» Новини » Протести у Білорусі — початок кінця Олександра Лукашенка?

Протести у Білорусі — початок кінця Олександра Лукашенка?

Протест довів, що протестні настрої є. Лукашенко (точніше система) дістала багатьох. Так експерт програми “Міжнародна та внутрішня політика” UIF Ігор Тишкевич на своїй Фейсбук-сторінці прокоментував масштабні акції протесту по всій Білорусі, спровоковані результатами виборів у країні.

«Ядро (протестів) — міський середній клас і молодь, багато молоді. Небитого покоління, яке впевнене, що якщо вийти і сказати «ні» — влада здасть назад. У влади, точніше її представників, є що втрачати. Вони будуть чіплятися зубами. Це база протистояння, що не створює передумов для швидких компромісів. Людей досить багато. Не сотні тисяч як здається, але дуже, дуже багато. Але, і це ключове, — вони неорганізовані. Протести нецентралізовані і нескоординовані.

До того ж, ідея масових зборів у виборчкомів спрацювала навіть без єдиного центру. Але окрім протоколів потрібна була швидкість, аналіз і робота. Грубо кажучи – перші результати альтернативного підрахунку ДО результатів ЦВК. Цього не було.

Ба більше, достроковим голосуванням, блокуванням інтернету, хакингом стартового сайту платформи “Голос” влада істотно обмежила можливості даної системи.

Тому вечірні протести — це просто протести небитого покоління — молоді та міського середнього класу. Хаотичні, без цілей, без координації, без загального планування», — розповів Ігор Тишкевич.

Експерт також пояснив, чому протести у Білорусі не мали лідерів.

«Потенційні лідери — виборчі штаби, передбачувано злилися. Я не тільки про Тихановську і Колесникову, які реально злякалися наслідків, а й інших, які розмірковуючи про долю народу, не захотіли лізти в м’ясорубку і брати ситуацію під контроль.

Крім того, влада заздалегідь на добу закрила деяких представників старої опозиції, здатних вести протести. І, на жаль, не випустить до закінчення гарячої фази цієї хвилі протистояння (скільки там, наприклад, у Северинця «відкладеної адміністративки»?)», —зазначив він.

Також Ігор Тишкевич спрогнозував можливі варіанти розвитку подій у Білорусі.

«Чи будуть протести розширюватися і чи стануть вони вкрай небезпечними для Лукашенка? Це покаже сьогодні і завтра. Заводи Мінська і великих міст. Якщо вийдуть працівники цих підприємств, жителі спальних районів (не нових кварталів для покупця з грошима, а районів гуртожитків і соціального житла) — буде зовсім інший баланс. Термін — дві доби. Або так або ні.

Далі влада на початковому етапі (до трьох тижнів) буде тиснути силою. Посадками (адміністративна відповідальність) штрафами, розгонами. Лідерів, які можуть проявитися, будуть тягнути за кримінальними статтями. Не всіх. Деяких. Показово. Щоб інших налякати.

До того ж, сам протест довів, що протестні настрої є. Лукашенко (точніше система) дістала багатьох. Ресурс протесту — близько мільйона. Той самий міський середній клас. З сім’ями це близько 1 мільйона. Багато. І ці люди поза системою комунікації влади і суспільства.

Залишати таку кількість людей «поза системою» неможливо — система ляже. Тиснути – означає стимулювати еміграцію, а отже ляжуть плани розвитку економіки знань, а тому система і держава ляжуть (вже через 3-4 роки).

Тому буде певна трансформація. Скоріш за все, зі створенням «демократичного заповідника» новою конституцією. Не демократії, а саме заповідника. Наприклад, партії з великими можливостями «але без надмірностей», трохи свободи слова «але під контролем» тощо.

Для такого формату потрібні будуть ті, хто каталізує протестні настрої — «нібито опозиційні партії нової формації». І тут, не здивуюсь, якщо ми побачимо героїв наших днів, які успішно зливаються сьогодні. Комунікатори з боку влади. І тут ми побачимо вчорашніх чиновників, які перед виборами 2020 і кризою раптом зібралися і пішли « у бізнес». Вони не взяли на себе токсичність сьогоднішнього дня. Вони будуть комунікувати», – розповів експерт.

Інна Гордієнко

PR-директор Українського інституту майбутнього

+380 44 537-17-78

Вам буде цікаво:

Підтримай UIF та отримай книгу «Візія України 2030»!

Читати далі