1. Ситуація у воєнній сфері (резюме):
Ситуація у воєнній сфері протягом звітного періоду не зазнала принципових змін та характеризується:
активізацією наступальних дій наземних угруповань військ РФ на східному напрямку (нарощують успіх в просуванні);
продовженням ЗСУ бойових дій на території противника в Курській області;
оборонними та стримуючими діями обох сторін на інших напрямках;
нанесенням ЗСУ ударів по об’єктах на території РФ та тимчасово окупованих територіях (далі – ТОТ);
нанесенням агресором систематичних ракетно-авіаційних ударів з акцентом на енергетику та ОПК по об’єктах на всій території України (підтримується тенденція до зростання інтенсивності ударів).
Стосовно наземної складової – противник силами об’єднаного угруповання військ (сил) продовжує стратегічну наступальну операцію на території північно-східних, східних та південно-східних областей України з основним завданнями щодо виходу на адміністративні кордони Донецької та Луганської областей, розширення зони окупації в Харківській області та на півдні з одночасними оборонними та контрнаступальними діями для відсічі наступу ЗСУ в Курській області.
Значно зросла риторика зацікавлених сторін (Україна, РФ, США/ «колективний» Захід, інші геополітичні гравці) щодо перспектив та умов закінчення війни (припинення воєнних дій), але переважно в несприятливому для України ракурсі.
Обстановка в смузі угруповання військ для оборони м. Київ змін не зазнала та залишається контрольованою, але продовжують мати вплив чинники посилення активності ЗС РФ на територіях, які прилягають до Чернігівської та Сумської областей.
2. Деталізований виклад інформації стосовно поточної ситуації у воєнній сфері
2.1. Загальна обстановка
В рамках наведеного Сили оборони України ведуть оборонні операції та бойові дії.
Агресор зосереджує зусилля на 13 основних напрямках (включно з напрямком в Курській області).
Загалом поточна обстановка залишається складною, має тенденцію до подальшого загострення. Через поступове, але постійне просування противника на основних напрямках, захоплення ним населених пунктів, значні втрати наших військ залишаються актуальними оцінки/прогнози про загрозу «обвалу» лінії фронту на східному напрямку та перспективи примушення України до переговорів з РФ.
Продовжується активність Сил оборони України щодо ураження цілей в глибині території противника (підтримується тенденція до зростання щодо дальності та інтенсивності) та тимчасово окупованих територіях, відповідних діях ССпО, ГУР, СБУ, проведення кібератак та заходів інформаційного впливу, що надають українській стороні можливості зменшення воєнного та економічного потенціалу держави-агресора та досягти деморалізуючих ефектів впливу на її населення, які поступово набувають рівня стратегічних ефектів.
Триває активне нарощування потенціалу ЗС РФ, зусиль російського ВПК, перекидання з території РФ до районів проведення т.зв. «СВО» військ, озброєння, військової та спеціальної техніки, маневр військами між операційними напрямками, нарощування оборонних спроможностей на тимчасово окупованих українських територіях.
2.2. Дії засобів повітряного нападу противника, основні удари та обстріли
Агресор протягом тижня продовжував авіаційні та ракетні удари по об’єктах на території нашої держави. Основні удари та обстріли:
24.11.2024: 1 ракетний удар із застосуванням 4 ракет, 67 авіаударів, 85 КАБ, понад 4200 обстрілів, з них 121 – із реактивних систем залпового вогню, понад півтори тисячі дронів-камікадзе. Протягом дня 24 листопада 2024 року з 10.00 по 17.30 ворог завдав удару безпілотниками різних типів, керованими авіабомбами та керованими авіаційними ракетами Х-59/69. У ніч з 24 на 25 листопада 2024 року (із 18.30 24 листопада) окупанти атакували ударними БпЛА типу «Shahed» та безпілотниками невстановленого типу із напрямків — Орел, Курськ, Міллерово, Приморсько-Ахтарськ – РФ, ТОТ Криму. Виявлено та здійснено супровід 145 ворожих БпЛА. Збито 71 БпЛА у Київській, Черкаській, Кіровоградській, Чернігівській, Сумській, Харківській, Полтавській, Житомирській, Запорізькій, Донецькій, Дніпропетровській, Одеській, Миколаївській, Херсонській областях. 71 БпЛА — локаційно втрачено, імовірно через протидію РЕБ Сил оборони, ще 1 безпілотник полетів у бік Білорусі.
25.11.2024: 5 ракетних ударів (7 ракет), 65 авіаударів, 96 КАБ, понад 4450 обстрілів, з них 112 – із реактивних систем залпового вогню, близько півтори тисячі дронів-камікадзе. Зокрема, упродовж дня 25 листопада 2024 року російські окупанти атакували Одещину 2 балістичними ракетами «Іскандер-М», 1 з яких було збито ППО. Також на південному напрямку знищено 5 розвідувальних безпілотників – 2 БпЛА «Орлан» та по одному «Фенікс», «Мерлін-ВР» і «Supercam». У ніч з 25 на 26 листопада 2024 року (із 19.30 25 листопада) окупанти атакували Україну балістичними ракетами «Іскандер-М» із Воронезької та Курської областей. Під час нічної атаки ворог випустив рекордну кількість ударних БпЛА типу «Shahed» та безпілотників невстановленого типу із напрямків — Орел, Брянськ, Курськ, Приморсько-Ахтарськ – РФ. Радіотехнічними військами Повітряних Сил виявлено та здійснено супровід 192 повітряних цілей: 4 балістичні ракети «Іскандер-М» та 188 ворожих БпЛА. ППО збито 76 ворожих безпілотників у Київській, Черкаській, Кіровоградській, Чернігівській, Сумській, Харківській, Полтавській, Житомирській, Хмельницькій, Вінницькій, Чернівецькій, Тернопільській, Рівненській, Запорізькій, Дніпропетровській, Одеській та Миколаївській областях. 95 БпЛА — локаційно втрачено, імовірно через протидію РЕБ Сил оборони, 5 безпілотників полетіли у бік Білорусі. Є влучання в об’єкти критичної інфраструктури (зокрема, енергетики, що спричинило відключення в низці областей), також через у кількох регіонах пошкоджено приватні та багатоквартирні будинки.
26.11.2024: 1 ракетний удар із застосуванням 1 ракети, 45 авіаударів, 76 КАБ, понад чотири тисячі обстрілів, з них 142 – із реактивних систем залпового вогню, близько 1300 дронів-камікадзе. У ніч з 26 на 27 листопада 2024 року (із 19.30 26 листопада) противник атакував Україну 89 ударними БпЛА типу «Shahed» та безпілотниками невстановленого типу із напрямків — Орел, Брянськ, Курськ, Приморсько-Ахтарськ – РФ. ППО збито 36 ворожих безпілотників у Київській, Чернігівській, Сумській, Харківській, Полтавській, Житомирській, Хмельницькій та Миколаївській областях. 48 БпЛА — локаційно втрачено, частково через протидію РЕБ Сил оборони, 5 безпілотників вийшли з підконтрольного повітряного простору у бік Білорусі, Росії та тимчасово окупованих територій. Через падіння уламків ворожих БпЛА пошкоджено приватні та багатоквартирні будинки, майно громадян у Києві та Київській області.
27.11.2024: 21 авіаудар, 39 КАБ, майже 4800 обстрілів, з них 154 з РСЗВ, 1672 дрони-камікадзе. У ніч з 27 на 28 листопада 2024 року (із 19.30 27 листопада) противник завдав удару по Україні ракетами різних типів та ударними безпілотниками. Загалом радіотехнічними військами Повітряних Сил виявлено 188 засобів повітряного нападу: 3 зенітні керовані ракети С-300 із Бєлгородської обл. – РФ по Харківщині; 57 крилатих ракет Х-101 із стратегічних бомбардувальників Ту-95МС (згідно низки джерел – також з Ту-160), район пусків — Волгоградська обл. – РФ; 28 крилатих ракет «Калібр», район пусків акваторія Чорного моря; 3 керовані авіаційні ракети Х-59/69, район пусків повітряний простір над акваторією Чорного моря; 97 ударних БпЛА типу «Shahed» та безпілотників невстановленого типу із районів Курськ, Приморсько-Ахтарськ, Орел, Брянськ, Міллерово – РФ. Офіційно повідомлено про збиття: 76 крилатих ракет Х-101/«Калібр»; 3 керовані авіаційні ракети Х-59/69; 35 ударних БпЛА типу «Shahed» та безпілотників невстановленого типу (62 ворожих безпілотники локаційно втрачено). Ракетно-дроновий удар противника був спрямований переважно на об’єкти енергетики України. Загалом зафіксовано 12 влучань, в основному в об’єкти паливно-енергетичного сектору.
28.11.2024: 2 ракетних та 93 авіаційних удари із застосуванням 111 ракет та 67 КАБ, понад 4800 обстрілів, з них 126 – із реактивних систем залпового вогню, понад 1700 дронів-камікадзе (частково з урахуванням попередньої доби). У ніч з 28 на 29 листопада 2024 року (із 18.30 28 листопада) противник атакував Україну 132 ударними БпЛА типу «Shahed» та безпілотниками невстановленого типу із напрямків — Орел, Міллерово, Курськ, Приморсько-Ахтарськ – РФ. ППО збито 88 ворожих безпілотників у Київській, Чернігівській, Черкаській, Сумській, Харківській, Полтавській, Житомирській, Дніпропетровській, Запорізькій та Одеській областях. 41 БпЛА — локаційно втрачено, 1 безпілотник повернувся в Росію. Внаслідок російської атаки у кількох областях України пошкоджено інфраструктуру, приватна власність, є потерпілі.
29.11.2024: 1 ракетний удар із застосуванням 1 ракети, 36 авіаударів, 61 КАБ, 4663 обстрілів, з них 99 – із реактивних систем залпового вогню, близько 1400 дронів-камікадзе. У ніч з 29 на 30 листопада 2024 року (із 21.30 29 листопада) противник атакував 10 ударними БпЛА типу «Shahed» та безпілотниками невстановленого типу із Курська та Приморсько-Ахтарська – РФ. ППО у Київській, Черкаській, Кіровоградській, Дніпропетровській та Херсонській областях збито 8 ворожих безпілотників. 1 БпЛА — локаційно втрачено, ще 1 — полетів на окуповану територію.
30.11.2024: 2 ракетних удари із застосуванням 2 ракет, 1682 дрони-камікадзе, 4271 артилерійський обстріл, з них 142 із реактивних систем залпового вогню. У ніч з 30 листопада на 1 грудня 2024 року (із 20.00 30 листопада) із напрямків Курськ, Орел, Брянськ – РФ ворог атакував 78 ударними БпЛА типу «Shahed» та безпілотниками невстановленого типу. ППО працювала у Київській, Черкаській, Чернігівській, Житомирській, Сумській та Полтавській областях. Станом на 09.00 заявлено про збиття 32 ворожих БпЛА, 45 російських безпілотників локаційно втрачено.
Довідково: Оскільки противник постійно змінює тактику застосування ударних безпілотників, формат подачі інформації про результати бойової роботи ППО може змінюватись. Раніше атаки «шахедів» здійснювались переважно у нічний час — в темну пору доби. Зараз противник застосовує ударні БпЛА і протягом дня.
Загалом, об’єктами ударів були більшість регіонів держави, бойова робота ППО велась у місті Києві та всіх областях України. Також впродовж тижняартилерійські обстріли та удари БпЛА наносилися по більшості населених пунктів вздовж державного кордону з РФ та лінії фронту на тактичну глибину.
Протягом звітного періоду для зниження оборонного потенціалу України та впливу на цивільну інфраструктуру агресор застосовував наземний (ймовірно БРСД «Кєдр», ОТРК «Іскандер» з ракетами «Іскандер-М»/KN-23, С-300/400), морський (КРМБ «Калібр») та повітряний компоненти, зокрема ракети Х-47М2 «Кинджал», Х-101, Х-59/69, керовані авіаційні бомби, БпЛА типу «Shahed-136/131» та інші, баражуючі боєприпаси типу «Ланцет», а також FPV-дрони.
Особливості та зміни застосування засобів повітряного нападу противника:
- продовжується щоденний ракетно-бомбовий терор по цивільним об’єктам адміністративних центрів (в першу чергу м. Києва, Харкова, Сум, Одеси, Дніпра, Запоріжжя), переважно по енергетиці та ОПК, розхитування суспільно-політичної обстановки, деморалізуючого інформаційного тиску на цивільне населення, посилення капітулянтських настроїв, примушення до евакуації;
- президент України Володимир Зеленський в інтерв’ю «Sky News» розкрив бойові можливості винищувачів F-16, підкресливши їхню високу ефективність у протидії російським ракетним атакам. За його словами, під час останньої масованої атаки на українську енергетичну інфраструктуру винищувачі змогли перехопити та знищити сім крилатих ракет;
- триває щодобово активне застосування БпЛА типу «Шахед» в значній кількості протягом значної частини доби по цілям в глибині території держави, що через постійні повітряні тривоги значно впливає на життєдіяльність населення та роботу економіки;
- російські війська почали застосування БпЛА типу «Шахед» з бойовою частиною зі шрапнеллю. Підтвердилося використання касетних бойових частин БпЛА типу «Шахед», а також касет бойових частин зі скидами, які мають підривники сповільненої дії та вибухають через певний час після падіння. Зокрема, в Шостинському районі Сумської області були виявлені бойові частини БпЛА «Шахед» /«Герань-2», які були скинуті за допомогою ударних дронів під час прольоту над об’єктами. Сам боєприпас являє собою осколкову гранату з уповільнювачем, точний час програмування вибуху невідомий, але два пристрої спрацювали через певний час.
Видання «Le Monde» опублікувало матеріал про ефективність української ППО. Основні тези: ЗСУ під час атак перенаправляють значну частину дронів «Shahed» у Росію та Білорусь. Російська армія прагне виснажити ресурси ППО України дешевими ударами БПЛА. Видання наводить як приклад масштабну дронову атаку РФ по Україні 26 листопада, коли росіяни запустили загалом 188 «шахедів». ППО вдалося збити 76 безпілотників кінетичними засобами (винищувачі, гелікоптери, мобільні зенітні батареї, зенітно-ракетні комплекси) і за допомогою радіоелектронних перешкод. 95 інших російських дронів, ймовірно, були відвернуті від своїх цілей за допомогою системи підміни супутникових координат, використовуваної дронамі і ракетами для наведення в повітряному просторі. Хоча за даними української влади, під час тієї атаки 17 російських безпілотників зуміли подолати ППО України.
Статистика збитих/запущених повітряних засобів за листопад 2024 року (за оцінками в https://t.me/MiliTJournal/19865):
«Шахед» та хибні цілі – 2348/2434 – 96%
Х-101/«Калібр» – 169/195 – 87%
Х-59/Х-69 – 21/29 – 72%
«Циркон» – 1/1 – 100%
«Іскандер-М»/KN-23 – 4/14 – 29%
Х-47М2 Кинджал” – 7/9 – 78%
Х-22/Х-31П – 4/6 – 67%
С-300 – 0/8 – 0%
«Орешнік»/«Кедр» – 0/1 – 0%
Загальна ефективність ППО – 2554/2699 – 94%
Підсумки листопада: в черговий раз РФ збільшила кількість запущених БПЛA, на цей раз до майже 2, 5 тис. одиниць (або на 27% у порівнянні з жовтнем). Також після двомісячного накопичення відбулось 2 атаки з використанням майже 200 ракет Х-101 та «Калібр». З цього можна припустити, що на даному етапі РФ виробляє/накопичує щонайменше 100 ракет Х-101/Х-69/«Калібр на місяць. Також ГУР МОУ оприлюднило інформацію, що ЗС РФ накопичили понад 200 крилатих ракет Х-101 та близько 300 ракет до ОТРК «Іскандер» в готовності до застосування.
OSINT-спільнота «Око Гора» оприлюднила статистику, що після появи FPV-дронів ППО, ЗС РФ скоротили атаки «Ланцетами» майже на 60%. На інтенсивність застосування росіянами «Ланцетів» вплинули українські FPV-дрони, які збивають розвідувальні БпЛА переважно типу «Zala», які працюють у зв’язці з «Ланцетами». Як наслідок, з червня кількість «Ланцетів», використовуваних росіянами для атак на ЗСУ, зменшилася практично на 60%:
06.24 — 180 одиниць;
07.24 — 170 одиниць;
08.24 — 180 одиниць;
09.24 — 81 одиниць;
10.24 — 100 одиниць;
11.24 — 61 одиниця.
Найбільша користь від зазначеного полягає для ракетних військ та артилерії, оскільки приблизно 50% ударів «Ланцетами» спрямовані на їхні підрозділи.
Підтверджені випадки ураження розвідувальних БпЛА з використанням FPV-дронів ППО (статистика лише по основним постачальникам, таких як «Спільнота Стерненка», «Повернись Живим», які можуть охоплювати біля 75% ринка).
«Zala» – 315 од;
«Supercam» – 193 од;
«Орлан» – 80 од;
«Ланцет» – 7 од;
інші – 5 од.
Всього: 600 од. Ймовірно їх кількість можна помножити на коефіцієнт 1,25, в результаті мова йде про 750-800 збитих БпЛА.
Біля 80% з цієї кількості БпЛА збиваються на глибині до 75 км від лінії фронту.
Міністерство оборони Великої Британії та Північної Ірландії з посиланням на дані розвідки повідомило своє бачення причин запуска по Україні ракети «Орєшнік». Використання цієї експериментальної системи проти України майже напевно було задумано як стратегічний сигнал: «Використання цієї експериментальної системи проти України майже напевно було задумано як стратегічний сигнал після застосування Україною західних ракет по Росії». Зазначається, що таких ракет у РФ, найімовірніше, лише кілька, їх тільки готують до серійного випуску. Аналітики вказують на те, що ця ракета, найімовірніше, буде набагато дорожчою, ніж інші ракети, які Росія зараз використовує проти України. Система з високою ймовірністю є варіантом балістичної ракети «Рубєж» РС-26, яку вперше випробували 2011 року.
Основні висновки з застосування засобів повітряного нападу РФ у звітному періоді:
1. Удари були спрямовані на об’єкти в регіонах, які мають менший рівень захисту (тобто кількість засобів ППО, їх сумарні бойові можливості, рівень бойового досвіду тощо) у порівнянні, наприклад, з Києвом або Одесою (досить згадати про наявну в ЗСУ кількість батарей «Петріот»). Російська сторона використовує добре відомий в колах фахівців авіації та ППО чинник, що жодна держава світу наразі не може прикрити силами ППО з однаковою ефективністю 100% власної території і Україна при цьому не є виключенням.
2. За збігом обставин (можливо або скоріше за все, невипадковим) чи не вперше відразу після завершення бойової роботи (але до оцінки і оприлюднення наслідків ударів) розпочалося поширення інформації (переважно в «Телеграм») щодо неефективності ППО, незадовільної роботи її керівників, спробах подання недостовірної інформації про перехоплення цілей тощо. Наведене мало ознаки цільової інформаційної акції щодо підриву загалом непоганого рівня довіри населення до ППО.
3. ЗСУ були вимушені відреагувати на зазначені заяви: «У ніч на 28 листопада 2024 року ворог атакував критичну інфраструктуру – електричні підстанції в різних областях України. Останнім часом, під час повітряних атак, противник застосовує велику кількість ракет та безпілотників. Їхнє масоване застосування на окремих напрямках часто перевищує кількість засобів прикриття. Крім того, ворог використовує сучасні засоби повітряного нападу, постійно їх вдосконалює. Йдеться про відстріли теплових та радіолокаційних пасток, а також використовує засоби РЕБ індивідуального захисту, встановлені безпосередньо на ракетах. Усе це суттєво ускладнює роботу зенітних ракетних комплексів радянського виробництва, які є на озброєнні Повітряних Сил. Значно ефективніше в таких умовах працюють західні системи, яких в Україні не достатньо, щоб надійно прикрити сотні об’єктів критичної інфраструктури. Саме тому, під час масованих ворожих атак, використовується максимум сил та засобів, включаючи авіацію, РЕБ, ЗРВ та мобільні вогневі групи. Також варто зазначити, що напередодні атак противник враховує метеорологічні умови, які суттєво впливають на роботу мобільних вогневих груп та винищувальної авіації. Щільний туман та хмарність, які спостерігались у багатьох регіонах в момент атаки не дозволили ефективно виконувати завдання пілотам та розрахункам МВГ».
4. Кількість кораблів/підводних човнів з КРМБ «Калібр» безпосередньо на виходів в морі наразі не має жодного значення, оскільки станом на вечір напередодні удару в морі знаходився всього один вимпел, а для удару за лічені години необхідну кількість носіїв було виведено до району бойового застосування.
5. Удари по енергетиці були очікувані в контексті початку холодів та збільшення навантаження на енергосистеми. Додатково зазначені дії противника були синхронізовані з успіхами (просуванням) наземних сил ЗС РФ
6. Також за оцінками розвідувальних органів, завершено накопичення запасів високоточної зброї, яких має вистачити до кінця зимового періоду
7. Додатковим чинником (але він не основний, а більш як привід для обґрунтування ударів) став дозвіл і початок нанесення ударів по території РФ ударними засобами виробництва держав – членів НАТО.
8. Також у звітному періоді відбулася чергова сесія Організації договору про колективну безпеку (ОДКБ) в Астані (Казахстан) за участю президентів держав-членів ОДКБ. Очевидно, що В. Путін мав їхати на цей захід, маючи додаткову суб’єктність як «крутий лідер, який протистоїть колективному Заходу», а також маючи додатковий важіль впливу на учасників заходу, посилаючи їм сигнал про «незворотність співпраці і підтримки РФ».
9. Значна кількість засобів противника під час ударів обумовлена необхідністю виснаження запасів засобів ураження ППО ЗСУ (перш за все шляхом великої кількості КРПБ, перехоплення і ураження яких вимагає залучення ЗРК), що дозволить створити сприятливі умови під час наступних атак.
10. В цілому удари по енергетиці мали основну і проміжну мету. Проміжною метою традиційно було максимальне ураження енергетичної інфраструктури. Водночас основною, реальною метою є поступове посилення тиску на населення держави та військово-політичне керівництво стосовно усвідомлення необхідності/невідворотності перемовин про закінчення війни/припинення вогню тощо на умовах РФ. Наразі відсоток громадян, згодних на територіальні уступки в обмін на припинення війни поступово наближається до критичного рівня, який має сформувати переважаючу суспільну думку для тиску на керівництво держави. Наведене відбувається на тлі синхронного збільшення зовнішнього тиску в боку держав-партнерів і загального невдоволення українців невдачами на фронті.
11. Крім масованих ударів, практично більшу частину доби тривають удари одиночними ракетами ОТРК та С-300/-400, систематичні бойові дії ПКС ЗС РФ щодо застосування БпЛА, оперативно-тактичної авіації, авіаційних ракет Х-59/-69 тощо.
12. Для населення держави наведене означає відсутність тепла/електрики значну частину доби, зрив освітнього процесу (що стає чи не найбільшим чинником тиску), функціонування транспорту, сфери обслуговування, а також підприємств, на яких сумлінно виконуються вимоги направлення людей в укриття.
13. Кількість авіаційно-ракетних ударів та аналіз інформації про постачання ракет/БпЛА свідчать, що запаси ракет та ударних БпЛА поповнюються на постійній основі і дозволять росіянам підтримувати існуючу інтенсивність ударів по всій території держави.
2.3. Наземне угруповання противника
У зв’язку з проведенням перегрупування сил та засобів підрозділів РФ, які приймають участь у бойових діях на території України та змінами у резервах об’єднаного угруповання військ (сил) противник збільшив кількість особового складу орієнтовно до 580 тис. військовослужбовців. На окупованих територія також розгорнуто угруповання військ «Росгвардії» чисельністю до 35 тисяч військовослужбовців.
Оперативна обстановка у районах ведення наземних бойових дій для українських військ залишалася складною та характеризується просуванням росіян у ключових для них секторах/напрямках. Деталізовані дії противника та Сил оборони на кінець звітного періоду згідно оцінок ГШ ЗСУ:
на території Курської області противник проводить наступальні з метою розгрому угруповання ЗСУ та звільнення територій;
на Харківському напрямку ворог намагався просунутись в районах Вовчанська, Козачої Лопані та Гоптівки;
на Куп’янському напрямку Сили оборони відбивали штурмові дії противника неподалік Піщаного, Колісниківки, Лозової та Загризового;
на Сіверському напрямку ворог проводив наступальні дії в районі Білогорівки;
на Лиманському напрямку ворог намагався просунутись уперед поблизу Греківки, Дружелюбівки, Новоєгорівки, Зарічного, Тернів та Торського;
на Краматорському напрямку противник атакує позиції наших військ в районі населених пунктів Часів Яр, Предтечине та Ступочки;
на Торецькому напрямку бойові дії тривають неподалік населених пунктів Торецьк, Неліпівка та Щербинівка;
на Покровському напрямку ворог намагався просунутись в районах населених пунктів Миролюбівка, Промінь, Мирноград, Лисівка, Красний Яр, Даченське, Жовте, Чумацьке, Єлизаветівка та Новий Труд;
на Курахівському напрямку противник наступає поблизу Сонцівки, Берестків, Зорі, Новодмитрівки, Курахового, Дачного, Дальнього, Катеринівки, Романівки, Антонівки, Ганівки, Єлизаветівки та Успенівки;
на Времівському напрямку противник здійснив штурми наших позицій у районах населених пунктів Веселий Гай, Костянтинопольське, Розлив, Велика Новосілка, Новодарівка та Новопіль;
на Оріхівському напрямку ситуація без значних змін, мали місце наступальні дії в районі Кам’янського;
на Придніпровському напрямку тривали атаки противника у районах Козачих Лагерів, Дніпрян та острова Козацький;
на Волинському та Поліському напрямках оперативна обстановка без суттєвих змін. Ознак формування наступальних угруповань ворога не виявлено. У прикордонних з Україною районах Білорусі продовжують перебувати підрозділи ЗС Білорусі. Наразі фіксується перебування орієнтовно 4-5 підрозділів батальйонного рівня. На даний час переміщення бойових підрозділів ЗС Росії на територію Білорусі не відмічено;
на кордоні з Чернігівською та Сумською областями (поза межами території, яка прилягає до району вторгнення ЗСУ в Курську область) противник зберігає військову присутність, проводить диверсійно-розвідувальну діяльність, здійснює обстріли населених пунктів з території РФ, нарощує щільність мінно-вибухових загороджень вздовж державного кордону України;
у Чорноморській та Азовській операційних зонах оперативна обстановка суттєвих змін не зазнала. Ворог здійснює контроль надводної та повітряної обстановки, насамперед у районах пунктів базування Чорноморського флоту та об’єктів державного акціонерного товариства «Чорноморнафтогаз». Противник утримує в готовності кораблі і підводні човни для завдавання ракетних ударів по території України та перешкоджає морській економічній діяльності нашій державі в регіоні. Водночас ворог вдосконалює систему охорони та оборони Керченського мостового переходу.
Моніторингові джерела (зокрема, «DeepState»), свідчать, що станом на:
24.11.2024: ворог окупував Катеринівку та Юр’ївку. Також підрозділи ЗС РФ суттєво просунулась на Покровському та Курахівському напрямах відразу у кількох місцях, є просування безпосередньо й у самому Кураховому зі сходу, а також на північ від – на березі водосховища і на південь. Крім того, відмічено просування росіян поблизу населених пунктів Новомлинськ, Стельмахівка, Велика Новосілка, Жовте, Зоря, Новодмитрівка, Вознесенка, Іллінка;
25.11.2024: ворог просунувся біля Новомлинська, Дальнього, Костянтинопольського, в Роздольному, Петрівці та Кураховому. Сили Оборони України завершили зачистку Куп’янська;
26.11.2024: ворог окупував Новоселидівку та Петрівку, а також просунувся біля Новомлинська, Жовтого, Пустинки, Пушкіного, Роздольного, Розливу, Веселого Гаю, Рівнополю, Сонцівки, у Кругляківці, Берестках та Кураховому (втрата території оцінюється приблизно в 26,7 км² за добу).
27.11.2024: ворог захопив Дар’їно, а також просунувся біля Торецька, Петрівки, Плехово та у Неліпівці;
28.11.2024: ворог просунувся біля Великої Новосілки, Розливу, Зорі, Жовтого, Пушкіного, в Берестках та Кураховому. (втрата території оцінюється приблизно в 14,6 км² за добу);
29.11.2024: ворог окупував Жовте, Пустинку та Роздольне, а також просунувся біля Іллінки, Новодонецького, Трудового, Пушкіного та в Кураховому. (втрата території оцінюється приблизно в 38,3 км² за добу);
30.11.2024: ворог окупував Берестки, а також просунувся біля Масютівки, Лозової, Жовтого, Пушкіного, Дальнього та Благодатного (втрата території оцінюється приблизно в 42,3 км² за добу).
Загалом площа захопленої противником території за листопад 2024 року оцінюється в 725 км² Основні зміни за місяць відбулися по лінії Покровськ – Курахове – Велика Новосілка та в Курській області. Також є помітним просування противника на стику Луганської та Харківської областей у напрямку до річки Оскіл біля н.п. Борова. Північніше Купʼянська противник в двох місцях форсував річку та створили міні-плацдарми.
Темпи просування противника приблизно складали:
28.10-03.11 – 151 км², або 22 км² в день;
04.11-10.11 – 141 км², або 20 км² в день;
11.11-17.11 – 101 км², або 14 км² в день;
18.11-24.11 – 227 км², або 32 км² в день.
Щодобова кількість бойових зіткнень протягом тижня:
24.11.2024: 217;
25.11.2024: 191;
26.11.2024: 224;
27.11.2024: 157;
28.11.2024: 207;
29.11.2024: 192;
30.11.2024: 224.
Загалом Курахівський напрямок наразі залишається найскладнішим на фронті. Не менш важкою ситуація залишається на Покровському напрямку. Значна активність ворога спостерігається на Куп’янському, Времівському та Лиманському напрямках.
Триває продовження диверсійних дій РФ в глибині території України, включно з залученням українських громадян: спалення автомобілів Сил оборони, напади на працівників та об’єкти ТЦК та СП, диверсії на об’єктах залізниці тощо. Зросла кількість диверсій проти об’єктів та особового складу СОУ, переважно з використанням вибухових пристроїв.
2.4. Удари/спеціальні заходи по об’єктах противника в глибині території АРК, інших ТОТ та його власної території
Протягом тижня продовжувалися українські удари/спеціальні заходи по об’єктах противника в глибині території АРК, інших ТОТ та його власної території, які в низці випадків досягли успіху. Основні результати:
24.11.2024: у ніч на 25 листопада 2024 підрозділи Головного управління розвідки Міністерства оборони України спільно з іншими складовими Сил оборони атакували низку об’єктів окупантів, зокрема у Брянській, Калузькій та Курській областях Росії. Є підтвердження успішного ураження нафтобази в Калузькій області (в м. Калуга, 295 км від кордону України). Також зафіксовано удар щонайменше двох касетних ATACMS по аеродрому «Курськ-Східний»;
25.11.2024: у ніч на 26 листопада БпЛА були атаковані об’єкти в Курській, Липецькій, Бєлгородській та Орловській областях. Зазначається, що з 23:30 до 01:40 Ростовську область атакували українські дрони. Під удар потрапив аеродром з вертольотами Ка-52. Зафіксовані вибухи та робота ППО в Зернограді в районі аеропорту. Також українські безпілотники відмічені в н.п. Новошахтінськ та Камянськ. Ймовірно, ціллю були арсенали та склади нафтопродуктів;
27.11.2024: в окупованому Севастополі мали місце вибухи в районі території Чорноморського ВМУ ім. Нахімова, окупаційна «влада» повідомила про нібито відбиття комбінованої атаки на Крим. Місцеві та російські Telegram-канали повідомили про атаку дронів і ракет на військові аеродроми “Бельбек” і “Саки”.
28.11.2024: Сили оборони України у ніч на 29 листопада вдруге за рік уразили в Ростовській області нафтобазу «Атлас». В результаті ураження виникла пожежа на території обʼєкту, фіксується щонайменше два осередки займання;
29.11.2024: в результаті операції ГУР МОУ в тимчасово окупованому Криму уражено одну одиницю РЛС «Каста-2е2» та дві одиниці РЛС «Подлет»;
30.11.2024: в ніч на 30 листопада, дрони вдруге атакували порт Каспійськ в Дагестані, який розташований за понад 1000 кілометрів від українського кордону.
Метою зазначених ударів є підрив потенціалу російських окупантів.
Водночас наведене спричиняє підготовку противником ударів у відповідь та пошуку ним рішень щодо мінімізації спроможностей активних дій ЗСУ по території РФ в прикордонних районах та на великі відстані.
3. Загальний прогноз обстановки на наступний тиждень/короткострокову перспективу
3.1. Загальний прогноз
Керівництво РФ залишає свої стратегічні цілі щодо нашої держави незмінними та продовжує війну на виснаження, розраховуючи на поступове зменшення оборонного потенціалу України (включаючи людський потенціал) та надання безпекової підтримки нашої держави зі сторони США/НАТО/ЄС на рівні, який виключає досягнення значних переваг України на фронтах.
За оцінкою розвідки США, ризик ядерної ескалації Росією залишається низьким. Попри риторику Володимира Путіна та зміни в ядерній доктрині Росії, Москва не схильна застосовувати ядерну зброю через відсутність явної військової переваги. Недавнє рішення адміністрації Джо Байдена дозволити Україні завдавати ударів американськими ракетами ATACMS по глибших територіях Росії викликало багато обговорень та побоювань. Проте, за оцінками американської розвідки, це не призвело до зростання ризику ядерної ескалації. Однак, для компенсації такого впливу, Росія, ймовірно, посилить гібридні методи ведення війни, такі як саботаж і кібератаки, щоб чинити тиск на Захід. У розвідці США зазначають, ядерний варіант розглядається як крайній крок, передувати якому будуть інші способи впливу, включаючи саботаж та атаки на об’єкти критичної інфраструктури
3.2. Прогноз щодо наземних дій
Що стосується наземних дій, то противник силами об’єднаного угруповання військ (сил) продовжить стратегічну наступальну операцію на території східних та південних областей України, зокрема щодо виконання пріоритетного завдання з виходу на адміністративні кордони Донецької та Луганської областей з одночасними аналогічними діями на південно-східному напрямку. Також продовжаться активні дії з північно-східного напрямку. Одночасно будуть продовжуватися заходи з відбиття українського наступу в Курській області та загального посилення угруповань військ РФ.
Протягом наступного тижня:
1. Керівництво РФ продовжує заявляти, що удари по території Росії ракетами виробництва США та інших західних країн є «червоною лінією» і це викличе відповідні дії. Наведене надає підстави прогнозувати найближчим часом нові спроби РФ нанести «удари відплати» в форматі, який «за сценарієм» має відрізнятися від попередніх. Противник намагатиметься продовжити нанесення максимальних збитків критичній інфраструктурі України, ймовірно в форматі комбінованих/групових ударів (ракети, БпЛА) з акцентом на енергетику, ОПК та транспортну інфраструктуру, а також на аеродроми та визначені міста (в першу чергу м. Київ, Дніпро, Одеса, Харків, Дніпро, Запоріжжя, Суми). Противник практично відновив готовність до чергового масованого ракетно-авіаційного удару, відповідно існує ймовірність його нанесення.
2. ЗС РФ продовжать попередні наступальні дії вздовж всієї лінії бойового зіткнення. Найбільша активність противника буде зберігатися на Харківському, Куп’янському, Сіверському, Покровському, Торецькому та Курахівському напрямках.
3. В Курській області – продовжаться спроби противника посилити свій контрнаступ та створити умови для розгрому ЗСУ і відновлення положення щонайменше по державному кордону.
За оцінками представника Міністерства оборони Німеччини генерал-майора Крістіана Фройдінга, «українським військам доведеться вийти з Покровська вже наприкінці цього року — на початку наступного… В районі Покровська склалася особливо критична ситуація. Покровськ має велике значення для подальших бойових дій, оскільки це важливий транспортний вузол. Проте Силам оборони України доведеться вийти з міста, щоб не бути знищеними. Росія атакує із залученням людей і засобів, які нам майже неможливо уявити. Наразі російські збройні сили втрачають на Донбасі до 2 тисяч людей на добу, але ці втрати вона може компенсувати».
За його оцінками, на Курському напрямку ситуація також складна: «Українські війська закріпилися там після наступу в серпні, але Росія підготувала до 60 тисяч військових, щоб відвоювати територію. Оборона України дуже стійка, але протягом наступних кількох тижнів і місяців на неї також буде зростати тиск».
3.3. Стан готовності носіїв високоточної зброї великої дальності:
Зберігається реальна загроза продовження ракетних/авіаційних ударів високоточними засобами, включно з балістичними ракетами, БпЛА та керованими авіаційними бомбами по адміністративних та промислових центрах, ОПК, транспортній та енергетичній інфраструктурі держави, місцях зосередження авіації, резервів військ та запасів боєприпасів і пального – по всій території держави (з одночасною постійною зміною їх тактики нанесення).
На початок нового тижня стратегічна/дальня авіація РФ, яка залучається для ударів по цілях в Україні, розосереджена по аеродромах в глибині російської території. Ворог відновлює носії крилатих ракет повітряного та морського базування у готовність до застосування. На окремих аеродромах продовжується спорядження носіїв крилатих ракет та проведення екіпажами літаків тренувань з відпрацюванням виходу у райони пусків ракет. Дислокація літаків на аеродромах та рівень їх операційної готовності постійно змінюється.
Зокрема, на кінець звітного періоду (на 29.11.2024) на авіабазі «Енгельс-2» перебували 3 Ту-95МС та 1 Ту-160. На авіабазі «Оленья» перебувало 12 бортів Ту-95МС. Значна частина Ту-160 перелетіли на аеродроми Далекого Сходу, можливо з метою їх виведення за межі досяжності українських БпЛА дальньої дії.
Підрахунки споряджених бортів Ту-95МС наразі не проводяться, оскільки противник практично припинив польоти на перезарядку Ту-95МС на авіабазу «Енгельс-2» і наразі зарядка КРПБ Х-101 виконується на авіабазі «Оленья».
Очікується продовження польотів літаків МіГ-31К, включно з виходом у район застосування авіаційних засобів ураження.
Стосовно морської компоненти: до застосування КРМБ можуть бути залучені – 2 фрегати “Адмирал Макаров”, “Адмирал Эссен” (по 8 КР), 3 малих ракетних кораблі “Ингушетия”, “Грайворон” (по 8 КР) та “Вышний Волочек” (7 КР), 3 підводних човна проекту 636.3 (по 4 КР).
30.11.2024 в ПБ «Новоросійськ» було відмічено спорядження КР «Калібр» надводного корабля пр. 11356Р «Адмірал Ессен». В акваторії Чорного моря 30.11.2024 перебували 2 підводні човни 636.3 «Варшавянка» (без ракет, оскільки вони були застосовані під час ударів минулого тижня).
Всього до ударів можуть бути залучені 9 літаків МіГ-31К, орієнтовно до 30 носіїв КРПБ (з них: до 15 стратегічних бомбардувальників Ту-95МС, до 15 дальніх бомбардувальників Ту-22М3), 5 кораблів та 3 підводні човни – потенційно загальний залп до 100 ракет, у т.ч. до 50 ракет типу «Калібр». За потреби до ударів можуть бути залучені додатково стратегічні бомбардувальники Ту-160 та літаки оперативної/тактичної авіації.
В контексті короткострокових прогнозів щодо дій засобів повітряного нападу заслуговує також уваги наступне: Володимир Путін ймовірно прибуде до Мінська 06 грудня п.р. на засідання т.зв. «Вищої державної ради союзної держави». Це засідання приурочене до 25-річчя договору про створення т.зв. «Союзної держави», підписаного у грудні 1999 року. На засіданні планується розглянути концепцію безпеки т.зв. «Союзної держави» та договір про гарантії безпеки, у яких, зокрема, прописано використання ядерної зброї. Попередній візит В.Путіна в Казахстан співпав з масованим ракетно-авіаційним ударом по Україні, який окрім мети щодо нанесення ураження енергетичній сфері мав також низку політичних цілей. Не виключається, що російська сторона також підсилить воєнними засобами впливу по Україні «суб’єктність» зазначеного зовнішньополітичного заходу РФ. Наведена загроза також посилюється фактом святкуванням «Дня ЗСУ», який буде супроводжуватися певними заявами української сторони і «святковими» ударами по агресору, що також провокуватиме РФ на дії у відповідь.
Загалом передумов для зменшення інтенсивності ракетних та повітряних атак проти України не спостерігається. Вичерпання РФ запасів ракетного озброєння найближчим часом не очікується, з огляду на кількість та інтенсивність поточних ракетних і авіаційних ударів, утримання частини ракет в резерві та поступового зростання темпів їхнього виробництва.
Залишаються ризики ураження наземних об’єктів на території України до м. Київ та обласних центрів північних і західних областей включно. Очікується продовження існуючої інтенсивності практично щодобових ударів керованими авіабомбами, ракетами Х-59/69 та БпЛА типу «Шахед» з спробами охопити максимально більшу територію України.
Прогнозуються нові заходи противника щодо ураження системи ППО держави, активного впливу на авіацію ЗСУ на землі та в повітрі, аеродромну мережу загалом і використання створеного дефіциту потенціалу ЗСУ для подальших масованих (зосереджених) ударів по ключових об’єктах.
4. Середньо- та довгострокові прогнози щодо продовження війни
РФ продовжить курс на затягування війни та спроби розширення і утримання тимчасово окупованих територій України, для чого продовжить активні наземні дії, перекидання з глибини території РФ до районів оперативного призначення військ (сил) та інших ресурсів, інтенсивні ракетно-авіаційні удари з одночасним накопиченням крилатих і балістичних ракет та ударних БпЛА. Для забезпечення цих заходів у довгостроковій перспективі в РФ:
збільшують фінансування воєнних витрат. Зокрема, російська Державна Дума затвердила бюджет на 2025-2027 роки. Він відзначається рекордним зростанням витрат на оборону та максимальним скороченням соціальних програм заради фінансування війни в Україні (за інформацією «The Moscow Times»). У 2025 році російський уряд хоче знову збільшити фінансування армії. Водночас вперше за багато років будуть скорочені соціальні витрати на підтримку громадян. У 2025 році стаття «соціальна політика» (пенсії та інша допомога) зменшиться до 6,49 трлн рублів з 7,73 трлн. Щоправда, росіяни планують збільшити ці витрати до 7,19 та 7,2 трлн у 2026 та 2027 році. Бюджет на війну складе рекордний з радянських часів розмір – 32,5%. У
Довідково: У перший рік війни проти України витрати на бойові дії в російського уряду становили 17% бюджету, у 2023 році вже 19%, у 2024 році зросли до 29,5% від бюджету. В паперовому вимірі це рекордні 13,5 трлн рублів у 2025 році, у 2026 — 12,8 трильйона, а в 2027 — 13,1 трильйона, тобто у чотири рази більше за довоєнні часи. Військові витрати зростуть до 6,2% національного ВВП, третину з них витратять за засекреченими статтями.
При цьому окремо враховується стаття «національна безпека», куди входять бюджети поліції, «Росгвардії», Слідчого комітету, спецслужб та інших силових структур. Сумарно бюджет на силові структури складе 40% від загального. Для порівняння, на освіту у 2025 році витратять тільки 1,57 трлн рублів. Структури пропаганди отримають 137,2 млрд рублів – на 13% більше, ніж 2024 року.
продовжують формування нових з’єднань і військових частин з метою подальшого застосування у бойових діях на території нашої держави.
вживають заходів забезпечення військ (сил) поповненням та запроваджують рішення стосовно залучення/мотивації громадян в армію, що підтверджує їхні наміри вести тривалу війну. Водночас Міністерство внутрішніх справ РФ заявило, що відомству наразі не вистачає особового складу. На 1 листопада п.р. некомплект особового складу органів внутрішніх справ становив 173,8 тисяч одиниць, або 18,8 відсотка від штатної чисельності.
Також згідно інформації низки російських ресурсів, від початку повномасштабного вторгнення думка росіян щодо війни в Україні певним чином змінилася. 52% росіян виступають за мирні переговори з Україною та закінчення війни, про що свідчать дані всеросійського телефонного опитування. Натомість 36% росіян вважають, що РФ має продовжувати так звану «СВО» на території України. У квітні 2022-го за продовження «СВО» виступали 54% росіян, мирні переговори з Україною підтримували 35% громадян Росії.
нарощують постачання ОВТ.
Розвідувальні органи Міністерство оборони Великої Британії проведи аналіз фінансових спроможностей Росії та України стосовно продовження війни. Наразі частка воєнних видатків із державного бюджету Росії у 2025 році складе 32%. Водночас відповідні видатки з бюджету України на наступний рік становитимуть 60% без врахування міжнародної допомоги.
Як повідомило Міністерство оборони Великої Британії, посилаючись на дані розвідки, у цьому році Україна побачить реальне економічне зростання близько 3%. Тенденція відновлення економіки триває після того, як українська економіка скоротилася приблизно на 29% у 2022 році. У британській розвідці оцінюють, що торік Україна досягла п’ятивідсоткового зростання економіки. За даними Міжнародного валютного фонду, середній річний рівень інфляції у 2024 році склав 5,8%, що нижче за пікове значення близько 20%, яке було зафіксоване у 2022 році.
Британська розвідка наголошує, що витрати Києва на оборону становитимуть близько 60% державних витрат країни у 2025 році. Російська економіка, ймовірно, зросте приблизно на 3,6% у цьому році, що є тенденцією зростання, яке триває з моменту початкового економічного шоку від війни у 2022 році. Відповідне зростання, ймовірно, буде зумовлене державними витратами, особливо на військово-промисловий комплекс. Втім, за прогнозами, економічне зростання російської економіки сповільниться у 2025 році внаслідок тиску інфляції, нестачу робочої сили та санкції.
Так, витрати на оборону в Росії у 2025 році зростуть ще більше і становитимуть 32% від загальних бюджетних видатків, тоді як інші розділи бюджету, такі як соціальні витрати, натраплять на скорочення. Водночас підвищення державних витрат, ймовірно, посилить наявний інфляційний тиск в економіці держави-агресора, водночас середньорічний рівень інфляції, який прогнозується на 2024 рік, становитиме 7,9%.
Низка зарубіжних медіа оприлюднила матеріал про наявність у них інформації з російського плану щодо поділу України, про який раніше також заявляв представник ГУР МОУ.
Згідно заяви заступника начальника ГУР МОУ Вадима Скібіцького, Головне управління розвідки ознайомлене з підготовленим у РФ документом із прогнозом розвитку воєнно-політичної ситуації у світі до 2045 року, де передбачається план поділу української території на три частини: «Перш за все, ГУР МО» знайоме з цим документом. Скажу більше, цей документ був підготовлений в Міноборони та Генштабі Збройних Сил РФ приблизно у грудні минулого року. Зазначений документ лягає в основу перспективного оборонного планування на певний період часу – мінімум на 10 років. Зокрема, цей документ був розроблений на період 2026-2035 рік з перспективою до 2045 року».
Викладене там стосується подальшого розвитку ситуації на глобальному та на регіональному рівні, і, відповідно, загрози, які бачить для себе РФ, які несе майбутнє безпекове середовище.
Згідно положень цього документу, РФ намагатиметься «вирішити» питання України до 2026 року». В ГУР МОУ пояснюють, що це викликано тим, що подальша довгострокова війна буде впливати на всі аспекти життя росіян – економічні, демографічні, іміджеві тощо.
Щодо положень документу стосовно можливого поділу України, то «стратегічною метою РФ залишається повна окупація України».
Основні положення зазначеного «документу»:
Кремль має намір розділити Україну на три частини. Весь схід країни (Донецька, Луганська, Запорізька та Херсонська області), а також Крим мають відійти до Росії. Другу велику частину країни (включаючи регіони Києва, Сум та Одеси) планується перетворити на «проросійське державне утворення». Владні структури у цій зоні будуть укомплектовані проросійськими кадрами, але на її території будуть розміщені російські війська для контролю. Це означає, що Україна перетвориться на маріонеткову державу, керовану з Москви.
Решту областей на заході України в документі названо «спірними територіями». Що з ними робити, передбачається вирішити під час переговорів між Росією та сусідніми країнами — Угорщиною, Польщею та Румунією.
У документі розглядаються також чотири сценарії розвитку світових подій у найближчі роки. Перші два описи називаються «Формування багатополярного світу та поділ провідними акторами сфер впливу» (великі держави ділять між собою сфери впливу) та «Регіоналізація/хаотизація» (міжнародний порядок послаблюється). В обох сценаріях Росія перемагає Україну, а світова ситуація складається для Москви «прийнятною».
Якщо ж війна буде заморожена або Росія її програє, можливі два інші сценарії: «Домінування США та Заходу» та «Набуття Китаєм статусу провідної держави світу». Обидва варіанти вважаються несприятливими.
Директор Служби зовнішньої розвідки (СЗР) РФ Сергій Наришкін за підсумками наради керівників органів безпеки та розвідувальних служб держав-учасниць СНД заявив, що Росія проти будь-яких варіантів заморозки війни в Україні: «Якщо говорити про дискусії та про пропозиції щодо заморожування конфлікту, то скажу, що Росія категорично відкидає якесь заморожування конфлікту — за корейським, за будь-яким іншим варіантом… Москві потрібний міцний мир навколо України на тривалий період. Цей мир має бути забезпечений насамперед для нас – для Росії, для громадян Російської Федерації. Але цей мир має бути забезпечений і для всього європейського континенту».
Загалом Російська Федерація демонструє готовність до подальшої ескалації війни проти України, публічно відкидаючи можливість компромісів, таких як заморожування лінії фронту або створення демілітаризованих зон.
5. Плани української сторони щодо ведення та закінчення війни у звітному періоді
Основної подією звітного періоду стосовно планів української сторони щодо ведення та закінчення війни є інтерв’ю президента В.Зеленського для «Sky News», в якому йшла мова про варіант розвитку подій, в якому угода про припинення вогню може бути досягнута, якщо неокуповану територію України можна буде взяти «під парасольку НАТО». Таку заяву він зробив, коментуючи один із планів новообраного президента США Дональда Трампа щодо припинення війни, який начебто передбачає можливість поступки територіями, окупованими Росією. В цьому контексті В. Зеленський сказав, що членство в НАТО для неокупованих територій України може покласти край «гарячій фазі війни», однак у запрошенні до НАТО має йтися про те, що Альянс визнає міжнародно визнані кордони України: «Запрошення до НАТО ви не можете давати тільки частині. Чому? Тому що тоді ви визнаєте, що тільки ця частина України є Україною, а інша є Росією. Тому я і сказав: юридично ми не маємо права визнавати окуповані території територіями Росії. І тут не можна помилятись в цьому. Якщо ми хочемо зупинити гарячу стадію війни, треба взяти під парасольку НАТО ту частину України, яку ми контролюємо. Раз. Треба це зробити швидко. А далі вже інші території Україна може повертати дипломатично».
З цього приводу екс-міністр закордонних справ Дмитро Кулеба заявив, що слова президента України Володимира Зеленського про можливість вступу України до НАТО без окупованих територій були сигналом для новообраного президента США Дональда Трампа.
Посилення мобілізаційних заходів в державі не призвело до значного покращення стосовно кількості надходження поповнення до бойових військових частин на тлі об’єктивного зниження бойового духу наявного особового складу, масового самовільного залишення військових частин і зменшення рівня довіри до керівництва всіх ланок системи державного і військового управління.
Видання «Financial Times» опублікувало власну оцінку мобілізаційного резерву України: наразі Україна може мобілізувати 3,7 мільйонів осіб. Тоді як всього в країні проживають 11,1 мільйонів чоловіків призовного віку, але частина з них або заброньована від мобілізації, або вже на фронті, або виїхала з кордон, або знаходиться на окупованій території.
Мобілізаційний резерв України:
1,2 млн — вже мобілізовані або пішли на фронт добровольцями;
2,9 млн — проживають на окупованих територіях;
1,3 млн — виїхали за кордон;
600 тис. — заброньовані;
1,5 млн — непридатні до військової служби.
Решта 3,7 млн – чоловіки, яких можна мобілізувати. З цієї кількості 900 тис. чоловіків не зареєстровані у жодних реєстрах.
Раніше директор фонду «Повернись живим» Тарас Чмут в інтерв’ю для «Deutsche Welle» розповів, що деякі бригади ЗСУ укомплектовані лише наполовину. Щоб заповнити їх, треба мобілізувати 500 тисяч людей. Він зазначив, що секретар РНБО Олександр Литвиненко оголосив про потребу призвати 160 тисяч осіб, проте Т. Чмут назвав цю цифру нереалістичною. На початку листопада прем’єр-міністр України Денис Шмигаль повідомив, що більшість повісток за останні два місяці надсилали тим, хто не працює і не платить податків, реалізуючи принцип “Воюй або працюй”. За його словами, повістки формуються через реєстр “Оберіг”, який дозволяє відслідковувати військовозобов’язаних. Так, 98% повісток отримують непрацевлаштовані, а лише 2% — офіційно працюючі.
З боку держави продовжуються спроби виправити ситуацію. Зокрема, організаційною директивою ГШ ЗСУ визначено завдання сформувати штатні підрозділи рекрутингу в бойових військових частинах. Це нововведення дозволить командирам покращити організацію та супроводження заходів вербування добровольців.
Довідково: З ініціативи Генерального штабу ЗС України 1 жовтня 2024 року внесено зміни до постанови Уряду від 16 травня 2024 року № 560, нормами якої дозволено командирам призивати добровольців безпосередньо до військових частин без звернення до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. До цього в Збройних Силах України функціонували центри рекрутингу в Сухопутних військах, Військово-Морських Силах, Десантно-штурмових військах, Силах спеціальних операцій та територіальної оборони.
Кабінет Міністрів своєю постановою змінив термін дії відстрочок від мобілізації, виданих Мінекономіки та через “Дію”, вони втратять чинність 28 лютого 2025 року. Про це йдеться у постанові Кабміну №1332. Уряд встановив, що відстрочки, надані рішеннями Міністерства економіки, є чинними упродовж строку, на який вони надані, але не пізніше ніж до 28 лютого 2025 року. Те саме стосується відстрочок, які були надані засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (“Дія”). Після цього терміну відстрочки будуть анульовані. Мінекономіки має надіслати рішення про анулювання відстрочки органам державної влади, а також Міністерству цифрової трансформації та Міністерству оборони.
Уряд також уточнив умови анулювання, зокрема, йдеться про звільнення працівника, закриття критично важливого підприємства чи закінчення строку призначення.
Постановою запроваджуються основні положення змін для бізнесу (критично важливих підприємств):
відстрочки від призову, надані Мінекономіки або через “Дію”, діють до закінчення строку, але не довше ніж до 28.02.2025;
рішення про критичність підприємств, термін яких спливає до 30.11.2024, продовжуються до 31.12.2024;
бронювання військовозобов’язаних здійснюється лише через “Дію”;
за окремим рішенням Міністра оборони можна забронювати понад 50% військовозобов’язаних;
у загальній кількості військовозобовʼязаних, які пропонуються до бронювання, не враховуються військовозобовʼязані жінки;
для бронювання зарплата військовозобов’язаних за останні 3 місяці останнього звітного кварталу має бути не менше мінімальної, помноженої на 2,5;
у донорських проєктах можна бронювати до 50% працівників, які безпосередньо залучені до виконання завдань;
підприємства подають дані про працівників у Пенсійний фонд не пізніше наступного дня після змін у трудових відносинах;
бронювання анулюється, якщо зарплата працівника менша за визначений рівень;
анулювання можна оформити через “Дію”;
критичність підприємства погоджуватиметься з Мінекономіки та Міноборони.
Обов’язковими критеріями для визнання підприємства критично важливим є:
відсутність заборгованості по сплаті податків та ЄСВ;
середня зарплата працівників за останній квартал не менше мінімальної, помноженої на коефіцієнт 2,5.
Розуміючи глибину проблеми, адміністрація чинного президента США Джо Байдена закликала Україну переглянути мобілізаційне законодавство з метою призову до армії людей з 18 років і швидкого збільшення чисельності збройних сил. Як передає агентство «AP», неназваний представник адміністрації Байдена стверджує, що адміністрація демократів, яка залишає посаду, начебто хоче, щоб Україна знизила призовний вік до 18 років з 25 років, щоб допомогти розширити резерв чоловіків призовного віку. За його словами, «чиста математика» ситуації, в якій опинилася Україна зараз, полягає в тому, що їй потрібно більше військ для ведення бойових дій.
Радник президента США з національної безпеки Джейк Салліван заявив, що Україна отримала багато різної американської зброї, однак все одно опинилась у складній ситуації на полі бою – і причиною цього він назвав проблеми з мобілізацією.
За словами європейських чиновників, які також побажали залишитися неназваними, президент України Володимир Зеленський також чує занепокоєння союзників в інших західних столицях про те, що Україна має проблему з кадрами, а не з озброєнням.
Україна дійсно обговорювала із партнерами питання зниження мобілізаційного віку. Наведене підтвердив речник МЗС Георгій Тихий: «Я можу підтвердити, що ця тема обговорюється на переговорах. Я можу спростувати твердження, що це точка напруги або що її обговорюють у критичному чи негативному ключі. Так, ми обговорюємо цю тему, і я б сказав, що Україна зазвичай ініціює це обговорення на наших переговорах, і ми інформуємо наших партнерів про динаміку і чисельність мобілізації, яка є в Україні. А потім ми обговорюємо це з партнерами. Це частина дискусії, як і інші теми, такі як надання зброї, стратегії, оборона, санкції, стримування і деякі інші теми. Тож це обговорюється поряд з іншими темами. Я б не сказав, що я чув або бачив, щоб це на переговорах стало предметом розбіжностей або напруженості. Тож це я можу спростувати. Зараз в Україні склалася ситуація, коли нам не вистачає відповідної кількості зброї і техніки для оснащення вже мобілізованих людей. Тому ми, читаючи ті джерела, які кажуть, що Україні потрібно більше мобілізуватися і що це ніби як головна проблема, так не вважаємо».
За словами голови Ради резервістів Сухопутних військ ЗСУ Івана Тимочко в Україні протягом 2025 року всі чоловіки віком від 18 до 25 років пройдуть базову військову підготовку. Спершу її пройдуть студенти, а потім і всі інші чоловіки віком від 18 до 25 років.
За інформацією Генштабу ЗСУ, близько 45% чоловіків, які раніше вважалися «обмежено придатними до військової служби», після повторного медогляду отримали статус придатності до служби. Решта 55% були визнані «непридатними».
Згідно заяви представників ДБР, військові, які самовільно залишили свою військову частину (СЗЧ), мають повернутися на службу до 1 січня 2025 року. До цієї дати військовослужбовці, які пішли в СЗЧ, можуть уникнути кримінального покарання відповідно до підписаного 28 листопада закону.
В Україні схвалено Стратегію ветеранської політики на період до 2030 року та затверджено операційний план заходів з її реалізації у 2024-2027 роках». В документі закладено три стратегічні цілі:
Перша — це добробут ветеранів та членів їхніх родин, а також відновлення людського капіталу. Мова йде про послуги, лікування, реабілітацію, соціальні гарантії, роботу, житло, бізнес, навчання.
Друга стратегічна ціль – це повага та вшанування. Це визнання героїчного внеску ветеранів та вшанування загиблих.
Третя стратегічна ціль — це забезпечення національної безпеки та обороноздатності. Мова йде про відображення інтересів і досвіду ветеранів у Стратегії національної безпеки, а також участь ветеранів у формуванні національної ідентичності та підготовці до національного спротиву.
7. Оцінки та прогнози щодо перспектив ведення та закінчення війни
У звітному періоді мала місце низка заяв, безпекових оцінок та прогнозів щодо перспектив ведення та закінчення війни.
Зокрема, обраний президент США Дональд Трамп призначив ветерана та спеціаліста з національної безпеки Кіта Келлога спеціальним посланцем по Україні та Росії. Келлог вважає однією з причин війни небажання Джо Байдена домовлятися з Володимиром Путіним і впевнений, що результат дасть транзакційний підхід нового-старого президента. А для цього з Росією слід говорити з позиції сили. Під час першого терміну Трампа Келлог, генерал-лейтенант у відставці та орденоносний ветеран війни у В’єтнамі, консультував з питань національної безпеки самого президента та його віце-президента Майка Пенса. Про позицію Келлога щодо російсько-українського конфлікту можна судити за підготовленим у квітні стратегічним документом «Америка насамперед, Росія та Україна». Келлог, будучи співголовою Центру американської безпеки при аналітичному центрі «America First Policy Institute», написав його у співавторстві з Фредом Флейцем, колишнім керівником апарату Ради національної безпеки. В інтересах України, Сполучених Штатів та решти світу «добиватися припинення вогню та домовлятися про мирну угоду з Росією», йдеться у документі. При цьому США мають забезпечити Україні можливість «вести переговори з позиції сили» та одночасно донести до Росії інформацію про наслідки недотримання нею майбутніх умов мирного договору. Так Вашингтон зможе досягти домовленості про закінчення військових дій на умовах, які відповідають американським та українським інтересам. Вторгнення Росії в Україну Келлог та Флейц називають трагедією, «якої можна було уникнути». У ньому вони звинувачують «некомпетентного як світового лідера» президента Джо Байдена та його «хаотичну зовнішню політику». Келлог та Флейц також згадують статтю В. Путіна 2021 року «Про історичну єдність росіян та українців», де той фактично дав ідеологічне обґрунтування вторгнення в Україну.
Ресурс «CNN» опублікував основні тези мирного плану спецпосланця Трампа Кіта Келлога. Він передбачає:
заморозку лінії фронту, припинення вогню та запровадження демілітаризованої зони;
за згоду на заморозку лінії фронту Росія отримає обмежене послаблення санкцій, а повне послаблення — після підписання мирної угоди, яка влаштує Україну;
введення податку на експорт російських енергоносіїв, гроші від якого підуть на відбудову України;
відкласти членство України в НАТО на невизначений термін;
від України не вимагатимуть відмовитися від повернення окупованих територій, але вона має домагатися цього лише дипломатичним шляхом.
Також викликає занепокоєння активне обговорення у звітному періоді питання залежності зовнішньої підтримки України в обмін на отримання привілейованого доступу США та інших країн до запасів корисних копалин нашої країни. З цього приводу заслуговує уваги публікація у виданні «The Washington Post». Основні тези матеріалу:
Після перемоги Дональда Трампа на президентських виборах у США українські посадовці та керівники підприємств шукають шляхи переконати новообраного президента в тому, що сильна Україна відповідає його політичним інтересам. Вони висловлюють обережний оптимізм щодо того, що Трамп може діяти швидше та рішучіше, ніж його попередник Джо Байден.
Київ сподівається переконати Трампа, що Україна — це не благодійний випадок, а економічно ефективна економічна та геостратегічна можливість, яка зрештою збагатить та захистить Сполучені Штати та їхні інтереси. Україна сподівається, що, прийнявши транзакційний підхід Трампа до дипломатії, включаючи пропозицію американським компаніям прибуткових ділових можливостей, новий президент допоможе відобразити наступ Росії.
Радник президента України Михайло Подоляк заявив, що Києву доведеться пояснити Трампу політичний прагматизм підтримки України: «Нам необхідно надати представникам адміністрації Трампа і самому пану Трампу максимально повну інформацію про логіку процесу… Ви витрачаєте сьогодні невелику суму грошей на підтримку України — на зброю, фінанси тощо — інвестуючи та виробляючи. Ви повністю зводите нанівець військовий потенціал Росії й після цього ви домінуєте».
Україна також має значні поклади літію — цінного рідкоземельного металу, який використовується у виробництві батарей для електромобілів та мікрочіпів. Найбільше родовище розташоване у центральній частині країни, далеко від фронту. За оцінками, українських запасів літію вистачить для створення 15 мільйонів акумуляторів для електромобілів.
Контроль над літієм — це контроль над економікою майбутнього. Проте не всі ресурси залишаються доступними: одне родовище наразі окуповане Росією, а інше знаходиться поруч із зоною бойових дій. Тема з літієм може зацікавити навіть таких скептиків, як Ілон Маск, зважаючи на його пріоритети у розвитку електромобільної галузі. Крім того, минулого тижня сенатор Ліндсі Грем назвав Україну домівкою рідкоземельних мінералів із потенційною вартістю в трильйони доларів: «Україна готова йти на угоду з нами, а не з росіянами. Тож у наших інтересах переконатися, що Росія не захопить це місце».
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що Україна не має достатньо сильної позиції для переговорів про припинення війни з Росією: «Будь-яка угода повинна не дати росіянам отримати те, що вони хочуть. Невигідна угода створить прецедент для країн, які мають схожі з Росією цілі. Я думаю, що дуже важливо, щоб ми уклали хорошу угоду, тому що весь світ буде стежити за тим, яку угоду буде укладено між Росією й Україною, коли до неї дійде черга».
На переконання глави МЗС Девіда Леммі, війна Росії проти України завершиться не тільки в результаті перемоги однієї з армій на полі бою, а й завдяки політичному врегулюванню. Головні тези його заяви:
ключовим фактором в завершенні війни є питання вступу України в НАТО;
дії Путіна, зокрема залякування та удари по Україні, свідчать про відчай диктатора;
Британія обіцяє підтримувати Україну стільки, скільки буде потрібно.
Як вважає глава МЗС Великої Британія, на цьому тлі ключовим фактором буде питання вступу України в НАТО. За оцінками Девіда Леммі, чергові залякування з боку російського диктатора Володимира Путіна, а також удар по Україні новою балістичною ракетою 21 листопада — це «ознака відчаю».
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що Росія за три місяці виробляє стільки ж зброї та боєприпасів, скільки весь Європейський Союз за один рік. За його словами, тому Європа стоїть перед довгостроковою загрозою.
Заслуговує уваги оцінка з боку колишнього заступник начальника штабу армії США генерала Джека Кіна в інтерв’ю «The Times». Його основні тези:
Захід зіткнувся з найбільшою небезпекою з часів Другої світової війни. Застереження прозвучало на тлі заяв Володимира Путіна про можливе застосування ядерної зброї проти України та тих країн (у тому числі неядерних), які її підтримують.
Нова вісь Пекін-Москва-Пхеньян є найсерйознішим і найнебезпечнішим викликом для Заходу з часів Другої світової війни. Сталося так, тому що ці країни сприймали США як слабкого конкурента. Ми втратили політичну волю протистояти їм. Цю небезпеку потрібно буде ліквідувати якнайшвидше.
Запуск Україною американської ракети ATACMS та британської крилатої ракети «Storm Shadow» по Росії та запуск експериментальної гіперзвукової балістичної ракети середньої дальності по Україні різко підвищили небезпеку світової війни.
Путін прискорює темпи. Я за переговори з Путіним. Але я не думаю, що він хоче вести переговори, йому потрібна вся Україна. Але у нього є серйозні проблеми. Він намагається захопити Донбас, але досяг лише скромних успіхів з жахливими втратами живої сили – від 30 000 до 57 000 осіб на місяць. Також у нього є проблеми з технікою”.
Пентагон не був готовий до нових викликів. Зараз наша армія найменша з часів Другої світової війни, Військово-повітряні сили найменші за останні 40 років, а у ВМС, яким потрібно 360 кораблів, лише 90.
Коли був СРСР, ми були готові до конфлікту, а зараз? Війна в Україні стала важливим уроком. Ми бачимо, що у разі затяжної війни нам не вистачатиме всього.
Україна змогла завдати серйозної шкоди російському флоту, розробивши підводні безпілотники, і вони зробили це швидко. Нам терміново потрібно закуповувати та розробляти зброю. Я сподіваюся, що команда Трампа виправить ситуацію.
Головний координатор німецької військової допомоги в Україні, начальник штабу планування в Міноборони Німеччини генерал-майор Крістіан Фройдінг заявив, що Росія у найближчі роки може відновити ресурси та спрямувати свою агресію на території НАТО: «Росія в майбутньому, наскільки ми можемо передбачити, буде найбільшою загрозою для Західної Європи, для Європи в цілому. Ми дуже чітко усвідомлюємо, що те, що відбувається з Україною, може статися і з нашими східними сусідами також… Росія готується до збільшення свого військового потенціалу та своїх збройних сил…. Ми дуже чітко розуміємо часові рамки. Ми знаємо, що у 2029 році, тобто через п’ять років, російські збройні сили досягнуть певного рівня відновлення, який може дозволити їм здійснити будь-яку агресію проти території НАТО». За його словами, дедалі більше людей серед німецького населення усвідомлюють це. Також Фройдінг нагадав слова міністра оборони Німеччини Бориса Пісторіуса, який наголосив, що В. Путін практично перевів економіку РФ на військові рейки.
Голова Військового комітету НАТО адмірал Роб Бауер заявив, що у НАТО обговорюють можливість превентивних високоточних ударів по території Росії, якщо розпочнеться конфлікт з країною-агресоркою РФ. Він зазначив, що країнам НАТО необхідно інвестувати більше у протиповітряну оборону, а також далекобійні можливості на тлі загрози з боку Росії: «Я маю на увазі, що раніше ідея полягала в тому, що ми – оборонний альянс, тому ми сидітимемо і чекатимемо, поки на нас не нападуть. І тоді, коли на нас нападуть, ми зможемо збити ракети, які прилетять до нас. Але більш розумно не тільки це робити, а й атакувати «стрільця», яка знаходиться в Росії, якщо Росія нападе на нас».
Очільник Федеральної розвідувальної служби Німеччини (BND) Бруно Каль заявив, що Росія може здійснити напад на територію Північноатлантичного Альянсу в найближчі роки. За словами глави BND, Росія «готується до війни із Заходом», а військова конфронтація стає для Кремля «можливим варіантом». Каль припускає, що російські військові будуть здатні «здійснити напад на Захід» за показниками наявності особового складу і матеріальних засобів до кінця десятиліття.
Водночас він вважає, що йтиметься не про широкомасштабний напад на європейські країни НАТО, а обмежену операцію – наприклад вторгнення на норвезький арктичний острів Шпіцберген з метою «зачистки території» або в країни Балтії під приводом захисту російських меншин.
Такі операції мають на меті перекреслити зобов’язання про колективну безпеку, передбачені статтею 5 Північноатлантичного договору, та розвалити НАТО.
За даними британського видання «The Guardian», Москва може вести активні бойові дії щонайменше до кінця 2025 року. Це висновки з аналітичної статті, що розглядає як внутрішні, так і міжнародні фактори, які впливають на тривалість конфлікту. Основні тези публікації:
Хоча економічна ситуація у РФ погіршується, зростання цін на продукти харчування на 9% щомісяця та процентні ставки, що перевищують 20%, ще не створили внутрішньої кризи.
Економіка агресора, попри значний тиск санкцій, продовжує підтримувати війну. Проте важка залежність від радянських запасів озброєння стає дедалі очевиднішою.
Аналітики зазначають, що ці ресурси можуть закінчитися до кінця 2025 року, що ймовірно стане ключовим моментом для зміни стратегії Кремля.
На думку «The Guardian», Володимир Путін може розпочати переговори вже на початку 2025 року, але паралельно продовжуватиме ескалацію, щоб тиснути на міжнародну спільноту та Україну.
Зростання атак на цивільну інфраструктуру та мирне населення прогнозується як частина цієї стратегії, якщо переговори не задовольнятимуть амбіції Кремля.
У статті також підкреслюється, що в Москві наразі ніхто не поспішає укладати мирну угоду, адже політичне керівництво рф вважає, що ще має шанси досягти своїх цілей на полі бою.
Значну увагу видання приділяє міжнародній позиції. Зокрема, зазначається, що серед радників новообраного президента США Дональда Трампа є люди, які можуть підтримати ідею політичного контролю Росії над Україною в обмін на розірвання російсько-китайських військових відносин.
Проте навіть цей сценарій залишається малоймовірним, адже путін навряд чи ризикне втратити стратегічне партнерство з Китаєм заради нестабільної угоди з Вашингтоном.
Крім того, у статті зазначається, що європейські країни, такі як Велика Британія та члени ЄС, продовжуватимуть надавати підтримку Україні, попри можливі спроби РФ використати будь-які розбіжності між союзниками.
Колишній головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний вважає, що армія країни-агресора може здійснити потужний прорив на фронті після 2027 року, оскільки тоді загарбникам вдасться накопичити достатню кількість ресурсів. Про це генерал заявив під час свого виступу на церемонії нагородження «УП-100». Як вважає Залужний, російські окупаційні війська, ймовірно, будуть використовувати тактику «ізмору» і відмовляться від агресивного подолання територій противника. Подібне відбувається на фронті зараз: «Війна штовхає колесо науково-технічного прогресу і воно розкручується. Завдяки появі на полі бою роботів ні росіяни, ні ми не змогли рухатися далі. З’явився якийсь ступор і ця тенденція зберігається і зараз».
Колишній головком пояснив, що росіяни зараз не можуть за тиждень просуватися на 150-200 кілометрів. Згідно з його словами, це є свідченням своєрідного «ступору» та нестачі ресурсів. Потужний прорив з боку військ РФ стане можливим ближче до 2027 року, коли завершиться технічно-еволюційний процес, а розпочнеться «процес накопичення технологічних матеріалів».
«Ми не бачимо глибокого прориву противника, а бачимо поступове видавлювання нас із позицій, які, звісно, даються їм дуже-дуже великими втратами… І це пов’язано з тим, що росіяни реалізовують саме цю стратегію ізмору… На сьогоднішній день росіяни не готові до того, щоб розширювати свій фронт… Тому ведення таких комбінованих дій, спрямованих на ізмор, приводить до результатів, зокрема й на полі бою», – наголосив В. Залужний.
Посол України в Бразилії Андрій Мельник в інтерв’ю «Радіо Свобода» заявив, що українська дипломатія повинна активно працювати з командою Трампа та розробити кілька сценаріїв завершення війни, щоб уникнути нав’язування мирних рішень ззовні: «Ці наступні вісім тижнів будуть найбільш відповідальними й складними в історії України після 1991 року. Тобто зараз треба вирішувати. Коли прийде день інавгурація, боюся, до того часу вже буде рішення ухвалене і тоді нам буде складніше… Всі можливі канали, які є – дипломатичні, політичні, сімейні, суспільні, релігійні, які завгодно – потрібно для того, щоб наша дипломатія працювала не лише у Вашингтоні, але насамперед в Мар-а-Лаго, на Флориді – там, де більшу частину часу проводить новообраний президент – для того, щоб справді порушити те, що ми очікуємо, пропрацювати там кілька сценаріїв, як це може бути. Найгіршим буде, якщо якісь рішення будуть Україні нав’язані через нашу голову».
Глава чеської розвідки Міхал Куделка попередив союзників по НАТО про ризики тиску на Україну для досягнення невигідної мирної угоди з Росією. Він підкреслив, що такі поступки будуть сприйняті кремлем як перемога і посилять його агресивні амбіції в майбутньому. За словами Куделки, Росія могла витратити десятиліття на відновлення після війни та підготовку до нових цілей, включаючи Центральну та Східну Європу. Він зазначив, що міжнародне право вимагає від Москви повного виведення військ з окупованих територій, повернення анексованих земель і виплати репарацій. Чехія активно підтримує Україну, приймаючи біженців та постачаючи зброю. Разом з Польщею та країнами Балтії Прага намагається переконати інші держави НАТО продовжувати допомагати Києву, незважаючи на зниження суспільної підтримки. Куделка підкреслив, що Росія залишається імперською наддержавою з агресивними прагненнями і не вважає свої втрати — значними як серед військового, так і серед цивільного населення. На його думку, послаблення України або розділений Захід стане сигналом кремлю про можливість подальших дій.
У звітному місяці відновилася дискусія щодо можливості відправлення військ західних країн в Україну. Ймовірність практичної реалізації зазначеного наразі залишається вкрай низькою. Водночас, ураховуючи практично одночасний початок риторики в різних країнах, можна зробити висновок про скоординований захід додаткового інформаційного впливу/тиску на керівництво РФ з боку «колективного» Заходу.
У звітному періоді голова військового комітету Альянсу адмірал Роб Бауер заявив, що Північноатлантичний Альянс відреагує у разі нападу Росії на країни НАТО. Йдеться не лише про збиття російських цілей, а й удари по пускових установках РФ. За словами Бауера, НАТО як оборонний союз не сидітиме склавши руки. Країни-члени збиватимуть російські цілі в разі нападу РФ на Альянс, а також завдадуть ударів по установках, звідки ці цілі запускалися: «Розумніше буде е чекати, а вражати пускові установки на Росії в разі, якщо Росія на нас нападе. Необхідна комбінація високоточних ударів, які виведуть з ладу системи, які використовуються для нападу на нас. І, звичайно, оскільки ми оборонний Альянс, нам доведеться прийняти перший удар».
Голова британської служби зовнішньої розвідки Річард Мур заявив, що Росія проводить «приголомшливо безрозсудну» диверсійну кампанію проти західних союзників України, і що його шпигуни працюють над тим, щоб не дати наслідкам вийти з-під контролю (за інформацією від «Associated Press»). Глава MI6 Річард Мур заявив, що його агентство працює спільно з французькими колегами, щоб запобігти небезпечній ескалації, «калібруючи ризик та інформуючи про рішення наших урядів» у відповідь на «суміш похваляння та агресії» Путіна: «Нещодавно ми розкрили приголомшливо безрозсудну кампанію російського саботажу в Європі, тоді як Путін і його поплічники вдаються до брязкання ядерною зброєю, щоб посіяти страх щодо наслідків допомоги Україні… Така діяльність і риторика небезпечні та безвідповідальні».
У зверненні до союзників, які вагаються в підтримці Києва, Мур заявив, що «ціна підтримки України добре відома, але ціна відмови від неї буде нескінченно вищою».
За його словами, якщо Росія переможе, Іран і Китай, які досі підтримували Москву, зблизяться з Росією: «Якщо Путін досягне успіху, Китай оцінить наслідки, Північна Корея підбадьориться, а Іран стане ще небезпечнішим».
8. Вірогідність застосування ядерної та хімічної зброї, ядерна безпека, радіаційна обстановка та ситуація навколо ЗАЕС
Вірогідність застосування ядерної та хімічної зброї по території України залишається загалом на попередньому рівні. «Ядерна ескалація» потенційно можлива у разі загрози втрати РФ значної частини власної території та тимчасово окупованих територій України, які вона незаконно включила до свого складу.
У звітному періоді мала місце риторика щодо можливості отримання Україна ядерної зброї. Зокрема, у виданні «The Times» було опубліковано матеріал, в якому зазначалося, що Україна теоретично може розробити елементарну ядерну бомбу впродовж кількох місяців, якщо Сполучені Штати припинять надавати військову допомогу. Ядерну зброю країна може створити на основі плутонію, використовуючи технології, подібні до тих, які застосовувалися для створення бомби «Товстун», скинутої на Нагасакі в 1945 році. Зокрема, для цього Україна може використати плутоній з відпрацьованого ядерного палива власних ядерних реакторів. За оцінками, загальний обсяг такого палива в Україні становить близько пів тонни, що, за словами експертів, достатньо для створення сотень тактичних ядерних боєголовок з потужністю у кілька кілотонн. Технічно перша ядерна бомба може бути готова за рік.
Міністерство закордонних справ України спростувало інформацію, що з’явилася в «The Times». У відомстві заявили, що Україна не має наміру розробляти ядерну зброю і чітко дотримується без’ядерного статусу, а також виконуватиме зобов’язання за Договором про нерозповсюдження ядерної зброї. Також в Сполучених Штатах Америки офіційно заперечили намір. передати ядерну зброю Україні. Позиція Вашингтону залишиться незмінною навіть попри зростаючу загрозу. У Білому домі у коментарі для «Newsweek» було чітко заявлено: «Ми не плануємо озброювати Україну ядерною зброєю».
Але навіть теоретична перспектива появи ядерної зброї в України викликала занепокоєння президента Росії Володимира Путіна. Відповідаючи на запитання, що робитиме Кремль, якщо це все ж таки трапиться, він кілька разів повторив, що не допустить такого розвитку подій. За словами В. Путіна, західним чиновникам, які подають подібні ідеї, слід знати, що тоді він більше себе не стримуватиме. «Як ви думаєте, на рівні здорового глузду, якщо країна, з якою ми, по суті зараз ведемо бойові дії, стає ядерною державою, що нам робити? У цьому випадку ми прийматимемо і використовуватимемо всі — я хочу це підкреслити — саме всі засоби поразки, які є в розпорядженні Росії. Усі! Ми цього не допустимо», — заявив В. Путін. На його думку, самостійно Україна відтворити ядерну зброю зараз не зможе, хоча за часів СРСР «це була дуже високотехнологічна, розвинена у промисловому плані республіка». Але якщо вона все ж таки спробує, то Росія відразу припинить ці спроби: «у самій Україні ми і цього не допустимо. Ми будемо стежити за кожним кроком, що там відбувається. Сьогодні зробити майже з нуля [ядерну зброю] буде практично неможливо. З атомних електростанцій можна зібрати, звичайно, але й у цьому випадку відповідь буде абсолютно адекватною загрозам Російської Федерації».
Радіаційна ситуація на території України
Радіаційна ситуація на території України за показниками, які отримуються Національною гідрометеорологічною службою (НГМС) ДСНС України на радіометричній мережі спостережень, а також за доступними даними автоматизованих систем радіаційного моніторингу АЕС України – відокремлених підрозділів ДП “НАЕК “Енергоатом” та ДСП “Екоцентр”, залишалася стабільною. Радіаційний фон складає від 0.09 до 0.12 мкЗв/год (допустимий рівень радіаційного фону становить до 0.30 мкЗв/год згідно Норм радіаційної безпеки України).
Залишається актуальною можливість руйнувань об’єктів атомної та хімічної промисловості, що є загрозою регіонального/місцевого масштабу.
Запорізька АЕС (м. Енергодар) працює з ризиками порушення норм радіаційної та пожежної безпеки. Радіаційний фон складає 0.11 мкЗв/год. Викиди радіоактивних речовин у навколишнє середовище не перевищують встановлених допустимих значень. Реактори №1-6 станції перебувають в режимі холодної зупинки. Стан енергоблоків – стабільний. Станція отримує живлення від основної зовнішньої повітряної лінії електропередачі ПЛ-750 кВ “Дніпровська” та резервної ПЛ-330 кВ “Феросплавна-1”. Рівень води у ставку-охолоджувачі ЗАЕС стабільний та становить 14.13 м. Територія ЗАЕС активно використовується окупаційними військами для ведення вогню зі ствольної та реактивної артилерії. У звітному періоді тричі фіксувалися припинення енергозабезпечення станції.
Вірогідним сценарієм радіаційної катастрофи на Запорізькій АЕС продовжує вважатися аварія з втратою живлення циркуляційних насосів, що призведе до припинення охолодження активної зони реактора.
Слід також звернути увагу на потенційне зростання радіаційних загроз в регіоні в контексті бойових дій в Курській області, в якій розташовано Курську АЕС. Не виключаються провокації з боку РФ з метою висунення звинувачень Україні «за протиправні дії у відношенні АЕС».
Аварій та обстрілів хімічно небезпечних об’єктів не зафіксовано.
Продовжується застосування ЗС РФ хімічних боєприпасів в районах ведення бойових дій.
У звітному періоді Україна приєдналася до Спільної заяви від імені 59 держав на підтримку неухильного виконання положень Конвенції про заборону хімічної зброї, зокрема в частині заборони використання хімічних засобів боротьби з заворушеннями як методу ведення війни.
Вам також буде цікаво:
Данило Монін: Сьогодні Уряду необхідно залучити механізми податкового стимулювання економіки
Російські санкції та вибори в Молдові – дайджест останніх новин від західного сусіда
Юрій Романенко: У Зеленського має бути одна мета – перемогти коронавірус
Школа має підготувати до навчання впродовж життя
Для повного самозабезпечення України нафтопродуктами необхідно $17 млрд
Чому Конституціоналізм в Україні не працює?