Китайська народна республіка погодила нові залізничні маршрути через територію України.
Сам факт того, що Україна бере участь в перевезеннях вантажів між Європою та Китаєм — дуже важливе досягнення. Однак формулювання “Китай погодив нові маршрути” є не зовсім коректним. Для Китаю важливе отримання товару, а як це відбувається, на мою думку, китайців не дуже цікавить — головне, щоб ефективно, швидко та дешево.
Думаю, рішення Китаю мотивовано необхідністю перевірки можливості перевезення вантажів в країні, де йде війна. У Європі та Азії існує думка, що перевезення вантажів через Україну неможливе, поки є конфлікт на Донбасі.
Україні в цій ситуації дуже важливо захистити свої інтереси, свій транзитний потенціал і пробити шлях до Китаю за прийнятним для себе напрямком.
Тому Україна повинна брати ініціативу в свої руки, завантажувати той напрямок, який сьогодні існує, а саме через два пороми Україна-Грузія-Азербайджан-Казахстан з виходом через західний кордон України відповідно на Угорщину-Словаччину та Польщу.
Нагадаю, що на сьогодні ситуація щодо перевезень з України до Китаю не краща: 3 рази на тиждень залізничний пором йде в бік Китаю із завантаженням 70%, а у зворотний — лише з 30%.
Оптимізувати транзитний потенціал України можливо зробивши наступні кроки:
1) спростити процедури в портах;
2) переглянути тарифи на перевалку;
3) інвестувати в перевалку для того, щоб швидкість перевантаження відповідала міжнародним стандартам;
4) спростити митні процедури;
5) поновити залізничну інфраструктуру, яка зараз має потребу у терміновому ремонті, інвестиціях.
Важливим кроком було б також ухвалення закону “Про залізничний транспорт” з відповідною демонополізацією магістральних локомотивів.
Вам також буде цікаво:
Росія детально: події та тренди в РФ за минулий тиждень (12.11 – 18.11)
Підсумки першої презентації доповіді “Реформування ринку електроенергії в Україні”
ДБР: вихід із безвиході
Як у США: юрист пояснив новий механізм захисту свідків за “законом Окуєвої”
Проєвропейський блок в Молдові помер, так і не почавши працювати
Війна в Україні: позиція та інтереси зовнішніх гравців. Індія