Перший день нового ринку електроенергії. Політ нормальний.

ФОТО: Слово і Діло

Андріан Прокіп, експерт програми “Енергетика” UIF підбив підсумки першої доби роботи ринку електроенергії у новій моделі.

Завершилась перша доба роботи ринку електроенергії у новій моделі. Можна сказати, що процес переходу відбувся настільки спокійно, наскільки це було можливо в умовах поспіху в підготовці та існуванні певних невирішених проблем. Головний неприємний момент – «падіння» системи внутрішньодобового ринку за кілька годин до 1 липня.

В результаті торгів на «ринку на добу наперед» середня ціна в Об’єднаній енергосистемі склала 1,59 грн/кВт·год, що все таки нижче встановленого державною обмеження 1,64 грн/кВт·год. Тобто різкого стрибка оптової ціни при переході у ринкове ціноутворення не сталося.

У межах Бурштинського острова ціна, зрозуміло, була вищою, за рахунок існуючої там структури генерації і відсутності «дешевших» атомної та гідро. Проте, вперше за багато років імпортували електроенергію зі Словаччини й Угорщини.
Державна Центренерго на аукціоні з двосторонніх договорів намагалась продати електроенергію за завищеною ціною, яку, звісно ж, ніхто не купив.

 При цьому, за оцінками Українського інституту майбутнього, запровадження ринкового ціноутворення все ж зумовить помітний ріст цін електроенергії. Наразі ріст цін суттєво обмежений покладанням спеціальних обов’язків на Енергоатом та Укргідроенерго, для непідвищення ціни для населення. Це, зокрема, стримує ріст середньої ціни. Окрім того, додатковий потенційний чинник росту ціни електроенергії в майбутньому – перехід на стимулююче тарифоутворення RAB. Тому зростання цін невідворотне і до нього потрібно готуватися.

Водночас, помилково вважати, що непроведення реформи стримає ціни. Навіть без проведення реформи ми прогнозуємо, що ціни зростали б у межах 6-10 % в окремі роки до 2030. Проте, найбільша проблема – без реформи відбувалось б продовження зношення та виведення з експлуатації генераційних потужностей та згодом перетворення України на чистого імпортера електроенергії.

Вочевидь, що протягом наступного 1-2 тижнів робота ринків стабілізується і формування ціни буде прогнозованим і можна буде судити про середню ціну, яка встановлюватиметься на ринках.

Тому загалом, початок роботи нової моделі відбувся позитивно.

Водночас, повністю оцінювати роботу нового ринку лише за першою добою не можна. Для цього потрібен значно триваліший період замірів. Так, протягом наступних тижнів буде остаточно зрозумілою ситуація із цінами.

Один із найбільших викликів – точність передачі даних комерційного  обліку електроенергії. І про це можна буде судити лише через кілька місяців. А достовірність даних комерційного обліку впливатиме на платіжну дисципліну. Також за результатами кількох місяців можна буде судити про рівні проплат електроенергію.

І лише через кілька років можна буде судити про те, як реформа вплине на модернізацію сектору та покращення якості енергопостачання.

Проте зрозуміло, що незадоволені реформою є. І вони можуть піти на кроки, спрямовані на компрометації ідеї ринку електроенергії. Реформа ринку електроенергії – одна із найбільш радикальних, серед тих які проводились в країні. І лише, якщо довести її до кінця, можна тримати позитивні результати. За оцінками Українського інституту майбутнього, макроекономічний ефект від реформи ринку може сягнути 72 млрд до додатково створеного ВВП до 2030 року.