Український інститут майбутнього презентує результати соціологічного дослідження щодо соціально-політичних настроїв українців станом на вересень 2021 року.
Більшість громадян (63%) характеризують напрям розвитку подій в Україні як неправильний. Правильним, своєю чергою, його вважає кожен п’ятий опитаний (20%), а 17% не визначилися.
Шість хвиль дослідження, перша з яких була проведена у лютому 2021 року, зафіксували деякі зміни у настроях громадян щодо оцінки напрямку розвитку подій в Україні: частка негативних оцінок з початку року поступово знижувалася з 74% до 63% у вересні. І навпаки, кількість позитивних оцінок руху трохи збільшилася з 14% до 19-20%, зафіксувавшись на цій позначці з літа.
Попри це, темпи збільшення позитивних оцінок є доволі повільними і більшість громадян все ж висловлюється в негативному ключ про напрямок розвитку подій в Україні.
51% респондентів вважають, що події неправильно розвиваються і в області, в якій вони живуть. Подібно до оцінок руху всієї країни, негативні оцінки превалюють над позитивними (30%). З початку року також зафіксовано поступове зростання позитивних оцінок (з 23%) та зменшення негативних (з 58%). Втім, так само, як і щодо напрямку руху країни, більшість громадян висловлюються критично.
Основною проблемою в Україні, порівняно з іншими, громадяни називають низькі зарплати, пенсії (41%). Ця тенденції не змінюється вже кілька місяців.
На другому місці одразу три проблеми: війна на Донбасі (34%), корупція (33%) та високі комунальні тарифи (33%). За відсутністю значних загострень на лінії зіткнення та за відсутності опалювального сезону, проблеми війни та тарифів знаходяться на умовному другому місці. Втім, за будь-яких обставин вони є одними з основних, які непокоять громадян.
На умовному третьому місці проблема зростання цін на основні види товарів (28%). З початку року цей показник помітно підвищився (з 21%).
Проблема пандемії коронавірусу згадується дещо частіше (19%) порівняно з початком літа (16%). Втім, все ще значно менше ніж у квітні (27%), коли рівень захворюваності в Україні був високим.
Розподіл відповідей щодо інших проблем залишається майже ідентичним до результатів початку року та наступних місяців.
Жоден з політиків або діячів не має позитивного балансу довіри. Ця тенденція повторюється з часу першого дослідження в лютому.
Разом із тим, з лютого сталися дуже значні зміни щодо довіри до Володимира Зеленського: баланс довіри до президента покращився у два рази – з -39% до -19% у вересні.
На другому місці, із невеликим відривом за балансом довіри-недовіри, спікер Дмитро Разумков: – 22% та Ігор Смешко -23%.
Умовне третє місце ділять між собою секретар РНБО Олексій Данілов з -33% та міністр внутрішніх справ Денис Монастирський -34%.
На порівняному четвертому місці Володимир Гройсман, чий баланс довіри є -29%.
Найгірші показники довіри, як і на початку літа, демонструють Петро Порошенко (-56%) та Віктор Медведчук (-57%).
Володимир Зеленський незмінно займає першу сходинку електоральних преференцій громадян: за нього готові проголосувати 24% серед усього населення або 32% серед тих, хто визначився і піде на вибори.
З лютого, рейтинг В. Зеленського поступово зростав на кілька відсотків щомісяця. З початку літа спостерігається стабілізація рейтингу президента на рівні 30-33%.
Натомість рейтинги його найближчих конкурентів – П. Порошенко та Ю. Бойко – незначно, однак знижувалися і нині становлять – по 9% серед усіх виборців та 12% серед тих, хто йде голосувати та визначився.
Юлія Тимошенко з лютого займає умовне четверте місце: вона набирає 8% серед усіх виборців та 11% серед тих, хто визначився і піде на вибори.
З усіх інших кандидатів вже традиційно Ігор Смешко, як і в попередніх хвилях, отримав би 6% підтримки (8% серед тих, хто визначився і піде на вибори).
5-відсотковий бар’єр подолали б В. Гройсман та Є.Мураєв: серед усіх виборців отримують 5% та 7% серед тих, визначився і піде на вибори.
За умови проведення другого туру, Володимир Зеленський беззаперечно виграє у всіх своїх найближчих переслідувачів майже з ідентичними показниками: 42% до 21% проти П. Порошенко (66% до 34% серед тих, хто піде та визначився), 45% до 23% проти Ю. Бойко (відповідно 66% до 34%) та 42% до 23% проти Ю. Тимошенко (відповідно 66% до 34%).
Ці настрої громадян є майже ідентичними настроям на початку літа.
«Слуга народу» вже традиційно набирає порівняно більше за інші партії – 23% серед тих, хто визначився і піде на вибори.
На другому місці «Опозиційна платформа – За життя» – 16%. Вересень фіксує розрив у 7% між цими партіями.
«Батьківщина» та «Європейська солідарність», як і у травні, займають третю позицію з 14% та 15% відповідно серед тих, хто визначився і піде на вибори.
З усіх інших партій п’ятивідсотковий бар’єр в абсолютних показниках долає лише «Сила і Честь».
Вам також буде цікаво:
Кремль розблокував Керченську протоку. Перемога?
The Russian Federation election cycle 2023-2026: consolidation of the morally and physically outdated regime instead of the discussion about the future
Росія детально: події та тренди в РФ за минулий тиждень (22.10 – 28.10)
THE EU AND THE VISAS IN CRIMEANS` RUSSIAN PASSPORTS
Школа і люди. Як освітні досвіди впливатимуть на рішення залишитися чи повернутися
МВФ спрогнозировал рост цен на сырье: чего ждать в экономике Украины