Пресреліз презентації прогнозу економіки України на 2023-2024 роки

В Українському інституті майбутнього відбулась презентація доповіді “Ілюзія зростання. Прогноз економіки України 2023-2024”.

Директор економічних програм Анатолій Амелін та експертка економічних програм Яна Лаврик докладно розповіли про прогноз економіки України на 2023-2024 роки. Вони виділили 2 сценарії розвитку економіки України.

1. Негативний сценарій, який на наш погляд, і є базовим, тобто найбільш ймовірним – «ЕКОНОМІКА ДЕФІЦИТІВ І ВІДСУТНОСТІ СТИМУЛІВ».

Війна продовжується, але восени 2023 р. – I пів. 2024 р. завершується активна фаза бойових дій.
Зберігаються ризики блекаутів під час опалювального сезону.
В суспільстві, уряді зростають внутрішні протиріччя, відсутній консенсус щодо стратегії та вектору руху України далі.
Населення скорочується ще на кілька мільйонів (-1,5-2 млн). Зняття військового стану призводить до виїзду чоловіків, небезпека стримує більшу частину українських мігрантів від повернення.
В Україну повертаються переважно ті, хто не влаштувався на роботу в Європі та інших країнах. Тут вони потребують соціальної допомоги, а це додаткове навантаження на Бюджет.
З точки зору якості людського капіталу ми зазнаємо серйозних втрат: ті, хто поїхав і не повернувся, як правило, мають знання та навички, необхідні і важливі для виживання в сучасному світі.
Як результат – виникає криза на ринку праці, зростає дефіцит кваліфікованих трудових ресурсів. В Україні давно є проблема професійної деградації, дефіциту кваліфікованої робочої сили, а з урахуванням міграції потреба в якісних фахівцях тільки посилюється.
Роботодавцям доводиться конкурувати за окремих працівників, підвищувати зарплати, збільшувати витрати на премії і бонуси.
Виробництво концентрується навколо ВПК. Більшість секторів промисловості входить у стагнацію. Це не означає, що обсяги виробництва падають, але розвитку бізнесу немає. Доступ до капіталу вкрай обмежений, відсутні джерела фінансування, немає інвестицій, немає впевненості бізнесу у завтрашньому дні, будь-якої підтримки від держави та стимулів.
Інвестиційна активність вкрай низька, в країні дефіцит інвестиційного ресурсу. Частка інвестицій в капітал не перевищує 10-15% ВВП. Цього критично недостатньо для запуску зростання економіки. Зовнішніх інвестицій майже немає. Стимули для накопичення капіталу відсутні.
Морська логістика не відновлюється у повному обсязі та залишається дорогою. Близькість лінії фронту до Дніпра значно ускладнює і річкову логістику. Підрив дамби Каховської ГЕС практично унеможливив річкову логістику на півдні України, що негативно впливає і на обсяги морських перевозок, адже тепер товар до портів необхідно доставляти іншими видами транспорту.
2023 року імпорт зростає, у той час, як експорт знижується (в грошовому еквіваленті). Зростає дефіцит торговельного балансу.
Західна фінансова допомога значно скорочується з кінця 2023 року, але транші продовжують надходити.
Формуються передумови для послаблення гривні. НБУ запускає плаваючий курс гривні, що очікувано призводить до девальвації.
Девальвація національної валюти дещо покращує стан українських експортерів, експорт товарів починає зростати швидше за імпорт, це позитивно відбивається на сальдо торгівельного балансу 2024 року.
Україна продовжує отримувати кошти від МВФ в рамках меморандуму, але за таких умов стає ще більше залежною від рішень та вимог Фонду.
У суспільстві укорінюється думка «ми не зможемо вижити без допомоги Заходу».
Є складнощі з фінансуванням дефіциту Бюджету (і в 2023, і в 2024, але переважно в 2024 році).
З 2024 року ухвалено Національну стратегію доходів. Збільшується фіскальне навантаження, щоб передусім забезпечувати оборонний сектор ресурсами. Проте це не призводить до відчутного збільшення податкових надходжень, економіка просто йде «в тінь».
Мінфін тисне на НБУ з погляду фінансування дефіциту бюджету шляхом купівлі ОВДП, що по суті є інструментом емісії. Це створює інфляційні очікування.
При цьому НБУ дотримується досить жорсткої монетарної політики (ставка НБУ залишається незмінною як мінімум до кінця 2023 року).
Фіскалізація економіки, скасування податкових пільг на період воєнного часу, продовження перевірок, обшуків бізнесу, рейдерських дій з боку держави погіршують бізнес-клімат в Україні. Значна частка бізнесу мігрує за кордон. Відбувається ще більший відхід бізнесу «в тінь».
У суспільстві зростає напруга та протестні настрої.
На тлі низької бази порівняння ВВП демонструє позитивні темпи зростання у 2023-2024 рр., проте фактично відбувається топтання економіки на місці, консервація існуючих проблем та старих політик.
У цьому сценарії ми не розглядаємо світову фінансову кризу і стрімке падіння цін на сировинних ринках, проте якщо це станеться, то означатиме скочування української економіки в ще більш негативній сценарій «криза», з падінням ВВП, втратою робочих місць, девальвацією та банкрутствами.

2. Позитивний сценарій, ймовірність якого ми оцінюємо як низьку, – «ПОВОЄННЕ ВІДНОВЛЕННЯ».

Під позитивним ми розглядаємо сценарій, за якого економіка України зростатиме на 10-15% на рік, що було б очікуваним після падіння на 29% у 2022 році. І хоча ймовірність позитивних змін в Україні до кінця 2024 року є невисокою, ми розглянемо фактори та події, які можуть призвести до реалізації позитивного сценарію та їх позитивні ефекти для економіки.

Деокупація територій до кордонів до 24.02.2022, налагодження логістики – +3-5% зростання реального ВВП на рік:
створення додаткового ВВП за рахунок повернення територій;
нарощення обсягів експорту, зокрема завдяки використанню морського транспорту.
Продовження отримання допомоги в значущому для нас обсязі (≥ 30 млрд дол. на рік) на відновлення транспортної, енергетичної, соціальної інфраструктури, розмінування територій – +3-5% ВВП на рік. Проекти відновлення стануть першим поштовхом для зростання економіки в 2024 році, зокрема через інвестиції, зростання обсягів виробництва, створення нових робочих місць, збільшення доходів населення, зростання споживання.
Інвестиції у відновлення внаслідок теракту на Каховській ГЕС ≈ 1,5-2 млрд дол. до кінця 2024 – +0,8-1,5% зростання реального ВВП 2024 в залежності від того, яким буде співвідношення імпорту та локального виробництва у процесі будівництва та відновлення активів.
Реалізація урядом міграційної політики, із запуском пільгової іпотечної програми (або програми «житло у лізинг») – повернення 2-3 млн емігрантів в Україну – +7-12% зростання ринку споживання, а відповідно і зростання попиту, доходів бізнесу, податкових надходжень, економіки в цілому.
Відмова від концепції Національної стратегії доходів, яка передбачає фіскалізацію економіки; і навпаки проведення стимулюючої фіскальної політики, запуск с 2024 року ліберальної податкової реформи «10-10-10 без компенсаторів» – до +2-4 млрд дол. додаткових інвестицій в економіку, +1-2% зростання реального ВВП 2024.
Поступове зниження інфляції і на цьому тлі облікової ставки НБУ до діапазону 10-15% – відновлення помірної кредитної та ділової активності.
Відкриття цивільної інфраструктури на повну потужність (офлайн школи, гуртки, спортивні секції тощо) – сприятиме збільшенню продуктивності праці батьків, створенню нових робочих місць в сфері освіти, послуг.
Запуск Програми по реабілітації та ресоціалізації учасників бойових дій, соціальних програм по відновленню психічного стану українців, зокрема дітей, з метою підвищення якості людського капіталу в Україні – сприятиме підвищенню продуктивності праці українців, прискоренню зростання ВВП.

Ми розуміємо, що ймовірність реалізації одразу всіх факторів зведена нанівець, але комбінація кількох із них цілком ймовірна, тим більше, що частина з них залежить від політичної волі людей, які приймають рішення в країні.

Головною мотивацією для них повинен стати той факт, що ймовірність того, що ми виграємо війну, але програємо відбудову, зараз є вкрай високою.

Драйверами до змін в економічній політиці можуть стати:

Зміна політичних еліт внаслідок внутрішнього розколу або великого конфлікту у владі. В цьому сценарії в Україні проходять вибори, до влади приходять нові еліти, ключовим фокусом яких є економіка та економічне відновлення.
Страх діючої влади перед загрозою перевороту, революції, умовним «Майданом 3.0». Передумовою реалізації цього чинника є сильна консолідація суспільства навколо прагнення змінити економічний вектор розвитку України та перешкоджання встановленню авторитарного режиму в країні. Рушійною силою є громадянське суспільство, яке більше не є терпимим до корупції, державного беззаконня, ставлення до бізнесу як до «дійної корови», а до громадян як до плебсу. За реалізації такого сценарію відбудеться перезавантаження старих еліт, економічних регуляторів, з’явиться лідер, який очолить процес трансформацій.

Макроекономічні показники 2023-2024

Прогноз основних макроекономічних показників України 2023-2024 – базовий сценарій «ЕКОНОМІКА ДЕФІЦИТІВ ТА ВІДСУТНОСТІ СТИМУЛІВ»