» Новини » У день народження автора “Дон Кіхота” народився Новий Верховний Суд України

У день народження автора “Дон Кіхота” народився Новий Верховний Суд України

У п’ятницю, 29 вересня, відбулася подія, яка увійде в історію реформування судової системи України. На ранковому засіданні Вища рада правосуддя (ВРП) оголосила список з 111 прізвищами майбутніх суддів Верховного Суду. Відносно 7 кандидатів Рада “взяла паузу” в розгляді питання винесення подання президенту, двом — відмовила. У Касаційний адміністративний суд буде внесено подання про призначення 28 суддів, до Господарського — 29 суддів, Кримінального — 28 суддів і Касаційного цивільного — 26 суддів.

Нагадаю, що раніше Вища кваліфікаційна комісія суддів України (ВККСУ) визнала переможцями конкурсу 120 чоловік. Таким чином, станом на сьогоднішній день, ВРП на 93% погодилася з висновками ВККСУ.

Погано це чи добре?

До того, як давати оцінку тому, що сталося, зазначу, що, за іронією долі, народження нового Верховного Суду України співпало з датою народження Сервантеса, автора знаменитого літературного персонажа Дон Кіхота, відомого своєю відчайдушною боротьбою з несправедливістю.

Тепер по справі. Всі без винятку 111 кандидатів були учасниками безпрецедентного експерименту під назвою “конкурс до Верховного Суду”.

Подаючи документи рік тому, ніхто з них і гадки не мав, які саме випробування їх чекають. Життя під мікроскопом, коли таємне стає явним.

Крок вправо, крок вліво — розстріл в медіапросторі. Виправдовуєшся — винен, не виправдовуєшся — винен. Презумпція винуватості в дії. Вважаєш себе професіоналом? Не питання. А як щодо доброчесності?

Нею потрібно не тільки володіти, а й довести іншим її наявність, а за необхідності — відстояти. Питання оцінювання доброчесності переможців стало “яблуком розбрату” між органами судової влади та громадськістю в особі Громадської ради доброчесності. Як відомо, 30 з 120 переможців, на думку ради, не відповідали критеріям доброчесності та професійної етики. Насправді ж, підстави для таких висновків не були безперечними як з юридичної, так і моральної точки зору, в зв’язку з цим будь-яке навішування ярликів можна визнати виправданим.

Перші результати конкурсу показують, що документи чотирьох кандидатів, по відношенню до яких були негативні висновки ГРД, залишаються на розгляді ВРП.

Для одного кандидата з “чорною міткою ГРД” судді Т.І. Франтовської участь в конкурсі вже в минулому. Примітно, що Вища рада правосуддя припинила участь в конкурсі судді Господарського суду Донецької області Матюхіна В.І., відносно якого не було негативного висновку громадськості. Цей факт, поряд з якістю проведення співбесід членами ВРП, свідчить на користь того, що ретельна перевірка проводилася щодо всіх кандидатів, а не тільки тих, хто не сподобався громадськості. Це однозначно добре.

А що ж погано? Погано те, що майбутні судді Верховного Суду, на яких ГРД повісила ярлик недоброчесних, змушені будуть працювати в умовах недовіри з боку тих громадян, які прислухаються до її думки. При тому, що відновлення довіри суспільства до судової системи було і залишається однією з головних цілей судової реформи. Легітимізована недовіра — новий вид маніпуляції громадською думкою.

Маємо 111 потенційних суддів Верховного Суду. Що далі?

Відповідно до закону, Президент України зобов’язаний підписати указ про призначення суддів протягом 30 днів. Але все не так просто. Для того, щоб новий Верховний Суд запрацював, потрібне внесення правок в усі без винятку процесуальні кодекси держави. Це багатостраждальний законопроект 6232, розгляд якого відбувається в ці хвилини у Верховній Раді України. Скориставшись правом на підтвердження, було поставлено близько 5000 поправок до законопроекту. Депутати мстять Президенту? Можливо. Але чи розуміють вони, що подібні політичні ігри здатні вбити остаточно віру громадян у якісні зміни в судовій владі?

Судова система знекровлена, принижена, в очікуванні дива. Чи судилося йому статися?

Хочеться побажати мудрості народним обранцям, а суддям, які пройшли в новий Верховний Суд, нагадати слова Дон Кіхота: “Якщо коли-небудь жезл правосуддя зігнеться у тебе в руках, то нехай це станеться не під вагою дарів, а під тиском співчуття”.