Джерело: Укрінформ
Нацбанк вирішив, що приборкання норовливих цін сьогодні важливіше ніж доступність кредитів. Регуляторний поспіх виглядає, як гасіння пожежі
15 грудня Національний банк доволі неочікувано, і вже вдруге в поточному кварталі підвищив облікову ставку (монетарний інструмент, орієнтир вартості залучених і розміщених грошових ресурсів) – з 13,5% у жовтні до 14,5%. На такий крок довелося йти через перевищення запланованих темпів інфляції. Так, минулого місяця вона досягла аж 13,6% в річному вимірі. Прогноз зростання споживчих цін на рівні 12,2% на кінець 2017 року, очевидно, теж провалився. Дехто з фінансистів схильний вважати, що рішення НБУ трохи припізнилося. Адже посилення інфляційних ризиків Рада НБУ констатувала вже в липні цього року, а як відомо, макроекономічний ефект ставки має лаг у кілька місяців. До того ж кожне таке регуляторне підвищення ціни запозичення грошей так чи інакше б’є по бізнесу. Зазвичай, у цій ситуації замість кредитування бізнесової діяльності банки починають активніше купувати ОВДП (облігації внутрішніх державних позик) та депозитні сертифікати Нацбанку. Чи не спричинить це сповільнення темпів і без того слабенького економічного зростання? Голова Ради НБУ натякнув, що можливо песимісти мають рацію.
Читайте також Прогноз 2018: інфляція вийде з-під контролю Нацбанку
Яна Лаврик, експерт програми «Економіка» Українського Інституту Майбутнього прокоментувала цю тему виданню.
– Схоже, що ситуація з інфляцією виходить з-під контролю Нацбанку. При цьому НБУ посилює монетарну політику, попри те, що економічне зростання в Україні залишається вкрай слабким (2,5-2,1%) і економіка сама ще потребує стимулювання. До того ж інфляція в Україні має не стільки монетарний характер (збільшення пропозиції грошей, яке випереджає зростання виробництва товарів і послуг), скільки структурний (зростання тарифів, висока частка імпорту, енергомісткість виробництва тощо). Тому стримати інфляційний маховик виключно монетарними інструментами буде досить складно. Для того, щоб знизити інфляцію, нам необхідно в першу чергу знизити частку імпорту, стимулювати власне виробництво та імпортозаміщення. Хоча облікова ставка НБУ в Україні має переважно індикативний характер – на обсяги кредитування більше впливають надійність позичальників, правова система і т.д. – зростання ставки буде стримувати ділову активність і, відповідно, чинити тиск на економічне зростання.
НБУ ухвалює рішення про зміну ставки на підставі інфляційних очікувань. Таким чином, підвищуючи ставку наприкінці поточного року, регулятор намагається стримати зростання цін в першій половині 2018-го. А чинників для зростання цін в наступному році більш ніж достатньо: підвищення пенсій і мінімальної зарплати, очікувана девальвація і зростання цін на імпортовану продукцію, в т.ч. паливо, підвищення тарифів на газ.
Вам також буде цікаво:
“Український інститут майбутнього” оголосив переможця конкурсу реформаторів з Facebook у прямому ефірі
Прогноз 2018: наступний рік — вирішальний для освіти
Законодавчий спам
Напад ціною у мільярди: як відповість США на удар по союзниках
Данило Монін: МВФ блефує
Визначення масштабів наркотичної та алкогольної залежності. Громадські наслідки