Не секрет, що в Україні університети продовжують існувати в старій індустріальній логіці, залишаючись додатком виробничого ланцюжка. У радянські часи університети постачали кадри для підприємств і навіть виконували частину розробок, не маючи при цьому власної суб’єктності.
Класичні університети, яких на той час було мало, виконували ідеологічну функцію — індоктринації: здебільшого готували кадри для політичної еліти. Тобто тогочасний університет фільтрував молодь, яка йшла на керівні посади, оскільки усюди була присутня керівна роль партії.
На сьогодні логіка кардинально змінилась: глобальна економіка живиться інноваціями. І університет фактично є інкубатором не лише найновіших інноваційних розробок, але й технологічних кампаній, які реалізовують ці ідеї.
Така економіка у всьому світі передбачає експонентне зростання і орієнтується на високу додану вартість, що забезпечується за рахунок постійного наукового пошуку, генерування нового знання, трансферу технологій. Виходить, що університети, які були засновані як індустріальний додаток, за визначенням не можуть виконувати цю функцію. Тому вони так тримаються за державне замовлення та інші елементи планової економіки. Відповідно, щоб українські університети стали частиною інноваційної економіки, їх фактично треба перезаснувати і зробити частиною інноваційної екосистеми. (Микола Скиба, експерт програми “Освіта” Українського інституту майбутнього)
Про те, яким має бути український університет у 2030 році дивіться нашу інфографіку (візуалізація підпункту “Роль університетів у суспільстві 2030 року” у пункті “Візія української системи освіти 2030Е” з документу “Стратегія України 2030”):
Вам також буде цікаво:
SCHLUMBERGER: BETWEEN MORALITY AND PROFIT IN THE CONDITIONS OF FULL-SCALE WAR
Аналітик-міжнародник Ілія Куса приєднався до Українського інституту майбутнього
Російські радіоелектронні комплекси “Самарканд”: уже боятися, чи ще ні?
МАКРОЕКОНОМІЧНИЙ ДАЙДЖЕСТ УКРАЇНИ (липень 2024 року)
Цикл выборов в РФ 2023-2026 гг.: вместо дискуссии о будущем – «бетонирование» морально и физически устаревшего режима
Ціна порятунку української економіки від кризи – 15 млрд доларів