Реальність замовних вбивств в Україні: як захистити важливих свідків

Текст був опублікований на “Цензор.net“

Вбивство Аміни Окуєвої та замах на вбивство Адама Осмаєва.

Цей злочин доповнив чималий перелік резонансних злочинів, вчинених останнім часом в нашій державі.  Сьогодні триває жваве обговорення версій, підозрюваних осіб, жертв і т.д. Звинувачуються спецслужби і правоохоронні органи у бездіяльності.

Проте, найважливіші питання про завтрашній день України в реальності замовних вбивств залишається поза увагою.

Ось деякі з цих питань:

Чи може бути за теперішніх умов забезпечена абсолютна безпека всіх громадян?

Очевидна відповідь: ні, не може. Причин цьому багато. По перше, жодна країна не змозі забезпечити абсолютну безпеку своїх громадян. По-друге, чинне законодавство України (в першу чергу КПК) вже суттєво обмежило можливості правоохоронних органів швидко реагувати на правопорушення та розкривати їх за «гарячими» слідами. Яскравий приклад – крики НАБУ (яке, до речі, і так має виключні преференції у КПК) про неможливість проводити ефективне розслідування через неякісні суди. Громадськість, погоджуючись з цим, відзначає, що зусилля НАБУ марні – потрібен антикорупційний суд. Тобто, ми визнаємо, що Антикорупційне бюро, до якого прикута надзвичайна увага суспільства, який має особливий порядок визначення підслідності, затримання особи і т.д. не може проводити ефективні розслідування. Натомість, інші правоохоронні органи, в яких відсутні такі можливості, щодня зустрічаються з ще більшими законодавчими перешкодами у розслідуванні злочинів.

Висновок: правоохоронні органи та спецслужби мають працювати наполегливіше, але їм потрібно створити умови для цього та посилити реальний контроль з боку громадськості.

Як держава може сьогодні захистити важливого свідка, потерпілого, підозрюваного, який співпрацює зі слідством?

Відповідь: лише забезпеченням фізичної безпеки – тобто надання державою особистої охорони. Це від двох до шести правоохоронців, які зі зброєю охороняють об’єкт – людину, яка має виключну важливість для розслідування злочину і є загрози її життю чи здоров’ю. До речі, вартість такого виду захисту складає приблизно 1,5 млн грн. на рік для однієї охоронюваної особи. Тут звичайно не враховані можливі виплати у випадку у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності охоронця.
Як показали скоєні протягом останнього року замовні вбивства, фізична охорона не допомогла і не могла допомогти в більшості випадків, навіть зважаючи на невисокий професіоналізм виконавців таких злочинів. Методи, які обирають злочинці, як правило, пов’язані з відсутністю прямого візуального контакту з жертвою, що зводить зусилля охоронців майже нанівець.
Висновок: держава на даний момент не здатна ефективно захистити важливих учасників кримінального провадження (особливо, у випадках здійснення провадження щодо тяжких та особливо тяжких злочинів).

Що робити найближчим часом та як реально запобігти подібним трагедіям у майбутньому?

1. Має бути переглянуто норми КПК у бік забезпечення самостійності слідчого, надання більших можливостей для розкриття злочинів за «гарячими» слідами тощо.
2. Має бути розроблено нову систему забезпечення безпеки осіб – учасників кримінального провадження, а саме програму державного захисту свідків, потерпілих та підозрюваних. Основними заходами забезпечення безпеки у програмі державного захисту свідків мають стати переселення осіб у інше місце проживання (для особливо важливих свідків, викривачів – переселення до іншої країни) та заміна документів, що посвідчують особу. Такі засоби є більш ефективними та значно дешевшими, ніж особиста охорона особи (докладніше про це у Дзеркалі тижня);
3. Програма державного захисту свідків та потерпілих має здійснюватись окремим державним органом, який буде професійно реалізовувати функцію державного захисту учасників кримінального провадження (крім представників судової влади та співробітників правоохоронних органів).

Ці заходи потребують широкого обговорення та негайного впровадження.

На жаль, тепер очевидно, що замовні вбивства, спрямовані на ліквідацію важливих учасників кримінальних проваджень, стали трагічною реальністю в Україні.