У Мінську відбулись непублічні домовленості про де-факто визнання суб’єктності окупаційних адміністрацій. Про це пише на свої сторінці у соцмережі «Фейсбук» керівник програми європейських, регіональних та російських досліджень Українського інституту майбутнього Павло Клімкін.
Експерт UIF звернув увагу на декілька важливих моментів.
«По-перше, це дуже великий крок у бік Росії та її «хотєлок». Текст написаний так, що формально-юридичне визнання там відсутнє, але фактично це визнання суб’єктності окупаційних адміністрацій. Саме так це зараз розганяє Росія, але, що набагато важливіше, саме так це сприйняте багатьма на Заході. Хто б Вам що не говорив, але до цього в юридичному полі для України єдиною легітимною владою на тих територіях була і залишається та, що обрана у 2010 році. По-друге, проблема ще й у встановленні «регламенту» і чітких «процедур» функціонування цієї «ради», на що ми ніколи не погоджувалися навіть для ТКГ у Мінську. Тобто, ця «рада» стає де-факто формальним органом. По-третє, це створює і зміцнює логіку «внутрішнього конфлікту» в Україні, а Росії відводить роль посередника і медіатора, такого самого як Німеччина та Франція. До речі, хтось подумав, як це відіб’ється на наших справах у міжнародних судах? По-четверте, хто заважатиме Росії «покласти» ТКГ і залишити тільки цю «раду»? Відповідь очевидна. А головне, яка додана вартість для України від створення цієї структури? Для Росії – очевидна. Що ця структура може робити краще, ніж попередня? Правильно – нічого, крім як вести прямі переговори, які називаються консультаціями», – зазначив Павло Клімкін.
Такому розвитку подій, зауважив експерт, Німеччина та Франція не заперечуватимуть. За словами Павла Клімкіна, вони прагнуть, щоб Україна взяла на себе проблему Донбасу, а вони отримали маневр для розмов із РФ.
«Чи означає це, що тепер все піде виключно за російським сценарієм? Це питання насправді ключове і залежить від Володимира Зеленського. Досягнення домовленостей це одне, а їх виконання – інше. Домовленості та їхнє виконання – дві, як кажуть в Одесі, великі різниці», – резюмував Павло Клімкін.
Вам також буде цікаво:
«Хочете нас усіх прибрати?» та інші реакції освітян на зміни у ВНЗ
Економічна частина звіту Кабміну за 2019 р.: 67:33 на користь Гройсмана
Stop парковці без правил: чи врятують Київ від заторів (відео)
Як довго Росія “дружитиме” з ОПЕК?
Хто ми? Портрет українців очима українців
В Українському інституті майбутнього назвали можливості експорту в Африку для підприємців з України