фото: UA.News
Країни Близького Сходу опинились на межі повномасштабної війни, – пише на своїй сторінці у соцмережі «Фейсбук» експерт програми «Міжнародна і внутрішня політика» Українського інституту майбутнього Ігар Тишкевіч.
«Чергове загострення в Сирії поставило країни регіону на межу повномасштабної війни. З одного боку, Ердоган розуміє, що повинен відповісти силою, показати, що Туреччина здатна захищати свої інтереси. З іншого боку, на тлі наближення світової економічної кризи, турецька влада не хоче входити в довгостроковий військовий конфлікт.
Для Росії мотивація приблизно така ж. Очевидно, що турецькі війська відповідатимуть. Так само очевидно, що сирійська армія спробує відбити втрачене місто Саракіб, оскільки воно знаходиться на перехресті стратегічно важливих автомобільних магістралей М-4 і М-5. Підтримувати війська Асада і вступати в зіткнення з турецькою армією – означає входити в прямий конфлікт з Туреччиною. А це тягне за собою зростання напруженості в Чорноморському басейні, можливе закриття проток (Туреччина має право на такі заходи щодо держави-агресора) і призупинення економічних проєктів, зокрема щодо експорту вуглеводнів», – зазначив Ігар Тишкевіч.
Також, додав він, Москва не може відмовитися від підтримки Асада, оскільки це тягне за собою надто великі репутаційні втрати як на зовнішньополітичному, так і на внутрішньополітичному полі.
«Найбільш вірогідним сценарієм буде обмежена ескалація, коли турецькі війська «точково» атакують сирійську армію. Після цього – спроба вийти на нову угоду про розподіл сфер впливу. Під час його підготовки кожна зі сторін має показати свою «перемогу», тому діалог буде довгим, а торг за території запеклим. Але домовленості будуть досягнуті максимум за місяць-два.
На жаль, вони не можуть довго протриматися. Якщо світова фінансова криза суттєво вдарить по турецькій та російській економікам, Анкарі та Москві потрібна буде маленька «зовнішня перемога». Тому, навіть за умови початку нового «мирного процесу», чергове загострення можливе вже до кінця літа 2021 року», – резюмує Ігар Тишкевіч.
Вам також буде цікаво:
Санкції та економічні втрати Білорусі у разі воєнного вторгнення в Україну
Sanctions against Russia: what can actually break the Putin regime
Хто і чому не дає розвиватися “Укрзалізниці”
Вибори у Грузії: чи варто чекати змін в українсько-грузинських стосунках?
Одна доба без запобіжного заходу. Що далі?
Кремль почав слідкувати за діяльністю Українського інституту майбутнього