Фото: Romania Insider
Судові органи країни вже більше двох тижнів протестують проти нових змін до румунської системи правосуддя. Як наслідок, після переговорів з суддями та прокурорами, уряду довелося піти на поступки та відмінити одну з найсуперечливіших статей цієї постанови. Вона надавала право суддям очолювати ключові органи прокуратури: Національний антикорупційний директорат (НАД) та Управління з боротьби з організованою злочинністю та тероризмом (DIICOT). Але, навіть після обіцянки вилучити цю статтю з постанови, велика частина румунських суддів та прокурорів все ще продовжує протестувати. Вимагають відмінити усі статті нової постанови, за якими:
1. Кандидатів на посади генерального прокурора, голови НАД та DIICOT тепер обиратимуть не тільки прокурори Вищої ради магістратури (ВРМ, дорадчий орган, що гарантує судову незалежність в Румунії), як це було раніше, а й так званий пленум цього органу, до якого входять разом судді та прокурори. При цьому кількість суддів у магістратурі – 10, що набагато більше, ніж прокурорів, яких там чотири. Тож, тепер фактично судді призначатимуть головних прокурорів. Зміна була зроблена в інтересах правлячої партії, оскільки прокурори ВРМ в останній час виносили рішення, що суперечили уряду. А судді натомість можуть виявитись більш лояльними до пропозицій уряду.
2. Виконуючим обов’язків головних прокурорів забороняється бути на посаді більше 45 діб (раніше дозволялося півроку). Таким чином уряд хоче прискорити призначення «своєї людини» на посаду голови НАД, який знаходиться без очільника вже більше ніж 7 місяців.
3. Генеральному прокурору забороняється блокувати розслідування проти прокурорів та суддів, якщо він вважає їх незаконними або безпідставними.
Можна підсумувати, що своїми діями правляча Соціал-демократична партія (СДП) посилила свій контроль над ВРМ, генпрокуратурою та антикорупційними органами.
Генпрокурор назвав деякі з положень нових постанов неконституційними. Президент, опозиція, декілька асоціацій магістратів та Єврокомісія засудили нові надзвичайні постанови, які були прийняті без жодного узгодження з європейськими інституціями.
22-го лютого вже почались перші протести проти нових змін уряду. Близько двохста суддів, прокурорів аудиторів юстиції влаштували протести перед палацом правосуддя в місті Клуж-Напока (друге за розмірами місто в Румунії після столиці, адміністративний центр). Магістрати цього міста продовжили свої протести з понеділка 25 лютого та призупинили виконання своєї роботи. Тож, майже всі кримінальні справи (окрім термінових), які ведуть ці магістрати, тимчасово відкладені.
24 лютого в столиці Румунії Бухаресті та інших великих містах на вулиці вийшли звичайні мешканці. Під будівлею 8-10 тис. осіб протестували в підтримку Лаури Кевеші та проти уряду, його нових надзвичайних постанов та лідера СДП Лівіу Драгні. Близько 1 500 осіб продовжили протестувати і наступної неділі, 3 березня.
Читайте також: БОРОТЬБА ПРОТИ БОРЦІВ С КОРУПЦІЄЮ, АБО ЗА ЯКИМИ ЗАКОНАМИ ЖИВЕ РУМУНІЯ?
Десятки суддів верховного суду Румунії, Національний антикорупційний директорат (НАД), Управління з боротьби з організованою злочинністю та тероризмом (DIICOT) та ВРМ також висловили своє незадоволення новими постановами: судді написали листа до уряду з проханням скасувати деякі положення; НАД розмістив на своєму сайті повноекранний банер, в якому говорить, що боротьба з корупцією серед високопосадовців в Румунії під загрозою блокування через нову постанову; DIICOT частково призупинить свою діяльність. Прокурори генеральної прокуратури, члени опозиційної Національної ліберальної партії також носять білі пов’язки на руках на знак протесту проти постанов.
Віктор Козленко, стажер UIF
Вам також буде цікаво:
Реанімаційна логіка російського тероризму:«перетворити неміч в ілюзію всемогутності»
Результати соціологічного дослідження на тему: «Актуальні питання рф»
Павло Клімкін: У Варшаві бракувало України
На суші, на морі, у повітрі: три напрямки посилення української армії 2030
Референдум і ядерна бомба. Дуже коротко
Згода США постачати озброєння означає злочинну безпечність для військового керівництва України – Глен Грант