Огляд ситуації у воєнній сфері в період з 22 по 28 грудня 2024 року

1. Ситуація у воєнній сфері (резюме):

Ситуація у воєнній сфері протягом звітного періоду не зазнала принципових змін та характеризується:

• наступальними діями наземних угруповань військ РФ на східному напрямку (продовжують мати успіх в просуванні);
• продовженням ЗСУ бойових дій на території противника в Курській області;
• оборонними та стримуючими діями обох сторін на інших напрямках;
• нанесенням СОУ ударів по об’єктах на території РФ та тимчасово окупованих територіях (далі – ТОТ);
• нанесенням агресором та систематичних ракетно-авіаційних ударів з акцентом на енергетику та ОПК по об’єктах на всій території України.

Стосовно наземної складової – противник силами об’єднаного угруповання військ (сил) продовжує стратегічну наступальну операцію на території північно-східних, східних та південно-східних областей України з основним завданнями щодо виходу на адміністративні кордони Донецької та Луганської областей, розширення зони окупації в Харківській області та на півдні з одночасними діями щодо відсічі наступу ЗСУ в Курській області.

Продовжується на високому рівні інтенсивності риторика зацікавлених сторін (Україна, РФ, США/ «колективний» Захід, інші геополітичні гравці) щодо перспектив та умов закінчення війни (припинення воєнних дій).

Обстановка в смузі угруповання військ для оборони м. Київ змін не зазнала та залишається контрольованою, але продовжують мати вплив чинники активності ЗС РФ на територіях, які прилягають до Чернігівської та Сумської областей, а також щодобового застосування БпЛА по об’єктам регіону, загрози масованих/систематичних ударів високоточними засобами великої дальності.

2. Деталізований виклад інформації стосовно поточної ситуації у воєнній сфері

2.1. Загальна обстановка

В рамках наведеного Сили оборони України ведуть оборонні операції та бойові дії.

Агресор зосереджує зусилля на 9 основних напрямках (включно з напрямком в Курській області, має місце відносне зменшення активності дій на деяких інших напрямках).

Загалом поточна обстановка залишається складною, має тенденцію до подальшого загострення. Через поступове, але постійне просування противника на основних напрямках, захоплення ним населених пунктів, втрати наших військ залишаються актуальними оцінки/прогнози про загрози утримання СОУ лінії фронту на східному напрямку (зокрема, як один з чинників примушення України до переговорів з РФ).

Продовжується активність Сил оборони України щодо ураження цілей в глибині території противника (підтримується тенденція до поступового зростання щодо дальності та інтенсивності) та тимчасово окупованих територіях, відповідних діях ССпО, ГУР, СБУ, проведення кібератак та заходів інформаційного впливу, що надають українській стороні можливості зменшення воєнного та економічного потенціалу держави-агресора та досягти деморалізуючих ефектів впливу на її населення, які мають потенціал набуття рівня стратегічних ефектів.

Триває активне нарощування потенціалу ЗС РФ, зусиль російського ВПК, перекидання з території РФ до районів проведення т.зв. «СВО» військ, озброєння, військової та спеціальної техніки, маневр військами між операційними напрямками, нарощування оборонних спроможностей на тимчасово окупованих українських територіях.

2.2. Дії засобів повітряного нападу противника, основні удари та обстріли

Агресор протягом тижня продовжував авіаційні та ракетні удари по об’єктах на території нашої держави. Основні удари та обстріли:

• 22.12.2024: 1 ракетний удар із застосуванням 1 ракети, 15 авіаударів, 29 КАБ, більш ніж 4200 обстрілів, з них 151 — із реактивних систем залпового вогню, 2053 дронів-камікадзе. Із 10.00 22 грудня по 09.00 23 грудня 2024 року противник атакував 72 ударними БпЛА типу «Shahed» і безпілотниками інших типів із напрямків Брянськ, Орел – РФ. Підтверджено збиття 47 ударних БпЛА типу «Shahed» та безпілотників інших типів у Полтавській, Сумській, Харківській, Київській, Чернігівській, Черкаській, Житомирській, Хмельницькій та Одеській областях. 25 ворожих безпілотників локаційно втрачені (без негативних наслідків).
• 23.12.2024: 13 авіаударів, 52 КАБ, понад чотири тисячі обстрілів, з них 182 – із реактивних систем залпового вогню, понад тисяча дронів-камікадзе. Із 10.00 23 грудня по 09.00 24 грудня 2024 року противник атакував 60 ударними БпЛА типу «Shahed» і безпілотниками інших типів із напрямків Брянськ, Міллерово, Приморсько-Ахтарськ – РФ. Підтверджено збиття 36 ударних БпЛА типу «Shahed» та безпілотників інших типів у Полтавській, Сумській, Харківській, Київській, Чернігівській, Запорізькій, Дніпропетровській та  Хмельницькій областях. 23 ворожі безпілотники — локаційно втрачені  (без негативних наслідків).
• 24.12.2024: 1 ракетний удар із застосуванням 1 ракети, 17 авіаударів, 34 КАБ, 4385 обстрілів, з них 140 – із реактивних систем залпового вогню, близько півтори тисячі дронів-камікадзе. У ніч на 25 грудня 2024 року російські окупанти здійснили комбінований удар по об’єктах паливно-енергетичного сектору України ракетами різних типів повітряного, наземного та морського базування, а також ударними БпЛА типу «Shahed» та дронами-імітаторами інших типів. Радіотехнічними військами Повітряних Сил ЗС України виявлено та здійснено супровід 184 повітряних цілей противника: 2 балістичні ракети KN-23 (район пуску — Воронезька обл.); 10 зенітних керованих ракет С-300/С-400 (район пуску — Бєлгородська обл.); 12 крилатих ракет «Калібр» (із акваторії Чорного моря); 50 крилатих ракет Х-101/Х-55СМ із стратегічних бомбардувальників Ту-95МС (район пусків — Волгоградська обл., Каспійське море); 4 керовані авіаційні ракети Х-59/Х-69 із літаків тактичної авіації (район пусків — Бєлгородська обл.— РФ); 106 ударних БпЛА «Shahed»/дронів-імітаторів різних типів (із районів Брянськ, Міллерово, Орел, Приморсько-Ахтарськ – РФ). Підтверджено збиття 113 повітряних цілей: 55 крилатих ракет Х-101, Х-55СМ, «Калібр»; 4 керовані авіаційні ракети Х-59/Х-69; 54 ударні БпЛА «Shahed»/дрони різних типів, ще 52 не досягли цілей (локаційно втрачені). Противник атакував об’єкти української енергетики на Харківщині, Київщині, Дніпропетровщині, Полтавщині, Житомирщині, Івано-Франківщині та Запоріжжі. Внаслідок російської атаки є ураження. До ракетної атаки були залучені: 7 Ту-95МС з АБ «Оленья» та 1 Ту-95МС з «Енгельс-2» (пуски здійснені з районів Волгоградської обл.), 1 надводний корабель та 1 підводний човен (пуски з акваторії Чорного моря, район Новоросійська (мис Мисхако). Після пусків ракет всі 8 Ту-95МС повернулися на АБ вильоту, ракетоносії заведено в пункт базування у Новоросійську.
• 25.12.2024: 1 ракетний удар із застосуванням 73 ракет (з урахуванням попередньої доби), 17 авіаударів, 35 КАБ, понад п’ять тисяч обстрілів, зокрема 181 – із реактивних систем залпового вогню, 2105 дронів-камікадзе. У ніч з 25 на 26 грудня 2024 року (із 19.00 25 грудня) противник атакував 31 ударним БпЛА типу «Shahed» і безпілотниками інших типів із напрямків Орел, Міллерово – РФ. Підтверджено збиття 20 ударних БпЛА типу «Shahed» та безпілотників інших типів у Харківській, Київській, Чернігівській та Дніпропетровській областях. 11 БпЛА локаційно втрачені (без негативних наслідків).
• 26.12.2024: 2 ракетних удари із застосуванням 2 ракет, 42 авіаудари, 55 КАБ, понад 5700 обстрілів, з них 289 – із реактивних систем залпового вогню, близько 2400 дронів-камікадзе. У ніч з 26 на 27 грудня (із 19.00 26 грудня) противник завдав удару 2 балістичними ракетами «Іскандер-М» із Воронезької та Курської обл. – РФ, а також атакував 24 ударними БпЛА типу «Shahed» і безпілотниками інших типів із напрямків Орел, Брянськ, Міллерово – РФ. Підтверджено збиття 13 ударних БпЛА типу «Shahed» та безпілотників інших типів у Полтавській, Сумській, Харківській, Київській, Кіровоградській, Дніпропетровській та  Донецькій областях. 11 БпЛА локаційно втрачені  (без негативних наслідків).
• 27.12.2024: 37 авіаударів, скинув 48 КАБ, понад 5100 обстрілів позицій наших військ і населених пунктів, з них 222 – з РСЗВ, понад 1900 дронів. У ніч з 27 на 28 грудня 2024 року (із 23.00 27 грудня) противник атакував 16 ударними БпЛА типу «Shahed» та безпілотниками інших типів (райони пусків: Приморсько-Ахтарськ – РФ). ППО збито 15 ворожих БпЛА у Миколаївській області. 1 БпЛА локаційно втрачено. Через падіння збитих БпЛА пошкоджено майно підприємства та багатоквартирний будинок у місті Миколаїв.
• 28.12.2024: 1 ракетний удару із застосуванням 6 ракет, понад 4600 обстрілів, з них 150 із реактивних систем залпового вогню, 2181 дронів-камікадзе. У ніч з 28 на на 29 грудня 2024 року (із 19.00 28 грудня) противник здійснив пуски 6 зенітних керованих ракет С-300/С-400 із Бєлгородської обл. по Курщині та Сумщині, також атакував 10 ударними БпЛА типу «Shahed» і безпілотниками інших типів із Криму. ППО збито 9 ударних БпЛА типу «Shahed» та безпілотників інших типів в межах Миколаївської області.

Загалом, об’єктами ударів були більшість регіонів держави. Також впродовж тижняартилерійські обстріли та удари тактичними БпЛА наносилися по більшості населених пунктів вздовж державного кордону з РФ та лінії фронту на тактичну глибину.

Протягом звітного періоду для зниження оборонного потенціалу України та впливу на цивільну інфраструктуру агресор застосовував наземний (зокрема, ОТРК «Іскандер» з ракетами «Іскандер-М»/KN-23, С-300/-400), морський (КРМБ «Калібр») та повітряний компоненти, зокрема ракети Х-101/Х-55СМ, Х-59/69, керовані авіаційні бомби, БпЛА типу «Shahed-136/131» та інші, баражуючі боєприпаси типу «Ланцет», а також FPV-дрони.

Авіація противника 

Чисельність авіаційного угруповання противника на тимчасово окупованих територіях і довкола України залишається на попередньому рівні, більша частина літальних апаратів тактичної авіації передислоковано на аеродроми в глибині території РФ, з яких виконуються бойові польоти. Безпосередньо до ударів може залучатися близько 300 літаків оперативної/тактичної авіації та приблизно аналогічна кількість вертольотів, хоча їх інтенсивність через погодні умови та передислокацію зменшилася. У бойовому складі ВПС та військ ППО ЗС РБ перебувало 29 бойових літаків та 33 вертольоти (ударних – 19).

Особливості та зміни застосування засобів повітряного нападу противника:

• продовжується щоденний ракетно-бомбовий терор по цивільним об’єктам адміністративних центрів (в першу чергу м. Києва, Харкова, Сум, Одеси, Дніпра, Запоріжжя), переважно по енергетиці та ОПК, зокрема з метою розхитування суспільно-політичної обстановки, деморалізуючого інформаційного тиску на цивільне населення, посилення капітулянтських настроїв, примушення до евакуації. Протягом тижня противником застосовано понад 370 ударних дронів, близько 280 КАБів і 80 ракет різних типів;
• за інформацією ГУР МОУ на даний момент РФ має близько 1400 ракет різних типів, зокрема: близько 350 «Калібрів», 500 «Оніксів», понад 50 «Кинджалів», 130 «Іскандерів» та понад 400 ракет  Х-101, Х-55, Х-35;
• зберігається відносна менша інтенсивність застосування тактичної та армійської авіації в районах наземних бойових дій. Частково наведене пов’язано з несприятливими зимовими погодними умовами, передислокацією авіації в глибину території РФ, все більшим покладанням завдань ударів по наземним цілям на БпЛА різних типів;
• триває щодобово активне застосування БпЛА типу «Шахед» в значній кількості протягом значної частини доби по цілям в глибині території держави, що через постійні повітряні тривоги значно впливає на життєдіяльність населення та роботу економіки;
• за інформацією видання «CNN», в РФ в Алабузькій спеціальній економічній зоні за 9 місяців 2024 року виготовили 5760 «Шахедів» (близько 21 в день). Дрони-імітатори типу «Гербера» мають ціну в10 разів дешевшу, їх виробляють набагато більше. Відповідно, якщо до удару залучається 150 дронов, «Шахедів» з них близько 20-30, все решта – хибні цілі для імітації. За останні пів року російські атаки безпілотників зросли з приблизно 400 у травні до понад 2400 у листопаді, у грудні завдано щонайменше 1700 ударів безпілотників;
• за інформацією видання «Politico», РФ оснащує БпЛА «Шахед» штучним інтелектом, що дозволяє їм працювати в умовах впливу РЕБу та знаходити цілі без підключення до мережі. Джерела видання вважають, що під час польоту в автономному режимі вони все можуть «бачити» об’єкт, схожий, наприклад, на електростанцію;
• OSINT-дослідник «Imi» на основі статистики ГШ ЗСУ зробив висновок, що  використання РФ авіабомб з модулями планування та корекції впало до низького рівня. Тенденція спостерігається з початку грудня, позаминулого тижня мало місце незначне збільшення, але минулого тижня кількість авіабомб зменшилася;
• одна з крилатих ракет, якими Росія атакувала Україну в ніч проти середи, 25 грудня, залетіла з повітряного простору Молдови. В ПС ЗСУ 25 грудня повідомили про крилату ракету, яка летіла «в напрямку Чернівців з території Молдови». Моніторингові ресурси стверджують, що російська ракета подолала 140 кілометрів територією Молдови та Румунії, залетівши з району міста Ямпіль на Вінниччині (біля молдовського кордону) і влетівши в районі міста Дарабань (румунське місто біля кордону з Молдовою).

Масовані обстріли української енергетики у 2024 році обійшлися Росії в 5,6 млрд дол. (згідно з розрахунками «Forbes Ukraine», проведеними на основі даних Повітряних сил ЗСУ та аналізу відомих цін на таке або аналогічне озброєння). Всього з початку 2024 року Росія влаштувала 12 масованих атак по українських енергообʼєктах х залученням 708 ракет і 839 дронів. Внаслідок атак 22, 29 березня та 11 квітня ДТЕК втратив 80% своїх теплоелектростанцій, «Центренерго» – 100%, постраждала Дніпровська ГЕС. ППО під час цих атак збила понад 70% ракет і дронів. Найбільше РФ витратила на атаку 26 серпня: 109 дронів і 127 ракет обійшлися у близько 1,3 млрд. дол. Сили ППО збили 102 ракети та 99 дронів. Значних пошкоджень зазнали підстанції «Укренерго» та інфраструктура підземних газових сховищ. Загалом ППО СОУ протягом року тримала відсоток збиття на рівні понад 60% при тому, що Росія протягом року збільшила кількість засобів ураження вдвічі (22 березня ворог застосував 146 ракет і дронів, 13 грудня – 287).

Британська розвідка проаналізувала зміну тактики російських ракетних ударів по Україні на прикладі їхньої атаки у ніч на 13 грудня. Як і раніше у листопаді, так і тоді Росія використала засоби авіації дальньої дії та тактичної авіації, які запускали різні типи крилатих і балістичних ракет з повітря. Загалом ворог використав приблизно 90 ракет та щонайменше 180 БпЛА. З серпня 2024 року цілком імовірно, що Росія вирішила витратити час на створення запасів між ударами, а потім розпочати більш потужні, але менш часті хвилі ударів, а не більш часті менші атаки, які проводилися переважно на початку року. Об’єкти ударів залишилися без змін – по критичній інфраструктурі та промисловості, ППО та аеродромах. Водночас розвідка Великої Британії попереджає: «Проте Росія зберігає можливість і запаси, щоб дозволити використовувати такі активи в менших кількостях, як каральний захід, з незначним попередженням або без нього».

Командувач Національної гвардії України (НГУ) Олександр Півненко в інтерв’ю «Інтерфакс-Україна» повідомив, що критичну інфраструктуру захищають 900 вогневих груп від НГУ, близько 500 з яких – мобільні. Він розраховує, що після отримання технічної допомоги всі вогневі групи Нацгвардії стануть мобільними. За його словами, для більшої результативності всі вогневі групи перетворюватимуть у мобільні після отримання технічної допомоги. Він також сказав, що американська сторона допомагає з посиленням захисту критичної інфраструктури: «Уже прийшли від них перші машини з «цікавим обладнанням». Випробовуємо наразі цю систему захисту, будемо передавати на навчальні центри. Також іноземні партнери допомагають нам з радарами дальнього виявлення для знищення «Шахедів». 

2.3. Наземне угруповання противника

У складі об’єднаного угруповання військ (сил) противник утримує кількість особового складу на рівні близько 600 тис. військовослужбовців. Поповнення надходить переважно на покриття поточних втрат. На окупованих територія також розгорнуто угруповання військ «Росгвардії» чисельністю до 35 тисяч військовослужбовців.

2.4. Оперативна обстановка у районах ведення наземних бойових дій та в морських операційних зонах

Загалом оперативна обстановка у районах ведення наземних бойових дій та морських операційних зонах для українських військ залишалася складною та характеризується просуванням росіян у ключових для них секторах/напрямках. Деталізовані дії противника та Сил оборони на кінець звітного періоду (станом на 08.00 29.12.2024) згідно оцінок ГШ ЗСУ:

• на території Курської області противник проводить наступальні з метою розгрому угруповання ЗСУ та звільнення територій;
• на Харківському напрямку ворог намагався вести наступ в районі Вовчанська;
• на Куп’янському напрямку Сили оборони відбивали штурмові дії противника біля Глушківки та Лозової. 23 грудня ворог, під прикриттям дощу і туману, здійснив спробу розширення контрольованої території на лівому березі річки Оскіл;
• на Лиманському напрямку ворог намагався просунутись в районі Греківки, Першотравневого, Надії, Твердохлібового, Тернів, Копанок, Новоєгорівки, Новоплатонівки та Макіївки;
• на Сіверському напрямку бойові діївелись в районі н.п. Верхньокам’янського та Білогорівки;
• на Краматорському напрямку противник атакував позиції наших військ в районі Ступочок та Часового Яру;
• на Торецькому напрямку бойові дії тривають в районі населених пунктів Торецьк та Щербинівка;
• на Покровському напрямку ворог намагався просунутись в районі н.п. Зелене Поле, Калинове, Успенівка, Вовкове, Новоєлизаветівка, Воздвиженка, Миролюбівка, Промінь, Лисівка, Даченське, Зелене, Покровськ, Новий Труд, Перше Травня та Шевченко;
• на Курахівському напрямку противник наступав в районах н.п. Петропавлівка, Українка, Курахове та Дачне;
• на Времівському напрямку противник вів наступальні дії в районах населених пунктів Костянтинопільське, Велика Новосілка, Времівка та Янтарне;
• на Гуляйпільському напрямку противник  намагався просунутися вперед в районі Білогір’я;
•  на Придніпровському напрямку тривали активні дії противника у районі островів. Найбільш ворог штурмував острів Великий Потьомкінський, не полишаючи мети прорвати нашу лінію оборони;
• на Волинському та Поліському напрямках оперативна обстановка без суттєвих змін. Ознак формування наступальних угруповань ворога не виявлено. У прикордонних з Україною районах продовжують перебувати підрозділи ЗС Білорусі. Наразі фіксується перебування орієнтовно 4-5 підрозділів батальйонного рівня. На даний час переміщення бойових підрозділів ЗС Росії на територію Білорусі не відмічено;
• на кордоні України з РФ (в межах Чернігівської та Сумської областей, поза межами території, яка прилягає до  району дій  ЗСУ в Курській області) противник зберігає військову присутність, проводить диверсійно-розвідувальну діяльність, здійснює обстріли населених пунктів з території РФ, нарощує щільність мінно-вибухових загороджень вздовж державного кордону України;

у Чорноморській та Азовській операційних зонах оперативна обстановка суттєвих змін не зазнала. Для ударів в ніч з 24 на 25 грудня противник виводив в море 4 кораблі, які є носіями крилатих ракет «Калібр» загальним залпом до 28 ракет. Ворог здійснює контроль надводної та повітряної обстановки, насамперед у районах пунктів базування Чорноморського флоту та об’єктів державного акціонерного товариства «Чорноморнафтогаз». Противник утримує в готовності кораблі і підводні човни для завдавання ракетних ударів по території України та перешкоджає морській економічній діяльності нашій державі в регіоні. Водночас ворог вдосконалює систему охорони та оборони Керченського мостового переходу. Під час погіршення погодних умов частина загороджень (переважно барж) штормовим вітром та хвилями були зірвані зі своїх місць та розкидані по акваторії.

Моніторингові джерела (зокрема, «DeepState», ISW тощо) свідчать, що станом на:

22.12.2024: ворог просунувся біля н.п. Курахове, ВеликаНовосілка (орієнтовна втрата території – 2,4 км² за день);

23.12.2024: ворог окупував Макарівку, Сухі Яли та Зеленівку на Донеччині.Окупанти також просунулися біля Старих Тернів, Новодарівки, Вовкового, Нововасилівки, Новоєлизаветівки, Новооленівки, Українки, Зорі, в Сторожовому та Кураховому (орієнтовна втрата території – 54,6 км² за кілька днів);

24.12.2024: ворог окупував Новооленівку та Сторожове, а також просунувся біля Піщаного та Нововасилівки (орієнтовна втрата території – 7 км²);

26.12.2024: ворог окупував Українку, а також просунувся в Даченському, Кураховому, Лисівці, біля Піщаного, Нововасилівки, Новоєлизаветівки, Сонцівки (орієнтовна втрата території – 13,6 км²);

27.12.2024: ворог просунувся біля Шевченко, Янтарного, Розливу, Рівнополя, в Кураховому та Торецьку (орієнтовна втрата території – 9,6 км²);

28.12.2024: ЗСУ відкинули росіян у Курській області в районі н.п. Кругленьке.Ворог просунувся біля Воздвиженки, Новоєлизаветівки, Нововасилівки, Даченського, у Шевченку, Григорівці, Торецьку та Неліпівці (орієнтовна втрата території – 6,6 км²).

Просування противника протягом тижня оцінюється орієнтовно в 94 км². Основні захоплення територій відбулися поблизу н.п. Покровськ, Курахове, ВеликаНовосілка.

Щотижневі  зміни стосовно просування противника:

04.11-10.11 – 141 км², або 20 км² в день;

11.11-17.11 – 101 км², або 14 км² в день;

18.11-24.11 – 227 км², или 32 км² в день.

25.11-01.12 – 136 км², или 19 км² в день.

02.12-08.12 – 72 км², или 10 км² в день.

09.12-15.12 – 119 км², или 17 км² в день.

16.12-22.12 – 102 км², или 15  км² в день.

Щодобова кількість бойових зіткнень протягом тижня:

22.12.2024: 234

23.12.2024: 252

24.12.2024: 266

25.12.2024: 217

26.12.2024: 171

27.12.2024: 162

28.12.2024: 158

Триває продовження диверсійних дій РФ в глибині території України, включно з залученням українських громадян: спалення автомобілів Сил оборони, напади на працівників та об’єкти ТЦК та СП, поліції, диверсії на об’єктах залізниці тощо. За інформацією Національної поліції, за 2024 рік було зафіксовано понад 340 підпалів автомобілів військових.

Одночасно Росія активізувала кампанію, направлену на зрив мобілізації та дискредитацію військово-політичного керівництва України. У Центрі протидії дезінформації при РНБО України фіксують в мережі «ТіkТоk» активізацію дезінформаційної кампанії: «поширюються музичні кліпи Юрія Лісовського, одного з українських реп-виконавців, який виїхав за кордон у 2024 році. Ці відео використовуються у соцмережах для створення негативного образу працівників ТЦК та військовослужбовців, залучених до проведення мобілізації. Також частина контенту цього виконавця може трактуватися як спроба нормалізувати процес ухилення від мобілізації».

2.5. Удари/спеціальні заходи по об’єктах противника в глибині території АРК, інших ТОТ та його власної території

Протягом тижня продовжувалися українські удари/спеціальні заходи по об’єктах противника в глибині території АРК, інших ТОТ та його власної території, які досягли успіху. Основні результати:

22.12.2024: БпЛА атакували полігон «Кадамовський» у Новочеркаську Ростовської області.

23.12.2024: у ніч з 23 на 24 грудня українські БпЛА атакували військовий аеродром «Міллерово» у Ростовській області, який є базою для російської фронтової авіації та  використовується для запуску «Шахедів». Також ГУР МОУ інформував, що в РФ знищено склад із деталями до «Шахедів» на 16 мільйонів дол. на території економічної зони «Алабуґа». На місці удару зберігалися 65 фюзеляжів ударних дронів, а також двигуни, навігаційні системи, тепловізійні відеокамери для виготовлення 400 одиниць «Shahed-136».

24.12.2024: у ніч з 24 на 25 грудня 4 БпЛА атакували територію лінійної диспетчерської виробничої станції ООО «Транснефтепродукт» в Тамбовській області, в результаті чого на підприємстві загорілась котельня. Також місцевими жителями в соціальних мережах стверджується, що БпЛА влучили по Мічурінському заводу «Прогрес». Підприємство випускає високотехнологічне обладнання для систем управління авіаційною та ракетною технікою, а також широкий спектр електротехніки цивільного призначення, обладнання для газопроводів і нафтопроводів. Інформація щодо Мічурінська офіційно не є підтвердженою.

25.12.2024: БпЛА  атакували Воронезьку область. Ціллю атаки міг бути військовий аеродром «Балтимор». Аеродром є місцем постійної дислокації 47 бомбардувального авіаційного полку 105 змішаної авіаційної дивізії, який має на озброєнні бомбардувальники Су-34.

26.12.2024: Повітряні Сили ЗС України разом з іншими складовими Сил оборони завдали удару по захищеному об’єкту збройних сил РФ в Орловській області. Унаслідок ураження знищено склад  зберігання, обслуговування та ремонту дронів-камікадзе «Shahed», який складався з низки бетонних захищених споруд. Також 26 грудня Сили оборони нанесли удар по Коробковському газопереробному заводу у Волгоградській області. Точна ступінь пошкоджень невідома.

27.12.2024: на залізничній станції населеного пункту Воскрєсєнск Московської області відбувся вибух, який знищив вагони вантажного поїзда.

28.12.2024: ГУР МОУ повідомило, що агенти ГУР провели низку спецоперацій, в ході яких було спалено різне обладнання на територіях РФ та окупованих українських землях. Зокрема, на ТОТ Донецької області було спалено 4 об’єкти із телекомунікаційним обладнанням оператора зв’язку «Фєнікс». На території Ленінградської області було спалено обладнання для стільникового зв’язку. Пожежа пошкодила три залізничні релейні шафи управління залізничним рухом у Ярославській області.

Також у звітному періоді Повітряні сили ЗСУ завдали високоточного удару по заводу, що виробляє паливо для балістичних ракет у місті Кам’янськ-Шахтинський Ростовської області Росії. Підприємство, по якому було завдано удару, росіяни використовували для виробництва твердого палива для балістичних ракет, якими окупанти б’ють по об’єктах в Україні.

Метою зазначених ударів (спеціальних дій) СОУ є підрив потенціалу російських окупантів.

За оцінками в публікації видання «The Moscow Times», удари далекобійними БпЛА спричинили падіння виробництва на російських НПЗ до 12-річного мінімуму. Наразі обсяги переробки сирої нафти за 2024 рік складають 266,9 млн т. Максимальна потужність всіх НПЗ боліт складає 332.2 млн тон в рік. Найбільшу шкоду та відповідно найбільші простої відбулись на наступних заводах:

Туапсинський НПЗ (-5,5 млн тонн, -59,6%);

НПЗ «Нижньогороднафтооргсинтез» (-3,4 млн тонн, -21,8%);

Новошахтинський НПЗ (-1,5 мільйона тонн, -31,4%).

Наведене спричиняє підготовку противником ударів у відповідь та пошуку ним рішень щодо мінімізації спроможностей активних дій ЗСУ по території РФ в прикордонних районах та на великі відстані.

3. Загальний прогноз обстановки на наступний тиждень/короткострокову перспективу

3.1. Загальний прогноз

Керівництво РФ залишає свої стратегічні цілі щодо нашої держави незмінними та продовжує війну на виснаження, розраховуючи на поступове зменшення оборонного потенціалу України (особливо людський потенціал) та надання безпекової підтримки нашої держави зі сторони США/НАТО/ЄС на рівні, який виключає досягнення переваг України на фронтах.

3.2. Прогноз щодо воєнних дій в операційних зонах та районах

Що стосується наземних дій, то противник силами об’єднаного угруповання військ (сил) продовжить стратегічну наступальну операцію на території східних та південних областей України, зокрема щодо виконання пріоритетного завдання з виходу на адміністративні кордони Донецької та Луганської областей з одночасними аналогічними діями на південно-східному напрямку. Також продовжаться активні дії з північно-східного напрямку. Одночасно будуть продовжуватися заходи з відбиття українського наступу в Курській області та загального посилення угруповань військ РФ.

Протягом наступного тижня:

1. Існують підстави прогнозувати найближчим часом нові спроби РФ нанести удари по адміністративним центрам і критичній інфраструктурі України, ймовірно в форматі комбінованих/групових ударів (ракети, БпЛА) з акцентом на енергетику, ОПК та транспортну інфраструктуру, а також на аеродроми та визначені міста (в першу чергу м. Київ, Дніпро, Одеса, Харків, Дніпро, Запоріжжя, Суми). Противник відновив готовність до чергового масованого ракетно-авіаційного удару, його нанесення залежить від прийняття відповідного політичного рішення. Слід звернути увагу, що з 1 січня 2025 року транзит російського газу через територію України з ініціативи Києва буде припинено. Відмова від транзиту російського газу загрожує Україні ударами та диверсійними діями по газотранспортній системі (протяжністю майже 39 000 км., яка  раніше не зазнавала ударів/впливу за весь період воєнних дій).

2. ЗС РФ продовжать попередні наступальні дії вздовж всієї лінії бойового зіткнення. Найбільша активність противника буде зберігатися щонайменше на Курщині, Покровському та Курахівському напрямках.

3. В Курській області – продовжаться більш активні спроби противника посилити свій контрнаступ та створити умови для розгрому ЗСУ і відновлення положення щонайменше по державному кордону.

4. Зростає кількість інформації про підготовку ЗС РФ нових наступальних дій щонайменше  на двох напрямках фронту в Запорізькій області (на Оріхівському та Гуляйпільському напрямках), а також в Херсонській області (за інформацією представників Сил оборони Півдня).

Довідково: Експерти «ISW» вважають, що російське командування може намагатися або охопити Покровськ, або просунутися до адміністративного кордону Донецької області. Водночас, заяви президента РФ Володимира Путіна під час його пресконференції 19 грудня свідчать, що Кремль робить акцент на територіальних здобутках, а не на захопленні великих населених пунктів. Зокрема, Путін відзначив успіхи російських військ у площинних одиницях, а не за кількістю зайнятих міст.

Аналітики припускають, що пріоритетним завданням для російських військ може бути просування до кордону Донецької та Дніпропетровської областей. Це дозволило б Путіну продемонструвати успіхи як для внутрішньої, так і для міжнародної аудиторії.

Захоплення цих територій стало б частиною його довгострокової стратегії. Водночас спроба штурмувати великі міста могла б уповільнити темпи наступу, що суперечить прагненню Кремля показати неминучість перемоги Росії.

3.3. Прогнози застосування засобів повітряного нападу, стан готовності носіїв високоточної зброї великої дальності:

Рівень загрози:

Зберігається безпосередня загроза продовження ракетних/авіаційних ударів високоточними засобами, включно з балістичними ракетами, БпЛА та керованими авіаційними бомбами по адміністративних та промислових центрах, ОПК, транспортній та енергетичній інфраструктурі держави, місцях зосередження авіації, резервів військ та запасів боєприпасів і пального – по всій території держави (з одночасною постійною зміною їх тактики нанесення). Противник набув операційної готовності до чергового масованого ракетно-авіаційного удару.

Стосовно повітряної компоненти:

На початок нового тижня стратегічна/дальня авіація РФ, яка залучається для ударів по цілях в Україні, розосереджена по аеродромах в глибині російської території. Ворог відновлює носії крилатих ракет у готовність до застосування. Продовжується спорядження носіїв крилатих ракет та проведення екіпажами літаків тренувань з відпрацюванням виходу у райони пусків ракет. Дислокація літаків на аеродромах та рівень їх операційної готовності постійно змінюється. Очікується продовження польотів літаків МіГ-31К/І, включно з виходом у район застосування авіаційних засобів ураження.

Згідно оцінок ГУР МО України, Російська Федерація здатна виготовляти щомісяця 40-50 ракет «Іскандер», 30-50 «Калібрів», 50 ракет Х-101. Їх  виготовлення залежить від іноземних компонентів, тому посилення санкційної політики і контроль над її дотриманням має вплив на зазначені темпи виробництва. Наведена кількість ракет обумовлює спроможності ЗС РФ щодо періодичності та потужності ударів по Україні.

Стосовно морської компоненти:

Ситуація в ПБ «Новоросійськ» – без суттєвих змін. Загалом до застосування КРМБ потенційно можуть бути залучені – 2 фрегати “Адмирал Макаров”, “Адмирал Эссен” (по 8 КР), 3 малих ракетних кораблі “Ингушетия”, “Грайворон”  (по 8 КР) та  “Вышний Волочек” (7 КР), 3 підводних човна проекту 636.3 (по 4 КР).

Станом на ранок 29.12.2024 у Чорному морі перебував 1 російський корабель, що є носієм крилатих ракет «Калібр», але не споряджений ракетами.

Водночас Чорноморський флот отримав малий ракетно-артилерійський корабель (МРК) «Туча» проєкту 22800 шифру «Каракурт». Церемонія прийняття корабля відбулася у Каспійську на території пункту базування кораблів Каспійської флотилії. МРК «Туча» зарахований до складу 41 Севастопольської ордена Нахімова бригади ракетних кораблів і катерів Чорноморського флоту. МРК був закладений 26 лютого 2019 року та спущений на воду 30 червня 2023 року.

Довідково: МРК проєкту 22800 — це платформа для запуску крилатих ракет. Корабель оснащений вертикальною пусковою установкою для 8 крилатих ракет «Калібр-НК». Окрім цього, на борту можуть бути розміщені протикорабельні ракети «Онікс» та гіперзвукові ракети «Циркон». Артилерійське озброєння включає 76,2-мм універсальну автоматичну артилерійську установку АК-176МА, дві шестиствольні 30-мм гармати АК-630М і два 12,7-мм кулемети «Корд». Для забезпечення протиповітряної оборони корабель оснащений корабельною версією зенітного ракетно-артилерійського комплексу «Панцирь-МЭ». Додатково на борт МРК може бути встановлений модуль ЗРК «Тор-М2КМ». 

Стосовно загрози ударів балістичними ракетами середньої дальності:

У звітному періоді розвідка МОУ спростувала інформацію медіа про постачання до Росії північнокорейських балістичних ракет KN-15.

Також президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що Мінськ зможе розмістити на своїй території близько 10 комплексів «Орешник», які поставить Росія: «Думаю, що поки десяток, а далі подивимося. Якщо у росіян буде бажання більше розмістити, ми розмістимо більше…».  Крім того, він додав, що вже «вибрав кілька місць», де їх можна розмістити.

Висновки:

Загалом передумов для зменшення інтенсивності ракетних та повітряних атак проти України не спостерігається. Вичерпання РФ запасів ракетного озброєння найближчим часом не очікується, з огляду на кількість та інтенсивність поточних ракетних і авіаційних ударів, утримання частини ракет в резерві та поступового зростання темпів їхнього виробництва.

Залишаються ризики ураження наземних об’єктів на території України до м. Київ та обласних центрів північних і західних областей включно. Очікується продовження існуючої інтенсивності практично щодобових ударів керованими авіабомбами, ракетами Х-59/69 та БпЛА типу «Шахед» з спробами охопити максимально більшу територію України.

Прогнозуються нові заходи противника щодо ураження системи ППО держави, активного впливу на авіацію ЗСУ на землі та в повітрі, аеродромну мережу загалом і використання створеного дефіциту потенціалу ЗСУ для подальших масованих (зосереджених) ударів по ключових об’єктах.

4. Питання оборони України, продовження/закінчення війни, середньо- та довгострокові оцінки та прогнози

Держава-агресор продовжить курс на затягування війни та спроби розширення і утримання тимчасово окупованих територій України, для чого продовжить активні наземні дії, перекидання з глибини території РФ до районів оперативного призначення військ (сил) та інших ресурсів, інтенсивні ракетно-авіаційні удари з одночасним накопиченням крилатих і балістичних ракет та ударних БпЛА. Для забезпечення цих заходів у довгостроковій перспективі в РФ:

• збільшують фінансування воєнних витрат;
• продовжують формування нових з’єднань і військових частин з метою подальшого застосування у бойових діях на території нашої держави;
• намагаються розширити партнерські відносини з союзниками;
• вживають заходів забезпечення військ (сил) поповненням. Зокрема, в рамках осінньої кампанії призову 133 тисячі новобранців залучені до строкової військової служби;
• нарощують постачання ОВТ. Згідно інформації від порталу«Defence24», РФ у 2024 році отримала 24 нові бойові літаки, проте втратила щонайменше 23.  ЗС РФ впродовж року отримали 10 бомбардувальників Су-34М; 6 винищувачів Су-35С; 6 винищувачів Су-57; 2 літаки Су-30.  Оприлюднені в РФ фото та відео свідчать про те, що йдеться про окремі екземпляри, а не масштабні партії. У 2024 році Росія втратила щонайменше 23 одиниці авіатехніки: Су-34 — 9 одиниць; Су-25 — 4 одиниці; Су-27 — 3 одиниці; Су-35С — 2 одиниці.

У зведенні «Інституту вивчення війни» (ISW) за 23 грудня зазначається, що збільшення втрат російської бронетехніки в боях проти СОУ протягом більшої частини 2024 року може вплинути на темпи просування армії країни-агресора РФ на деяких ділянках фронту. За інформацією аналітиків, джерело в соціальних мережах, що відстежує російські військові склади за супутниковими знімками, 22 грудня поділилося оновленою оцінкою російських танкових і бронетанкових складів і вважає, що на зберіганні в армії РФ залишилося 47% довоєнних танкових запасів, 52% довоєнних запасів бойових машин піхоти та 45% довоєнних запасів бронетранспортерів. Також джерело вважає, що російські окупанти використовували всі танки Т-90 і більшу частину танків Т-80, які вони мали до повномасштабного вторгнення в Україну. Однак на зберіганні все ще залишається велика частина старих танків Т-72, Т-64/62 і Т-54/55 — але їх, згідно з попередньою оцінкою, армія РФ, найімовірніше, не зможе використовувати, оскільки така бойова техніка, найімовірніше, деградувала під впливом погоди та з плином років.

26 грудня президент РФВолодимир Путін відповів на питання медіа щодо можливості закінчення у 2025 році війни проти України. Він заявив, що «прагне її завершити», але збирається «досягти своїх цілей». Про це він заявив під час брифінгу за підсумками зборів «Вищої євразійської економічної ради». Одночасно В.Путін знов пригрозив ударами ракетами «Орєшнік»: «Якщо буде необхідно застосувати потужнішу зброю середньої дальності, ми її використовуємо. Але ми не поспішаємо. «Орєшнік» у нас є. І не одна система. Але ми не поспішаємо їх застосовувати. Ця потужна зброя призначена для певних завдань. Ми діємо системно».

У звітному періоді глава МЗС РФ Сергій Лавров заявив, що «Перемир’я – це шлях в нікуди. Перемир’я нас не влаштує. Нам потрібні надійні, юридично зобов’язуючі домовленості, які націлені на усунення головних причин конфлікту, включаючи загальну безпеку в Європі, розширення НАТО, і, безумовно, права людей, які проживають на територіях і висловилися за возз’єднання з Росією…  Україна за допомогою Заходу знову захоче розпочати спроби завдати Росії стратегічної поразки, якщо буде перемир’я, що дасть Києву накопичити сили».

Загалом Російська Федерація демонструє готовність до подальшої ескалації війни проти України, публічно відкидаючи можливість компромісів, таких як заморожування лінії фронту або створення демілітаризованих зон.

5. Рішення, плани, заходи української сторони щодо ведення та закінчення війни, які оприлюднені у звітному періоді

Заходи щодо забезпечення обороноздатності держави

Видання «Дзеркало тижня» розмістило публікацію, в якій проаналізовані окремі перспективи України в разі зупинки військової допомоги від США. Її основні тези:

Джерела видання в Головному управлінні розвідки розглядають три сценарії перебігу подій після приходу до влади Трампа. Серед них:

• повна зупинка допомоги,
• зменшення її кількості
• та навпаки — посилення в разі відмови Росії від мирних переговорів.

На перший із цих варіантів дають доволі невеликий відсоток імовірності. Це пояснюють як суб’єктивними причинами, так і об’єктивними, адже допомога Україні дає США нові робочі місця, поповнення власних арсеналів і збільшення престижу на світовому ринку озброєнь.

Однак у разі реалізації найгіршого сценарію Україна однаково має простір для маневру, хоч він і є доволі хитким. Забезпечити його можливо лише постійним розвитком вітчизняного ВПК із залученням європейських коштів, а також посиленням прямого постачання зброї з країн ЄС.

За даними джерел видання в ОПК, на сьогодні Україна може виробляти серійно та в значних кількостях:

• легку бронетехніку (БТР-4 та MRAPи різних моделей);

• буксовану та самохідну артилерію;

• розвідувальні й ударні БПЛА десятків різних моделей;

• протитанкові ракетні комплекси;

• снаряди та міни;

• стрілецьку зброю та боєприпаси для неї.

Також Україна може відновлювати:

• всю лінійку радянської артилерії;

• танки виробництва СРСР і країн Варшавського договору;

• БМП-1 та БМП-2 з установленням сучасних бойових модулів «Спис» і «Грім»;

• БТР M113, які часто прибувають зі зберігання в країнах ЄС у вкрай поганому технічному стані.

Україна має розробки:

• крилатих ракет великої дальності;

• балістичних ракет кількох зразків;

• власних керованих авіабомб;

• ЗРК з ракетами проти аеродинамічних цілей (літаки, гелікоптери, дрони, крилаті ракети).

За умови збільшення фінансування українського ОПК з-за кордону виробництво та розроблення всіх цих систем можуть бути збільшені в кратну кількість разів, адже наявні потужності завантажені далеко не повністю.

Ключове питання, яке стоїть зараз, — це постачання порохів, вибухівки, ракетного палива та металів, які виробляються в країнах ЄС.

Однозначно Україна є залежною від допомоги США й не зможе швидко виконати всі зазначені вище кроки у стислі строки в разі відмови від постачання всіх типів озброєнь новою адміністрацією Трампа. Проте довгострокова залежність нашої країни від допомоги з-за океану є лише в кількох ключових компонентах.

Втім, у жодному разі не варто забувати: танки ніколи не стрілятимуть без навідника та механіка-водія всередині, артилерія не зможе знищити цілі без свого екіпажу, а застосувати нові ПТРК та міномети не можна буде без навчених операторів.

Головна проблема України, яка потребує вирішення на сьогодні, — це люди. І в цьому компоненті нашій державі аж ніяк не допоможуть європейські чи заокеанські партнери. Тут Україні можемо допомогти виключно ми самі.

Через кібератаку на держреєстри уряд продовжив строк чинних бронювань. Кабінет Міністрів України ухвалив рішення автоматично продовжити термін чинних бронювань від мобілізації на один місяць. Водночас діяти вони будуть не довше, ніж до 28 лютого 2025 року, йдеться на сайті Міністерства економіки України. Це стосується бронювань, які були чинними станом на 19 грудня 2024 року та надані відповідно до Постанови №76 від 27 січня 2023 року.  У Мінекономіки роз’яснили, що, наприклад, якщо термін дії бронювання працівника закінчувався 20 грудня 2024 року, його буде автоматично продовжено до 20 січня 2025 року. Якщо ж бронювання завершилося до 19 грудня, тобто до кібератаки — роботодавці зможуть його відновити після відновлення роботи реєстрів.

У Міноборони України просять оборонний комітет Верховної Ради відтермінувати до 18 березня 2025 року строки підготовки законопроєкту про умови демобілізації військовослужбовців під час воєнного стану. Про це у вівторок, 24 грудня, повідомила  Українська правда з посиланням на співрозмовника в комітеті з питань нацбезпеки, оборони й розвідки та лист міністра оборони Рустема Умєрова до комітету. Зокрема, у листі йдеться, що Міноборони підготувало законопроєкт про вдосконалення механізмів ротації, визначення порядку та умов звільнення зі служби для деяких категорій військових. Законопроєкт направили на погодження до Генерального штабу ЗСУ та Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту.

Проте Генштаб не підтримав законопроєкт, аргументуючи своє рішення тим, що у разі його реалізації «орієнтовна чисельність військовослужбовців, які матимуть право на звільнення, становитиме 108 тисяч людей (з них 14 тисяч офіцерів)». Там зазначили, що ухвалення законопроєкту можливе лише за умови «накопичення на військовому обліку в ТЦК та СП достатньої кількості військово-навченого ресурсу та залучення громадян на службу до ЗСУ в задовільних обсягах». У документі також сказано, що в Міноборони опрацювали два альтернативні варіанти законопроєкту. Зокрема, військовим, які від початку введення воєнного стану безперервно служили понад 36 місяців, а 18 із них перебували у районах виконання бойових дій, пропонують:

• двомісячну реабілітацію, а після неї – 30-денну відпустку зі збереженням щомісячного грошового забезпечення;
• надання одноразової 90-денної відпустки також зі збереженням щомісячного грошового забезпечення.

Командирів також хочуть зобов’язати проводити ротації військових, які впродовж 90 діб брали участь у бойових діях.

Водночас член оборонного комітету Верховної Ради Федір Веніславський заявив, що в короткостроковій перспективі законопроект про демобілізацію не буде розглядатися у Верховній Раді, і немає підстав очікувати його ухвалення найближчим часом.

Міністерство оборони України  повідомляє, що українських військових готуватимуть до дій в екстремальних умовах за новим стандартом.  Зазначається, що впровадження такого стандарту наближає Україну до «принципів НАТО». Зазначається, що захисники проходитимуть спеціалізовану підготовку за такими основними напрямками:

• пошуково-рятувальна діяльність;
• виживання;
• уникнення захоплення у полон;
• стійкість у полоні;
• підготовка з евакуації;
• перепідготовка.

«Вони навчаться виживати в різних середовищах: арктичних, тропічних, гірських та пустельних районах. Особлива увага – організації пошуково-рятувальних операцій для ефективної евакуації ізольованого особового складу», – йдеться в повідомленні.

Крім того, стандарт містить положення про спеціалізовану підготовку та підготовку інструкторів SERE.

«Ризик опинитися в ізоляції чи виконувати бойові завдання за складних обставин супроводжує військову службу. Наша мета – забезпечити воїнів необхідними знаннями та підготувати інструкторів, які допоможуть їм вистояти у випробуваннях. Водночас впровадження такого стандарту наближає нас до принципів НАТО», – зазначив заступник міністра оборони України Дмитро Кліменков.

6. Оцінки ситуації та прогнози щодо перспектив ведення та закінчення війни з боку стейк-холдерів та експертного середовища

У звітному періоді мала місце низка заяв, безпекових оцінок та прогнозів щодо перспектив ведення та закінчення війни.

Зокрема, видання «The Washington Post» пише, що Володимир Зеленський змінює позицію щодо переговорів з РФ через вплив Трампа і ситуацію на фронті. Основні тези публікації:

Зміну риторики Зеленського – те, що помітили українські та західні офіційні особи, – імовірно, можна пояснити погіршенням ситуації на лінії фронту і приходом до влади нової адміністрації США, яка поставила під сумнів майбутню безпекову допомогу Києву.

Український президент на останніх зустрічах із Трампом і європейськими лідерами робить акцент на досягненні міцного миру та пріоритетності отримання запрошення до НАТО і гарантій безпеки, таких як залучення миротворців для захисту України від майбутніх російських атак.

«Я думаю, що для Зеленського це звільняє його від позиції, згідно з якою вони збиралися боротися до кордонів 1991 року, незважаючи ні на що. Тепер він може сказати: «Ну, я б із задоволенням так і зробив, але прийшов Трамп, і все змінилося», – пояснив колишній посол США в Росії Майкл Макфол.

Попри поступливість, багато аналітиків та політиків сумніваються у готовності Росії до переговорів, зокрема через успіхи її військ на фронті.

Деякі чиновники припускають, що Зеленський розумно хеджує і сподівається, що його більш поступлива позиція приверне до нього Білий дім Трампа і дасть йому змогу надати більшу підтримку обороні України, якщо Путін відмовиться від переговорів.

Українські урядовці все ще сподіваються на закінчення війни наступного року, але сумніваються, що з Володимиром Путіним можна досягти конкретних домовленостей.

Кандидат на посаду спеціального посланника США з питань України генерал Кіт Келлог в ефірі телеканалу Fox Business заявив наступне: «Президент (Дональд Трамп — ред.) дуже, дуже послідовний у тому, чого він хоче, а саме припинити вбивства і принести мир у регіон. Це його головний міжнародний пріоритет, але він хоче миру, який буде справедливим. Він буде стійким. Він буде безпечним». К. Келлог нагадав, що минулими роками між країною-агресором РФ і Росією вже траплялися спроби мирних переговорів — насамперед, Мінський процес, які «з тріском провалилися». І тому, ймовірно, Трамп не планує використовувати цей шлях.

«Він розуміє важливість стосунків, які у нього є зі своїми союзниками, а також із (російським диктатором — ред.) Володимиром Путіним. І він та людина, яка може довести це до кінця, і я дійсно вірю, що він це зробить у відносно недалекому майбутньому», — підсумував К. Келлог.

Як вважає командувач Сил оборони Естонії Андрус Мерило, під час вторгнення в Україну Росія фактично досягла в інформаційному просторі «нормалізації» факту окупації чужих територій. В інтерв’ю Delfi він підкреслив, що тимчасовою окупацією українських територій Москва показала світу, що захоплення чужих земель — «це нормальне явище». А.Мерило також вважає, що після можливих переговорів із Росією окуповані території залишаться під її контролем на невизначений час. На думку естонського командувача, цими діями Росія може підштовхнути інші держави до агресії:  «Це повністю змінює всю архітектуру безпеки у світі. У Росії виникне вагоме виправдання спробувати досягти своїх стратегічних цілей десь в іншому місці, адже щодо України це спрацювало. Те, чим Росія платить за це в Україні – сотні тисяч полеглих, важко поранених і виснаження економіки — її не особливо хвилює. Вона створює у світі нову стратегічну позицію, і повернути це назад у найближчому майбутньому буде неможливо». Також командувач Сил оборони Естонії зазначив, що закінчення війни шляхом її заморожування в очах багатьох країн світу зробить Росію переможцем.

Відмова Росії від режиму Башара Асада, щоб мобілізувати більше ресурсів для боротьби з Україною, наочно показує, що російський диктатор Володимир Путін готовий пожертвувати усім заради перемоги в цій війні. Про це зазначається в публікації Foreign Affairs. Основні тези матеріалу:

Хоча Путін намагається зобразити себе реалістом, він був поглинений Україною, виключивши майже всі інші зовнішньополітичні імперативи. Ввівши війська в Сирію, Путін переслідував кілька цілей. Зокрема, допомогти Росії вийти з міжнародної ізоляції, в якій країна-агресор опинилася після окупації Криму. Також російський диктатор прагнув повернути РФ вплив на Близькому Сході, а також утвердити її в ролі глобальної держави, здатної підтримувати своїх союзників і припиняти спроби повалення дружніх урядів. Втручання у справи Сирії також дозволило Росії взяти на себе роль «захисника» християн на Близькому Сході. Однак тепер, після краху режиму Башара Асада, Путіну майже нічого пред’явити в рамках цієї програми. Росія переживе падіння Асада і можливу втрату військових баз у Середземномор’ї. Росіяни, за його словами, завжди ставилися до «сирійської експедиції» обережно і байдуже.

Зосередженість Росії на Україні допоможе Путіну і росіянам загалом ігнорувати незручні запитання щодо Сирії, наприклад, що трапилося з грошима і ресурсами, які Росія вклала в цю країну. Або чому російські служби безпеки, які зараз фактично керують країною, неодноразово виявлялися захопленими зненацька. Однак тепер стало зрозуміло, що Росія не здатна забезпечити союзникам військову підтримку та економічний розвиток, поки вона веде війну. І режими, які раніше зверталися до Росії за підтримкою, звернуть на це увагу.

Падіння Башара Асада та байдужість Росії до краху його режиму свідчить про те, що турбота про Сирію чи будь-яку іншу державу-клієнт була підпорядкована Путіним його головному прагненню завдати Україні рішучої поразки. Водночас не слід очікувати повної відмови Росії від амбіцій за межами свого найближчого оточення. Втрата Сирії, ймовірно, підвищила ставки у війні в Україні. За задумом Путіна, Україна стала переломним моментом у глобальній боротьбі між західною елітою і новим порядком, очолюваним Росією, — щойно Україна впаде, Росія сподівається захопити Грузію і будь-яку іншу територію, яку забажає, — попереджає автор статті.

Петро Порошенко назвав кроки, які можуть забезпечити перемогу Україні у війні з РФ та розповів, що треба для того, аби мир у прийдешньому 2025 році став реальністю. Про це інформує Цензор.НЕТ із посиланням на прес-службу «ЄС». Основні тези його заяви:

Перша позиція. Поверніть до українського лексикону слово «перемога». Бо перемога наближає нас до миру, а заморожування війни – затягує. Я використовую тільки слово «перемога». І раджу всім це робити. Бо це абсолютно по-іншому налаштовує тебе. Ти є оптимістом, як би важко не було.

Друга позиція. Стабілізуйте лінію фронту і для цього дайте все на фронт. Не може бути так, як відбувається зараз. Я спілкуюся з бригадами, а загальна кількість бригад, окремих полків і батальйонів, яким ми допомагаємо, вже досягає 200. І можу наголосити, що абсолютній більшості не вистачає найнеобхіднішого. І навіть не артилерійських снарядів, а FPV. Зараз критичний дефіцит нічних «Мавіків». Їх просто немає, а без них війська «сліпі». Чому держава не поставила їх? Тому, що було невигідно купляти. Бо ціни на нічні «Мавіки» від 135 до 150 тисяч гривень знають всі. На них не заробиш, ти не можеш їх продати по 300. І це означає, що держава їх просто не купляла. Неприйнятно.

Також треба перевести економіку на військові рейки. Ми мали це зробити ще в березні минулого року. Ми маємо просунутися в технологічному плані, робити ті унікальні речі, які сьогодні здатна виробляти оборонна промисловість України. Прикладом є розробка і виробництво комплексів протидії засобам технічної розвідки «Ай-Петрі СВ». Те, що він робить дива на фронті, і те, що за ним стоїть черга аж до квітня-травня наступного року – це добре. Ми збільшили в 10 разів обсяги виробництва, і на сьогоднішній день значні ділянки фронту вже перекриті, принаймні, що стосується артилерійських підрозділів, центрів управління, евакуаційних заходів, складів боєприпасів.Виробництво цих засобів держава не фінансує взагалі. Це не має нічого спільного з переведенням економіки на військові рейки. Знизьте податки для оборонної промисловості. Забезпечте швидке і ефективне прийняття рішень – від бронювання до проведення військової прийомки.

Переведення економіки на військові рейки – це повернення грошей ПДФО бригадам. Перед Новим роком 2 мільярди дали на рахунки бригад, вони їх використали за два дні. 70 мільярдів лежало на рахунках ДССЗЗІ, на рахунках інших посередників, і армія з цього нічого не отримувала.

Забезпечте, щоб все воєнне фінансування було сконцентровано у воєнному спецфонді. Це означає, що ні на які інші цілі держава не має права витрачати гроші, які визначені для Сил оборони.

Наступна позиція – стабілізація фінансової системи. Подивіться, як добре була зроблена банківська реформа, яку зробили з 2014 року ми з Гонтаревою. Три роки повномасштабної війни фінансово-банківська система витримала. Бо були ці Авгієві стайні очищені.

Ми маємо різко активізувати наші зусилля по членству в ЄС та НАТО. Європейська Комісія нам диктує: верховенство права, незалежність судів, захист прав опозиції. Захист прав опозиції – це означає негайне скасування заборони депутатам від опозиції щодо міжнародних відряджень і міжпарламентської дипломатії. Це означає негайне скасування будь-яких заборон і закриття каналів, включно з 5-м і “Прямим”. Це означає парламентський плюралізм, припинення корупційної роботи телеканалу “Рада” і “єдиного марафону”, і забезпечення ефективної, публічної громадської дискусії.

В умовах ризиків, які зараз концентруються в Сполучених Штатах, ми маємо зробити наші відносини з Європейським Союзом набагато більш передбачуваними. І зробити величезний прогрес щодо нашого майбутнього членства в Європейському Союзі.

А НАТО – це щоб не передати майбутнім поколінням загрозу війни. Тому що в іншому випадку війна і небезпека для України буде історією, що не закінчується. Інших форм гарантії не існує”, – підкреслив він.

Щодо можливості настання миру у 2025 році – для цього ми маємо стати сильнішими. Росія має ослабнути через санкції, через посилення Збройних Сил України, через посилення української економіки. Чи вірю я, що мир можливий у 2025 році? Вірю. Давайте зробимо Україну сильнішою.

Ми не можемо взяти Росію чисельністю, бо в неї і мобрезерви, і мобресурси значно вищі. Але ми можемо бути попереду технологічно. І в цих умовах, маючи підтримку Заходу, ця перемога може бути забезпечена.

Тільки нам треба боротися. Боротися і за підтримку американців. Нам треба боротися за європейців. Нам треба будувати відносини довіри. А для цього нам треба боротися з корупцією, нам треба боротися з некомпетентністю, боротися з виборчими шизофреніями і забезпечити єдність в країні. І тоді Україна буде сильною.

Запам’ятайте ці слова. Хто агітує за вибори зараз, є розповсюдником російського ІПСО. Бо Росія хоче, щоб ми були слабкі. І окремі недалекоглядні політикани, які хочуть прорватися до влади, не розуміють, що ми можемо через ці процеси втратити Україну.

На думку доктора історичних наук Вадима Денисенка, якщо переговори не відбудуться до кінця травня або початку червня, може розпочатися новий цикл війни, який триватиме приблизно рік. Утім, протягом наступних місяця–півтора уявити реальний початок переговорів досить складно. На його думку, переговори про війну в Україні мають розпочатися в лютому 2025 року. Про це пише «Еспресо». Основні тези публікації:

Якщо говорити про перспективи 2025 року, з мого погляду, знову ж таки — з мого погляду, в принципі переговорний процес теоретично має стартувати десь із лютого місяця. Ми бачимо, наскільки неквапливо команда Трампа розпочинає цей процес, Келлог — представник Трампа з питань України — приїде до Києва тільки на початку січня.

Представники Заходу розуміють позицію, яку зайняв Володимир Путін. Протягом усього минулого тижня кілька разів фактично прямим текстом сказав, що він виходить із переговорного процесу, він не збирається починати переговори.

Якщо переговори не відбудуться до кінця травня або початку червня, може початися новий цикл війни, який триватиме приблизно рік. З цієї причини протягом наступних місяця–півтора уявити реальний початок переговорів досить складно. Експерт вважає, що переговорний процес може розпочатися не раніше лютого.

Власне кажучи, якщо він не завершиться позитивно до травня місяця — до кінця травня, до початку літа. З великою часткою ймовірності ми можемо говорити про те, що війна може зайти на ще один цикл. Можемо оперувати цифрами не більше 12 місяців.

Видання «Sestry Шлях додому» опублікувало матеріал Віталія Портніков «Закінчиться війна? Яким буде 2025 рік». Нижче наведено основні тези:

Зміна влади у США — це тільки верхівка айсберга змін, на які нам варто звернути увагу. Впевнено сказати, що російсько-українська війна дійсно завершиться у 2025 році, сьогодні не зможе ніхто. Адже для цього потрібно не тільки бажання Трампа або навіть згода українського президента Володимира Зеленського. Для цього потрібно, щоб війну бажав закінчити Путін і щоб у нового американського президента були важелі тиску на його російського колегу — звісно ж, більш серйозні, ніж у попередньої адміністрації.

Однак якими є це важелі, сьогодні не знає ніхто — і насамперед сам Трамп, який, схоже, збирається домовитися із російськім очільником. Або вже не збирається? Адже останнім часом впевненості у голосі Трампа, коли він розмірковує про завершення російсько-української війни, явно бракує…

Й залишається сподіватися навіть не на те, що новий господар Овального кабінету знає щось таке, про що іншим нічого не відомо, а на те, що згодом він зможе адекватно оцінити рівень викликів, пов’язаних із російсько-українською війною.

Ще один важливий виклик для цивілізованого світу — «гібридні війни» Росії і Китаю. Коли у 2016 році обговорювали ймовірне втручання Москви у президентські вибори у Сполучених Штатах, йшлося насамперед про «хакерські атаки» й «злив» інформації.

Але сьогодні — і це наочно продемонстрували президентські вибори у Румунії — на місце хакерів прийшли менеджери соціальних мереж і засновники месенджерів. І ця нова технологія обробки потенційного виборця загрожує багатьом суспільствам, де громадяни голосують не за власні погляди, а за власні емоції — і відкривають широкі шляхи пройдисвітам, серед яких чимало справжніх агентів впливу Москви.

Й, до речі, якщо уявити собі, що 2025 рік дійсно стане роком «заморозки» російсько-української війни й відкриє дорогу до проведення виборів в Україні, це може стати проблемою і для українського суспільства. Принаймні, я впевнений, що у російській столиці вже зараз готуються до такого повороту подій.

Ну, а якщо російсько-українська війна продовжиться із тією ж силою ескалації? Що ж, у цьому разі це може призвести не тільки до проблем в самій Україні, але й до розростання конфлікту.

Мені здається, не потрібно вже доводити, що Москва і Пекін використовують протистояння в Європі для послаблення впливу Сполучених Штатів, роз’єднання Заходу й посилення впливу авторитарних режимів у світовій політиці та економіці. Й ця тенденція буде тільки посилюватися, якщо демократичні країни не будуть готові відповісти на виклик.

Але тепер інструментарій відповіді буде залежати від позиції нової американської адміністрації й від того, як швидко ця позиція буде сформульована. У будь-якому разі нам доведеться кілька місяців зачекати, щоб зрозуміти, як збирається діяти «реальний Дональд Трамп» — а не той, з передвиборчих мітингів. Між тим Путін і Сі Цзіньпін чекати не будуть…

Це не означає, звичайно, що в політичному процесі не може бути «лебедів» — чорних чи білих — які змінять все буквально за кілька днів, як це було, скажімо, із принизливим крахом диктатури Башара Асада у Сирії

Але цей крах має бути й уроком того, як важливо наполегливо готуватися до успіху, щоб не пропустити свій час і як важливо зберігати підтримку союзників, від яких ти залежиш. Адже союзники сирійських повстанців, фактично запертих в одній невеличкій провінції Сирії, за останні роки тільки нарощували свій вплив в регіоні, в той час як союзники Асада — Росія, Іран і «Хезболла» — тільки втрачали.

Отже, для українського успіху — й нашого спільного успіху — нам потрібно посилювати вплив і взаємодію й обмежувати можливості авторитарних режимів, які загрожують нашій спільній свободі й надбанням. Й не варто вважати, що це не може бути шляхом до швидкого успіху — досвід Сирії якраз демонструє, що, може, потрібно тільки правильно розрахувати свої сили і досягти мети у слушний час.

Журналісти «Financial Times» розглянули 5 можливих сценаріїв глобальних змін, які можуть відбутися під час нової каденції Дональда Трампа. Сценарії включають «нову угоду між великими державами», «випадкові війни», «анархію у світі без лідерів», «глобалізацію без Америки» та успіх політики «Америка понад усе». У статті припускають, що реальність може бути сумішшю цих сценаріїв з непередбачуваними подіями. Про це повідомляє 24 Канал з посиланням на матеріал Financial Times. Основні тези публікації:

Автори матеріалу наголошують, що наразі не може бути жодної впевненості щодо того, як розвиватиметься новий світовий порядок, лише сценарії. Тому журналісти навели 5 можливих сценаріїв глобальних змін на світовій арені.

• Перший сценарій “Нова угода між великими державами”

Журналісти зазначили, що характер Трампа, а також його рішучість уникнути війни та зневага до демократичних союзників спонукають США укласти нову велику угоду з Росією і Китаєм.

США мовчки надають Росії та Китаю сфери впливу в їхніх регіонах. Америка ж зосереджується на утвердженні домінування у власному регіоні – націлюється на Мексику і Канаду, прагне повернути Панамський канал і отримати контроль над Гренландією.

У цьому сценарії Трамп нав’язує Україні мирну угоду без супровідних гарантій безпеки. Санкції проти Росії послаблюються, а Путін знову повертається на глобальну арену.

“Можлива угода з Китаєм передбачатиме послаблення американських технологічних обмежень і тарифів для Пекіна в обмін на китайські закупівлі американських товарів і пільгові угоди в Китаї для американських компаній, таких як Tesla”.

Трамп також міг би продемонструвати свою незацікавленість у боротьбі за захист Тайваню. Тому союзники США в Європі та Азії будуть змушені шукати інші способи забезпечити власну оборону в новій атмосфері незахищеності.

• Другий сценарій “Випадкові війни”

У цьому випадку західні союзники ведуть між собою торгову війну. В Європі поширюється політична нестабільність, зростає популярність популістських сил, які симпатизують як Трампу, так і Путіну. В Україні ж досягнуто домовленості про припинення вогню, але в Європі широко поширений страх, що Росія в якийсь момент відновить бойові дії.

Сам Трамп неодноразово ставить під сумнів готовність Америки захищати своїх союзників. Китай, Росія чи Північна Корея – або якась комбінація цих держав – вирішують скористатися західним безладом, розпочавши військові дії в Азії та Європі.

Однак навіть у цьому випадку авторитарні держави прорахувалися. Азійські та європейські демократії дають відсіч, і врешті-решт США виявляються втягнутими в конфлікт, як це вже двічі траплялося у 20-му столітті.

• Третій сценарій “Анархія у світі без лідерів”

За цього сценарію США, Китай, Росія та ЄС уникають прямого конфлікту. Але політика Трампа “Америка понад усе” щодо торгівлі, безпеки та міжнародних інституцій створює вакуум лідерства.

Торгові війни Трампа пригнічують економічне зростання в усьому світі. Громадянські конфлікти в таких країнах, як Судан і М’янма, посилюються. ООН виснажена суперництвом великих держав і безсила втрутитися. Натомість конфлікти розпалюються суперницькими регіональними державами, які шукають переваг і ресурсів.

За цього сценарію все більше країн, таких як Гаїті, скочуються до насильницької анархії. Зростають потоки біженців на Захід. За цього сценарію популістські партії, що зневажають ліберальну демократію, процвітають в атмосфері соціальної та економічної незахищеності.

• Четвертий сценарій “Глобалізація без Америки”

У цьому векторі розвитку подій США відступають за “тарифні стіни” та залишають Світову організацію торгівлі. Ціни в Америці зростають, а товари стають все більш неякісними.

Решта світу реагує на американську автаркію прискоренням економічної взаємозалежності. ЄС ратифікує нову торгівельну угоду з Латинською Америкою і підписує нові угоди з Індією та Китаєм. Європа також відкриває свій ринок для китайських електромобілів і зелених технологій в обмін на те, що китайці відкривають заводи по всьому ЄС і стримують російську агресію проти Європи.

За цього сценарію інтеграція глобального Півдня з китайською економікою поглиблюється, а країни БРІКС отримують нових членів і посилюють свій вплив. Використання долара як світової валюти зменшується.

• П’ятий сценарій “Політика “Америка понад усе” досягає свого успіху”

У цьому сценарії віра Трампа в непереборність американської сили підтверджується. Інвестиції спрямовуються до США, збільшуючи лідерство Америки в технологіях і фінансах.

Європейці та японці різко збільшують витрати на власну оборону, і цього достатньо для стримування російської та китайської агресії. Американські тарифи різко знижують китайське зростання, що призводить до кризи китайської системи. Іранський режим врешті-решт повалений комбінацією військового, економічного та внутрішнього тиску.

За цього сценарію рейтинг Трампа злітає як вдома, у США, так і за кордоном. Американські ліберали змушені мовчати, а деякі з ворогів Трампа опиняються у в’язниці. Фондовий ринок досягає нового максимуму.

Наприкінці матеріалу автори все ж визнали, що реальність наступних чотирьох років, швидше за все, буде “якоюсь дивною сумішшю всіх вищеописаних сценаріїв” разом із “кількома іншими непередбачуваними подіями”. Тому що саме варто очікувати – можна буде побачити вже зовсім скоро.

7. Загрози застосування зброї масового ураження, ядерна безпека, радіаційна обстановка та ситуація навколо ЗАЕС

Ймовірність застосування ядерної та хімічної зброї по території України залишається загалом на попередньому рівні.

Ризик ядерної ескалації Росією залишається низьким.

Стратегічні ядерні сили (СЯС) ЗС РФ визначеним складом знаходяться на бойовому чергуванні, зміни в характері їх дій не спостерігаються (згідно відкритих оцінок розвідувальних органів, аналізу супутникових знімків, інформації від профільних ОSINT-спільнот та власного моніторингу УІМ).

Частина носіїв ядерної зброї стратегічного призначення залучена до ударів по території України ракетами в звичайному (неядерному) спорядженні.

«Ядерна ескалація» потенційно можлива у разі загрози втрати РФ значної частини власної території та тимчасово окупованих територій України, які вона незаконно включила до свого складу.

Щодо питань поширення зброї масового ураження та засобів її доставки

У звітному періоді мала місце заява міністра закордонних справ Росії Сергія Лаврова: «Наш мораторій на розміщення ракет середньої та меншої дальності вже практично нежиттєздатний і від нього доведеться відмовлятися». Наведене означає відмову РФ від міжнародних угод стосовно обмежень ракет середньої та меншої дальності.

Багатоцільовий атомний підводний човен «Архангельськ» проекту «Ясень-М» прийнято до бойового складу російського флоту. Основне озброєння підводного човна в залежності від завдань – крилаті ракети «Калібр», надзвукові «Онікси» або гіперзвукові «Циркони».

Росія та Іран планують підписати 20 січня 2025 року угоду про всеохоплюючу співпрацю між двома країнами. Дата підписання в день інаугурації Д. Трампа — 20 січня — обрана не випадково. В рамках угоди прогнозується забезпечення доступу Ірану до російських ядерних технологій і отримання нових видів озброєнь.

Пакистан, який вже має на озброєнні ядерні боєголовки, розробляє балістичну ракету великої дальності, здатну доставити ядерний заряд на територію США. Про це повідомив «The Wall Street Journal» (WSJ) із посиланням на розсекречені дані американської розвідки. За словами офіційних осіб США, Вашингтон неодноразово висловлював Ісламабаду свої занепокоєння з цього приводу і зрештою був змушений запровадити санкції проти пакистанської державної компанії, пов’язаної із розробкою ракети.

Заступник радника президента США з питань національної безпеки Джон Файнер з цього приводу заявив: «Список країн, які володіють як ядерною зброєю, так і ракетним потенціалом для безпосереднього досягнення території США, дуже малий, і вони, як правило, налаштовані вороже. Відверто кажучи, нам важко сприймати дії Пакистану як щось інше, окрім нової загрози для Сполучених Штатів».

Радіаційна ситуація на території України

Радіаційна ситуація на території України за показниками, які отримуються Національною гідрометеорологічною службою (НГМС) ДСНС України на радіометричній мережі спостережень, а також за доступними даними автоматизованих систем радіаційного моніторингу АЕС України – відокремлених підрозділів ДП “НАЕК “Енергоатом” та ДСП “Екоцентр”, залишалася стабільною. Радіаційний фон складає від 0.09 до 0.12 мкЗв/год (допустимий рівень радіаційного фону становить до 0.30 мкЗв/год згідно Норм радіаційної безпеки України).

Залишається актуальною можливість руйнувань об’єктів атомної та хімічної промисловості, що є загрозою регіонального/місцевого масштабу.

Запорізька АЕС (м. Енергодар) працює з ризиками порушення норм радіаційної та пожежної безпеки. Радіаційний фон складає 0.11 мкЗв/год. Викиди радіоактивних речовин у навколишнє середовище не перевищують встановлених допустимих значень. Реактори №1-6 станції перебувають в режимі холодної зупинки. Стан енергоблоків – стабільний. Станція отримує живлення від основної зовнішньої повітряної лінії електропередачі ПЛ-750 кВ “Дніпровська” та резервної ПЛ-330 кВ “Феросплавна-1”. Рівень води у ставку-охолоджувачі ЗАЕС стабільний. Територія ЗАЕС використовується окупаційними військами для розміщення військ . Ймовірним  сценарієм радіаційної катастрофи на Запорізькій АЕС продовжує вважатися аварія з втратою живлення циркуляційних насосів, що призведе до припинення охолодження активної зони реактора.

Експерти Міжнародного агентства з атомної енергії провели оцінювання пошкоджень, отриманих внаслідок останніх ворожих атак у листопаді – грудні, на об’єктах енергетичної інфраструктури, що є критичними для видачі потужності атомних електростанцій. Про це повідомило Міністерство енергетики.

 «Під час роботи на визначених об’єктах експерти МАГАТЕ… задокументували пошкодження електричних підстанцій, отримані внаслідок російських атак у листопаді – грудні», — повідомило міністерство, — «Експерти, зокрема, могли порівняти інтенсивність ударів і, як наслідок, пошкоджень об’єктів від минулих атак».

Також представники МАГАТЕ зафіксували результати виконаних відновлювальних робіт та стан пропускної спроможності електричних підстанцій.

«Удари РФ по цивільних енергетичних обʼєктах, зокрема ключових підстанціях, напряму загрожують ядерній та радіаційній безпеці всієї Європи», — зазначив міністр енергетики Герман Галущенко. — «Дуже важливо залучати міжнародних експертів для фіксації наслідків фактичного пошкодження енергетичної інфраструктури, визначеної як ключової для безпечної роботи АЕС».

Експерти МАГАТЕ 17 грудня продовжили моніторингову місію на підстанціях оператора системи передачі, що  є критично важливими для роботи українських атомних електростанцій.

Слід також звернути увагу на потенційні загрози в регіоні в контексті бойових дій в Курській області, в якій розташовано Курську АЕС. Не виключаються провокації з боку РФ з метою висунення звинувачень Україні «за протиправні дії у відношенні АЕС».

Аварій та обстрілів хімічно небезпечних об’єктів не зафіксовано.

Продовжується застосування ЗС РФ хімічних боєприпасів в районах ведення бойових дій.

8. Примітки:

Структура та загальні тенденції в огляді можуть повторювати окрему інформацію/висновки з попередніх звітів у випадку, якщо вони не зазнали принципових/значних змін.

Питання, пов’язані з економічними, політичними, зовнішньополітичними, інформаційними тощо аспектами російсько-української війни, які загалом є складовими сфери оборони, в даному документі, як правило, не розглядаються, оскільки вони відображені в інших тижневих оглядах, дайджестах УІМ;

В огляді використані виключно відкриті джерела та інформація, яка була оприлюднена протягом звітного періоду (тижня). В деяких випадках може мати місце використання та цитування інформації, яка була оприлюднена раніше та не була включена до попередніх оглядів, але зберігає свою актуальність у звітному періоді.

Команда УІМ по замовчуванню не ставить під сумнів достовірність інформації від офіційних джерел (державних органів) України. В будь-якому випадку відповідальність за достовірність інформації лежить на першоджерелах її походження;

Відповідальність за достовірність інформації з власних джерел та оцінки експертів УІМ несе УІМ.

Кількісно-якісні та інші характеристики тих чи інших подій можуть відрізнятися від інформації з інших джерел, різниця обумовлена якістю вхідної інформації, методами збору, обробки та експертного оцінювання.

В огляді використані усталені словосполучення, скорочення та абревіатури, наприклад, ЗСУ, ОПК, ОВТ, КАБ тощо.