Спроби України натягнути ситуацію в Білорусі на наш досвід є передчасними і наївними. Про це заявив експерт з питань міжнародної політики Ілія Куса на своїй Фейсбук-сторінці, аналізуючи важливі аспекти подій у Білорусі для України.
Експерт виділив 5 моментів, які є важливими з точки зору інтересів та позиції України.
«1. Опозиція почала оформлятися в якості політичного суб’єкта, а влада перегрупувалися і реорганізувалася під затяжне протистояння.
Створення Координаційної ради, спроба об’єднання всіх опозиційних груп, політичне самоусунення Тихановської, душевні метання з приводу генерування смислів і політичних ідей – все це свідчить про те, що опозиція все-таки почала формуватися як суб’єкт для майбутніх політичних переговорів.
Проблемними питаннями залишаються пошук лідерів, оформлення своєї програми та об’єднання в рамках єдиної платформи.
Влада, зі свого боку, нарешті перегрупувалася, відійшла від панічної розгубленості і почала змінювати підходи і тактику, готуючись до довгострокового позиціювання в надії виграти час – в цьому буде полягати головна мета Лукашенка.
2.Протести в Білорусі не є антиросійським бунтом і не спрямовані проти РФ.
Росія у подіях Білорусі не є очевидним і зрозумілим антагоністом. Та вона і не повинна таким бути, оскільки суть демонстрацій і логіка їх появи не пов’язані з якоюсь “російською проблемою”.
Протести є анти-лукашенківськими з зовнішнім розхитування на тлі найсильнішої анти-елітарної протестної хвилі, яка накрила світ з новою силою з появою коронавірусу.
Персональна автократія в Білорусі з’явилася задовго до путінської Росії, і не асоціюється з ним, а отже і до РФ ставлення нейтрально-позитивне.
Безумовно, це може змінитися, особливо якщо Росія раптом вирішить втрутитися в ситуацію силовим шляхом. Але саме через відсутність анти-російського фактора в протестах, Москва поводиться стримано, розуміючи, що їх головний союзник в Білорусі – це значна частина населення, а не президент і його команда», – розповів Ілія Куса.
Експерт наголосив, що українцям не варто проводити паралелі між Майданом та протестами у Білорусі, адже ці події є зовсім різними за своєю суттю, не дивлячись на присутність російського фактору в обох випадках.
«3. Події в Білорусі – це не про вибір між Заходом і Росією. Події в Білорусі не відображають жодних “цивілізаційних” виборів між Заходом і РФ, як багато хто в Україні намагається це трактувати, проводячи паралелі з Майданом.
Ця з’ясовування стосунків суто між суспільством і тією частиною еліт, до якої у них накопичилися претензії. Враховуючи наповненість вимог протестувальників, тут не може бути й мови про якийсь фундаментальний вибір зовнішньополітичного вектору. Ці демонстрації просто не про це.
Відповідно, спроби України натягнути ситуацію в Білорусі на наш досвід є передчасними і наївними. Сам факт сильної присутності РФ як чинника в обох випадках не ототожнює ідеологічну та етичну спрямованість протестів в Україні та Білорусі. Це все ж таки різні історії», – зазначив Ілія Куса.
Він також проаналізував позиції ЄС, Росії та України щодо подій у Білорусі.
«4. Захід не наважився піднімати ставки, і залишився на своїх стартових, лайтових позиціях.
ЄС ввів персональні, косметичні санкції проти чиновників і силовиків, причетних до розгону протестів, і на цьому зупинився. Через свої внутрішні причини, через відсутність сильної єдності, через нерішучість щодо “російського фактору” – можна пояснити це по-різному.
Факт залишається фактом – для більшості країн ЄС ситуація в Білорусі не має шанс на вирішення без РФ, яку все ще визнають домінуючою силою у своїй “ближній периферії”, куди входить і Білорусь.
І саме через призму своїх відносин з РФ деякі європейські країни і оцінюють події у Мінську та свої подальші кроки.
США обмежились політичними заявами, санкцій не вводили, і лише активізувалися на переговорному фронті, поки що. Явно демонструється інтерес до досягнення регіонального договорняка, як це любить Дональд Трамп, тим більше напередодні виборів. З цією метою і запустили дипмісію Стівена Бігена, який полетить до Вільнюса і Москви.
5.У Росії визначилися з позицією щодо протестів і Олександра Лукашенка, але тільки в короткостроковій перспективі.
У Москві вирішили дати Олександру Лукашенку шанс залишитися на посаді ще на якийсь час з надією загасити протести, і допомогти йому провести керований транзит влади, але за участю російських представників.
У короткостроковій перспективі у РФ вирішили, що білоруська опозиція поки що відстає, і забіг програє, а тому краще залишатися на боці Лукашенка.
У середньостроковій перспективі я не думаю, що Кремль буде зі шкіри лізти заради порятунку Лукашенка, швидше навіть навпаки: простіше домовитися з новою опозиційною фігурою, якщо ситуація вийде з-під контролю або влада в Мінську зробить ряд критичних помилок.
Потрібно пам’ятати ключове – Росія грає в дві руки, і їй можуть бути вигідні набагато більше сценаріїв розвитку ситуації, ніж ми думаємо.
В цілому, з моєї точки зору, Україна продовжує притримуватись анти-лукашенківської позиції в лайт-версії з постійною оглядкою на захід і без якогось розуміння свого функціоналу в майбутніх розкладах», – розповів він.
Вам також буде цікаво:
Німецький «шатдаун»: чому Ангела Меркель не може домовитися про коаліцію і чим це загрожує Україні?
Експерти розповіли, чи можлива сьогодні реформа Ради Безпеки ООН
Британський полковник пояснив, чим небезпечний “емоційний” стиль оборони України
КАЛЕНДАР КЛЮЧОВИХ ЕКОНОМІЧНИХ ПОДІЙ
Три сценарії українського транзиту
Володимир Шульмейстер: Без громадського транспорту неможливо запустити економіку