Що означає мілітаризована економіка для України
Багато українських економістів вважають, єдиний спосіб вижити в таких умовах – це створити мілітаризовану економіку, що в класичному сенсі означає суттєве збільшення витрат на ВПК, збільшення оборонного замовлення, створення підприємств подвійного призначення тощо. На досвід яких країн Україна могла б спиратися і що означає мілітаризована економіка, розбиралися Vesti.ua.
Співзасновник і директор економічних програм Ukrainian Institute for the Future Анатолій Амелін важає, що інвестицій в умовах воєнних загроз ми не отримаємо, допоки не створимо комплексну безпеку для громадян та інвесторів.
За його словами, нині питання не лише в ракетах чи озброєнні, а в організації ВПК і безпеки загалом. “Україна має власні розробки і технології, які ще 10 років тому дозволяли закрити небо. А чиновники воліли робити ставку на інші проекти. Я не хочу повертатися до минулого, але треба робити висновки і приймати рішення, які дозволять передбачувано дивитися у майбутнє. Але, крім цього, бізнесу потрібні ресурси, бізнесу потрібен доступ на ринок і трудові ресурси”, – зазначає Амелін.
До речі, мілітаризація багатьох держав нині стає об’єктивним наслідком розв’язаної війни РФ в Україні. Німеччина направила понад 100 млрд євро додаткових витрат на оборону 2022 року і збільшить оборонний бюджет до більш як 2% ВВП вже з 2024-го, політичні партії Литви погодилися підтримати пропозицію уряду збільшити витрати на оборону у 2022 році до більш ніж 2,5% ВВП. А нещодавно про такі самі плани висловився президент Франції Емманюель Макрон.
Загалом, як пише Bloomberg із посиланням на звіт Стокгольмського міжнародного інституту з дослідження проблем миру (SIPRI), світові витрати на військовий комплекс вперше перевищили 2 трлн доларів, що на 0,7% більше, ніж 2021 у році.
Досвід Ізраїлю
Найчастіше поточну ситуацію в Україні порівнюють з досвідом Ізраїлю. “Приклад цієї країни хороший тим, що Ізраїль – мілітаризована країна. Там зовсім інакше побудована екосистема військово-промислових інновацій, яка, по суті, стала базою для екосистеми технологій подвійного призначення”, – говорить Амелін.
До речі, Ізраїль є найбільш мілітаризованою країною у світі з 2007 року із військовим бюджетом 20 млрд доларів, що становить 5,3% його ВВП. Проте такі значні військові витрати не заважають країні входити до першої двадцятки країн за обсягом ВВП на душу населення, і бути однією з провідних країн світу в галузі хайтеку.
Інший варіант – США з плановою економікою
Окрім Ізраїлю, як зазначає Амелін, Україна могла б звернути увагу на досвід інших країн. Наприклад, США у роки після Другої світової війни. Хоча на території США бойові дії під час Другої світової війни не велися, США були яскравим прикладом мілітаризованої економіки. Тоді у Штатах була планова економіка і найшвидше економічне зростання в історії США.
Стратегічні ресурси проводилися у кількостях, встановлених у Вашингтоні, й поділялися між кінцевими користувачами державних чиновників, які засідали у Раді з військового виробництва.
“Ключові ціни і заробітна плата регулювалися, а не віддавалися на відкуп ринкам. Переважна більшість інвестицій спрямовувалася, фінансувалася і в основному належала федеральному уряду. А тисячі приватних підприємств, які не виконували інструкції планувальників, були просто передані уряду, включаючи деякі з найбільших корпорацій країни, таких як Montgomery Ward”, – пише у себе на сторінці у Фейсбуку Амелін. Як результат, за 10 років, з 1940-го по 1950 рік економіка США зросла втричі.
Українська дилема
Повертаючись до України, де на відміну від США, війна ведеться на своїй території, очевидно влада стоїть перед жорстким вибором. Виходячи з того, що війна може тривати ще не один рік, і стійкість, яку українці продемонстрували у перші місяці війни, може зберегтися лише в тому разі, якщо її підкріпить міцний економічний фундамент.
Цього можна досягти двома шляхами: жорсткою податковою дисципліною і великою роллю держави, як у США в роки після другої світової, або за допомогою розвитку неоліберальної форми економіки за активної підтримки західних партнерів, як в Ізраїлі.
Зазначимо, що вже зараз в Україні лунають досить дискусійні заяви щодо необхідності примусового залучення безробітних, біженців і внутрішніх переселенців до суспільно необхідних робіт. За задумом уряду, така робота буде оплачуваною: держава платитиме таким громадянам зарплату у розмірі мінімальної.
“Ми фактично усуваємо можливість, коли люди могли отримувати гроші від держави і відмовлятися від запропонованої роботи. В умовах воєнного часу держава не має для цього ресурсів. Усі повинні або воювати і захищати Батьківщину, або працювати на перемогу і для фронту”, – наголосив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
Також найближчим часом уряд планує презентувати податкову реформу. З іншого боку, відразу після вторгнення РФ в Україну український уряд відмовився стягувати податки з малого бізнесу та громадян і прийняв певні послаблення для роботодавців. Крім того, у стислий термін Україна значно розширила свою співпрацю з країнами G7, США, ЄС, НАТО і Великою Британією.
Таким чином, мілітаризація економіки – це не лише про озброєння. Велику роль у подальшому розвитку відіграватимуть інвестиції, які у війну дуже складно залучати. Але і з цією метою можна впоратися, вважає Амелін.
“Треба прийняти ситуацію і вибудовувати систему роботи державного апарату, який має бути переформатований для розвитку економіки. Це й податкова реформа, і трансформація судової системи, і боротьба з корупцією. Нам потрібно хакнути систему, так само, як це зробив Сінгапур, який був корумпованою країною. Вони залучили британське право. Британське право, до речі, застосовується і в Дубаї. Там є спеціальна зона, в якій всі спори ведуться за британським правом.
Такий самий досвід свого часу запровадив Казахстан. В Астані зробили вільну зону, де працює британський суд, під юрисдикцією якого діють міжнародні біржі та компанії. І я вважаю, що Україна може і повинна зробити так само. Тим більше, що англосакси нам надають сьогодні величезну допомогу”, – зазначає Амелін.
Джерело: Vesti.ua.
Вам також буде цікаво:
Антирейдерський закон: наміри гідні, але чи буде ефект?
Тетяна Ющенко прокоментувала залучення англійського лорда в судді Казахстану
Hyperloop та євроколія: чому це не рентабельно для України
УІМ та КШДУ ім. С. Нижного розпочали всеукраїнський дискусійний тур щодо формування національної ідеї з м. Луцька
На скільки вистачить грошей у Росії?
Юрій Романенко: Україні більше не потрібен уряд-презентація