Український інститут майбутнього спільно з Нью імідж Мркетинг Груп презентують соціологічне дослідження щодо оцінки соціально-політичних настроїв населення України станом на жовтень 2021 року. Дослідження було проведене серед 2400 респондентів у період з 23 жовтня по 2 листопада 2021 року.
Оцінка напрямку розвитку подій
Більшість громадян (70%) характеризують напрям розвитку подій в Україні як неправильний. Правильним, своєю чергою, його вважають 16% опитаних, а 14% не визначилися.
Порівняно з вересневим опитування сталося погіршення оцінок ситуації – з 63% до 70%, які вважають рух неправильним і зменшенням тих, хто протилежної думки: з 20% до 16%.
Сім хвиль дослідження, перша з яких була проведена у лютому 2021 року, зафіксували деякі зміни у настроях громадян щодо оцінки напрямку розвитку подій в Україні: частка негативних оцінок з початку року поступово знижувалася з 74% до 63% у вересні. І навпаки, кількість позитивних оцінок руху трохи збільшилася з 14% до 19-20%, стабілізувавшись на цій позначці з літа. Нинішня хвиля вперше за останні пів року показала повернення настроїв громадян до ще більш критичних. Чи це тенденція, покаже дослідження у листопаді.
58% респондентів вважають, що події неправильно розвиваються і в області, в якій вони живуть. Подібно до оцінок руху всієї країни, негативні оцінки превалюють над позитивними (23%). З початку року також фіксувалося поступове зростання позитивних оцінок (з 23%) та зменшення негативних (з 58%). Нинішня хвиля демонструє, що настрої громадян щодо ситуації в області повернулася до лютневих показників – вперше за весь рік.
Співвідношення оцінок щодо напрямку розвитку подій у їхньому населеному пункті складає 52% негативних та 34% позитивних і повернулися до показників лютого. Тоді як ще у вересні кількість негативних 46% та позитивних оцінок (42%) майже зрівнялися.
Сім хвиль дослідження дозволяють говорити про усталену тенденцію, коли громадяни дещо краще висловлюватися про ситуацію у місцевості, де вони живуть безпосередньо, у порівнянні з усією країною.
Усталеними є і вікові особливості оцінки подій в країні: зі збільшенням віку респонденти більш песимістично висловлюються про рух подій в країні і навпаки.
Молодь 18-24 років: 23% правильно – 61% неправильно
Старше покоління: 55+ років 12% правильно – 74% неправильно
Як і у попередніх опитуваннях, в усіх макрорегіонах одностайно притримуються думки, що рух в Україні відбувається у неправильному напрямку. порівняно менше негативно налаштовані у Центрі (62%) і, навпаки, найгірше оцінюють ситуацію – на Донбасі (89%).
Найбільш актуальні проблеми в Україні
Основною проблемою в Україні, порівняно з іншими, громадяни називають низькі зарплати, пенсії (38%). Ця тенденції не змінюється вже кілька місяців.
На другому місці одразу чотири проблеми: війна на Донбасі (32%), корупція (32%) та високі комунальні тарифи (31%). За відсутністю значних загострень на лінії зіткнення та за відсутності квитанцій за опалення на момент опитування, проблеми війни та тарифів знаходяться на умовному другому місці. Втім, за будь-яких обставин вони є одними з основних, які непокоять громадян.
До умовного другого місця у жовтні додалася проблема пандемії коронавірусу (30%), яку ще за місяць до цього серед основних проблем згадували значно рідше (19%).
Розподіл відповідей щодо інших проблем залишається майже ідентичним до результатів початку року та наступних місяців.
Оцінка протестних настроїв
Більшість громадян (58%) відчувають порушення їхніх прав та свобод, протилежної думки – 42%. Вперше за поточний рік кількість тих, хто відчуває порушення їхніх прав перевищує кількість тих, хто цього не відчуває.
За останній місяць їхня кількість фактично стала прямо протилежною з (відповідно 45% та 55%). Навіть у лютому, коли були зафіксовані найбільш критичні до ситуації в країні настрої, кількість громадян, які відчувають і не відчувають порушення їхніх прав було 50 на 50.
За результатами семи хвиль дослідження простежується чітка залежність у відповідях від віку респондентів: чим молодші опитані, тим вони менш схильні погоджуватися з тим, що їхні громадянські свободи порушуються – 53% серед молоді до 24 років не відчувають цього, тоді як серед старшого покоління 55 і більше років таких 47%. є
На Донбасі частка тих, хто відчуває порушення свої прав і свобод є найвищою – 69%. Найменшою вона є на Заході – 44%.
В разі порушення їхніх прав громадяни обирають переважно мирні та ненасильницькі методи для захисту своїх прав та свобод. Це підтверджують результати всіх семи хвиль опитування. У першу чергу це збір підписів (26%), санкціоновані мітинги і акції (20%), електронні петиції (15%). Єдиним, серед найбільш популярних, заходом, який виходить за межі санкціонованих – є перекриття доріг (14%). Загалом же радикальні акції набирають не більше 5-6% і суттєво відстають від поміркованих заходів.
Таким чином, ієрархія найбільш прийнятних методів відстоювання прав та свобод суттєво не змінюється з лютого. Кількість громадян, які взагалі не готові захищати свої права, становить 40% і суттєво не змінюється з лютого.
За соціально-демографічними особливостями готовності до протестних акцій, з лютого зафіксовано наступні: жінки частіше обирають такі мирні засоби, як збір підписів, тоді як чоловіки більш схильні до рішучих і навіть радикальних заходів, як-то бунт зі зброєю; люди середнього віку – 35-54 років – частіше за молодь та старше покоління готові до різних форм захисту своїх прав та свобод і частка тих, хто взагалі не готовий захищати свої права, серед них є значно меншою за людей старшого віку; серед регіонів порівняно частіше готові захищати свої права вже традиційно на Заході і менше на Донбасі.
Рівень довіри до органів влади та державних інституцій
Всі інститути доволі помітно втратили довіру населення за жовтень. Багато хто з них, після деякого покращення показників довіри з початку року, фактично повернулися чи значно наблизилися до рівня лютого.
Єдиним інститутом, якому за результатами семи хвиль опитування (за лютого до листопада) до сих пір громадяни схильні довіряти, є армія – вона єдина має позитивний баланс довіри: кількість тих, хто їй довіряє на 29% перевищує частку тих, хто не довіряє ЗСУ. З лютого цей позитивний баланс довіри збільшився понад вдвічі – з +12 % до +29%.
Найнижчі показники довіри, як і зафіксовано у попередніх опитуваннях, мають Верховна рада (-75%) і Антикорупційний суд (-67%).
Електоральні настрої
Перший тур
Володимир Зеленський незмінно займає першу сходинку електоральних преференцій громадян: за нього готові проголосувати 18% серед усього населення або 25% серед тих, хто визначився і піде на вибори. Порівняно з вереснем, підтримка Зеленського помітно зменшилася – на сім пунктів.
Нові результати порушують тенденцію останніх місяців щодо стабілізації рейтингу чинного президента на рівні 30-32% серед тих, хто піде голосувати та визначився за кого буде це робити. У жовтні, вперше за рік, показник В.Зеленського повернувся до лютневої позначки і є найнижчим.
Водночас рейтинги його найближчих конкурентів – П. Порошенко, Ю. Бойко та Ю.Тимошенко – є вдвічі меншими навіть за такий результат лідера підтримки: вони мають відповідно 10%, 9% та 8% серед усього населення..
До вже усталених кандидатів, які долають 5-відсотковий бар’єр у разі президентських виборів, Ігоря Смешко (8% серед тих, хто визначився і піде на вибори), В.Гройсмана та Є.Мураєва (по 7%), вперше доєднався екс-спікер ВР – Д.Разумков (6% серед тих, хто визначився і піде не вибори).
Молодь до 24 років вже традиційно найбільше підтримує В.Зеленського – 29%. Зі збільшенням віку респондентів їхня готовність голосувати за нього зменшується і серед людей старшого віку становить лише 12%.
У Центрі президент утримує перше місце з 19% проти 9% Ю.Тимошенко, 8% П. Порошенко та 8% В.Гройсмана, а також на Півдні ще випереджає незначно Ю.Бойко з 17% проти 16%.
Володимир Зеленський втрачає електоральне лідерство на Заході з 17% проти 18% у П. Порошенко, а на Сході має однакову підтримку по 17% з Ю. Бойко.
Донбас традиційно залишається відверто проблемним регіоном для В.Зеленського – там він беззаперечно програє Ю.Бойко – 6% до 23% та Є.Мураєву, у якого 14% підтримки.
Порівняно невелика підтримка у Донецькій та Луганській областях корелює з низькою довірою там до діючого голови держави та більшою часткою тих, хто виступає за позачергові президентські вибори.
Другий тур
За умови проведення другого туру, Володимир Зеленський беззаперечно виграє у всіх свої найближчих переслідувачів майже з ідентичними показниками: 36% до 23% проти П. Порошенко (60% до 40% серед тих, хто піде та визначився), 36% до 24% проти Ю. Бойко (відповідно 60% до 40%) та 35% до 25% проти Ю. Тимошенко (відповідно 58% до 42%).
Порівняно з попередніми місяцями, хоч В.Зеленський і виграє в умовному другому турі у всіх опонентів, в середньому розрив між ними скоротився на шість пунктів.
Рейтинг партій до Верховної Ради
Більшість громадян (71%) заявляють про своє бажання голосувати на парламентських виборах. Ще 24% не мають такого наміру. Порівняно з настроями респондентів щодо участі у президентських виборах, частка бажаючих голосувати за народних депутатів є трохи нижчою (71% до 81% бажаючих та 24% до 16% тих, хто не буде голосувати).
«Слуга народу» формально утримує перше місце у партійному рейтингу –за неї проголосували б 18% серед тих, хто визначився і піде на вибори.
Разом з тим, Порівняно з вереснем провладна політична сила втратила п’ять пунктів підтримки серед активного електорату.
Це дозволило ВО «Батьківщині», «Опозиційній платформі – За життя» та «Європейській солідарності», які несуттєво або майже не збільшили показники свої підтримки впродовж жовтня, впритул наблизитися до лідера партійних рейтингів і тепер їх відділяє лише три відсотки різниці.
З усіх інших партій п’ятивідсотковий бар’єр в абсолютних показниках досі долає лише «Сила і Честь».
Схильність молоді голосувати за В.Зеленського позначається і на найбільшій підтримці серед респондентів віком 18-24 роки його партії: серед них «Слугу народу» своїм вибором називають 23% і навпаки, серед виборців 55 років і старше підтримка провладної партії у два рази менша –10%. Натомість старше покоління частіше обирає «Опозиційну платформу за життя» – 16%, що корелює з більшою прихильністю цієї категорії до одного з лідерів партії – Ю.Бойко.
За регіонами партія «Слуга народу» лише трохи випереджає «Батьківщину» в Центрі країни – 13% до 12%, натомість на Заході вдвічі поступається «Європейській солідарності» 10% до 21% .
На Сході та Півдні провладна політсила поступається «Опозиційній платформі за життя» – відповідно 14% проти 25% та 15% до 21%.
Найгірші позиції у «Слуги народу» на Донбасі, де вона поступається «Опозиційній платформі за життя» в шість разі: 6% до 35%.
Вам також буде цікаво:
Закон України “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо скасування окремих норм закону 466 (1210) та поліпшення бізнес клімату”
Секрети плану Українського інституту майбутнього як основа плану Маршала для України
Веб-додаток Poboremo COVID-19 від UIF вже доступний!
Стадіон так стадіон. Цього разу – у Молдові
Російські радіоелектронні комплекси “Самарканд”: уже боятися, чи ще ні?
В очікуванні нової доби газових воєн між Росією та Україною?