» Новини » Перехід на воєнні рейки. Чи потрібна Україні мілітаризована економіка

Перехід на воєнні рейки. Чи потрібна Україні мілітаризована економіка

Що означає мілітаризована економіка для України

Багато українських економістів вважають, єдиний спосіб вижити в таких умовах – це створити мілітаризовану економіку, що в класичному сенсі означає суттєве збільшення витрат на ВПК, збільшення оборонного замовлення, створення підприємств подвійного призначення тощо. На досвід яких країн Україна могла б спиратися і що означає мілітаризована економіка, розбиралися Vesti.ua.

Співзасновник і директор економічних програм Ukrainian Institute for the Future Анатолій Амелін важає, що інвестицій в умовах воєнних загроз ми не отримаємо, допоки не створимо комплексну безпеку для громадян та інвесторів.

За його словами, нині питання не лише в ракетах чи озброєнні, а в організації ВПК і безпеки загалом. “Україна має власні розробки і технології, які ще 10 років тому дозволяли закрити небо. А чиновники воліли робити ставку на інші проекти. Я не хочу повертатися до минулого, але треба робити висновки і приймати рішення, які дозволять передбачувано дивитися у майбутнє. Але, крім цього, бізнесу потрібні ресурси, бізнесу потрібен доступ на ринок і трудові ресурси”, – зазначає Амелін.

До речі, мілітаризація багатьох держав нині стає об’єктивним наслідком розв’язаної війни РФ в Україні. Німеччина направила понад 100 млрд євро додаткових витрат на оборону 2022 року і збільшить оборонний бюджет до більш як 2% ВВП вже з 2024-го, політичні партії Литви погодилися підтримати пропозицію уряду збільшити витрати на оборону у 2022 році до більш ніж 2,5% ВВП. А нещодавно про такі самі плани висловився президент Франції Емманюель Макрон.

Загалом, як пише Bloomberg із посиланням на звіт Стокгольмського міжнародного інституту з дослідження проблем миру (SIPRI), світові витрати на військовий комплекс вперше перевищили 2 трлн доларів, що на 0,7% більше, ніж 2021 у році.

Досвід Ізраїлю

Найчастіше поточну ситуацію в Україні порівнюють з досвідом Ізраїлю. “Приклад цієї країни хороший тим, що Ізраїль – мілітаризована країна. Там зовсім інакше побудована екосистема військово-промислових інновацій, яка, по суті, стала базою для екосистеми технологій подвійного призначення”, – говорить Амелін.

До речі, Ізраїль є найбільш мілітаризованою країною у світі з 2007 року із військовим бюджетом 20 млрд доларів, що становить 5,3% його ВВП. Проте такі значні військові витрати не заважають країні входити до першої двадцятки країн за обсягом ВВП на душу населення, і бути однією з провідних країн світу в галузі хайтеку.

Інший варіант – США з плановою економікою

Окрім Ізраїлю, як зазначає Амелін, Україна могла б звернути увагу на досвід інших країн. Наприклад, США у роки після Другої світової війни. Хоча на території США бойові дії під час Другої світової війни не велися, США були яскравим прикладом мілітаризованої економіки. Тоді у Штатах була планова економіка і найшвидше економічне зростання в історії США.

Стратегічні ресурси проводилися у кількостях, встановлених у Вашингтоні, й поділялися між кінцевими користувачами державних чиновників, які засідали у Раді з військового виробництва.

“Ключові ціни і заробітна плата регулювалися, а не віддавалися на відкуп ринкам. Переважна більшість інвестицій спрямовувалася, фінансувалася і в основному належала федеральному уряду. А тисячі приватних підприємств, які не виконували інструкції планувальників, були просто передані уряду, включаючи деякі з найбільших корпорацій країни, таких як Montgomery Ward”, – пише у себе на сторінці у Фейсбуку Амелін. Як результат, за 10 років, з 1940-го по 1950 рік економіка США зросла втричі.

Українська дилема

Повертаючись до України, де на відміну від США, війна ведеться на своїй території, очевидно влада стоїть перед жорстким вибором. Виходячи з того, що війна може тривати ще не один рік, і стійкість, яку українці продемонстрували у перші місяці війни, може зберегтися лише в тому разі, якщо її підкріпить міцний економічний фундамент.

Цього можна досягти двома шляхами: жорсткою податковою дисципліною і великою роллю держави, як у США в роки після другої світової, або за допомогою розвитку неоліберальної форми економіки за активної підтримки західних партнерів, як в Ізраїлі.

Зазначимо, що вже зараз в Україні лунають досить дискусійні заяви щодо необхідності примусового залучення безробітних, біженців і внутрішніх переселенців до суспільно необхідних робіт. За задумом уряду, така робота буде оплачуваною: держава платитиме таким громадянам зарплату у розмірі мінімальної.

“Ми фактично усуваємо можливість, коли люди могли отримувати гроші від держави і відмовлятися від запропонованої роботи. В умовах воєнного часу держава не має для цього ресурсів. Усі повинні або воювати і захищати Батьківщину, або працювати на перемогу і для фронту”, – наголосив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

Також найближчим часом уряд планує презентувати податкову реформу. З іншого боку, відразу після вторгнення РФ в Україну український уряд відмовився стягувати податки з малого бізнесу та громадян і прийняв певні послаблення для роботодавців. Крім того, у стислий термін Україна значно розширила свою співпрацю з країнами G7, США, ЄС, НАТО і Великою Британією.

Таким чином, мілітаризація економіки – це не лише про озброєння. Велику роль у подальшому розвитку відіграватимуть інвестиції, які у війну дуже складно залучати. Але і з цією метою можна впоратися, вважає Амелін.

“Треба прийняти ситуацію і вибудовувати систему роботи державного апарату, який має бути переформатований для розвитку економіки. Це й податкова реформа, і трансформація судової системи, і боротьба з корупцією. Нам потрібно хакнути систему, так само, як це зробив Сінгапур, який був корумпованою країною. Вони залучили британське право. Британське право, до речі, застосовується і в Дубаї. Там є спеціальна зона, в якій всі спори ведуться за британським правом. 

Такий самий досвід свого часу запровадив Казахстан. В Астані зробили вільну зону, де працює британський суд, під юрисдикцією якого діють міжнародні біржі та компанії. І я вважаю, що Україна може і повинна зробити так само. Тим більше, що англосакси нам надають сьогодні величезну допомогу”, – зазначає Амелін.


Джерело: Vesti.ua.