Огляд безпекових аспектів діяльності бізнесу в контексті суспільно-політичної та фінансово-економічної ситуації в державі в період з 22 по 28 грудня 2024 року

1. Основні висновки(резюме):

Суспільно-політична та фінансово-економічна ситуація в контексті забезпечення національної безпеки держави та умов для діяльності бізнесу:

• у звітному періоді внутрішня (суспільно-політична) обстановка в Україні залишалася загалом без істотних змін та знаходилася під контролем з боку держави;
• енергетична галузь та загалом фінансово-економічна сфери продовжують бути в кризовому стані, ситуація з енергетикою вчергове погіршилася після ударів РФ;
• зменшення  напруженості в суспільстві внаслідок активізації воєнних дій, впливу воєнного стану загалом, стану економіки та складних умов ведення бізнесу не відмічається;
• ситуація продовжує мати передумови до загострення через втому суспільства від війни, ракетно-авіаційні удари, загострення проблем на фронті, мобілізаційні заходи, загострення проблем з енергетикою, загрози бюджетних обмежень та (стосовно звітного періоду) з причин посилення риторики і нові заяви стосовно несприятливих для України умов закінчення війни та нестабільність/непередбачуваність підтримки від держав-партнерів.

2. Деталізований виклад інформації щодо фінансово-економічної сфери

2.1. Енергетична безпека та загальний стан енергосистеми 

Щодо забезпечення електроенергією – ситуація без значних змін. Станом на кінець звітного періоду енергосистема України продовжує бути об’єктом впливу агресора та втратила потужності, хоча зберігає працездатність з низкою значних обмежень. Рівень споживання електроенергії в Україні відповідає потребам зимового сезону і погодним умовам. Удари по об’єктам галузі продовжувалися у звітному періоді.

За результатами ударів агресора мали місце ураження об’єкті енергетики переважно в Харківськвій, Дніпропетровській, Вінницькій, Тернопільській областях. Зокрема, в Харківській області 500 тисяч абонентів внаслідок російської атаки залишилися без світла та тепла.

На початок тижня наявні електростанції та високовольтні підстанції працюють в режимі, близькому до максимуму своїх можливостей. Українська енергосистема щодобово залучала імпорт електроенергії з сусідніх країн (з Польщі, Румунії, Словаччини, Угорщини та Молдови).

Експерти Міжнародного агентства з атомної енергії провели оцінювання пошкоджень, отриманих внаслідок останніх ворожих атак у листопаді – грудні, на об’єктах енергетичної інфраструктури, що є критичними для видачі потужності атомних електростанцій. Про це повідомило Міністерство енергетики.

 «Під час роботи на визначених об’єктах експерти МАГАТЕ… задокументували пошкодження електричних підстанцій, отримані внаслідок російських атак у листопаді – грудні», — повідомило міністерство, — «Експерти, зокрема, могли порівняти інтенсивність ударів і, як наслідок, пошкоджень об’єктів від минулих атак». Також представники МАГАТЕ зафіксували результати виконаних відновлювальних робіт та стан пропускної спроможності електричних підстанцій.

Оцінка результатів поточних дій РФ по енергетичній галузі оприлюднені директором енергетичних програм Центру економічних та політичних досліджень імені Олександра Разумкова Володимиром Омельченко в ефірі«Radio NV» .

Основні тези позиції експерта: Наслідки останнього удару [25 грудня] по енергосистемі для України є набагато гіршими, ніж це було під час попередніх двох ударів. Тому що, якщо попередні удари були сфокусовані здебільшого по підстанціях компанії Укренерго, то цей удар був спрямований саме на балансуючі потужності енергосистеми. Це насамперед теплові електростанції, теплоелектроцентралі та гідроелектростанції компанії Укргідроенерго. Основні тези матеріалу:

У нас, ви знаєте, і так [існує] дефіцит балансуючих потужностей, оскільки у нас основна генерація — це атом, на 60% енергобалансів. Вони виробляють електричну енергію, але вони не можуть балансувати. Тому удар цей був дуже неприємний. Втрати можна оцінити — пошкоджено чи зруйновано до 2 ГВт. Причому фокус був на Дніпровський і Харківський енергетичні вузли. І у нас на сході зараз утворився великий дефіцит потужності. У результаті потрібно більше електроенергії передавати з заходу на схід. А тут є певні складнощі.

Тому ми бачимо, що ворог намагається створити складнощі і відокремити енергетичну систему України — лівобережжя від правобережжя, — щоб максимально ускладнити ситуацію саме на лівому березі України.

Поки йому це не вдалося, але він намагається це зробити. Втрати, як я вже сказав, до 2 ГВт потужності, це немало. І в результаті ми маємо сьогодні півтори черги відключення в середньому по регіонах України. Найгірша ситуація на сході України, а також на півдні і в місті Київ.

Удари були завдані по генеруючим потужностям, а їх відновлювати набагато важче, ніж потужності підстанцій компанії Укренерго, це може затягнутися на місяці. І тому, найімовірніше, ми можемо бути з графіками погодинних відключень [електроенергії] до закінчення осінньо-зимового періоду, тобто до середини квітня. З невеликими, мабуть, виключеннями — можливо, деякі періоди (дні, тижні) будуть і без відключення. Але загалом тренд зрозумілий: Україна входить в стабільний графік відключень.

Що стосується наступного звітного періоду (29.12.2024-04.01.2025), то існує ймовірність:

• продовження ударів ЗС РФ по інфраструктурі паливно-енергетичного комплексу (існує загроза нового комплексного/масованого удару);
• наявність загроз інфраструктурі, яка забезпечує роботу АЕС (з огляду на спрямованість і статистику попередніх ударів);
• підвищене споживання і дефіцит генеруючих можливостей через чинник зими;
• продовження подальших обмежень споживання для промислових підприємств та населення, в першу чергу у випадку нових ударів агресора по об’єктам галузі та через пониження температури;
• удари і диверсії  у відношенні об’єктів газотранспортної системи після припинення Україною транзиту російського газу;
• припинення експорту Словаччиною електроенергії в Україну;
• ураження об’єктів енергозабезпечення в прифронтових регіонах в результаті поточних бойових дій та/або знеструмлення через погодні умови.

Щодо перспектив енергетичної галузі та забезпечення споживачів:

Питання припинення постачання енергоносіїв з РФ в Європу набуває загострення. Видання «Bloomberg» зазначає, що в разі відмови продовжувати транзит російського газу, РФ може розпочати атаки по газотранспортній системі. Як вказано в публікації, приймаючи рішення, Україна має враховувати необхідність захисту газотранспортної системи протяжністю 38600 км. Ця мережа, одна з найбільших у світі, не зазнавала нападів протягом останніх трьох років, оскільки через неї проходив російський газ. Якщо це припиниться, система може стати мішенню, як і газосховища та джерела електроенергії. Це також може створити технічні проблеми, які ускладнять обігрів будинків по всій Україні взимку.

Як повідомили у Міністерстві енергетики, Україна заздалегідь підготувалася до зупинки транзиту російського газу. «Ми проходили цілу низку стрес-тестів нашої газової системи для того, щоб бути впевненими, що після закриття транзиту ми зможемо функціонувати стабільно, забезпечуючи постачання газу до споживачів», – зазначив міністр енергетики Герман Галущенко в ефірі Національного телемарафону «Єдині новини».

Щодо заяв керівництва Словаччини про намір зупинити постачання електроенергії в Україну у відповідь на припинення транзиту газу Герман Галущенко зазначив, що таке рішення буде грубим порушенням європейських регуляцій. Міністр енергетики з відповідного приводу вже звернувся листом до енергокомісара ЄС, до ENTSO-Е та до Енергетичного Співтовариства.

Заявляється, що в України вже є механізм, як замінити цей імпорт з іншими сусідами, які готові збільшити відповідні потужності, зокрема, з Польщі.

Наразі в ЄС зменшуються газові сховища найшвидшими темпами з моменту енергетичної кризи 2021 року. На підвищення попиту вплинули холодна погода і скорочення морського імпорту. За даними галузевої організації «Gas Infrastructure Europe», обсяг газу в сховищах блоку скоротився приблизно на 19% з кінця вересня (завершення сезону закачування в ПСГ) до середини грудня. Про це пише Financial Times. У попередні два роки за той самий період спостерігалося зниження менш ніж на 10%, оскільки вищі, ніж зазвичай, температури забезпечували відносне заповнення сховищ у зимовий опалювальний сезон, а промисловість стримувала попит через високі ціни.

«Цієї зими Європі довелося набагато більше покладатися на свої ПСГ, ніж в останні два роки, щоб компенсувати зниження імпорту скрапленого природного газу і задовольнити зрослий попит», — заявила Наташа Філдінг, керівниця відділу ціноутворення на газ у Європі в ціновому агентстві «Argus Media».

Європа також зіткнулася з більшою конкуренцією за імпорт СПГ з боку азіатських покупців, яких привабили нижчі ціни, ніж останніми роками. Це призвело до уповільнення імпорту і необхідності більше задіювати резерви, що зберігаються.

Рівень запасів ЄС зараз становить 75%, що трохи вище середнього показника за попередні 10 років, до того, як західноєвропейські уряди почали намагатися зменшити свою залежність від російського імпорту. Рівень запасів був близький до 90% станом на середину грудня 2023 року.

Деякі країни виснажували свої запаси швидше, ніж інші. У Нідерландах обсяги збереженого газу з початку зими скоротилися на 33%, а у Франції – на 28%.

Російський газ, який йде через Україну в Європу, також перестане надходити з початком 2025 року. На цей маршрут припадає близько 5% імпорту газу в ЄС.

«Схоже, що немає серйозних побоювань щодо можливої зупинки поставок російського газу через Україну, — сказав Андреас Гут, генеральний секретар галузевої організації Eurogas. — При цьому… кожен граничний обсяг газу, звичайно, матиме значення в сезоні заповнення».

Раніше Європа імпортувала близько 40% свого газу з РФ, більшу частину якого постачали трубопроводами. Тепер загальний імпорт газу з Росії, включно з трубопровідним газом, становить близько 16% поставок газу в ЄС.

«Укренерго» провело третій спецаукціон: переможці побудують 100 МВт балансувальної генерації. НАЕК «Укренерго» провела спецаукціон на придбання автоматичних резервів відновлення частоти (аРВЧ) строком на п’ять років. Про це повідомила прес-служба компанії. Переможці аукціону з надання послуг аРВЧ матимуть фіксований у євро контракт з Укренерго. Інвестори матимуть час до середини листопада 2025 року, щоб побудувати нову електроустановку, пройти сертифікацію обладнання та почати надавати послуги з 1 січня 2026 року. Зазначається, що уже через рік в українській енергосистемі з’являться нові балансуючі потужності. За попередніми результатами — це понад 100 МВт нових генеруючих потужностей, на додаток до тих, що мають бути збудовані за результатами серпневого аукціону. Сума акцептованих пропозицій становить 55 МВт для послуги завантаження (збільшення подачі електроенергії в мережу) і 1785 МВт для симетричного резерву (можливість як збільшувати, так і зменшувати навантаження).Середня ціна становить 1271,32 грн/МВт за симетричний резерв і 908 грн/МВт резерву на завантаження. Участь в аукціоні взяли вісім потенційних постачальників. Остаточні результати аукціону стануть відомі після завершення часу, відведеного на оскарження.

2.2. Поточна ситуація у фінансово-економічній сфері

Поточна ситуація у фінансово-економічній сфері залишається складною, але контрольованою на тлі намагань держави забезпечити функціонування економіки, фінансування заходів оборони, стабілізацію дефіциту бюджету, видатки соціального спрямування та на відновлення.

2.2.1. Щодо загальної ситуації в економіці та умов ведення бізнесу

Перша віце-прем’єр-міністерка України — міністерка економіки Юлія Свириденкоу колонці для «Інтерфакс-Україна» оприлюднила окремі результати діяльності економіки в поточному році. Вона зазначила, що із загального 4%-го зростання, реалізація політики розвитку українських виробників «Зроблено в Україні» цьогоріч забезпечила  0,64%, або більш як 88 млрд грн (як свідчать розрахунки Мінекономіки). Переробна промисловість увійшла у лідери за сплатою податків. За результатами трьох кварталів 2024 року на неї припадає 16,7% від загального збору до Зведеного бюджету України. Зростання сплати податків за перші 9 місяців склало 19,6% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року.

Цього року Уряд зосередився на трьох ключових напрямах для збільшення частки переробної промисловості у ВВП: розвиток виробництва, залучення інвестицій у реальний сектор, сприяння несировинному експорту. Формувати попит на українські товари з боку держави та громад допомагає політика локалізації у публічних закупівлях. З 1 січня 2025 року вимога частки місцевої складової зросте до 25%.  Програма «Шкільний автобус» дозволила громадам закупити 1 000 автобусів за два роки, забезпечивши роботою працівників українських автобусних заводів і понад 200 підрядників. 

Для бізнесу діють програми компенсацій 15% та 25% за купівлю української техніки. Майже 150 виробників скористались ними. Пільгова іпотека єОселя сприяє зростанню попиту на будівельні матеріали. Цього року її переорієнтували на первинний ринок нерухомості. Виробництво будматеріалів у першому півріччі 2024 року зросло на 37,1%, а частка іпотек на первинному ринку подвоїлась. Програма також сприяє детінізації економіки.

У першому півріччі забудовники сплатили 1,6 млрд грн податків, що у 2,2 раза більше, ніж за аналогічний період торік.

Попит громадян на українські товари стимулює програма «Національний кешбек». За підрахунками «Retail Association of Ukraine», у перші місяці її реалізації продажі певних продуктів зросли у кількості на 9,5%.

Залучати інвестиції в українську економіку допомагає програма стимулювання індустріальних парків. Цього року 15 індустріальних парків отримали близько 1 млрд грн підтримки на розвиток інфраструктури. 

Цьогоріч Уряд також скоригував програму «Доступні кредити 5-7-9» сфокусувавши її на інвестиційні цілі та розвиток переробної промисловості. За рік частка таких кредитів зросла вдвічі — до 46%. У прифронтових областях обсяг інвестиційних кредитів збільшився із 3 млрд до 25 млрд грн. Також тепер за кредитні кошти можна купувати енергетичне обладнання.

Бізнес активно користується грантами для переробних підприємств. За час дії програми видали понад 1 000 грантів на 5 млрд грн.

В Україні вперше запрацювала програма підтримки проєктів зі значними інвестиціями. Підписані два договори на загальну суму понад 100 млн.євро. Ще три проєкти на етапі оцінки, а кілька нових готуються до подачі. Загалом у  2024 до Мінекономіки на оцінку подались 6 проєктів. 

Також доступні інструменти страхування воєнних ризиків, які впроваджують MIGA, DFC, ЄБРР, іноземні ЕКА та Експортно-кредитне агентство України.

Підтримці несировинного експорту, за словами Юлії Свириденко, у 2024 році сприяло оновлення угод про вільну торгівлю із Канадою та Великою Британією, продовження автономних торгових заходів з ЄС, звільнення від мит на українську сталь від США. А також інструменти від українського ЕКА, яке за 11 місяців підтримало на 7,22 млрд грн несировинного експорту. Це майже на 2 млрд грн більше порівняно з торішнім показником. 

У 2025 році Уряд продовжить підтримувати програми політики «Зроблено в Україні», забезпечуючи їхнє фінансування в повному обсязі, щоб стимулювати виробництво товарів із доданою вартістю та розвиток економіки.

Реальний ВВП України в третьому кварталі 2024 року збільшився порівняно з аналогічним періодом минулого року на 2%. Про це свідчать дані Державної служби статистики.

Водночас порівняно з другим кварталом цього року ВВП України збільшився на 0,2% (з урахуванням сезонного фактору).

Уряд прогнозує зростання ВВП за підсумками 2024 року на 3,5% та його уповільнення у наступному році до 2,7%. Найвищий показник зростання за період повномасштабного вторгнення Росії припав на другий квартал 2023 року – 19,2%.

Європейська бізнес асоціація повідомила про наявні результати реалізації проєкту «Клуб білого бізнесу». Майже половина опитаних Європейською бізнес асоціацією компаній вважають, що якщо їх організація не потрапить до цього переліку високого рівня податкової довіри, то це негативно вплине на їх бізнес.

 «Нещодавно Державна податкова служба запустила проєкт „Територія високого рівня податкової довіри“ (так званий „клуб білого бізнесу“). Серед опитаних асоціацією компаній, 43% повідомили про нейтральне ставлення до цієї ініціативи, ще 35% ставляться до неї негативно, а 16% – позитивно», — йдеться в повідомленні ЄБА. При цьому 46% респондентів прагнуть потрапити до переліку компаній високого рівня податкової довіри, хоча мають зауваження щодо критеріїв відбору. Ще 14% прагнуть потрапити до переліку та не мають до нього зауважень, а 26% такого прагнення не мають. Водночас 48% опитаних схильні вважати, що непотрапляння до переліку матиме негативний вплив на їхню компанію.

Серед чинників інших податкових змін підприємці зазначають підвищення військового збору з 1,5% до 5% та збільшення бази нарахування ЄСВ. Серед членів асоціації, збільшення бази нарахування ЄСВ вплине на 75% опитаних компаній. Так підвищення військового збору не зможуть компенсувати своїм співробітникам 49% опитаних членських компаній асоціації. Водночас 21% мають плани компенсувати таке підвищення повністю, а 15% – частково. Інші 15% ще не визначились або чекають на реакцію ринку.

«Опендатабот» провів опитування щодо планів малого та середнього бізнесу. 27% опитаних фізосіб-підприємців заявили, що планують закриття найближчим часом. Як наголошують аналітики платформи, в опитуванні взяли участь 31 694 респонденти, які зазначили, що працюють як ФОПи. Зазначається, що 8621 із них планує закриття найближчим часом: 2297 або ж 7% планують закритися цього року, ще 20% або 6324 учасники – у наступному році.

Більше половини з тих, хто планує закриття – а саме 62% – вирішили закриватися через підвищення податків. Ще 19% підприємців припиняють роботу через проблеми у бізнесі.

Водночас експерти наголошують, що наразі через масштабну атаку проросійських хакерів на державні реєстри закриття бізнесу або ж дуже ускладнене, або ж неможливе.

Найбільше опитаних ФОПів працює у роздрібній торгівлі – 24,6%, ще 21% – в ІТ.

За даними «Опендатабота», із моменту підписання закону про введення військового збору для малого та середнього бізнесу на один новий ФОП припадає два закритих. Так, 24 497 підприємців припинили роботу за період з моменту підписання президентом закону та до 17 грудня. За цей саме період відкрилося у 2,2 раза менше нових справ: 10 947.

Кабінет Міністрів поновив планові перевірки органами ринкового нагляду нехарчової продукції, що були тимчасово призупинені на період дії воєнного стану, а також відновив державний контроль нехарчової продукції митними органами. Відповідну постанову затверджено на засіданні уряду 27 грудня, йдеться в повідомленні Міністерства економіки України.

«Майже від початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну діяв мораторій на перевірки нехарчової продукції. Це сприяло адаптації бізнесу до умов повномасштабної війни. Зараз ми повертаємо державний нагляд в цій сфері. Це допоможе захистити людей від придбання та використання небезпечної продукції, а також створить рівні умови ведення бізнесу та захистить добропорядних виробників від конкурентів, які випускають дешеву, але невідповідну продукцію», –  заявила заступниця міністра економіки Тетяна Бережна.

Водночас, за її словами, Мінекономіки та Рада бізнес-омбудсмена моніторитимуть дотримання норм чинного законодавства та прозорість роботи інспекторів під час заходів з ринкового нагляду. Це рішення є також вимогою європейських партнерів як необхідний крок у межах рекомендацій Європейської Комісії з підготовки до укладення Угоди АСАА («промислового безвізу») та програми Ukraine Facility.

У Мінекономіки вважають, що повернення державного нагляду сприятиме покращенню якості та безпеки нехарчової продукції, а також це підвищить конкуренцію – у продажу з’явиться більше якісних товарів.

Кабінет міністрів вніс зміни до порядку надання грантів на створення чи розвиток власного бізнесу учасникам бойових дій, особам з інвалідністю внаслідок війни та членам їх сімей. Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль на засіданні уряду. Надається  можливість обирати терміни реалізації проєкту: три, п’ять чи сім років. Підприємці, які протягом терміну реалізації своїх проєктів виплатять податки на суму гранту, то за бажанням додатково отримають ще одну грантову виплату. Також пом’якшуються зобов’язання щодо створення робочих місць у проєкті, на які виділяється грант. Відтепер ветеранам надається додатково рік на працевлаштування працівників.

Міненерго наказом від 19.12.2024 № 475 затвердило Критерії визначення підприємств, установ і організацій такими, які мають важливе значення для галузі національної економіки.

Встановлено три критерії, одному з яких підприємства мають відповідати, а саме:

1) підприємства, які на правах власності, оренди або на інших законних підставах здійснюють управління об’єктом критичної інфраструктури паливно-енергетичного сектору критичної інфраструктури відповідно до законодавства України та відповідають за його функціонування;

2) підприємства, що належать до сфери управління Міністерства енергетики України, господарські товариства, щодо яких Міністерство енергетики України здійснює функції з управління корпоративними правами держави;

3) підприємства, що здійснюють заходи по забезпеченню фрахту, доставки та подальшої експлуатації газопоршневих та/або газотурбінних установок, розташованих на суднах технічного флоту (спеціалізованих суднах) та призначених для виробництва електричної енергії.

2.2.2. Щодо роботи з кадрами, ринку праці та рівня заробітної плати

Через кібератаку на держреєстри Кабінет Міністрів України ухвалив рішення автоматично продовжити термін чинних бронювань від мобілізації на один місяць. Водночас діяти вони будуть не довше, ніж до 28 лютого 2025 року, йдеться на сайті Міністерства економіки України.

Це стосується бронювань, які були чинними станом на 19 грудня 2024 року та надані відповідно до Постанови №76 від 27 січня 2023 року.

У Мінекономіки роз’яснили, що, наприклад, якщо термін дії бронювання працівника закінчувався 20 грудня 2024 року, його буде автоматично продовжено до 20 січня 2025 року. Якщо ж бронювання завершилося до 19 грудня, тобто до кібератаки — роботодавці зможуть його відновити після відновлення роботи реєстрів.

Кабмін уточнив порядок анулювання відстрочки для грантових організацій і критичних підприємств. Уряд вніс зміни до відповідної постанови №76 про порядок бронювання, якими уточнив порядок анулювання бронювання. Так, відповідно до нової редакції пункту 26, у разі відсутності у критично важливого підприємства, критично важливої установи коду згідно з ЄДРПОУ або технічної можливості формування списку, подання заяви в електронній формі про анулювання бронювання військовозобов’язаного працівника засобами Порталу Дія, критично важливе підприємство, критично важлива установа подають список або заяву в електронній формі про анулювання бронювання військовозобов’язаного працівника до відповідного державного органу, який прийняв рішення про визначення їх критично важливим підприємством, критично важливою установою.

Державний орган, який прийняв рішення про визначення підприємства, установи, організації критично важливим підприємством, критично важливою установою, подає список або заяву в електронній формі про анулювання бронювання військовозобов’язаного працівника засобами Порталу Дія шляхом підключення до робочих місць після проходження уповноваженою особою державного органу ідентифікації та автентифікації з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису.

Бронювання або анулювання відстрочки військовозобов’язаних, які працюють в органах, що забезпечують діяльність Президента, Верховної Ради та Кабінету Міністрів, та військовозобов’язаних, які є працівниками представництв донорських установ, виконавців проектів міжнародної технічної допомоги, у разі відсутності у них коду згідно з ЄДРПОУ здійснюється засобами Порталу Дія за списками або заявою в електронній формі про анулювання бронювання військовозобов’язаного працівника, які формуються уповноваженою особою Мінекономіки на підставі обґрунтованого подання:

• зазначених органів — щодо військовозобов’язаних, які в них працюють;
• Секретаріату Кабінету Міністрів України — щодо військовозобов’язаних, які є працівниками представництв донорських установ, виконавців проектів міжнародної технічної допомоги.

Бронювання або анулювання відстрочки військовозобов’язаних, які працюють у спеціалізованих установах ООН, міжнародних судових органах, міжнародних та неурядових організаціях та установах, членом, учасником або спостерігачем у яких є Україна відповідно до укладених міжнародних договорів України, здійснюється засобами Порталу Дія за списками або заявою в електронній формі про анулювання бронювання військовозобов’язаного працівника, які формуються уповноваженою особою МЗС на підставі обґрунтованого подання центрального органу виконавчої влади, іншого державного органу, відповідального за виконання зобов’язань, що випливають із членства України в міжнародних організаціях.

Бронювання або анулювання відстрочки священнослужителів здійснюється засобами Порталу Дія за списками або заявою в електронній формі про анулювання бронювання військовозобов’язаного працівника, які формуються уповноваженою особою ДЕСС.

Національне агентство кваліфікацій затвердило професійний стандарт для посади «інспектор з військового обліку». Він стане обов’язковим для всіх підприємств в Україні, які планують взяти фахівців на таку посаду.

Державна служба зайнятості запустила масштабне опитування роботодавців для вивчення поточної та перспективної потреби підприємств у працівниках, а також виявлення можливих перешкод у працевлаштуванні різних категорій громадян. Про це повідомляє пресслужба Міністерства економіки.

Окремо фахівці служби вивчатимуть готовність бізнесу до залучення кадрів серед ветеранської спільноти, створення можливостей для працевлаштування внутрішньо переміщених громадян.

Також вперше досліджуватиметься ставлення підприємців до найму або повернення на роботу людей пенсійного віку, а також спроможність та бажання працевлаштовувати жінок у професіях, де традиційно переважали чоловіки.

Результатом анкетування має стати подальше удосконалення роботи служби, програм сприяння зайнятості, впровадження проєктів щодо стимулювання роботодавця задля збереження та створення нових робочих місць. І, як наслідок, зменшення структурного безробіття.

Дослідженням планується охопити понад 50 тисяч представників малого, середнього та великого бізнесу, що працюють у різних сферах та мають в структурі до 5 млн працівників. Опитування триватиме до 31 січня.

Наразі дефіцит робочої сили внаслідок мобілізації та виїзду співробітників знову став головною перешкодою для бізнесу в Україні. Частка компаній, що скаржаться на цю проблему, в листопаді сягнула історичного рекорду в 64% проти 57% у жовтні та 61% – у вересні.

2.2.3. Щодо стану та умов для зовнішньоекономічної діяльності:

Ситуація навколо експорту української агро- та іншої продукції протягом минулого тижня:  без значних змін, але залишаються  ризики перекриття кордонів з західними країнами, оскільки їх об’єктивні причини наразі повністю не усунуті.

У звітному періоді молдавські аграрії погрожували  перекрити усі КПП та залізничні мости на кордоні України. Своє рішення вони пояснили тим, що уряд Молдови не ухвалює рішення щодо продовження обмежень на імпорт зернових і олійних культур з України.

Кабінет Міністрів затвердив переліки товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню, а також квоти на 2025 рік. Відповідне рішення прийняте на засіданні Уряду 24 грудня 2024 року.  Уряд затвердив ліцензування та квотування експорту:

• золота, срібла та брухту дорогоцінних металів
• коксівного вугілля (тільки марки “К”)
• мазуту
• природного газу українського походження.

Щодо імпорту, то ліцензуватись та квотуватись будуть озоноруйнівні речовини та фторовані парникові гази, а також обладнання та товари, які можуть їх містити.

Урядова постанова також продовжує на 2025 рік ліцензування експорту окремих видів агропродукції (зернові та олійні) до Республіки Болгарія, Румунії, Словацької Республіки, Угорщини та Республіки Польща. А в межах раніше визначеної квоти встановлюється режим ліцензування та квотування експорту цукру та м’яса птиці до країн ЄС.

Поточний стан «зернового коридору» – без змін, на тлі наявності загроз (атак на портову інфраструктуру України) продовжує функціонувати.

2.2.4. Фінансова сфера

Упродовж січня-листопада 2024 року видатки загального фонду держбюджету на сектор безпеки і оборони становили 1,8 трлн грн. Зокрема, у листопаді на цей сектор спрямували 206,4 млрд грн. Про це повідомляє прес-служба Міністерства фінансів.

Зазначається, що сума видатків на оборонний сектор за одинадцять місяців становила 58,6% від усієї суми видатків загального фонду держбюджету.

Кошти були спрямовані на:

• грошове забезпечення для військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, поліцейських;
• придбання військової/спеціальної техніки, озброєння, боєприпасів, продукції оборонного призначення, засобів індивідуального захисту (шоломів, бронежилетів та іншого спеціального екіпірування), палива та харчів.
• медичне забезпечення;
• інші витрати для забезпечення діяльності відповідних органів та формувань.

Як наголосили у Мінфіні, військові видатки покриваються виключно за рахунок внутрішніх надходжень та запозичень. Загальні видатки державного бюджету за січень-листопад 2024 року становили 3,77 трлн грн. 

Підвищення облікової ставки до 13,5%, яке нещодавно ухвалив Національний банк України (НБУ) може призвести до зростання депозитних ставок у банках.Про це заявила директорка Департаменту фінансової стабільності НБУ П. Дадашова. За її словами, Нацбанк відреагував на прискорення інфляції підвищенням облікової ставки. Це в першу чергу має сприяти стримуванню інфляційних очікувань основних економічних агентів, населення та бізнесу.

«Разом з тим це важливо для фінансового сектору, адже означатиме, що тривале досить зниження комерційних ставок призупиниться», — зазначила П.Дадашова.

Вона додала, що також й фактори, які надалі можуть стимулювати банки пропонувати навіть привабливіші умови розміщення коштів. Водночас у грудневому Звіті про фінансову стабільність НБУ йдеться, що посилення монетарних умов очікувано зупинить зниження комерційних ставок банків, яке тривало більше як рік.

Зокрема регулятор пише, що поточний рівень ставок за депозитами та ОВДП забезпечує дохідність гривневих активів, вищу за прогнозовану інфляцію за підсумками 2025 року, та, відповідно, їхню привабливість. Депозитні ставки з липня помітно не змінювалися, а вартість фондування банків тим часом дещо знизилася, відображаючи попередні зміни ставок.

Станом на листопад 2024 року середні відсоткові ставки банків за новими депозитами в гривні для населення становили 9,6% річних, що на 0,9 в.п. нижче, ніж у жовтні.

Ставки за новими депозитами для населення в іноземній валюті залишилися на рівні 1% станом на кінець осені.

Що стосується бізнесу, то ставки за депозитами в гривні у листопаді становили 8,4% (падіння на 0,3%), а у валюті — 0,8% (падіння на 0,1%).

Загальна сума вкладів фізичних осіб (також – фізичних осіб-підприємців) у банках України станом на 1 грудня 2024 року склала 1,35 трлн грн, що на 15,6 млрд грн більше за аналогічний показник листопада. Про це йдеться в повідомленні Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Як зазначається, від початку року загальний приріст вкладів громадян склав 112,4 млрд грн, із яких 70,7 млрд грн – реальне зростання, тобто без урахування переоцінки гривневого еквіваленту валютних вкладів.

Із загальної суми вкладів фізичних осіб на початок грудня:

• вклади у національній валюті – 866 млрд грн (+11,1 млрд грн за листопад);
• вклади в іноземній валюті – 481,2 млрд грн (+4,5 млрд грн за листопад).

Частка ФОП у структурі вкладників станом на 1 грудня 2024 року становила 3,2%, а в структурі суми вкладів – 11,2%. Сума їхніх вкладів склала 151,3 млрд грн.

У Фонді гарантування нагадали, що з 13 квітня 2022 року на час дії в Україні воєнного стану та протягом трьох місяців після скасування чи припинення його дії на вклади фізичних осіб у банках України поширюються 100% гарантії.

Після завершення тримісячного терміну з дня скасування чи припинення дії воєнного стану максимальна сума гарантованого відшкодування для вкладників банків України становитиме 600 тис. грн. Усі банки України є учасниками Фонду гарантування вкладів, а станом на 1 грудня 2024 року в реєстрі учасників Фонду налічувалося 62 банки.

Упродовж тижня з 23 до 27 грудня Національний банк для підтримки курсу гривні продав на міжбанку 1,625 млрд. дол. Це найбільший показник від початку повномасштабного вторгнення РФ у лютому 2024 року, свідчать дані на сайті НБУ. Водночас регулятор не купував валюту на ринку минулого тижня. Загалом від початку року Нацбанк купив на ринку всього 126 млн дол., а продав із резервів – 34,57 мільярда дол. Це суттєво більше ніж за 2022 рік (26,38 млрд дол.) та 2023 рік (28,83 млрд дол.).

Державний та гарантований державою борг України станом на 30 листопада 2024 року становив 6,64 трлн грн, або 159,74 млрд дол. Про це свідчать дані Міністерства фінансів України, передає ЕП. Так, державний та гарантований державою борг України станом на зараз складає: зовнішній борг – 4,77 трлн грн (71,79% від загальної суми), або 114,68 млрд дол., а внутрішній борг – 1,87 трлн грн (28,21%), або 45,07 млрд дол.

Власний державний борг України становить 6,37 трлн грн (95,8% від загального боргу), що складає 153,03 млрд дол. У структурі внутрішніх та зовнішніх запозичень державний зовнішній борг сягає 4,56 трлн грн (68,59% загальної суми), або 109,57 млрд дол., тоді як державний внутрішній борг складає 1,81 трлн грн (27,21%), або 43,47 млрд дол.

Гарантований державою борг становить 279,21 млрд грн (4,2% загальної суми), або 6,71 млрд дол. Із цієї суми гарантований зовнішній борг дорівнює 212,64 млрд грн (3,20%), або 5,11 млрд дол., а гарантований внутрішній борг – 66,57 млрд грн (1%), тобто 1,60 млрд дол.

Протягом листопада 2024 року загальний обсяг державного та гарантованого державою боргу зріс у гривневому еквіваленті на 231,12 млрд грн, а у доларовому еквіваленті – на 4,37 млрд дол.

2.3. Стан транспортної інфраструктури

Транспортна інфраструктура держави залишається загалом працездатною. Функціонування транспортної системи держави відбувалося в штатному режимі. Основними чинниками впливу на ситуацію є:

значне зростання потоку громадян та транспорту на пунктах пропуску через проведення новорічних свят;

проведення мобілізаційних заходів серед водіїв-далекобійників та водіїв загалом;

удари по об’єктам портової/логістичної інфраструктури, на яких здійснюється перевантаження продукції (продовжувалися у звітному періоді);

ремонтні роботи на окремих пунктах пропуску та загроза їх блокування.

Пальне в мережах АЗС та його постачальників в наявності. Коливання цін на внутрішньому ринку мали місце в межах попередніх прогнозів, поточні зміни незначні і обумовлені переважно підвищенням акцизів, коливаннями курсу долару та не спричинили суттєвого впливу на діяльність бізнесу.

2.4. Щодо фінансово-економічних та інших прогнозів, які оприлюднено у звітному періоді

Олег Пендзин, член Економічного дискусійного клубу, назвав обсяг макроекономічного фінансування, який потрібен Україні у 2025 році та зауважив, що макроекономічного фінансування Україні вистачить до кінця 2025 року. Про це він розповів в етері «Еспресо»: «Нам для того, щоб звести наступний рік, треба $38 млрд макроекономічного фінансування, тобто це близько 1,6 трлн грн, щоб прожити 2025 рік. Дякуючи нашим партнерам, країнам G7, ми отримаємо доходи від заморожених російських активів. Україна отримає 50 млрд дол. кредиту, який буде погашатися за рахунок коштів від доходів з заморожених російських кредитів».

За його словами, цих грошей вистачить для забезпечення України у повному обсязі макрофінансової допомоги, тобто йдеться про ці 38 млрд дол., і десь на пів року, аби закрити воєнно-технічні потреби для оборони держави.

«Міністр фінансів України та прем’єр-міністр України говорили, що у нас на 2025 рік повністю закриті фінансування соціальних потреб і приблизно до половини року закриті всі вимоги щодо воєнно-технічного співробітництва. Як буде далі – залежатиме від перших основних дій адміністрації новообраного президента США та його поведінки щодо підтримки України, тобто це те, що стосується воєнно-технічного співробітництва. Макроекономічного фінансування нам вистачить до кінця 2025 року», – резюмував Олег Пендзин.

3. Деталізований виклад інформації щодо суспільно-політичної обстановки

3.1. Загальна ситуація

Суспільно-політична обстановка в державі залишається кризовою. Загалом зберігається позитивний настрій суспільства щодо необхідності перемоги України у війні з РФ, довіра до ЗСУ на фронті (але не стосовно вищого військово-політичного керівництва та системи ТЦК). Водночас негативний вплив продовжують здійснювати нові авіаційно-ракетні удари агресора, поточні кризові явища на фронті, в гуманітарній, економічній, екологічній, інформаційній, фінансовій та інших сферах, які загострюються упущеннями держави щодо питань соціального захисту населення, боротьби з корупцією, мобілізації, соціального захисту військовослужбовців та оборони держави загалом.

Ворог продовжує реалізацію стратегії створення гуманітарної кризи в Україні. З цією метою продовжує удари по об’єктах цивільної та критичної інфраструктури, здійснює комплекс інформаційно-психологічних операцій, кібератаки, що призводить до погіршення настроїв та загострення гуманітарних потреб серед мирного населення. Ворог намагається перетворити низку міст в непридатні до життя, спровокувати масовий виїзд населення в інші регіони, що стане потужним додатковим чинником дестабілізації обстановки в країні.

3.2. Протягом тижня темами, які прямо чи опосередковано впливали на суспільно-політичну ситуацію (настрої громадян) в державі були:

ведення бойових дій ЗСУ та певні очікуваннями суспільства щодо їхніх результатів, які загалом оцінюються як несприятливі;

продовження ракетних та авіаційних ударів ворога, зміна акцентів ударів по населенню/цивільних об’єктах, адміністративних центрах та критичній інфраструктурі;

значна протягом звітного періоду активізація риторики про можливості припинення/перегляду формату допомоги Україні з боку партнерів і примушення до переговорів;

збільшення податкового навантаження та обмежені можливості держави стосовно видатків з державного бюджету на соціальні напрями;

настрої у суспільстві щодо продовження мобілізації на тлі корупції у ТЦК;

загальна «втома від війни», особливо серед особового складу, який тривалий час виконує бойові завдання.

3.3. Криміногенна ситуація 

Криміногенна ситуація принципових змін не зазнала. Кількість правопорушень проти життя і здоров’я, власності та громадського порядку – на попередньому рівні. В статистиці правопорушень, окрім «традиційних», на перших позиціях продовжують мати місце також протиправні дії, пов’язані з чинниками воєнного стану: ухилення від військової служби (мобілізації), самовільне залишення місця служби/дезертирство, незаконне переправлення громадян через кордон, незаконний обіг зброї та вибухівки, скоєння кримінальних правопорушень з використанням зброї.

Залишається підвищеною кількість випадків насильства та інших протиправних дій на побутовому рівні через вплив чинників війни, а також кількість правопорушень, пов’язаних з зловживанням (корупційними діями тощо) посадових осіб державних органів, особливо ТЦК та на місцевому рівні.

Продовжують мати місце підпали автомобілів військових та волонтерів, а також силовий спротив діям представників ТЦК.

Наведене (навіть з огляду на діяльність спецслужб РФ)  є індикатором певних настроїв у частини представників суспільства щодо російсько-української війни, умов її закінчення, довіри до влади загалом тощо.

3.4. Реалізація соціальної та гуманітарної політики держави

Процес пенсійної реформи в Україні має розпочатися до липня 2025 року – меморандум з МВФ. Процес пенсійної реформи в Україні повинен початися до липня 2025 року. Зміни до пенсійного законодавства українська влада планує подати до парламенту до кінця березня 2025 року. Про це йдеться в оновленому Меморандумі з МВФ. 23 грудня Україна отримала до бюджету транш від МВФ близько 1,1 млрд доларів США, і наступні заходи, які Україна повинна буде вжити, визначено у спільному Меморандумі України та МВФ про економічну та фінансову політику.

«Органи влади розпочнуть процес пенсійної реформи до липня 2025 року, за допомогою якого вони прагнуть запровадити систему, яка є стійкою та сумісною з правом ЄС, зменшити численні спеціальні пенсійні механізми та зменшити правові ризики, пов’язані з поточною складною пенсійною системою» – зазначено у документі.

Одна з проблем, яку планується розв’язати, це складність пенсійної системи.

«Неясність закону призвела до численних судових справ із негативними наслідками для бюджету. Щоб досягти більшої правової визначеності та уникнути додаткового тиску на витрати на пенсії, спричиненого законодавчою неоднозначністю, ми подамо до парламенту до кінця березня 2025 року:

– зміни до законодавства для забезпечення негайного набрання чинності частиною 5 статті 61 Закону 3354 (йдеться про ч. 5 ст. 61 закону про правотворчу діяльність, яка передбачає, що визнання КСУ нормативно-правового акта або окремого його структурного елемента неконституційним, або таким, що втратив чинність, не відновлює дію нормативно-правового акта або його окремого структурного елемента, що діяв раніше.. Відповідний законопроект 12165 вже зареєстрований у парламенті Галиною Третьяковою. Вочевидь, йдеться про те, що, до прикладу, визнання закону про зменшення чи скасування певних видів пенсій неконституційним не означатиме, що автоматично діятиме закон, який регулював відносини до їх зменшення чи скасування).

– нове законодавство, яке забороняє будь-які зміни в пенсійній системі через непов’язані закони (тобто, поза рамками пенсійного законодавства).

Також ми зосередимося на консолідації положень пенсійного законодавства для заміни різних галузевих законодавчих актів, які регулюють пенсійні права» – вказано у Меморандумі.

Таким чином, українська влада вказує, що за допомоги команди Світового банку готує зміни до пенсійної системи та механізмів підтримки незахищених верств населення. Тобто протягом наступних кількох років буде йти робота над комплексною концептуальною основою для вдосконалення та спрощення пенсійної системи та запровадженням другого рівня пенсійної схеми, коли для цього будуть створені умови.

Україна зобов’язується утриматися від:

• запровадження нових спеціальних пенсій чи пільг;
• ухвалення будь-якого нового законодавства, яке призвело б до виникнення додаткових умовних зобов’язань, пов’язаних із пенсією, які не забезпечені фінансовими ресурсами;
• та утриматися від змін, які призведуть до зниження законодавчо визначеного пенсійного віку.

«Найближчим часом ми вживатимемо заходів щодо обмеження розміру додаткових виплат окремим категоріям пенсіонерів, крім внеску до пенсії.

Також ми запропонуємо єдиний підхід до щорічного підвищення всіх пенсій, призначених у пенсійній системі, виключно через механізм індексації. Крім того, ми покращимо адресність і запобігатимемо зловживанню певними надбавками до пенсій, уточнивши критерії відповідності» – зазначає українська сторона.

Також українська влада зобов’язалася працювати над подальшим «посиленням адресності та перевірки матеріального становища соціально незахищених верств населення».

Крім того, вивчається варіант об’єднання різних програм соціальної допомоги в єдиний пакет з урахуванням індивідуальних потреб. «У цьому контексті ми також підвищили поріг доходу для відповідності програмі гарантованого мінімального доходу», зазначено у документі.

Кабінет Міністрів України ухвалив зміни, які дозволяють бронювати військовозобов’язаних священнослужителів. Релігійні організації відтепер визнані критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення.

Відповідні зміни внесено до постанови №76. Згідно з рішенням уряду, священнослужителі прирівнюються до кінцевих бенефіціарів критично важливих підприємств, працівників дипломатичних установ та членів наглядових рад.

Також релігійні організації виключено з вимоги щодо «білої» зарплати на рівні 20 тисяч гривень для бронювання. Ця умова тепер не поширюється на юридичні особи релігійного характеру.

За словами урядовців, священнослужителі, а також працівники протезно-ортопедичної галузі отримують право на бронювання без обмежень кількості працівників. Водночас у разі звільнення священнослужителя з посади відстрочка буде анульована на основі інформації, поданої Державною службою з етнополітики та свободи совісті (ДЕСС).

Юридичні особи релігійного характеру не включатимуться до Єдиного переліку органів і установ, що підлягають бронюванню. Відповідна норма передбачена у пункті 14 зміненої постанови.

Зміни ухвалено урядовою постановою №1498 від 26 грудня.

3.5. Настрої в суспільстві

За даними  опитування Фонду «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова з 29 листопада по 14 грудня 2024 року, 47% українців готові підтримати вступ України в НАТО, якщо частина українських територій залишиться окупованою РФ. Це на 14 відсоткових пунктів вище, ніж червні 2023 року. Не готові підтримати вступ у НАТО, якщо частина території України буде окупована, 36% опитаних, що на 16 відсоткових пунктів менше, ніж у червні 2023 року.

Частіше про неготовність підтримати вступ до НАТО, якщо частина українських територій залишиться окупованою, повідомляли респонденти віком від 50 років (40%); респонденти, які до повномасштабного вторгнення проживали у східних (36%), центральних (38%), південних (48%) областях; респонденти, які живуть за межею бідності (46%); респонденти, які не мають близьких на тимчасово окупованих територіях (42%).

На думку 55% опитаних, найкращим варіантом гарантування безпеки для України є вступ у НАТО. Нейтральний статус, забезпечений міжнародними гарантіями, підтримує 12% опитаних. Із запропонованих варіантів менш надійними з погляду безпеки країни для респондентів виявилися позаблоковий статус України з обмеженням власних оборонних спроможностей і ставка виключно на власні сили зі збереженням оборонних спроможностей – ці сценарії підтримали по 3% респондентів.

60% опитаних вважають, що унеможливити повторну військову агресію з боку РФ здатен лише вступ України в НАТО. Серед інших оборонних стратегій, які можуть бути ефективними для захисту від повторного нападу РФ, респонденти також часто називали відновлення ядерного статусу держави (39%).

Найменш ефективною із запропонованих стратегій, на думку респондентів, є створення демілітаризованої зони на лінії зіткнення незалежно від того, чиї війська будуть залучені до її контролю.

Вступ України в НАТО та відновлення ядерного статусу є найбільш поширеними варіантами відповідей серед усіх респондентів незалежно від макрорегіону проживання до повномасштабного вторгнення, фінансового становища чи наявності близьких на тимчасово окупованих територіях.

Під час опитування методом face-to-face було опитано 1518 респондентів віком від 18 років з усіх підконтрольних уряду територій України.

Згідно з результатами опитування КМІС, підтримка українцями відновлення ядерного статусу значно зросла за останні три десятиліття. Однак думки громадян суттєво залежать від контексту: економічної стійкості країни та реакції міжнародної спільноти. Українці здебільшого підтримують ідею відновлення ядерної зброї, від якої країна відмовилася 1994 року в рамках Будапештського меморандуму. Однак рівень підтримки варіюється залежно від можливих наслідків, як-от втрата підтримки західних країн або запровадження санкцій. Про це йдеться в опитуванні Київського міжнародного інституту соціології (КМІС).

За даними опитування, загальне ставлення українців до відновлення ядерного потенціалу має такий вигляд:

• 73% підтримують ідею відновлення ядерної зброї.
• 20% виступають проти.
• 7% вагаються з відповіддю.

Ставлення українців до відновлення ядерної зброї

Фото: КМІС

Як змінюється думка залежно від умов

Втрата підтримки Заходу і введення санкцій:

• У разі, якщо відновлення ядерної зброї призведе до втрати західної підтримки та санкцій, частка прихильників різко знижується до 46%.
• Противників стає більше — 44%.
• Решта 10% залишаються невизначеними.

Ставлення до відновлення Україною ядерної зброї в розрізі регіону проживання

Фото: КМІС

Наявність достатніх ресурсів для реалізації програми:

• Якщо Україна зможе самостійно протриматися до отримання ядерної зброї, то підтримку ідеї висловлюють 58% респондентів.
• Проти — 33%.
• 8% вагаються з відповіддю.

Ставлення до відновлення Україною ядерної зброї в розрізі довіри НАТО

Для порівняння, 1994 року, коли Україна відмовилася від ядерної зброї, ситуація виглядала інакше:

• 50% українців підтримували роззброєння.
• 30% виступали за збереження ядерного статусу.
• Близько 20% не визначилися з позицією.

Результати опитування українців 1994 року

Фото: КМІС

У КМІС зазначають, що на той момент питання ядерної зброї не входило до числа головних проблем для громадян. Тільки 5% українців вважали цю тему пріоритетною на тлі економічних і соціальних труднощів.