Атомна енергетика – комплексна, наукоємна та стратегічно важлива галузь. Комплексність зумовлена кількістю процесів, які вона охоплює, починаючи з видобутку уранової руди, закінчуючи зняттям атомних об’єктів із експлуатації. Наукоємність – необхідністю підготовки висококваліфікованих спеціалістів та розробки наукових рішень. Стратегічна важливість визначається тим, що атомна енергетика відіграє вкрай важливу роль, забезпечуючи більше половини споживання електроенергії в країні та здійснюючи суттєвий вклад у вуглецеву нейтральність енергозабезпечення. І ми переконані, що ця роль залишиться значною і в подальшому.
Враховуючи зазначені вище фактори, Україна повинна забезпечити умови для максимально безпечної експлуатації та максимального економічно ефективного використання атомно-промислового комплексу.
Нещодавно було оголошено про наміри уряду розробити довгострокову програму розвитку атомної енергетики в межах реалізації Енергетичної стратегії України на період до 2035 року «Безпека, енергоефективність, конкурентоспроможність».
Ми презентуємо власне бачення плану дій з розвитку атомної енергетики та атомно-промислового комплексу України на період до 2030 року.
Розуміємо, що функціонування атомно-промислого комплексу та його розвитку охоплюють вкрай велику кількість аспектів. У нашому документі ми зосередилися на ключових моментах, особливо актуальних для вітчизняного атомно-промислового комплексу.
Документ розглядає два сценарії майбутнього атомної енергетики : збереження, який ґрунтується на якомога повнішому використанні існуючого потенціалу та розвитку, який передбачає оновлення потужностей та використання атомної енергетики ще протягом тривалого часу в майбутньому.
В дослідженні вивчено сучасний стан основних ланок ядерно-паливного циклу. Ми проаналізували ситуацію із видобутком уранової руди, перспективні родовища та інтенсифікацію видобутку з метою забезпечення власних потреб. Проаналізовано аспекти постачанням ядерного палива для українських АЕС, можливості для диверсифікації та перспективи забезпечення ядерним паливом, сфабрикованим на території України. Ключовим аспектом у цьому напрямку було те, яким чином досягнути балансу в постачанні ядерного палива, щоб забезпечити енергетичну безпеку країни.
Розглянуто сучасний стан експлуатації вітчизняних АЕС та проаналізовано орієнтовний календар зняття енергоблоків з експлуатації. Враховуючи цей фактор, ми також визначили потенційні інвестиційні проєкти (зокрема й малі модульні реактори), які спрямовані на заміщення виведених потужностей та збереження важливої ролі атомної енергетики.
Питання зняття з експлуатації також було в фарватері нашої уваги, як і питання поводження з відпрацьованим ядерним паливом та радіоактивними відходами. Воно потребує відповідальної політики держави з належним виділенням коштів для максимально ефективного та безпечного вирішення супровідних проблем.
Вам також буде цікаво:
Несколько алгоритмов борьбы с демографической проблемой
Київський меридіан 3: Зовнішні виклики та можливості України
Доповідь “Візія 2035. Проект Україна 2.0”
Путінський нацизм: погляд крізь психоаналітичну призму
Деолігархізація і закон
Майбутнє українських олігархів