Фото: molbuk.ua
27 лютого комітети Європарламенту обрали свою кандидатуру на пост головного прокурора Європейської прокуратури, новоутвореного органу ЄС, що з 2020 року займатиметься розслідуваннями великомасштабних злочинів з бюджетом ЄС. Вони проголосували за Лауру Кевеші, колишню голову Національного антикорупційного директорату (НАД) Румунії, що була звільнена румунською владою в 2018 році за звинуваченнями у перевищенні службових повноважень та нанесенні збитків іміджу Румунії закордоном.
Читайте також: БОРОТЬБА ПРОТИ БОРЦІВ С КОРУПЦІЄЮ, АБО ЗА ЯКИМИ ЗАКОНАМИ ЖИВЕ РУМУНІЯ?
Проте в західному міжнародному співтоваристві Лаура Кевеші була визнана як надзвичайно ефективна голова антикорупційного органу, за допомоги якої посадили до в’язниці велику кількість румунських високопосадовців, більшість з яких – представники чинної правлячої Соціал-демократичної партії (СДП) Румунії. Відставку Кевеші, що відбулася влітку 2018 року, не підтримали та не підтримують і зараз ані румунське населення, ані президент Румунії, ані румунська опозиція: населення виходило на протести проти її відставки (виходить на протести на її підтримку і зараз), президент не хотів відправляти її у відставку (проте потім мусив це зробити за рішенням Конституційного суду, який неофіційно контролюється СДП), а опозиція активно критикувала СДП.
Правляча СДП не припинила переслідувати Лауру Кевеші навіть коли вона була вже звільнена з посади голови НАД. За допомоги сильного лобіювання румунського уряду проти Кевеші постійні представники Ради ЄС під головуванням представника від Румунії (оскільки Румунія на це півріччя є країною-головою Ради ЄС) 20 лютого не підтримали кандидатуру Кевеші на пост голови Європейської прокуратури – найбільшу кількість голосів від Ради ЄС отримав кандидат від Франції Франсуа Бонер. Постійний представник від Румунії в Раді ЄС за вказівкою румунського уряду не підтримав свою співгромадянку Лауру Кевеші (румунський уряд навіть не вважає її офіційним кандидатом від Румунії на цю посаду) та голосував за кандидата від Франції та проти Кевеші, яка в результаті голосування розділила друге місце разом із кандидатом від Німеччини.
Отже, постійні представники Ради ЄС обрали Франсуа Бонера своїм кандидатом на посаду голови Європрокуратури, а комітети Європарламенту – Лауру Кевеші (відбіркова комісія, яка від початку обирала трьох кандидатів на посаду голови Європрокуратури, також рекомендувала перш за все Кевеші на цю посаду за визначні досягнення на посту голови румунського антикорупційного органу).
Тож, тепер мають відбутися перемовини між Радою ЄС та комітетами Європарламенту, за результатами яких має бути обраний єдиний кандидат на посаду голови Європрокуратури: або Франсуа Бонер або Лаура Кевеші.
Обраний кандидат потім має бути погоджений європейськими міністрами юстиції та затверджений на голосуванні депутатами Європарламенту більшістю голосів парламентарів (має проголосувати як мінімум 376 із 751 депутатів). Обговорення наступних кроків стосовно обох кандидатур має відбутися в Європарламенті вже 7 березня.
Щоб бути обраним, кандидату в кінцевому підсумку потрібна підтримка обох інституцій ЄС: і Ради ЄС, і Європарламенту. Це відбувається наступним чином: разом з Європарламентом радяться, кого обрати, представники Ради ЄС: Фінляндія, Хорватія та Португалія. Cаме ці країни, оскільки вони будуть наступними головами Ради ЄС після Румунії (Румунія виключається з головування на перемовинах через те, що вирішується питання призначення представника Румунії Кевеші; також була виключена з головування Німеччина, оскільки її кандидат був серед трьох претендентів на пост). Після цього відбудеться фінальне голосування Ради ЄС стосовно кандидатури. Рішення приймається простою більшістю голосів: за кандидата має проголосувати як мінімум 12 з 22 країн ЄС (інші 6 країн ЄС відмовлялися від участі в створенні та роботі Європейської прокуратури).
Читайте також: БОРОТЬБА ПРОТИ БОРЦІВ С КОРУПЦІЄЮ, АБО ЗА ЯКИМИ ЗАКОНАМИ ЖИВЕ РУМУНІЯ?
Що буде далі?
«Це будуть дуже важкі перемовини» – заявив голова Комітету із громадянських свобод, юстиції та внутрішніх справ Європарламенту після свого голосування серед комітетів Європарламенту за кандидатуру Кевеші. Два законодавчі органи ЄС, які, нібито мали б діяти спільно, насправді можуть мати різне бачення стосовно деяких питань. Кожен представник Ради ЄС представляє інтереси та позицію виключно уряду своєї держави. Депутати Європарламенту ж представляють інтереси громадян Європейського Союзу. А інтереси урядів та їх громадян далеко не завжди збігаються. І голосування офіційного представника від румунського уряду в Раді ЄС проти Лаури Кевеші, яка користується великою підтримкою серед румунського населення, це дуже добре підтверджує.
Очікується, що Європарламент буде наполягати саме на кандидатурі Лаури Кевеші з наступних причин:
- по-перше, через її кращі, ніж у Франсуа Бонера, лідерські та управлінські навички, які підтверджуються успішними прикладами діяльності Кевеші на посту голови НАД Румунії, стресостійкість (постійний тиск на неї з боку румунського уряду), а також завзятість і безкомпромісність у боротьбі з корупцією (майбутньому голові Європрокуратури, можливо, доведеться відкривати кримінальні справи проти багатьох високопосадовців);
- по-друге, через її більшу впізнаваність та авторитет серед європейських високопосадовців, які п’ять років спостерігали за діяльністю Кевеші на посту голови Національного антикорупційного директорату Румунії;
- по-третє, Європарламент закликав, щоб більше інституцій ЄС очолювали саме жінки;
Проте кандидатура Франсуа Бонера також має свої переваги:
- по-перше, проти нього активно не виступає жодна з країн ЄС, на відміну від кандидатури Кевеші, з якою кардинально не згодна влада Румунії;
- по-друге, відмітили його багаторічний досвід роботи у сфері боротьби з махінаціями з НДС (це одне з найголовніших завдань майбутньої діяльності Європрокуратури).
Європарламенту, можливо, насправді і не складно буде переконати представників Фінляндії, Хорватії та Португалії від Ради ЄС (які будуть вести з ними перемовини), що кандидатура Кевеші є найбільш вдалою, але вибір Ради ЄС буде залежати від спільного голосування аж 22-х країн ЄС.
Читайте також: БОРОТЬБА ПРОТИ БОРЦІВ С КОРУПЦІЄЮ, АБО ЗА ЯКИМИ ЗАКОНАМИ ЖИВЕ РУМУНІЯ?
Чому Рада ЄС може не схвалити кандидатуру Кевеші?
Румунський уряд розповсюджував негативну інформацію про роботу Кевеші на посаді голови НАД Румунії. І, судячи з попереднього голосування Ради ЄС, деякі уряди країн Румунія все ж таки змогла переконати проголосувати проти Кевеші.
Нещодавнє відкриття кримінальної справи в Румунії проти Кевеші за звинуваченнями в зловживанні службовим становищем, хабарництві та лжесвідченні могли тільки підлити масла до вогню. Як зазначав голова Комітету із громадянських свобод, юстиції та внутрішніх справ Європарламенту, урядам ЄС завжди важко було досягти компромісу стосовно питань у сфері правосуддя. Деякі країни можуть мати власну позицію та інтереси голосувати саме за представника від Франції, не дивлячись на поради Європарламенту. Деяким урядам країн ЄС, можливо, не вигідна кандидатура більш сильного та безкомпромісного борця з корупцією, якою є Кевеші.
Невідомо, до кого перейдуть голоси тих країн, що раніше голосували за німецького кандидата, який тепер вибув зі змагання за посаду. Цілком можливо, що вони проголосують саме за Кевеші.
Франсуа Бонер однозначно матиме підтримку представників Ради ЄС від Франції (її кандидат) та Румунії (проти Кевеші). Кевеші скоріш за всього точно матиме голос представника від Німеччини, (оскільки має добру підтримку серед німецьких високопосадовців та підтримку від німецького кандидата на посаду голови Європрокуратури, який вибув з перегонів за цей пост), а також від Австрії (міністр юстиції Австрії заявляв, що його країна мала підтримати Кевеші на минулому голосуванні). Позиції інших 18 країн ЄС щодо голосування залишаються невідомими.
Після непередбачуваного голосування Ради ЄС, якщо буде знову обраний Франсуа Бонер замість Кевеші, на нас чекає не менш непередбачуване голосування Європарламенту.
Чому можуть проголосувати проти кандидата від Франції та за Кевеші?
Через те, що три найбільші партії Європейського парламенту (а це більшість депутатів Європарламенту) раніше висловлювали свою підтримку кандидатурі Лаури Кевеші.
Чому можуть голосувати за кандидата від Франції?
Європарламенту все ж таки може бути не вигідна невирішеність питання обрання голови Європрокуратури, коли в ЄС на порядку денному вже скоро, наприкінці травня, вибори до Європарламенту. До того ж, Франсуа Бонер не сильно відставав від Лаури Кевеші за кількістю голосів комісій Європарламенту та цілком може отримати необхідну підтримку і депутатів Європарламенту.
Віктор Козленко, стажер Українського Інституту Майбутнього
Вам також буде цікаво:
Нова спекуляція про Північний Потік-2: навіщо і чому саме зараз
Оцінка ситуації на Донбасі, Мінські угоди
Що робив “танкер” друзів Путіна біля “Північних потоків”?
Круглий стіл “Якісне регулювання – запорука прогресу країни”
Мова маніпуляцій
Сценарії «Української кризи». Як пройти її без Великої війни і без втрати частини суверенітету