Український інститут майбутнього спільно з Українською радою зброярів та Defence Alliance of Ukraine представили дослідження “Наземний домен збройного протиборства майбутнього: розвиток тактики та технологій до 2035 року”. Презентацію відкрили Ігор Федірко, виконавчий директор Української ради зброярів, та Анатолій Амелін, співзасновник і виконавчий директор Українського інституту майбутнього. Результати дослідження презентував Сергій Галушко, директор оборонних програм Українського інституту майбутнього, завідувач відділу проблем стратегічного планування Центру безпекових досліджень Національного інституту стратегічних досліджень.
Документ адресований військово-політичному керівництву держави, ЗСУ та підприємствам оборонно-промислового комплексу. Він побудований на підході “знизу вгору” — від проблем, ідей та інновацій тактичного рівня до системних висновків для різних ланок військового управління. Дослідження стало можливим завдяки активній участі у зборі та аналізі матеріалу військовослужбовців військових частин Сил оборони України: 3 армійського корпусу, Центру «А» СБУ, підрозділів Сил безпілотних систем ЗСУ.
Висновки та цифри, які наводять автори, змушують переглянути логіку підготовки військ, планування бойових дій, постачання ОВТ та оборонних закупівель. Наприклад, глибина Kill Zone збільшилася з 5–10 км у 2024 році до 20 км у 2025-му і сягає вже 50 км у 2026-му — класична тактика за таких умов робить підрозділи небоєздатними. На БпЛА припадає понад дві третини від усіх підтверджених уражень противника, і цей показник продовжує зростати.
Лінія фронту завмерла, але це тимчасово: вихід із позиційного тупика можливий лише через асиметричні відповіді та нові спроможності на всіх ланках — від піхотинця до бригади. Автори пропонують низку концепцій в діапазоні від Kill Zone до Kill Web: перегляд традиційної тактичної моделі у бік системного способу мислення, де повний цикл “бачити — вирішувати — діяти — виживати” відбувається без солдата в зоні ураження. Пріоритетом залишається ширше впровадження підходів, які зберігають життя бійців. Головний принцип змін — людиноцентричність: технологія оцінюється через питання “чи захищає і рятує це бійця та як підвищує його ефективність?”
Автори пропонують конкретні рекомендації. Зокрема, концепцію “Діамант оборони” як перехідну модель реорганізації підрозділів під виконання завдань у конкретних умовах. Серед інституційних пропозицій — створення Командування розвитку збройного протиборства майбутнього та Агентства перспективних оборонних досліджень — Ukrainian DARPA, а також запуск проєктів експериментально-бойових частин. Концепція «ЗСУ 2.0» має стати усвідомленим стратегічним вибором і реалізуватися найближчим часом.
