1. Основні висновки(резюме):
Суспільно-політична та фінансово-економічна ситуація в контексті умов для діяльності бізнесу (резюме):
- у звітному періоді нових подій, які істотно вплинули фінансово-економічний стан в державі не відбулося, ситуація знаходиться в межах попередніх макроекономічних прогнозів;
- енергетична галузь та загалом фінансово-економічна сфери функціонують в умовах кризового стану;
- внутрішня (суспільно-політична) обстановка в Україні залишалася загалом без істотних змін та знаходилася під контролем з боку держави;
- зменшення напруженості в суспільстві внаслідок поточних воєнних дій, впливу воєнного стану загалом, стану економіки і соціальної сфери, складних умов ведення бізнесу не відмічається;
- спостерігаються завищені очікування серед населення, частково необґрунтовані, стосовно впливу адміністрації Д.Трампа на подальший перебіг подій російсько-української війни та загальну ситуацію в Україні;
- загалом загальна обстановка продовжує мати передумови до загострення через втому суспільства від війни, ракетно-авіаційні удари, проблеми на фронті, мобілізаційні заходи, проблеми з енергетикою, загрози бюджетних обмежень та (стосовно звітного періоду) -з причин продовження риторики стосовно умов закінчення війни (припинення воєнних дій).
2. Деталізований виклад інформації щодо фінансово-економічної сфери
2.1. Енергетична безпека та загальний стан енергосистеми
Щодо забезпечення електроенергією – ситуація значних змін не зазнала. Станом на кінець звітного періоду енергосистема України продовжує бути об’єктом впливу агресора та втратила потужності, але зберігає працездатність з низкою обмежень. Рівень споживання електроенергії в Україні відповідає потребам зимового сезону і поточним погодним умовам. Спроби ударів противника по об’єктам галузі продовжувалися у звітному періоді, мають місце ураження, але вони не спричинили критичних наслідків. Зокрема:
21.01.2025 під час ракетних ударів по Дніпру ракетами «Іскандер-М»/KN-23 пошкоджено низку об’єктів енергетичної інфраструктури. В м. Українка Київської області мало місце падіння уламків БпЛА на території Трипільської ТЕС пошкоджено димову трубу котельні та 3 високовольтні ізолятори, але на роботу станції це не вплинуло;
22.01.2025 під час атаки БпЛА на Запоріжжя було пошкоджено енергетичний об’єкт, під час ліквідації наслідків ворог додатково наніс 4 ракетні удари. 21 тисяча абонентів у Запоріжжі залишилась без енергетики, в тому числі – об’єкти критичної інфраструктури;
25.01.2025 в результаті атак на об’єкти в Черкаській області низка споживачів залишилася без енергопостачання.
Гострота ситуації з енергозабезпеченням частково зменшена, в першу чергузавдяки відносно теплої для умов зими погоди та зменшення споживання. На початок тижня наявні електростанції та мережі постачання працювали в режимі, близькому до максимуму своїх можливостей. Українська енергосистема залучала імпорт електроенергії з сусідніх країн.
Що стосується наступного звітного періоду (27.01.-02.02.2025), існують підстави очікувати:
- продовження ударів ЗС РФ по інфраструктурі паливно-енергетичного комплексу (залишається актуальною загроза нового комплексного/масованого удару). Його ймовірність залишається без змін – зростає в залежності від пониження температури, успіху дій Сил оборони України (зокрема, після недавніх випадків ураження об’єктів енергетичної сфери на території РФ), відповідних подій в геополітичному вимірі;
- загрози інфраструктурі, яка забезпечує роботу АЕС;
- підвищеного споживання і дефіциту генеруючих можливостей через чинник зими у випадку зниження температури;
- відновлення обмежень споживання для промислових підприємств та населення, в першу чергу у випадку нових ударів агресора по об’єктам галузі та через пониження температури;
- удари і диверсії у відношенні об’єктів газотранспортної системи після припинення Україною транзиту російського газу (оскільки попередні удари агресора по газосховищам своєї мети не досягли, ризик їх поновлення продовжує існувати);
- ураження об’єктів енергозабезпечення в прифронтових регіонах в результаті поточних бойових дій та/або знеструмлення через погодні умови.
Президент В. Зеленський за підсумками зустрічі з лідеркою Молдови Санду, яка перебуває у Києві заявив, що Україна готова доправляти у Молдову, а саме в невизнане Придністров’я, вугілля, якщо отримуватиме електроенергію. Щоб забезпечити роботу Молдовської ДРЕС на українському вугіллі в Молдову окремо можуть відправити також українських фахівців, зазначив президент: «Що я сказав з приводу ціни. Дивіться, у них об’єм 220 мегаватів – весь Тираспольський регіон. Це те, що їм потрібно. А сама станція, якщо наші люди туди зайдуть, вона (станція – Ред.) буде спроможна видавати 2 гігавати. Тобто у десять разів більше. Більше, ніж це потрібно. Якщо ми даємо їм вугілля ми готові говорити за низьку ціну, або навіть безплатно, якщо ми можемо замість цього вугілля отримати електрику».
2.2. Поточна ситуація у фінансово-економічній сфері
Поточна ситуація у фінансово-економічній сфері залишається складною, але контрольованою на тлі намагань держави забезпечити функціонування економіки, фінансування заходів оборони, стабілізацію дефіциту бюджету, видатки соціального спрямування та на відновлення.
2.2.1. Щодо загальної ситуації в економіці та умов ведення бізнесу
Щодо бізнес-активності: 1109 нових компаній було відкрито іноземними громадянами за 2024 рік, що на 24% менше, ніж у 2023 році. У порівнянні з 2021 роком, таких бізнесів поменшало на 60%. Про це повідомляє «Опендатабот» із посиланням на дані Єдиного державного реєстру.

Громадяни 78 країн відкрили бізнес в Україні торік. Найчастіше реєстрували компанії громадяни Туреччини — 201 бізнес, Польщі — 90 компаній та США — 89 бізнесів. Майже половина нових іноземних компаній зосереджені в Києві — 542 (48,9%). Також популярними регіонами є Львівщина — 137 компаній (12,4%) та Одещина — 122 компанії (11%).

Найчастіше іноземні компанії займаються оптовою торгівлею (255 компаній, 23%), програмуванням (109 компаній, 9,8%) та операціями з нерухомістю (86 компаній, 7,8%).
З початку 2025 року українські підприємці отримали 2,7 млрд гривень кредитів за державною програмою «Доступні кредити 5-7-9%». Всього за час повномасштабної війни за цією програмою видано 69 691 кредит на суму понад 273 млрд гривень, з яких 137 млрд надали державні банки. Протягом 2024 року програмою скористались 8750 агрогосподарств, які отримали кредитів на суму майже 47 млрд гривень. Програму реалізує «Фонд розвитку підприємництва», єдиним учасником котрого є Міністерство фінансів України, яке співпрацює з 46 банками.
Наразі у «клубі білого бізнесу» перебуває 7 997 компаній. Проте до списку потрапили компанії, що мають зв’язки з підсанкційними особами, не відповідають стандартам відповідального бізнесу, а у 24 компаніях з переліку на початок повномасштабної були власники з РФ. Про це повідомила платформа для роботи з відкритими даними «Опендатабот».
Наразі в жодному з цих бізнесів офіційно немає російського сліду. Хоча від початку повномасштабної війни в України діє мораторій на зміну реєстраційних даних у компаніях з власниками з Росії, окрім кількох, чітко визначених законом, випадків. Крім того, аналітики виявили серед компаній «клубу» представників, пов’язаних з підсанкційними особами спільним бізнесом.
Загалом 3,3 тис. компаній з «клубу білого бізнесу», або 42% із них заробляють від 10 до 100 млн грн на рік. Ще 177 компаній мають доходи в понад 1 млрд грн (2,2%). Майже чверть представників білого бізнесу зосереджено у столиці – 1 927 компаній. Ще 10% або 794 компанії зареєстровані на Дніпропетровщині. Замикає трійку Київщина – 594 компанії або 7%.

16% або 1 275 компаній з «білого» списку працюють у сфері оптової торгівлі. На другому місці сільське господарство – 1 120 бізнесів (14%). Нерухомістю займаються 675 компаній (8,4%), а обслуговуванням будинків та територій – 359 компаній (4,5%). Медична галузь замикає п’ятірку – 312 компаній (3,9%).

Щодо ринку праці
На кінець 2024 року офіційна кількість зареєстрованих безробітних в Україні досягла рекордного мінімуму. На кінець грудня їх налічувалося 94,2 тис. осіб, із них з них 80% (75,8 тис. осіб) – жінки. Про це повідомив голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.
«Нагадаю, зареєстровані безробітні – це особи, які шукають роботу та встали на облік у центрах зайнятості аби отримувати виплати по безробіттю. Цей показник і до війни відображав лише приблизно 1/5 реального або фактичного безробіття, вимірюваного Держстатом за методологією Міжнародної організації праці шляхом опитування домогосподарств», – пояснив Гетманцев.
Серед причин він назвав низькі стимули для реєстрації «на біржі праці», як-то невеликі виплати, невідповідність запропонованої роботи кваліфікації безробітного, бюрократична тяганина тощо.
«Із початком війни, виїзду частини громадян закордон і посилення військового обліку кількість зареєстрованих безробітних, в основному чоловіків, почала різко скорочуватись, обумовлюючи «жіноче обличчя» зареєстрованого безробіття», – зазначив Д. Гетманцев.
Водночас, як зауважив він, всі ці тенденції є далекими від реального життя, де, за різними оцінками, фактичний рівень безробіття складає 14-18% (як відсоток від економічно активного населення), а реальна кількість безробітних сягає 1,8-2,2 млн осіб. Тобто є в 20 разів є більшою за зареєстроване безробіття.

Загалом дефіцит робочої сили внаслідок мобілізації та виїзду співробітників знову став головною перешкодою для бізнесу в Україні. Частка компаній, що скаржаться на цю проблему, в листопаді минулого року сягнула історичного рекорду в 64% проти 57% у жовтні та 61% – у вересні.
У дослідженні Future of Jobs Report 2025, підготовленому в межах Всесвітнього економічного форуму зазначається, що у найближчі п’ять років певні професії, зокрема в технологічній сфері, освіті та робітничих спеціальностях, стануть більш затребуваними. Водночас деякі інші можуть зникнути або значно скоротитися. У період з 2025 до 2030 року на ринок праці впливатимуть такі ключові фактори: збільшення цифровізації; зростання вартості життя; адаптація до змін клімату; геополітична напруженість.
У цей період найбільше зростатиме попит на вакансії, пов’язані з технологіями. Особливо затребуваними стануть фінтех-інженери, фахівці зі штучного інтелекту та експерти з машинного навчання. Серед популярних напрямів також будуть: викладачі вищих і середніх навчальних закладів; працівники сільського господарства; водії доставки; будівельники; продавці; працівники харчової промисловості; медсестри; соціальні працівники; доглядальники.
Дослідники вважають, що 39% навичок, які наразі є затребуваними у працівників, за наступні п’ять років зазнають змін. Найменше значення матимуть вміння, пов’язані з фізичною вправністю, витривалістю та точністю, хоча на високому рівні ці навички все ж залишатимуться цінними. Тому представникам таких професій слід готуватися до можливих скорочень: касири; квиткові контролери; адміністративні асистенти; секретарі; працівники поштових служб; банківські касири; працівники, що займаються введенням даних.
Є також навички, які в майбутньому стануть важливими, хоча наразі не є такими. Це, зокрема, вміння працювати з мережами, знання в області кібербезпеки та управління навколишнім середовищем.
2.2.2. Щодо стану та умов для зовнішньоекономічної діяльності:
Ситуація навколо експорту української агро- та іншої продукції протягом минулого тижня: без значних змін, але залишаються ризики перекриття кордонів з західними країнами, оскільки їх об’єктивні причини наразі повністю не усунуті.
Поточний стан «зернового коридору» – без змін, на тлі наявності загроз (атак на портову інфраструктуру України) продовжує функціонувати.
У 2024 році український імпорт зріс на 11%, досягнувши $70,7 млрд. У 2024 році Україна імпортувала дронів на понад $1 млрд. Безпілотні літальні апарати увійшли у топ-10 імпортованих товарів. Абсолютну більшість з дронів (92%) було імпортовано з Китаю.
Основні імпортні товари минулого року:
нафта та нафтопродукти – $6,8 млрд (9,6%),
легкові автомобілі – $4,4 млрд (6,2%),
полімери та пластмаси – $2,85 млрд (4,0%),
лікарські засоби – $2,0 млрд (2,8%),
мобільні телефони – $1,3 млрд (1,8%) та добрива – 1,2 млрд (1,7%).
У 2024 році Україна поставила другий рекорд в історії за експортом агропродукції на 24,6 млрд доларів. План щодо експорту на 2025 рік не менш амбітний, оскільки аграрії зараз забезпечують 59% всієї валютної виручки нашої країни
2.2.3. Фінансова сфера
Правління Національного банку України (НБУ) ухвалило рішення підвищити облікову ставку з 13,5% до 14,5% річних.
Голова правління Андрій Пишний: «Це рішення спрямовується на підтримання стійкості валютного ринку, збереження інфляційних очікувань під контролем, розворот інфляційного тренду та поступове сповільнення інфляції до цілі 5%. Стримування цінового тиску ймовірно потребуватиме подальшого посилення процентної політики… Інфляція за підсумками 2024 року прискорилася до 12%, високий ціновий тиск зберігається і на початку нового року… За оцінками НБУ, прискорення інфляції тривало і у січні. Високі темпи зростання споживчих цін значною мірою визначалися тимчасовими чинниками. Водночас посилювався і фундаментальний ціновий тиск».
У Нацбанку додали, що разом з обліковою ставкою на 1 в. п. підвищуються ставки за депозитними сертифікатами овернайт, тримісячними депозитними сертифікатами та кредитами рефінансування – до 14,5%, 17,0% та 17,5% відповідно. НБУ, ймовірно, продовжить посилення процентної політики на найближчих засіданнях правління з питань монетарної політики в разі збереження ознак стійкості інфляційного тиску та загрози розбалансування інфляційних очікувань.
У січні попит населення на валюту значно збільшується. За 20 днів січня населення викупило понад $930 млн готівкової та безготівкової іноземної валюти. Про це повідомив екс-очільник Ради НБУ та голова наглядової ради «Земельнього банку» Богдан Данилишин. За його словами, із початку року Національний банк провів чистих валютних інтервенцій на суму $2,5 млрд. У такий спосіб, населення викупило 39% від усіх інтервенцій регулятора. У 2024 році купівлі валюти населенням становили 35% від валютних інтервенцій НБУ, у 2023 році – 17%, а у 2022 році – лише 4%. За 2024 рік населення наростило купівлю іноземної валюти втричі порівняно з 2023 роком.
«Таким чином, можна констатувати, що валютний попит з боку населення збільшується з геометричною прогресією», – зазначив він. На його думку, ключовим чинником дестабілізації валютного ринку була політика валютної лібералізації Нацбанку – у жовтні 2023 року запроваджено режим гнучкого курсоутворення, у 2024-му була скасована низка обмежень на виведення капіталу з країни.
«На 2025 рік МВФ очікує, що нетто-інтервенції НБУ становитимуть 36,0 млрд (+5%), що мало б забезпечити утримання середньорічного обмінного курсу на рівні 43,4 грн за 1 долар (+8%)», – повідомив Б.Данилишин.
Упродовж тижня з 13 до 17 січня Національний банк для підтримки курсу гривні продав $1,014 млрд.
22 січня висока представниця ЄС із закордонних справ Кая Каллас заявила про наявні плани Європейського Союзу щодо підтримки України:
ЄС готовий взяти на себе провідну роль у допомозі України у випадку припинення підтримки з боку США;
сукупна допомога Україні з боку ЄС вже досягла 134 млрд євро, з яких 50 млрд євро становлять озброєння;
ЄС готує 16-й пакет санкцій проти РФ і розглядатиме більш активне використання заморожених активів РФ для фінансування допомоги Україні;
до кінця січня 2025 року кількість українських солдатів, що пройшли підготовку у ЄС, досягне 75 тисяч;
сьогодні Україна є донором безпеки для ЄС, оскільки агресивні плани Кремля простягаються далеко за межі України.
2.3. Стан транспортної інфраструктури
Транспортна інфраструктура держави залишається загалом працездатною. Функціонування транспортної системи держави відбувалося в штатному режимі. Основними чинниками впливу на ситуацію є:
проведення мобілізаційних заходів серед водіїв-далекобійників та водіїв загалом;
спроби ударів противника по об’єктам портової/логістичної інфраструктури, на яких здійснюється перевантаження продукції;
загроза блокування на пунктах пропуску.
З початку 2025 року українські виробники цукру отримали нові можливості для експорту завдяки відкриттю європейського ринку. Це стало можливим через домовленості щодо лібералізації торгівлі, які дозволили експортувати цукор до ЄС без додаткових мит. Наведене означає зростання додаткових ризиків блокування пунктів пропуску через кордон.
Пальне в мережах АЗС та його постачальників в наявності. Коливання цін на внутрішньому ринку – в межах попередніх прогнозів, мають місце поточні зміни, які обумовлені переважно підвищенням акцизів, коливаннями курсу долару та не спричинили суттєвого впливу на діяльність бізнесу.
Ставки на перевезення автомобільним транспортом цього тижня залишаються стабільними після зниження вартості перевезень минулого тижня через зменшення обсягів експорту та сезонний спад попиту. Про це повідомили «Spike Brokers» у Telegram: «Очікується, що ринок залишатиметься стабільним до кінця зими, хоча можливі коливання ставок у лютому, коли попит на аграрні перевезення може зрости через сезонні фактори. Це може призвести до незначного підвищення тарифів, особливо на маршрутах до портів ЄС. Європейський напрямок і надалі залишатиметься ключовим для українських перевізників, забезпечуючи сталість попиту та тарифів».
Україна та Європейський Союз створили робочу групу для аналізу ефективності реалізації «транспортного безвізу» та забезпечення доступу українських перевізників до повноцінного використання смарттахографів у перевезеннях. Про це повідомила прес-служба міністерства розвитку громад та територій.
Віце-прем’єр-міністр з відновлення України – міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба: «Завдяки «транспортному безвізу» експорт України автомобільним транспортом до ЄС зріс на 42%, імпорт з країн ЄС до України – на 37%. Майбутнє перевезень в Європі полягає у відсутності дозволів, і ми прагнемо до того, щоб лібералізація стала постійною без потреби продовжувати угоду», – наголосив.
Друге рішення, що було схвалено спільним комітетом, це визнання смарттахографів, що використовуються українськими перевізниками.
«Тривалий час вітчизняні компанії не могли повноцінно використовувати нові вантажівки, в яких були встановлені смарттахографи, через відсутність відповідних ключів. Такі ключі видаються лише країнам-членам ЄС. Своєю чергою смарттахографи дозволяють контролювати режим праці та відпочинку водія», – пояснив міністр.
Тепер українські перевізники у рамках угоди про лібералізацію перевезень можуть використовувати відповідне обладнання. Для цього Європейська Комісія надаватиме компетентним органам України криптографічний матеріал для видачі карток тахографа для водіїв, майстерень, компаній та контролюючих органів.
В АТ «Укрзалізниця» прогнозують скорочення обсягу перевезень вантажів у 2025 році. Про це йшлося під час засідання Експортного офісу. За словами заступника директора департаменту технології перевезень та комерційної роботи АТ «Укрзалізниця» Валерія Ткачова, у п.р. прогнозується падіння обсягу перевезень вантажів приблизно на 10 млн т. «Ми розуміємо, що зменшився врожай зерна, ми розуміємо, що втрачаємо обсяги вугілля через захоплення територій. Ситуація з ударами по енергоінфраструктурі також негативно впливає на всі без винятку галузі. Тому наступного року очікуємо зменшення обсягу перевезення мільйонів на 10. У 2024 році ми перевезли 174,9 млн т вантажів, а цього – приблизно 165,5 млн т», – уточнив Валерій Ткачов. Він додав, що приблизно на 5 млн т скоротиться обсяг перевезення зернових – до 35- 35,5 млн т. Із них орієнтовно 14 млн т становитиме врожай 2024 року, а 20-21 млн т – урожай п.р. «Але це лише прогнози. Ми сподіваємося, що все буде гаразд, що врожай п.р. покращиться. Також маю надію, що наші металурги збільшать і видобуток, і виробництво металів», – зауважив представник УЗ.
2.4. Фінансові та економічні прогнози, які були оприлюднені у звітному періоді:
Згідно повідомлення НБУ, українська економіка продовжує відновлюватися, але повільнішими темпами, ніж прогнозував Національний банк у жовтні минулого року. Зокрема, реальний ВВП України у 2024 році зріс на 3,4% проти очікуваних 4%. Прогноз на 2025 рік також знижено – до 3,6% замість 4,3%.
Минулого року темпи економічного зростання сповільнилися порівняно з 2023 роком. Це пояснюється не тільки гіршими врожаями та дещо слабшим, ніж очікувалося, зовнішнім попитом, а й реалізацією ризиків збільшення інтенсивності бойових дій, посиленням повітряних атак РФ та пов’язаним із цим дефіцитом електроенергії. Збереження високих безпекових ризиків стримувало повернення мігрантів та зумовлювало значний дефіцит робочої сили.
Ураховуючи безпекові ризики та складну ситуацію на ринку праці, НБУ знизив прогноз зростання реального ВВП на 2025 рік – до 3,6%. Водночас базовий сценарій прогнозу НБУ, як і раніше, передбачає поступове повернення економіки до нормальних умов функціонування.
У 2026-2027 роках Нацбанк очікує помірне пришвидшення економічного зростання – до близько 4%. З одного боку, наслідки війни, що позначилися на дефіциті робочої сили та нестачі виробничого капіталу, і надалі обмежуватимуть економіку. З іншого, – відновленню сприятимуть інвестиції в енергетичні та виробничі потужності, збереження доволі м’якої фіскальної політики та зростання приватного споживання на тлі збільшення доходів населення.
Оновлений макроекономічний прогноз Національного банку України (НБУ) передбачає інфляцію за підсумками 2025 року на рівні 8,4%, хоча раніше очікувалося її уповільнення до 6,9%. Водночас НБУ зберігає прогноз повернення інфляції до цільового рівня 5% у 2026 році, повідомляє прес-служба регулятора. У Нацбанку зауважують, що за підсумками 2024 року інфляція пришвидшилася до 12%, що перевищило попередній прогноз НБУ, який передбачав зростання цін на 9,7%. За оцінками НБУ, прискорення інфляції тривало й у січні. Високі темпи зростання споживчих цін значною мірою визначалися тимчасовими чинниками, передусім пов’язаними з ефектами гірших минулорічних урожаїв. Водночас посилювався й фундаментальний ціновий тиск.
Зокрема, про це свідчить подальше пришвидшення базової інфляції (до 10,7% у річному вимірі у грудні минулого року), зокрема через стрімке зростання цін на послуги (12,5% р/р у грудні). Така цінова динаміка зумовлювалася збільшенням витрат бізнесу на сировину, матеріали й електроенергію, а також підвищенням зарплат на тлі збереження дефіциту кадрів. Водночас в останні місяці певною мірою зростання цін стримувалося зміцненням курсу гривні до євро, що має вагоме значення для українського імпорту.
Згідно із оновленим макроекономічним прогнозом, у найближчі місяці інфляція продовжить зростати і перейде до зниження у другому півріччі поточного року.
Перша віце-прем’єрка, міністерка економіки Юлія Свириденко після зустрічі президента України Володимира Зеленського з лідерами бізнесу заявила, що, на її думку, керівники великих компаній зосереджені та оптимістично налаштовані щодо завершення війни в Україні або припинення її активних бойових дій у 2025 році. Ю. Свириденко повідомила, що на зустрічі обговорювали нові інвестиції в розмірі 450 млн євро. На її думку, великі компанії повинні обговорювати гарантії безпеки для бізнесу зі своїми урядами, щоб визначити, що саме вони можуть забезпечити. Це, за її словами, дасть компаніям впевненість у здійсненні інвестицій в Україну.
У звітному періоді також було оприлюдненням низку загальних/галузевих прогнозів, досліджень та рекомендацій з розвитку. Нижче наведено низку посилань на актуальні матеріали зазначеного спрямування від бізнес-девелоперської компанії «Strategic®» (https://strategic-ua.com):
Топ-15 ШІ-трендів 2025 року: прогнози експертів
(https://techstartups.com/2025/01/01/top-15-ai-trends-for-2025-expert-predictions-you-need-to-know/)
Хоча останні кілька років були трансформаційними, 2025 рік має ще більше підштовхнути інновації у сфері штучного інтелекту, розвиваючи і розширюючи свій вплив — від реформування галузей до переосмислення користувацького досвіду. Спираючись на дискусії в соцмережах, подкасти лідерів індустрії та звіти авторитетних технологічних видань, TechStartups.com зібрав топові прогнози та тренди у ШІ-сфері, які формуватимуть 2025 рік і надалі.
Як за допомогою GenAI систематично створювати цінність (https://hbr.org/2024/12/how-to-create-value-systematically-with-gen-ai)
Різниця між інкрементальним і трансформаційним генеративним ШІ (GenAI) полягає не в технічній складності або стратегічному баченні, а в спільному розумінні того, що сприяє підвищенню ефективності вашої організації. У цій статті описано простий стратегічний інструмент, який ваша організація може використовувати як фреймворк для оцінки зрілості GenAI та розбудови потенціалу, необхідного для створення та отримання цінності від штучного інтелекту.
5 пріоритетів, які допоможуть вам поповнити ряди лідерів у ШІ-сфері (https://www.management.com.ua/tend/tend1459.html)
Багато компаній експериментують з ШІ, але скільки з них ефективно масштабують його в своїх організаціях? Щоб кількісно це оцінити, експерти Accenture розробили фреймворк для аналізу кореляції між фінансовими показниками компаній та їхніми можливостями у сфері ШІ і фундаментальними можливостями (як спостережуваними, так і заявленими). Як виявилося, лише 10% великих компаній зробили штучний інтелект ключовим фактором свого успіху. Експерти визначили 5 пріоритетів для лідерів у ШІ-сфері.
Розкриття конкурентних переваг: гайд із бізнес-аналітики
Цей гайд створений бізнес-школою IMD спеціально для тих бізнес-лідерів, які прагнуть використовувати силу науки про дані та аналітики у прийнятті рішень. Він заглиблюється в основи бізнес-аналітики — починаючи від збору та аналізу базових даних і закінчуючи захоплюючими можливостями новітніх технологій.
Data Discovery в BI: перетворення даних на дієві інсайти (https://firsteigen.com/blog/data-discovery-in-business-intelligence/)
Сьогодні Data Discovery є критично важливим інструментом для виявлення прихованих інсайтів і покращення процесу прийняття рішень у рамках Business Intelligence. Data Discovery та BI схожі за підходом, але виконують дещо різні ролі у організації. Data Discovery знаходить все більше застосування в BI, особливо за умови ефективної інтеграції. У цій статті розглянуто ключові методи та реальні застосування цього аналітичного інструменту для бізнесу.
Out-of-Stock у ритейлі: як зменшити втрати та оптимізувати асортимент за допомогою BI (https://datawiz.io/uk/blog/out-of-stock-in-retail)
Ситуація Out-of-Stock (відсутність товару в наявності) є однією з найбільших проблем у ритейлі, яка безпосередньо впливає на рівень продажу, задоволеність клієнтів і загальний товарообіг. Про те, чому проблема Out-of-Stock є критичною, як ефективно управляти асортиментом, та які BI-рішення допоможуть оптимізувати товарообіг — у статті.
Як підготувати свої дані до роботи з ШІ: 4 кроки
Дані — або все, що організації використовують для відстеження продуктивності, процесів, людей, платформ і прибутковості — є основою для штучного інтелекту. Кожна компанія має їх, незалежно від того, усвідомлює вона це чи ні. Однак, згідно зі звітом «2024 Digital Work Trends Report» (https://www.slingshotapp.io/2024-digital-work-trends-report), 45% компаній визнають, що їхні дані не готові до підтримки ШІ-ініціатив, а 19% кажуть, що це перешкода номер один, яка заважає їм рухатися вперед. У статті пропонуються чотири кроки, які компанії можуть вжити, щоб забезпечити доступність, точність, придатність до дії та готовність до використання ШІ.
Тренди даних, на які слід звернути увагу у 2025 році
(https://www.biztory.com/blog/data-trends-to-watch-out-for-in-2025)
Розумне використання даних має вирішальне значення для будь-якої організації, яка прагне залишатися на передньому краї конкурентної боротьби. Ця стаття пропонує вичерпний огляд десяти трендів у сфері даних, які вже сьогодні видозмінюють бізнес — від основ стратегій на основі ШІ і DaaP (даних як продукт) до граничних обчислень і нюансів конфіденційності даних.
3. Деталізований виклад інформації щодо суспільно-політичної обстановки
3.1. Загальна ситуація
Суспільно-політична обстановка в державі залишається кризовою. Загалом зберігається позитивний настрій суспільства щодо необхідності перемоги України у війні з РФ (але має місце тенденція до його зниження), довіра до ЗСУ на фронті (на відміну від довіри до вищого військово-політичного керівництва та системи ТЦК та СП). Водночас негативний вплив продовжують здійснювати нові авіаційно-ракетні удари агресора, поточні кризові явища на фронті, в гуманітарній, економічній, екологічній, інформаційній, фінансовій та інших сферах, які загострюються проблемами щодо питань соціального захисту населення, боротьби з корупцією, мобілізації, соціального захисту військовослужбовців та оборони держави загалом.
Загалом ворог продовжує реалізацію стратегії створення гуманітарної кризи в Україні. З цією метою продовжує удари по об’єктах цивільної та критичної інфраструктури, здійснює комплекс інформаційно-психологічних операцій, кібератаки, що призводить до погіршення настроїв та загострення гуманітарних потреб серед мирного населення.
3.2. Протягом тижня теми, які прямо чи опосередковано впливали на суспільно-політичну ситуацію (настрої громадян) загалом залишилися без змін:
- ведення бойових дій ЗСУ та певні очікуваннями суспільства щодо їхніх результатів, які загалом оцінюються як несприятливі;
- продовження ракетних та авіаційних ударів ворога, зміна акцентів ударів по населенню/цивільних об’єктах, адміністративних центрах та критичній інфраструктурі;
- значна протягом звітного періоду активізація риторики про можливості припинення/перегляду формату допомоги Україні з боку партнерів і примушення до переговорів;
- збільшення податкового навантаження та обмежені можливості держави стосовно збільшення видатків з державного бюджету на соціальні напрями;
- настрої у суспільстві щодо продовження мобілізації на тлі корупції у ТЦК;
- загальна «втома від війни», особливо серед особового складу, який тривалий час виконує бойові завдання.
Щодо соціальної політики держави
За словами першого заступника голови комітету Верховної Ради з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Михайла Цимбалюка в інтерв’ю «Українським новинам», Кабмін може «розморозити» пенсії, мінімальну зарплату та прожитковий мінімум у 2025 році. Він вважає, що замороження пенсій, мінімальної зарплати та прожиткового мінімуму на 3 роки може бути переглянуто після першого півріччя 2025 року. За словами парламентаря, внутрішній фінансовий стан дозволяє ухвалити таке рішення. Крім того, цього року Україна отримає від партнерів понад 40 млрд євро підтримки, що дасть можливість підняти стандарти. Зокрема підвищення прожиткового мінімуму дозволить підняти мінімальну пенсію, яка станом на зараз становить 2 360 грн, а майже 2 мільйони українських пенсіонерів отримують до 3 000 грн.
3.3. Щодо настроїв в суспільстві
За результатами соціологічного опитування, після потенційного відкриття кордонів для всіх категорій населення 20% українців заявили про бажання виїхати за кордон на постійне проживання. Однак переважна більшість громадян, 70%, планують залишитися в Україні. Про це свідчать дані опитування фонду “Демократичні ініціативи” та Центру Разумкова. Опитування проводилося у період з 29 листопада по 14 грудня 2024 року. Водночас 70% українців бажають залишитися в країні, а 9,3% не визначилися зі своїм майбутнім.

Інфографіка опитування фонду “Демократичні ініціативи”
Особливо велика частка бажаючих виїхати серед чоловіків — 25%, тоді як серед жінок цей показник становить 17%. Аналітики пояснюють це тим, що для жінок кордони не були закриті, і багато з тих, хто хотів виїхати, вже зробили це раніше.
Серед молоді (18-29 років) 33% респондентів заявили, що хочуть покинути країну, тоді як лише 9% серед людей старше 60 років висловили таке бажання.
Основними причинами бажання виїхати є:
- відсутність можливостей для розвитку (30,5%)
- загроза здоров’ю та життю через бойові дії (28,6%)
- недостатня соціальна підтримка з боку держави (28,6%)
- бажання возз’єднатися з родичами, які вже виїхали (26,2%)

Інфографіка опитування фонду “Демократичні ініціативи”
Згідно з даними соціологічного дослідження, проведеного Центром SOCIS, майже 70% українців готові підтримати колишнього главу ЗСУ Валерія Залужного на гіпотетичних президентських виборах.
Опитування показало, що Валерій Залужний значно випереджає інших кандидатів, включно з чинним президентом Володимиром Зеленським, результати якого з’явилися на порталі «Цензор.нет». У першому турі симульованих виборів В.Залужний отримав би 36,1% голосів, Зеленський – 24,3%. На третьому місці опинився Петро Порошенко з 9,4%. Інші учасники – Дмитро Разумков, Юлія Тимошенко та Кирило Буданов, набрали менше ніж 10%. У другому турі результати показали також перемогу В.Залужного: він отримав би 68,4% голосів, тоді як Зеленський – 31,6%.


На порталі «NV» опублікували іншу частину зазначеного опитування, яке вивчало ставлення українців до влади та їхні настрої. Дослідження виявило, що українці демонструють однаково високий рівень недовіри як до представників влади, так і до опозиції – близько 40% респондентів негативно оцінюють обидві сторони. Основні претензії громадян пов’язані з корупцією та непідготовленістю до війни.
Майже половина населення висловлює розчарування поточною ситуацією в країні, тоді як чверть зберігає надію на поліпшення.
Опитування SOCIS було організовано методом телефонного інтерв’ювання (CATI) серед 2 тисяч респондентів віком від 18 років на підконтрольних Україні територіях. Похибка результатів становить ±2,6%. Однак на сайті компанії результат зазначеного опитування відсутні.
Дослідження, проведене «Gradus Research», показало, що 85% українців вірять у закінчення війни до 2050 року. Однак найсерйознішими побоюваннями залишаються затягування конфлікту (26%) і відсутність ясності щодо майбутнього (18%).
57% громадян України погоджуються з тим, що будь-яка потенційна угода з РФ для припинення війни, яка не передбачатиме повне відновлення територіальної цілісності нашої держави, приречена на невдачу. Про це свідчать результати дослідження КМІС. Не підтримують мирної угоди з територіальними поступками найчастіше респонденти віком 60-69 років (62,5%), найрідше – віком 40-49 років (48,9%).
У територіальному розрізі найчастіше мешканці західних областей (74,6%), найрідше – східних (58,3%), у мовному – частіше українськомовні (59,9%), найрідше російськомовні (38,2%).
Більшість громадян вважають, що за подолання корупції в Україні відповідальними є президент та Офіс Президента. Про це свідчать результати дослідження «Корупція в Україні 2024: розуміння, сприйняття, поширеність». Так, 56,5% респондентів вважають, що відповідальні президент Зеленський та Офіс Президента. 39,6% вважають, що Верховна Рада України, а 25,8% – що НАБУ.

Дослідження проводилося соціологічною компанією «Info Sapiens» на замовлення Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) та включає результати опитування двох груп респондентів – населення і представників бізнесу.
Вам також буде цікаво:
Україна в німецькій політиці. Дискусія із Герхардом Гнауком
Розвиток дитини до 3-х років: потрібно створити насичене середовище і підтримати інтерес
Експерти UIF долучились до розробки правок до законопроєкту «Про управління відходами»
Вчителі Польщі продовжать страйк. Влада готується. Дайджест новин
Референдум та “всеукраїнське опитування”: рівняння з багатьма невідомими
Хотіли зробити краще, а вийшло як завжди