Про що сигналізує школа у питанні: «Повертатися чи залишатися»?
Війна з РФ, яка, нагадаємо, почалася дев’ять років тому, точиться передусім за людей. За те, яким буде співвідношення сил між прихильниками демократичної моделі врядування, інноваційної економіки, що живиться креативним потенціалом людини, та тими, хто готовий жити в авторитарній, патерналістській системі координат. Те, якою Україна вийде з війни, значною мірою вплине і на весь європейський проєкт. Однією зі складових перемоги України є не просто повернення до кордонів 1991 р., а повернення людей, які виїхали після 24 лютого. А в ідеалі – й повернення тих, хто емігрував упродовж попереднього десятиліття. Нехай воно триватиме роками, але саме це підтвердить привабливість і спроможність українського проєкту.
Наразі відсутні консолідовані дані щодо демографічних втрат України внаслідок року повномасштабного вторгнення РФ. Утім однозначно можна стверджувати, що вони дуже відчутні й становлять один із головних викликів для економіки і повоєнного відновлення країни.
Згідно з висновками ЦЕС, 7,8 млн українців вимушено виїхали і залишаються в країнах Європи. З них 90% – жінки та діти. За даними структур ЄС, 517 123 українських дитини були інтегровані до шкільних систем цих країн станом на вересень 2022 р. Тут не враховано тих, хто дістався Великої Британії, Канади, США чи був вивезений до рф. У грудні 2022 року МОН надало дещо менші цифри: 516 243 учні та майже 11 тисяч педагогічних працівників перебувають за кордоном. Експерти ЦЕС також оперують даними про 2,25 млн українських дітей, яких було інтегровано в освітні установи країн ЄС.
Тож, у даній доповіді ми розберемо “уроки і завдання”, що постають перед усіма учасниками освітнього процесу для змін, що спрятимуть розвитку шкіл та мотивуватимуть українців повертатися, а також – оцінемо перспективи продовження реформи шкільної освіти в Україні.
Вам також буде цікаво:
Варшава різко збільшила оборонний бюджет, проте коштів на постійну американську базу там не закладено
Антон Геращенко: Надзавдання держави – вибудувати правоохоронну судову систему для захисту національних інтересів громадян
Павло Щелін: в Росії можлива Перебудова 2.0
Нормандська зустріч у «віддаленому режимі»: чи варто напружуватися?
Які рішення української влади стоять на сторожі інтересів Росії?
Russia in details: events and trends in Russia over the last week (11.07-15.07)