Згідно з проведеною оцінкою UIF, впровадження поправок 180 та 182 є економічно доцільним з причини створення додаткового ВВП та переорієнтації сировинного експорту. Але внаслідок нествореного перехідного періоду для виробників, у 2018 році може відбутися відмова від вирощування сої, ріпаку, соняшнику через економічну непривабливість. Це зменшить сировинну базу для переробників і може нівелювати позитивні економічні ефекти даного рішення.
Отже, згідно з аналізом, економічно доцільно надати перехідний період на впровадження поправок 180 та 182. Даним перехідним періодом може бути 2018-2020 рр. За оцінкою UIF, середній період будівництва заводу становить 3 роки. Виробники зможуть долучитися до будівництва переробних потужностей.
Це надасть можливість уникнути небажаних втрат для Державного бюджету України, отримати позитивні макроекономічні ефекти від розвитку переробних можливостей, переорієнтації сировинного експорту, не погіршить відносини з ЄС в аграрній сфері.
Також економічно виправданим є скасування відшкодування ПДВ на інші сировинні товари, наприклад, руду. Це б дало змогу залишити сировину в країні та мотивувати бізнес до створення продукту з вищою доданою вартістю.
Вам також буде цікаво:
Привід для оптимізму. Хто і як змінить ринок електроенергії
“Майбутнє Чорного моря. Сценарний аналіз”
Франція після виборів: як зміняться стосунки з Україною
Ілюзія зростання. Прогноз економіки України 2023-2024
Більшість нашої старої еліти – латентні Януковичі. Трагедія вибору
Вибори в Росії. Навіщо сховалися Путін, Медвєдєв, Шойгу та Лавров?