Стратегія титанової галузі України 2030

Титан – конструкційний матеріал майбутнього.

Світова структура титанового виробництва виглядає наступним чином:

• 90-95% титанової сировини спрямовується на отримання пігментного діоксиду титану (TiO2). Білий діоксид титану використовується для отримання титанових білил у виробництві паперу, пластиків, кераміки та інших виробів.
• 5-10% титанової сировини використовують для виплавки металу.

Основні сфери застосування металевого титану: авіабудування, ракетобудування, суднобудування, медицина.

Зважаючи на технологічні складнощі і велику капіталомісткість, металевий титан виробляється лише в 7 країнах світу: Росії, Україні, Казахстані, США, Японії, Китаї, Індії.

Титан має низку переваг перед подібними металами – алюмінієм і нержавіючою сталлю: висока міцність, щільність і стійкість до корозії, легкість, гіпоалергенність, високий рівень біосумісності (важливо для медичних імплантів).

Але водночас титан не широко використовується у виробництві товарів через його високу вартість, якщо порівнювати з алюмінієм і нержавіючою сталлю. Якщо у світі з’явиться нова технологія, яка кардинально знизить вартість переробки титану, продукція із титану зможе частково замінити вироби з алюмінію і нержавіючої сталі.

Це величезний потенціал для титанових підприємств. Сьогодні різні компанії і країни, включно з Україною, здійснюють роботи з пошуку та розробки нових технологій отримання металевого титану. Хто перший доб’ється результату, той отримає конкурентну перевагу і «забере» нові ринки. З огляду на те, що Україна має запаси титанової сировини (20% світових ресурсів), у неї є всі передумови стати такою країною, за умови стимулювання галузі з боку держави.

Завантажити доповідь у PDF
Завантажити презентацію у PDF