економіки. Далі, – найбільш гострі проблеми:
Проблема 1. Брак коштів захисту в медичних установах. Я вже не кажу про аптеки й торгові центри. Середньостатистичний білорус або українець, коли бачить репортажі про пошиття декількох сотень тисяч виробів, ставить питання: «Де це все?» Для початку наведу маленькі розрахунки.
Цифри від МОЗ Білорусі. В лікарнях за день витрачають масок – 300 000-350 000 (тисяч, я не помилився), респіраторів – 2500-3000, захисних костюмів – 2 000-2 2000. За нормальних витрат (до епідемії) показники були наступними: 10 000-15 000 масок, 50-150 респіраторів, 40-150 костюмів.
Цієї кількості катастрофічно бракує. Треба, як мінімум, вдвічі більше. Тобто, щодня на Білорусь необхідно (за умови середньої кількості інфікованих 500-700) масок – 600 тисяч, костюмів – 4 тисячі, респіраторів – 6 тисяч. На місяць активної фази роботи системи – це 18 мільйонів (!) масок, 120 тисяч костюмів, 180 тисяч респіраторів.
Для України ці цифри множимо на 4. Разом на місяць – 72 мільйони масок, 720 тисяч респіраторів і не менше як 500 тисяч захисних костюмів.
Величезні цифри, з огляду на які стає очевидно, що навіть 500 тисяч виробів – це ніщо. Це – на один єдиний день роботи системи в українських реаліях, у кращому разі.
Проблема 2. Безробіття. Звільнення будуть. В Україні є прогноз про можливу втрату від 0,8 до 1,7 мільйона робочих місць у 2020 році (залежно від сценарію світової кризи). Не можна буде звільнити офіційно – відпустка власним коштом, перехід на 0,25 ставки, неповний робочий тиждень тощо. Сюди ж додається зупинена сфера послуг. Величезна кількість людей стикається з браком коштів для існування.
Проблема 3. Ізоляція людей старшого покоління. Їм можна заборонити виходити з дому, але питання в тому, хто буде їм доставляти все необхідне – потрібні колосальні кошти на розгортання системи соціальної підтримки. Друга підпроблема – в умовах ізоляції ці люди можуть страждати від думки, що вони «не потрібні». Погано.
А тепер зіставимо три проблеми в одну. Пенсіонери – це люди, які знають, як працювати руками. Зокрема, шити. Необхідно забезпечити їх матеріалом і вони шитимуть маски і навіть захисні костюми. Держава забезпечує замовлення на частину виробів для місцевих лікарень. Логістика – соціальна служба, яка і без того є. Унаслідок цього пенсіонери матимуть додатковий дохід і почуття причетності. Держава економить на соціальній службі (вона теж має дохід). З громадянами молодшими за віком ще легше.
Замість необхідності витрачати на усі три проблеми, держава на двох з них запускає економіку. А 72 мільйони масок – це не менше 10 тисяч нових робочих місць у період кризи. Сюди ж додамо «волонтерські» гроші, замовлення від торгових мереж. Вигода.
І, нарешті, ще одна проблема – 72 мільйони масок на місяць, мільйон респіраторів і костюмів – це небезпечні відходи, які треба утилізувати. Це обладнання з великою доданою вартістю і ціла галузь утилізації небезпечних речей після закінчення кризи. Це – новий бізнес на майбутнє.
І таких прикладів можна навести безліч. Головне – думати в комплексі, як створювати умови, а не витрачати гроші. Гроші краще заробляти. А функції держави в таких системах – стимулювати, звільняти від податків, прибираючи адміністративні бар’єри тощо.
Ігор Тишкевич, експерт програми “Міжнародна та внутрішня політика” UIF
Вам також буде цікаво:
Прогноз 2018: інфляція вийде з-під контролю Нацбанку
Russia in details: events and trends in Russia over the last week (11.07-15.07)
Російські винищувачі в Лівії: Міфи та реальність
Нема підстав для оптимізму до виборів 2019 року
Оцінка економічного ефекту від податку на виведений капітал (квітень 2018)
UIF долучився до «мозкового центру» для швидкого реагування на економічні виклики