» Новини » Данило Монін: Сьогодні Уряду необхідно залучити механізми податкового стимулювання економіки

Данило Монін: Сьогодні Уряду необхідно залучити механізми податкового стимулювання економіки

23 жовтня Кабмін затвердив два сценарії розвитку економіки України, розроблені Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України.

Зокрема, відповідно до 1 сценарію прогнозується зростання реального обсягу ВВП на 3,7% у 2020 році, 3,8% – у 2021 році та 4,1% – у 2022 році. За таким варіантом прогноз курсу долара США в Україні становить: 27,0 гривні за долар США у 2020 році, 27,2 гривні за долар США у 2021 році, 27,5 гривні за долар США у 2022 році.

Згідно з 2 сценарієм передбачається, що ВВП 2020 року має зрости на 4,8%, 2021 року – на 5,5%, 2022 року – на 6,5%. Відповідно прогноз курсу долара США в Україні становить: 24,8 грн за долар США на 2020 рік, 23,9 грн у 2021 році та 24,2 грн у 2022 році.

Експерт економічних програм Українського інституту майбутнього Данило Монін аналізуючи прогнози Кабміну, зауважив, що вперше за 5 років уряд почав думати як стимулювати економіку.

«Стимулювати економіку до зростання планують зовнішніми інвестиціями, а також запуском кредитування. Це вже дуже добре. Але абсолютно відсутній ще один стимул – податкове стимулювання економіки. На жаль, якщо економіку не стимулюватимуть податками, азаровська податкова система й далі процвітатиме. Рівень запланованих зовнішніх інвестицій за 2 сценарієм – 5.5 млрд у 2020 році, 7.5 млрд у 2021 і 9.5 млрд у 2022 роках. Основні об’єкти інвестицій – вітрова та сонячна енергетика, Нерухомість, об’єкти приватизації, транспортна інфраструктура, виробництво будівельних матеріалів і видобувна промисловість (енергетика). За першим сценарієм приплив іноземних інвестицій 3.2 млрд, 4.2 млрд і 5.2 млрд у 2020-2022 роках. Це більше, ніж у 2019 році, коли за прогнозом Мінекономіки обсяг іноземних інвестицій планується всього на рівні 2 млрд доларів. Загалом це хороші плани, але є одна  проблема – це інвестиції, спрямовані на внутрішнє споживання всередині країни. Водночас уряд оголосив про плани зростання експорту в 2 рази. І тут заявлені цілі розходяться з діями», – зазначив експерт UIF.

Данило Монін також прокоментував й інші прогнози Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України.

«Мінекономіки оцінює, що платіжний баланс поточних операціях стрімко погіршиться. За першим сценарієм погіршиться до 6.3 млрд доларів у 2020 році, 7.1 млрд доларів у 2021 році й 8.5 млрд доларів у 2022 році. За другим сценарієм дисбаланс ще більше – 8-14 млрд доларів. При цьому Міністерство економіки наводить приклади інших країн Чехії-Польщі-Румунії, де рахунок активних операцій теж був сильно негативним, але через 5-7 років він поліпшився. Виходячи з цифр, запланованих зовнішніх інвестицій і великих зовнішніх виплат, за яким базовий сценарій передбачає заміщення старих боргів, я поки не розумію, яким чином уряд планує вийти на курс 24 грн/$ у 2020 і тим більше у 2021 роках. Адже дефіцит за активними операціями зростатиме швидше, ніж приплив іноземних інвестицій. І єдиний спосіб зберігати платіжний баланс нульовим або трохи позитивним – це нарощування іноземців в українські ОВДП за 3-4 млрд доларів щороку. Але оскільки, ставка НБУ падатиме, падатиме прибутковість цих паперів, натомість зростатимуть ризики володіння цими паперами. Чи будуть іноземні їх купувати в такому обсязі – це велике питання. Крім того, на тлі зміцнення курсу гривні й зростання вартості робочої сили, при слабкому зростанні продуктивності праці наші виробники потраплять у вкрай невигідне становище. Вони втрачатимуть прибутковість й відповідно можливості інвестувати, що буде сповільнювати зростання. Але ж внутрішні інвестиції є основними. На них припадає зараз понад 90% з усіх інвестицій», – прокоментував Данило Монін.

Підсумовуючи, він наголосив, що скептично ставиться до цих розрахунків і бажання Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України зміцнювати гривню. На думку експерта, сьогодні правильніше тримати курс високим, піднімаючи валютні резерви, даючи нашим виробникам ресурс на переозброєння виробництва. А для кращого ефекту, наголосив Данило Монін, необхідно залучити механізми податкового стимулювання економіки.