» Новини » Нове житло без нових шкіл і садочків. Чи є вихід?

Нове житло без нових шкіл і садочків. Чи є вихід?

ФОТО: berdpo.info 

      Школи і дитячі садки Києва багато років тому перевищили допустимі законом норми по наповнюваності. За даними опублікованими на сайті ЄП, проблема не тільки не вирішується, а й з року в рік погіршується. Врешті–решт, виникає  запитання: яку кількість шкіл потрібно збудувати та де на це взяти кошти?

Про причини кризи та перспективи її вирішення розповідає директор програми “Освіта” Українського інституту майбутнього Сергій Бабак.

Існують два плани забудови Києва: до 2020 року і до 2025. Останній – так і не був затверджений. Будівлі вводяться в експлуатацію за планом до 20–го року, але чи виконуються умови договору забудовника – це повинна контролювати Київрада, яка цього не робить. Тож, переповнення київських шкіл – закономірне, бо при плануванні нових забудов не враховується ані демографічний, ані міграційний чинники (міграція населення з регіонів до столиці). І хоча перепису населення вже давно не було, Київрада може врахувати з невеликою похибкою  міграційний фактор при плануванні забудов.

«Проблема з нестачею шкіл та садочків очевидна. Наприклад, середня перевантаженість дитячих садків – 123 %. 450 шкіл, що є у Києві, теж не вистачає. Але я вважаю, що витрати на будівництво, які були зазначені у статті, насправді будуть вищі. За моїми підрахунками, якщо виділити загальну суму у 12 млрд грн для побудови шкіл, то на зведення однієї школи залишиться приблизно 100 млн грн. Я вже бачив нові, сучасні школи. Побудувати одну таку коштуватиме  200 млн грн».

Комісія Київради з питань освіти та науки пропонує віддати комунальну власність для приватних ініціатив (нп., приватні школи) на правах оренди, розповідає експерт. Але подібні ініціативи зазвичай зіштовхуються з вічними проблемами корупції.

«Зазвичай в оренду віддають зношений об’єкт, в який треба вкладатися. Коли ти в нього вкладаєшся – отримуєш договір оренди. Але коли постає питання про її продовження – зіштовхуєшся з корупційними схемами. Адже це вже не зношений об’єкт, а приваблива після ремонту інвестора будівля».

Сергій Бабак запевняє, що проблема корупції – це виключно компетенція Київради, яка є вищим органом самоуправління у місті Києві. А тому  навіть держава не має права диктувати їй умови. Саме Київрада має підписувати договір, в якому має бути чітко прописана яка інфраструктура надається в оренду.

«Вихід – один: коли Київрада виділяє землю під забудову, вона повинна ставити умови, за якими до об’єкту має бути включена інфраструктура. А поки це не проконтрольовано, будь-яка частина об’єкту не повинна вводитись в експлуатацію».

Через недбальство забудовників і чиновників у більшості класів київських шкіл  навчається понад 30 учнів, що прямо забороняє закон про освіту.

За даними, що були оприлюднені на сайті ЄП, забудовники щороку будують 20 тис. нових квартир, але більшість з них поруч не будують школи. Щоб покрити наявний дефіцит навчальних місць у школах і дитячих садах, Києву потрібно сьогодні почати одночасно будувати не менше 57 шкіл і 70 дитячих садків, що обійдеться приблизно в 8-22 млрд грн.