Дайджест основних військово-політичних подій навколо України (16.12.2024 – 22.12.2024)

У фокусі уваги

На шляху до мирних переговорів: у Європі відсутній консенсус щодо направлення миротворців в Україну.

16 грудня глава МЗС Польщі Радослав Сікорський заявив, що Захід має допомогти Україні зміцнити свою позицію на майбутніх переговорах із москвою, наголошуючи, що до миру слід примушувати агресора, а не жертву[1].

17 грудня В. Зеленський заявив, що Україні не потрібні такі посередники, як Орбан. Так президент України прокоментував зроблену минулого тижня заяву угорського прем’єр-міністра про телефонну розмову стосовно України з путіним.[2]

17 грудня керівник Офісу президента Андрій Єрмак заявив, що реальні переговори про стійкий мир можливі лише за вичерпання ресурсів росії для продовження війни. Єрмак наголосив, що сильним допомагають, тому Україні необхідно зберігати силу та продовжувати активну роботу з міжнародними партнерами.[3]

17 грудня з’явилася інформація, що претендент на посаду спецпредставника Трампа по Україні та Росії Келлог перед інавгурацією президента США 20 січня відвідає Київ та низку європейських країн з метою “збирання фактів”. За інформацією ЗМІ, росія у цьому списку була відсутня[4]. Однак 18 грудня агентство Bloomberg повідомило, що Келлер заявив про готовність відвідати москву, “якщо його туди запросять”[5].

18 грудня Келлер в ефірі Fox Business висловив думку, що і Україна, і росія готові до проведення діалогу про завершення війни. Крім того, він висловив упевненість, що Трамп може завершити війну до кінця 2025 року.[6]

17 грудня глава Міноборони ФРН Пісторіус заявив, що Німеччина готова відправити своїх миротворців до України. Проте німецький політик уточнив, що це станеться лише за умови схвалення Києвом та москвою відповідного мандата. Тому він вважає, що приймати рішення про присутність іноземних військ в Україні поки що зарано[7].

18 грудня В.Зеленський заявив, що підтримує ідею про миротворчі війська в Україні та позитивно оцінив зусилля французького президента у цьому напрямку. На думку українського президента, це сприятиме посиленню України. [8]

19 грудня канцлер ФРН Шольц по телефону знову обговорив з Трампом війну росії проти України. Обидва політики під час бесіди зійшлися на думці про те, що “війна росії проти України триває надто довго, і важливо якнайшвидше стати на шлях до чесного, справедливого та стійкого миру”, заявив офіційний представник уряду ФРН Штеффен Хебештрайт. Це вже друга телефонна розмова Шольца з Трампом після того як останій переміг на президентських виборах у США[9].

20 грудня у комюніке саміту ЄС, що пройшов у Брюсселі, вперше для подібних документів з’явилася формула “росія не повинна перемогти”. Текст схвалили лідери всіх 27 країн ЄС, включаючи прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана, хоча, за інформацією ЗМІ, внесенню цієї пропозиції в комюніке передувала тривала дискусія. Напередодні, 18 грудня, на полях саміту в конфіденційній обстановці пройшли переговори президента України з європейськими лідерами та генсеком НАТО Марком Рютте. В. Зеленський не розкрив подробиць свого спілкування з лідерами ЄС. “Тільки разом США та Європа можуть реально зупинити путіна та врятувати Україну, — єдине, що сказав після закінчення зустрічі український президент. Європейських гарантій безпеки буде недостатньо, тому що справжні гарантії — це НАТО”[10].

21 грудня прем’єр-міністр Іспанії заявив, що Мадрид не планує направляти війська для участі у миротворчих силах на лінії розмежування між росією та Україною[11].

22 грудня було опубліковано шостий огляд Механізму розширеного фінансування Міжнародного валютного фонду (МВФ), згідно з яким оновлений базовий прогнозний сценарій МВФ передбачає закінчення розв’язаної росією війни проти України наприкінці 2025 року, а негативний сценарій — її завершення у середині 2026 року.[12]

Направлення миротворців в Україну розглядається деякими політиками як гарантія запобігання поновленню російської агресії у разі досягнення позитивних результатів у ході майбутніх мирних переговорів. При цьому обговорюються кілька варіантів: відправити війська до України у разі припинення вогню (до завершення переговорів) або направити миротворців після укладання мирної угоди.

Обраний президент США Дональд Трамп уже дав зрозуміти, що не горить бажанням спрямовувати американські війська в Україну, покладаючи основний тягар на Європу, у якій на даний момент немає консенсусу з цього питання. Переговори, які проводить президент Франції Емманюель Макрон, перебувають на ранній стадії, але вони вже виявили розбіжності щодо можливих цілей і мандату такої місії і навіть щодо того, наскільки доцільно порушувати це питання зараз.

Публічно європейські лідери говорять про необхідність посилення військової та фінансової допомоги Україні, а також відсутність ознак готовності москви і Києва до переговорів. Проте безсумнівно, що за лаштунками європейської політики посилено обговорюється варіант заміни членства України в НАТО десятками тисяч солдатів-миротворців як гарантії безпеки. За деякою інформацією, чисельність цього контингенту може становити до 100 тисяч військовослужбовців коаліції з 5-8 країн, включаючи ФРН, Францію, Італію, Британію та Польщу.[13]

Враховуючи високу зацікавленість США у позитивному вирішенні цього питання на тлі явно вираженого небажання Трампа приймати чи запрошувати Україну до НАТО, можна припустити, що Вашингтон після інавгурації обраного президента 20 січня активізує свою діяльність на користь створення відповідної європейської коаліції, включно з обіцянкою надання фінансової допомоги.

Основні події тижня

Допомога Україні: НАТО координуватиме надходження військової допомоги Києву.

НАТО взяла на себе координацію доставки військової допомоги Україні. За даними ЗМІ, цей крок хоч і був запланований, відкладався на кілька місяців. Як уточнюють, таке рішення зробить можливою «більш активну роль НАТО у війні», і це не вимагатиме від альянсу направлення в зону конфлікту власних військовослужбовців. Іншою причиною називається прагнення керівництва НАТО захистити процес надання військової допомоги Україні від зміни настроїв у Вашингтоні при адміністрації обраного президента Дональда Трампа.[14]

Німеччина передала Україні шостий ЗРК IRIS-T.[15]

Норвегія виділить $242 млн на зміцнення флоту України. Кошти направлять на навчання та придбання різного обладнання, зокрема для розмінування.[16]

Велика Британія готує новий пакет допомоги Україні на $286 млн, який містить:

– обладнання для посилення українських ВМС, включаючи малі катери, розвідувальні БПЛА, безекіпажні надводні кораблі, протимінні безпілотники;

– обладнання протиповітряної оборони, зокрема, радари, наземні хибні цілі та системи радіоелектронної боротьби з безпілотниками;

– забезпечення обслуговування та постачання запчастин до раніше відправленого обладнання.[17]

Бельгія перенесла постачання Україні своїх перших літаків F-16 на пізніший термін через відсутність підготовлених пілотів та запчастин.[18]

Велика Британія екстрено виділила Україні близько $44 млн. $25 млн із цієї суми підуть на термінові ремонти енергомереж та посилення енергосистеми. Ще $19 млн направлять на гуманітарну допомогу найуразливішим групам населення.[19]

Австралія оголосила про новий пакет допомоги для відновлення української енергетики на 50 млн. євро.

Швейцарія виділила Києву додаткові $50 млн як допомогу для відновлення енергосистеми, ремонту зруйнованих житлових будинків та надання гуманітарної допомоги.[20]

Євросоюз щомісяця надаватиме Україні €1,5 млрд з січня 2025 року. Кошти надходитимуть з доходів від заморожених російських активів і можуть бути використані у військових цілях.[21]

Що чекає на Україну після інавгурації Трампа?

За інформацією The New York Times, конгрес США переосмислює підтримку України на тлі обрання Трампа. Деякі республіканці, які раніше підтримували військову допомогу Києву, пом’якшують свої позиції під впливом ізоляціоністських поглядів Трампа. Тиск ультраконсервативного крила партії спричинив заклики перенаправити допомогу Україні на інші потреби, такі як підтримка Ізраїлю або внутрішні проєкти, включаючи охорону кордонів. Очікується, що Трамп отримає контроль за невикористаними мільярдами допомоги Україні, що ускладнить майбутні обговорення фінансування війни. Республіканці, такі як сенатор Ліндсі Грем, тепер підносять ідею надання Україні кредитів замість прямої допомоги. У той же час такі лідери, як голова республіканців в Сенаті Мітч Макконнелл (термін якого закінчується), і голова Комітету з асигнувань Сьюзен Коллінз продовжують наполягати на необхідності підтримки Києва, проте їх позиції слабшають.[22]

Пізніше видання Financial Times повідомило, що команда обраного президента США Дональда Трампа заявила європейським чиновникам, що нова адміністрація США планує продовжувати допомогу Україні.[23]

16 грудня обраний 47 президент США Дональд Трамп провів свою першу після перемоги на виборах пресконференцію. У спілкуванні з журналістами Трамп підтвердив свій намір якнайшвидше розпочати переговори щодо війни в Україні, зазначивши про наявність у В.Зеленського прагнення “до миру”. При цьому політик заявив про “незначний прогрес” у цьому питанні. Трамп також назвав “помилковим і дурним” рішення адміністрації Байдена дозволити використовувати американську зброю для ударів углиб росії і не виключив можливості перегляду цього рішення. Крім того, на запитання журналістів, чи має Україна поступитися росії частиною своєї території, обраний президент США відповів, що “там немає жодної будівлі і люди туди не повернуться” і, на його думку, на відновлення зруйнованих росії українських міст може піти 100 років.[24]

21 грудня В. Зеленський у Києві зустрівся з директором ЦРУ Вільямом Бернсом, який здійснив свій останній візит до України на цій посаді.[25]

22 грудня ряд ЗМІ, з посиланням на Видання El Pais, опублікували інформацію про нібито направлене Трампом послання українському президентові із закликом почати думати про припинення вогню і відмовитися від усіх тимчасово окупованих рф територій. «[Владі України] приємно говорити, що вони хочуть повернути свої землі, але міста здебільшого зруйновані. Ви подивіться на деякі з цих міст — там не залишилося жодної цілої будівлі. Тому, коли Ви кажете „поверніть країну“… Що повернути? [Зруйнованим у боях населеним пунктам України буде потрібна] 110-річна реконструкція», — цитує видання послання Трампа.

Проте видання стверджує, що сигнали, які надсилає офіційному Києву Вашингтон, не є виключно негативними. Наприклад, генерал Кіт Келлог, якого Трамп призначив спеціальним представником США з питань України, привселюдно похвалив нові пакети озброєнь від адміністрації президента Джо Байдена та дозвіл Україні атакувати західною далекобійною зброєю цілі в глибині російської території. Такий стан речей, на думку видавництва, лише наголошує, що Трамп хоче досягти миру, але з позиції сили[26].

Загалом Трамп продовжує побічно підтверджувати наявність серйозних розбіжностей свого бачення варіантів припинення російсько-українського конфлікту порівняно з “Мирним планом” Києва. І в питанні посилення України постачанням сучасного та далекобійного озброєння. І щодо майбутнього окупованих Росією українських територій.

Полярні публікації у пресі про майбутні дії Вашингтона на українському напрямі після обрання Трампа можуть свідчити про відсутність єдиної та чітко сформульованої стратегії нової команди Трампа з українського питання. При цьому особливості характеру обраного президента США не дозволяють повною мірою довіряти його уривчастим висловлюванням щодо України та переговорного процесу. Проте більшість експертів сходяться на думці, що Трамп не дозволить росії розмовляти з позиції сили на майбутніх переговорах щодо України і не дозволить москві вийти беззастережним переможцем із цього конфлікту.

Чи зможе Північна Корея допомогти москві звільнити Курську область?

16 грудня Пентагон, в особі свого спікера генерал-майора Пета Райдера, заявив про те, що північнокорейські військові вперше вступили в бій з українськими військами і зазнали втрат убитими та пораненими.[27]

16 грудня Представник Держдепу США Меттью Міллер озвучив позицію Вашингтона, згідно з якою задіяння солдатів КНДР у бойових діях на території України стане новою ескалацією конфлікту. “Північнокорейські солдати, розгорнуті під Курськом, є законними цілями. Вони вступили у війну, і як комбатанти є законними цілями для українських військових. Але якщо вони перетнуть кордон з Україною, це вважатиметься додатковою ескалацією з боку уряду росії, а також уряду Північної Кореї”, — наголосив Міллер. Він також підтвердив загибель північнокорейських військових у Курській області.[28]

17 грудня ЗМІ з посиланням на командування Сил спеціальних операцій ЗСУ опублікували інформацію, що в боях на Курщині було вбито 50 і поранено 47 північнокорейських солдатів. При цьому наголошується, що серйозні втрати спричинені, зокрема, відсутністю бойового досвіду у військовослужбовців КНДР.[29]

17 грудня ЗМІ з посиланням на головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського повідомили про те, що російська армія з 15 грудня веде інтенсивні наступальні дії в Курській області, задіявши підрозділи північнокорейської армії.[30]

Напередодні опублікування цієї інформації, 16 грудня, путін на засіданні розширеної колегії російського міноборони охарактеризував вторгнення Збройних сил України до Курської області як «злочин проти російського народу» і втретє за чотири місяці поставив ВС росії завдання «викинути супротивника» з території регіону.[31]

Путін уже виступав із аналогічними заявами раніше. Так, 12 серпня, через шість днів після початку настання ЗСУ, він зажадав від Міноборони «вибити противника» з території росії та забезпечити надійне прикриття кордону. 5 вересня путін вкотре заявив про необхідність «викинути супротивника» та «надійно захистити громадян». При цьому він стверджував, що ВС рф почали “поступово видавлювати” супротивника з прикордонних районів.

За інформацією видавництва Yonhap із посиланням на дані Національної розвідувальної служби Південної Кореї, втрати КНДР у війні росії проти України досягли 1100 осіб. Уточнюється, що йдеться про кількість «жертв серед військових», тобто маються на увазі загиблі солдати.

Тим часом в Об’єднаному комітеті начальників штабів Південної Кореї заявили, що Пхеньян готує відправку до додаткових сил і військову техніку, щоб підтримати її армію на полі бою. Повідомляється, що в основному будуть поставлені 240-міліметрові ракетні та 170-міліметрові самохідні артилерійські установки.[32]

За інформацією ЗМІ, путін міг заплатити Кім Чен Ину до $6 млрд за постачання зброї та відправлення північнокорейських солдатів. При цьому вартість поставлених Пхеньяном озброєнь оцінюється в діапазоні від $1,72 млрд до $5,5 млрд, сплачених частково готівкою, а частково —нафтою та продовольством. Ще до $500 млн москва заплатила за направлених до росії солдатів КНДР.[33]

Польща-Україна: протиріччя зберігаються?

16 грудня були опубліковані результати проведеного Польським центром Мєрошевського опитування, згідно з якими українці стали значно гірше ставитися до Польщі та поляків. Лише 41% українців зараз позитивно ставляться до Польщі та поляків (4% з них – “дуже добре”, 37% – просто “добре”). Наприкінці першого року війни позитивно до поляків ставилися 83% українців. Тобто за майже два роки цей показник знизився вдвічі. Українці негативно сприйняли дії польських фермерів на кордоні, а також засудили акції аграріїв із розсипанням зерна, які були сприйняті як неповага до їхньої праці. Зазначається, що ці акції для українців особливо травматичні через пам’ять про Голодомор.[34]

17 грудня були опубліковані результати проведеного польським Центром дослідження громадської думки, згідно з якими вперше з початку повномасштабної війни росії проти України в польському суспільстві переважає думка, що насамперед слід прагнути до припинення конфлікту та укладання миру, навіть якщо для цього Україні доведеться відмовитися від частини своєї території чи незалежності. Такої думки, за даними CBOS, зараз дотримуються 55% респондентів, тоді як у вересні 2024 року її підтримали 39% опитаних, а у квітні 2022 року – 26%. При цьому лише 31% польських респондентів зараз вважають, що Україні слід продовжувати боротьбу без жодних поступок росії (у вересні 2024-го таких було 46%, у квітні 2022-го – 59%).[35]

17 грудня прем’єр-міністр Польщі Туск приїхав із візитом до Львова та зустрівся з президентом України В. Зеленським. На спільній пресконференції український президент назвав зустріч «надзвичайно продуктивною» та подякував Польщі за підтримку прагнення України стати членом НАТО. У свою чергу Туск заявив, що якби рішення про приєднання до НАТО залежало лише від Польщі, Україна стала б членом Альянсу за один день. За словами польського політика, Варшава робитиме все можливе, щоб зробити перспективу вступу України до НАТО реальнішою. Також прем’єр Польщі закликав посилити підтримку України та додав, що всупереч думці песимістів, Україна ефективно захищається від росії.[36]

Минулого тижня проросійські джерела поширювали інформацію про нібито зроблену главою Міноборони Польщі заяву, в якій він назвав “відвертою провокацією” факт розміщення прапорів УПА на польських БТР Rosomak, переданих Україні. Раніше він також заявляв, що Україна не може вступити до ЄС без вирішення “Волинського питання”.

^[1] https://www.dw.com/uk/sikorskij-do-mirnih-peremovi-primusuvati-rosiu-a-ne-ukrainu/a-71074173

[2] https://www.unian.net/politics/vladimir-zelenskiy-skazal–v-kontaktah-s-trampom-12855795.html

3 https://suspilne.media/lviv/904485-ermak-peregovori-pro–koli-u-rosii-ne-stane-resursiv-na-vijnu/

[4] https://www.reuters.com/world/us/trumps-ukrainanuary-trip-kyiv-other-european-capitals-2024-12-17/

[5] https://www.unian.net/politics/specpredstavitel-glasy-12856299.html?utm_source=ukrnet_news

[6] https://www.foxbusiness.com/video/6366190566112

[7] https://www.reuters.com/world/europe/berlin-eyes-role–deal-says-too-early-decisions-2024-12-16/

8 https://informator.ua/ru/samye-silnye-garantii-bezopasnosti-nsdelal-zayavlenie-o-peregovorah-s-rf

[9] https://www.facebook.com/dw.russian/posts/1%D0%B5%D1%81%D0%B5/1001404858688504/

[10] https://www.facebook.com/dw.russian/posts/%D1%8%D0-%D0%B5%D1%81-/1001907441971579/

[11] https://nv.ua/world/geopolitics/voyska-nato-v-otpravlyat-v-ukrainu-svoih-mirotvorcev-50475933.html

[12] https://www.imf.org/en/Publications/CR/Issues/2024/12/20/Ukraine-Extended-Fund-Facility-559954