У четвер, 9 листопада, у прес-центрі інформаційного агентства “Інтерфакс-Україна” політолог, доктор історичних наук та народний депутат України VIII скликання Вадим Денисенко презентував результати соціологічного дослідження на тему “Сприйняття росіянами війни в Україні”. Опитування було проведене Українським інститутом майбутнього спільно з “Нью Імідж Маркетинг Груп” на території РФ у жовтні 2023 року.
Головні висновки дослідження:
- Похід Пригожина на Москву дійсно став подією, яка хоч трохи розбурхала мляве російське суспільство. Але того запалу вистачило ненадовго. Ситуаційний критичний порив по відношенню до політичного керівництва рф, викликаний вагнерівським бунтом та загибеллю Пригожина, змінився звичною апатичною лояльністю до влади та приреченою згодою з напрямком руху країни. Рейтинги більшості росполітиків високого рангу (включаючи путіна), які помітно просіли у серпні 2023, знову підросли, хоча і не повернулися до травневих показників.
- Хоча загибель Пригожина залишається найбільш важливою подією останніх кількох місяців, всі інші події, в тому числі пов’язані з війною в Україні, значно поступаються другій за значимістю події — подорожчанню цін на автомобільне паливо.
- Майже половина (43%) опитаних говорить про зниження рівня життя. У 22% росіян знизилися доходи. 15% респондентам не вистачає грошей на ліки та медицину. Також майже половина опитаних (42%) шукали додаткову роботу. Але це скоріше фонове невдоволення життям, ніж зародки протесту. Лише для чверті росіян головну відповідальність за зниження рівня життя несе путін. Головним винним виявився варіант «інше» який в значній мірі включає зовнішні та абстрактні сили: санкції, Америку, Україну, кризу, олігархів тощо.
- Дещо (на 5%) збільшилася кількість тих, хто вважає, що росія досягла цілей СВО. Тепер таких 41%. Зберіглася тенденція до збільшення кількості тих, хто би підтримав завершення СВО, якби путін їїприпинив на тій лінії фронту, на якій росія зупинилася. Зараз таких 67%, а серед більш молодих таких ще більше. «Заплатити» за мир відведенням військ з захоплених Херсонської та Запорізької областей готові 40%, Херсонської та Запорізької областей та з Донбасу – вже 34%, а взагалі з України – 24%.
- Баланс тих, хто підтримує та не підтримує мобілізацію зсунутий трохи у бік її противників (44% на 50%). Ще більше цей баланс зсунутий у випадку виникнення питання про чергову нову хвилю мобілізації (17% на 69%). Тобто опитані виступають за «нормальний» її хід, а не форсований, як було рік тому. Найбільше противників мобілізації серед молоді.
- Повільно, але продовжують зростати відчуття втрат на фронті. 21% вказало, що серед їх близьких тарідних є загиблі на війні. Найбільше таких на Північному Кавказі та Далекому Сході. Так само росте й усвідомлення великих (понад 100000) загальних людських втрат.
- Чеченське питання є в цьому опитуванні чи не єдиним питанням, відповідь на яке розколює россуспільство приблизно навпіл. 34% вважає, що Чечня – це фактично некерована Кремлем республіка, де не діютьросзакони. Ще 13% вагаються у цьому питанні. 53% з цим твердженням не погоджуються. Проте тих, хто вважає, що Чечня відмовилася від планів відокремитися від рф вже менше – 46%. Можна також сказати,що чеченське питання хоч і продовжує бути гострим, проте останні події навколо Чечні залишилися мало помітними. Тобто ця тема завжди «фонить».
- Також суперечливою є фігура Кадирова, якого 36% вважає «справжнім патріотом росії», а 18% тим, хтовикористовує росію у своїх інтересах. Цікаво, що майже третина (32%) вважає, що Кадиров – це «справжній патріот росії, який використовує її у своїх інтересах», і одне іншому не заважає. Кадиров також є найбільш рейтинговим Z-кандидатом (правда лише з 4%) у президенти, якщо путін не буде брати участь у виборах.
- Основним джерелом отримання інформації в рф став інтернет, який дещо випередив телебачення. Лідерами серед соціальних мереж передусім є Тєлєграм та Вконтактє.
Ознайомитись з усіма результатами дослідження можна на нашому сайті.
Вам також буде цікаво:
Чи потрібна Україні нова Конституція?
Олексій Павленко очолив програму аграрно-інфраструктурного розвитку УІМ
Київ не готовий до перекриття Хрещатика у будні навіть заради Євробачення 2017 (відео)
Цикл выборов в РФ 2023-2026 гг.: вместо дискуссии о будущем – «бетонирование» морально и физически устаревшего режима
Український інститут майбутнього відкриває вакансію експерта з оборони
«Нова судова реформа»: Рівняння з трьома невідомими або як вдруге увійти в ту саму річку