Протести у Білорусі: п’ять ключових моментів для України

Спроби України натягнути ситуацію в Білорусі на наш досвід є передчасними і наївними. Про це заявив експерт з питань міжнародної політики Ілія Куса на своїй Фейсбук-сторінці, аналізуючи важливі аспекти подій у Білорусі для України.

Експерт виділив 5 моментів, які є важливими з точки зору інтересів та позиції України.

«1. Опозиція почала оформлятися в якості політичного суб’єкта, а влада перегрупувалися і реорганізувалася під затяжне протистояння.

Створення Координаційної ради, спроба об’єднання всіх опозиційних груп, політичне самоусунення Тихановської, душевні метання з приводу генерування смислів і політичних ідей – все це свідчить про те, що опозиція все-таки почала формуватися як суб’єкт для майбутніх політичних переговорів.

Проблемними питаннями залишаються пошук лідерів, оформлення своєї програми та об’єднання в рамках єдиної платформи.

Влада, зі свого боку, нарешті перегрупувалася, відійшла від панічної розгубленості і почала змінювати підходи і тактику, готуючись до довгострокового позиціювання в надії виграти час – в цьому буде полягати головна мета Лукашенка.

2.Протести в Білорусі не є антиросійським бунтом і не спрямовані проти РФ.

Росія у подіях Білорусі не є очевидним і зрозумілим антагоністом. Та вона і не повинна таким бути, оскільки суть демонстрацій і логіка їх появи не пов’язані з якоюсь “російською проблемою”.

Протести є анти-лукашенківськими з зовнішнім розхитування на тлі найсильнішої анти-елітарної протестної хвилі, яка накрила світ з новою силою з появою коронавірусу.

Персональна автократія в Білорусі з’явилася задовго до путінської Росії, і не асоціюється з ним, а отже і до РФ ставлення нейтрально-позитивне.

Безумовно, це може змінитися, особливо якщо Росія раптом вирішить втрутитися в ситуацію силовим шляхом. Але саме через відсутність анти-російського фактора в протестах, Москва поводиться стримано, розуміючи, що їх головний союзник в Білорусі – це значна частина населення, а не президент і його команда», – розповів Ілія Куса.

Експерт наголосив, що українцям не варто проводити паралелі між Майданом та протестами у Білорусі, адже ці події є зовсім різними за своєю суттю, не дивлячись на присутність російського фактору в обох випадках.

«3. Події в Білорусі – це не про вибір між Заходом і Росією. Події в Білорусі не відображають жодних “цивілізаційних” виборів між Заходом і РФ, як багато хто в Україні намагається це трактувати, проводячи паралелі з Майданом.

Ця з’ясовування стосунків суто між суспільством і тією частиною еліт, до якої у них накопичилися претензії. Враховуючи наповненість вимог протестувальників, тут не може бути й мови про якийсь фундаментальний вибір зовнішньополітичного вектору. Ці демонстрації просто не про це.

Відповідно, спроби України натягнути ситуацію в Білорусі на наш досвід є передчасними і наївними. Сам факт сильної присутності РФ як чинника в обох випадках не ототожнює ідеологічну та етичну спрямованість протестів в Україні та Білорусі. Це все ж таки різні історії», – зазначив Ілія Куса.

Він також проаналізував позиції ЄС, Росії та України щодо подій у Білорусі.

«4. Захід не наважився піднімати ставки, і залишився на своїх стартових, лайтових позиціях.

ЄС ввів персональні, косметичні санкції проти чиновників і силовиків, причетних до розгону протестів, і на цьому зупинився. Через свої внутрішні причини, через відсутність сильної єдності, через нерішучість щодо “російського фактору” – можна пояснити це по-різному.

Факт залишається фактом – для більшості країн ЄС ситуація в Білорусі не має шанс на вирішення без РФ, яку все ще визнають домінуючою силою у своїй “ближній периферії”, куди входить і Білорусь.

І саме через призму своїх відносин з РФ деякі європейські країни і оцінюють події у Мінську та свої подальші кроки.

США обмежились політичними заявами, санкцій не вводили, і лише активізувалися на переговорному фронті, поки що. Явно демонструється інтерес до досягнення регіонального договорняка, як це любить Дональд Трамп, тим більше напередодні виборів. З цією метою і запустили дипмісію Стівена Бігена, який полетить до Вільнюса і Москви.

5.У Росії визначилися з позицією щодо протестів і Олександра Лукашенка, але тільки в короткостроковій перспективі.

У Москві вирішили дати Олександру Лукашенку шанс залишитися на посаді ще на якийсь час з надією загасити протести, і допомогти йому провести керований транзит влади, але за участю російських представників.

У короткостроковій перспективі у РФ вирішили, що білоруська опозиція поки що відстає, і забіг програє, а тому краще залишатися на боці Лукашенка.

У середньостроковій перспективі я не думаю, що Кремль буде зі шкіри лізти заради порятунку Лукашенка, швидше навіть навпаки: простіше домовитися з новою опозиційною фігурою, якщо ситуація вийде з-під контролю або влада в Мінську зробить ряд критичних помилок.

Потрібно пам’ятати ключове – Росія грає в дві руки, і їй можуть бути вигідні набагато більше сценаріїв розвитку ситуації, ніж ми думаємо.

В цілому, з моєї точки зору, Україна продовжує притримуватись анти-лукашенківської позиції в лайт-версії з постійною оглядкою на захід і без якогось розуміння свого функціоналу в майбутніх розкладах», – розповів він.