Шеньчжень – дзеркало китайських реформ

Ще сорок років тому на місці сучасного мегаполісу було рибацьке селище з населенням трохи більше 300 тисяч осіб.

За роки Політики реформ та відкритості Шеньчжень став інноваційним локомотивом, світовим фінансовим центром, транспортно-логістичним хабом у Південнокитайському морі. Економіка міста зросла у понад 2,5 тисяч разів, а ВВП на душу населення – майже у сімдесят разів.

У 1979 році в місті було зареєстровано лише чотири іноземні компанії. У наші дні ця цифра сягає понад 50 тисяч підприємств.

Чверть прямих іноземних інвестицій Китаю надходить саме у Шеньчжень. А основними інвесторами є особливі адміністративні райони Гонконг та Макао, а також Сінгапур і Велика Британія.

Більше подробиць щодо Політики реформ та відкритості можна знайти у журналі Україна-Китай №14/2018.

Презентація журналу Україна–Китай відбулась 6 березня у приміщенні Українського інституту майбутнього.

Українська асоціація китаєзнавців презентувала журнал Україна–Китай, присвячений політиці реформ та відкритості.

Шеньчжень став одним із перших чотирьох економічних місць, пілотним проектом, де відкрили економічні зони. У подальшому вони показали позитивний результат, що стало передумовою для відкриття інших зон у прибережному Китаї. Вони стали осередок притоку іноземних інвестицій.  

Наші спікери – Віктор Андрусів, Віктор Кіктенко, Андрій Гончарук, Олексій Коваль, Ольга Дроботюк –  розповіли про ключові результати політики реформ та відкритості / ключові досягнення / здобутки.

Команда UIF

Адміністрація