В Українському інституті майбутнього презентували доповідь “Якою має бути зовнішня політика України після війни”.
“Коли саме настане етап після війни невідомо, проте фундамент цієї політики має закладатися вже зараз. Чим раніше ми визначимось із її концептом, тим краще. Тож ця невелика доповідь – це спроба дати загальну рамку даного концепту, не вдаючись у питання співпраці з конкретними регіонами”, – зазначив Ілія Куса, аналітик УІМ та автор доповіді.
2022-й рік можна вважати одним з найскладніших в історії нашої держави. Ми пережили перший шок від початку повномасштабної агресії РФ, втратили частину територій, оговталися, повернули частину територій, адаптувалися до потреб війни та увійшли у період війни на виснаження. Щоправда, ще рано говорити про кінець війни, попереду — не менші виклики, адже перемогти у війні — це лише одна задача, яка нині стоїть перед нами. Інша задача — перемогти у боротьбі за післявоєнний мир. Іншими словами, здобути не просто військову, але й гуманітарну перемогу.
Обидві задачі базуються не лише на цілях та перебігу воєнної кампанії на нашій території, і не лише на процесах, які відбуватимуться усередині Росії, але й на тенденціях у міжнародній політиці, як на регіональному рівні, так і на глобальному. На наш погляд, ця війна навчила нас, що світові тенденції, навіть найменш очевидні та не пов’язані з Україною, можуть впливати на нашу ситуацію. А отже, стан зовнішнього середовища є для нас не менш важливим, аніж те, що коїться на нашій території або у нашого ворога.
У доповіді визначені топ-3 ключові тенденції 2022 року у міжнародній політиці, які при цьому впливають на Україну:
- Загострення стратегічного суперництва США із Китаєм
- Автономізація регіональних держав
- Остаточна смерть старого “західного” світового порядку
Водночас в України у найближчі роки є два головні виклики. Перший – це Росія. Виклик, пов’язаний з “російською загрозою”, є нелінійним, має декілька блоків завдань, різних за характером та смислом. Зокрема це стратегічне стримування РФ; адаптація до нових реалій; пошук нового балансу; реалізація нашого транзитного потенціалу; участь у/ ініціювання постросійських інтеграційних проектів; формування регіональних партнерств/союзів; ліквідація або мінімізація “сірих зон” у регіоні.
Другий – це післявоєнна відбудова. Для нас важливо знайти своє гідне місце між інтересами усіх цих гравців, щоб не було такої ситуації, коли ми виграли війну, але програли мир, і опинилися на периферії нового світового порядку.
Детальніше про це – у новій доповіді “Якою має бути зовнішня політика України після війни”.
Вам також буде цікаво:
На скільки вистачить Євгенія Пригожина?
Якщо Україні не дадуть Javelin
Осінь Макрона. Реформи для Франції та Європи
КАЛЕНДАР КЛЮЧЕВИХ ЕКОНОМІЧНИХ ПОДІЙ
Росія детально: події та тренди в РФ за минулий тиждень (01.10 – 07.10)
Український інститут майбутнього формує наглядову раду