Огляд безпекових аспектів діяльності бізнесу в контексті суспільно-політичної та фінансово-економічної ситуації в державі в період з 15 по 21 грудня 2024 року

1. Основні висновки(резюме):

Суспільно-політична та фінансово-економічна ситуація в контексті забезпечення національної безпеки держави та умов для діяльності бізнесу:

• у звітному періоді суспільно-політична обстановка в Україні залишалася загалом без істотних змін та знаходилася під контролем з боку держави;
• енергетична галузь та загалом фінансово-економічна сфери продовжують бути в кризовому стані;
• зменшення  напруженості в суспільстві внаслідок активізації воєнних дій, впливу воєнного стану загалом, стану економіки та складних умов ведення бізнесу не відмічається;
• ситуація продовжує мати передумови до загострення через втому суспільства від війни, ракетно-авіаційні удари, загострення проблем на фронті, мобілізаційні заходи, загострення проблем з енергетикою, загрози бюджетних обмежень та (стосовно звітного періоду) з причин посилення риторики і нові заяви стосовно несприятливих для України умов закінчення війни та нестабільність/непередбачуваність підтримки від держав-партнерів.

2. Деталізований виклад інформації щодо фінансово-економічної сфери

2.1. Енергетична безпека та загальний стан енергосистеми 

Щодо забезпечення електроенергією – ситуація без значних змін. Станом на кінець звітного періоду енергосистема України продовжує бути об’єктом впливу агресора та втратила потужності, хоча зберігає працездатність з низкою значних обмежень. Рівень споживання електроенергії в Україні відповідає потребам зимового сезону і погодним умовам. Удари по об’єктам галузі продовжувалися у звітному періоді.

На початок тижня наявні електростанції та високовольтні підстанції працюють в режимі, близькому до максимуму своїх можливостей. Українська енергосистема щодобово залучала імпорт електроенергії з сусідніх країн (з Польщі, Румунії, Словаччини, Угорщини та Молдови).

Протягом поточного року зросли передумови до уражень об’єктів енергетики через неконтрольоване поширення інформації про результати ударів противника, стан пошкоджень та темпи відновлення об’єктів після ударів (як один серед низки інших чинників). З цього приводу вУкраїні тимчасово обмежили оприлюднення інформації про поточний стан енергосистеми. В даному контексті ДТЕК заявив, що з міркувань безпеки тимчасово буде надавати лише мінімальну інформацію про стан української енергосистеми.

Що стосується наступного звітного періоду (23.12.-29.12.2024), то існує ймовірність:

• продовження ударів ЗС РФ по інфраструктурі паливно-енергетичного комплексу (існує загроза нового комплексного/масованого удару);
• наявність загроз інфраструктурі, яка забезпечує роботу АЕС (з огляду на статистику попередніх ударів);
• підвищене споживання і дефіцит генеруючих можливостей через чинник зими;
• продовження подальших обмежень споживання для промислових підприємств та населення, в першу чергу у випадку нових ударів агресора по об’єктам галузі та через пониження температури;
• ураження об’єктів енергозабезпечення в прифронтових регіонах в результаті поточних бойових дій та/або знеструмлення через погодні умови.

Щодо перспектив енергетичної галузі та забезпечення споживачів:

Нацкомісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), підвищила тариф на послуги із передавання електроенергії з 1 січня 2025 року на 29,8% – до 686,23 грн/МВт-год (Джерело: Агентство “Укрінформ”). За оцінками НЕК «Укренерго», частка тарифу на передачу у структурі кінцевої вартості електроенергії для непобутових споживачів становитиме до 10%.

Експертне середовище звертає увагу, що зазначене підвищення тарифу виявиться досить чутливим для економіки. Зокрема, прогнозує, головний консультант Національного інституту стратегічних досліджень Іван Ус наголосив на тому, що потрібен діалог із бізнесом, щоб влада розуміла, для яких галузей є ризики, оскільки ухвалення рішення щодо підвищення тарифів без консультацій може стати поганим сигналом.

Об’єднання підприємств «Укрметалургпром» виступило проти підвищення тарифу на передавання електроенергії. Згідно зі зверненням, ухвалення цього рішення призведе до зростання річних видатків українських металургійних підприємств більш ніж на 1,6 млрд грн, що негативно вплине на їхню конкурентоспроможність на світових ринках.

Підвищення тарифу може серйозно вплинути на конкурентоспроможність української продукції на світових ринках і знизити інвестиційну привабливість країни. Таку думку висловила виконавча директорка Національної асоціації добувної промисловості України Ксенія Оринчак.

У звітному періоді мало місце активне обговорення питання добудови енергоблоків Хмельницької АЕС. Парламент мав намір розглянути законопроєкт №11146 «Про розміщення, проєктування та будівництво енергоблоків № 3 та № 4 Хмельницької атомної електричної станції», але його було перенесено. Уряд розраховує використати кошти донорів на добудову АЕС. В даному контексті посол ЄС в Україні Катаріна Матернова у коментарі «Європейській правді» повідомила, що законопроєкт стосовно добудови енергоблоків Хмельницької АЕС коштом західних партнерів розроблявся без консультацій із ЄС. К. Матернова наголосила, що ЄС не братиме в цьому участі: «Євросоюз не фінансує розбудову ядерних електростанцій, зокрема через те, що в ЄС є різні позиції щодо ядерної енергетики». Натомість у ЄС є інші очікування від влади України в контексті діяльності «Енергоатому». Україна добровільно взяла на себе зобов’язання привести наглядову раду «Енергоатому» у відповідність до стандартів ОЕСР, що потребує наявності у цієї державної компанії незалежної наглядової ради.

Водночас Європейська асоціація атомної енергетики («NuclearEurope») висловила підтримку добудові енергоблоків №3 та №4 Хмельницької АЕС. Про це йдеться в листі генерального директора Асоціації на адресу голови профільного комітету Верховної Ради з питань енергетики та житлово-комунальних послуг, повідомляє  УНІАН: «Ми вважаємо цей проєкт корисним не тільки для України, але й для країн ЄС та бізнес-спільноти. Прийняття цього законопроєкту сприятиме розвитку цивільної ядерної галузі та підтримає амбітну мету щодо потроєння світового виробництва ядерної енергії, що було оголошено на конференції COP-28».

Україна та Польща планують спільно створити Східноєвропейський газовий хаб, який забезпечить потреби регіону в газі з альтернативних джерел, відмовившись від російських постачань (Джерело: Міненерго). Ініціатива передбачає інтеграцію газових ринків на основі наявної інфраструктури та розширення міждержавних потужностей для стимулювання торгівлі.

Заступник міністра енергетики України Микола Колісник зазначив, що це дозволить замістити російський газ і розвинути більш ліквідний ринок. Україна вже звернулася до польських партнерів із пропозицією підписати документи для створення міждержавних точок «входу-виходу» газотранспортної системи та збільшення пропускної спроможності.

За словами М. Колісника, ініціатива сприятиме довгостроковому укладенню контрактів і дозволить Україні та Польщі зберігати достатні обсяги газу для всього регіону. Він підкреслив, що розвинена інфраструктура між двома країнами допоможе перенаправляти ті обсяги газу, які раніше постачалися Росією.

У березні 2024 року Україна та Польща вже підписали Меморандум про співпрацю для інтеграції їхніх газових ринків. У документі визначені ключові напрямки співпраці, включаючи встановлення довгострокових потужностей на міждержавних з’єднаннях, усунення бар’єрів для транскордонної торгівлі газом та перспективи транспортування зрідженого природного газу з використанням українських сховищ. Ініціатива спрямована на забезпечення енергетичної безпеки регіону та розвиток конкурентного газового ринку.

2.2. Поточна ситуація у фінансово-економічній сфері

Поточна ситуація у фінансово-економічній сфері залишається складною, але контрольованою на тлі намагань держави забезпечити функціонування економіки, фінансування заходів оборони, стабілізацію дефіциту бюджету, видатки соціального спрямування та на відновлення.

2.2.1. Щодо загальної ситуації в економіці та умов ведення бізнесу

У звітному періоді оприлюднено результати щорічного дослідження Європейської Бізнес Асоціації та EY «Податковий індекс». Наразі 36% українського бізнесу вважає, що поточний податковий режим в Україні перешкоджав розвитку бізнесу та залученню інвестицій у 2024 році. Водночас 59% податкових експертів оцінили поточний податковий режим в Україні як задовільний, але тільки 5% – як такий, що сприяв розвитку їхнього бізнесу. Інтегральна оцінка Податкового індексу знизилась до 2,64 балів з 5 можливих та продовжує перебувати в негативній площині (2,85 балів у 2023 році).

Найнижчу оцінку серед факторів, що впливають на розрахунок індексу, як і минулого року отримала якість податкового законодавства – 2,46 балів (у 2023 році – 2,63).

52% респондентів вважають її задовільною.

Водночас з 39% до нинішніх 43% зросла частка тих, хто вважає податкове законодавство неякісним, відповідно кількість тих, хто вважає його якісним знизилась – з 9% до поточних 5%.

Найбільший негативний вплив на якість законодавства, на думку респондентів, мають постійні зміни, протиріччя і неоднозначні положення та його складність.

44% респондентів вважають процедуру адміністрування податків і підготовки податкової звітності обтяжливою. Цьогоріч цей фактор отримав оцінку 2,62 балів.

Водночас 41% оцінюють цю процедуру задовільно і тільки 15% вважають її легкою (17% у 2023 році).

Найбільше респонденти скаржаться на кількість часу, витраченого на підготовку податкової звітності та сплату податків, поспішне запровадження нових правил та недостатність часу для пристосування до них, а також їхню незрозумілість.

У ЄБА зауважили, що згадані фактори, що негативно впливають на досвід підготовки та подання звітності, залишаються незмінними протягом останніх років.

Оцінка якості податкового обслуговування також знизилась – з минулорічних 3,03 до поточних 2,79 балів.

Тільки 20% задоволені якістю податкового обслуговування (31% у 2023 році), 37% незадоволені (21% у 2023 році). Ще 43% оцінюють якість податкового обслуговування задовільно.

За відгуками 31% респондентів, їм було легко сконтактувати з податковою службою (минулого року таких було 46%), тоді як 25% було складно це зробити. У 11% опитаних компаній питання були вирішені задовільним чином, у 70% – частково.

Учасники опитування повідомили про збільшення фіскального тиску на бізнес порівняно з минулим роком.

З-поміж компонентів індексу саме оцінка фіскального тиску показала найбільше падіння, однак залишаючись досить високою порівняно із іншими компонентами. Відповідно, оцінка фіскального тиску знизилась з 3,07 до 2,7 балів.

Лише 7% респондентів не відчули жодних проявів тиску по відношенню до своєї компанії у 2024 році, 14% – майже не відчули. Водночас 41% повідомляють про відчутний фіскальний тиск, 38% – про помірний.

Серед проявів фіскального тиску бізнес виділив необґрунтовані трактування податкового законодавства контролюючими органами – про це повідомляють 78% опитаних.

Суттєво зросла кількість скарг на необґрунтовані інформаційні запити (64%) та штучне блокування податкових накладних (30%). Про податкові перевірки повідомляють 33% опитаних компаній.

За оцінками Опендатабот, через зміни до податкового законодавства українські фізособи-підприємці (ФОПи) почали припиняти роботу. Загалом, з того моменту, як наприкінці листопада президент Володимир Зеленський підписав закон про підвищення податків, за неповні 3 тижні свою діяльність припинили 22,5 тисячі ФОПів.

“У день підписання закону 2 332 ФОПи вирішили закритись, а загалом, у середньому, після початку дії закону кількість закриттів сягала понад 1 000 щодня. До порівняння, зазвичай на день закривається близько 700 підприємців”, – прокоментували експерти.

Загалом же від початку 2024 року 254 288 ФОПів припинили свою діяльність. Найбільше закривалося в березні – 28 690. Аналітики пояснюють це бажанням підприємців уникнути зайвих податкових зобов’язань і спростити бухгалтерську звітність.

Державна податкова служба оприлюднила назви підприємств, що увійшли до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства – так званого «Клубу білого бізнесу». Перелік оприлюднено на сайті «Територія високого рівня податкової довіри», повідомила прес-служба ДПС. Водночас назви частини підприємств, що увійшли до списку, приховано, свідчить інформація на цьому сайті. Загалом до переліку наразі включено 8255 платників, з них:

4488 юридичних осіб на загальній системі оподаткування;

2359 юридичних осіб – платників єдиного податку IІІ групи;

1088 юридичних осіб – платників єдиного податку IV групи;

169 резидентів «Дія Сіті»;

151 фізична особа – підприємець.

Платниками, включеними до переліку, станом на 1 грудня 2024 року сплачено 257,1 млрд грн податків до зведеного бюджету, або 16,6 % від загального обсягу податкових платежів.

Для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства, які користуватимуться низкою переваг у податковому адмініструванні під час воєнного стану, передбачено:

• мораторій на проведення переважної частини документальних позапланових, планових та фактичних перевірок;
• скорочення строків камеральних та документальних перевірок з питань бюджетного відшкодування;
• істотне скорочення строків надання індивідуальних податкових консультацій.

Кожен із платників – учасників Переліку отримає особистого комплаєнс-менеджера. 

Державна податкова служба працює над реалізацією експериментального проекту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками). Ця система може справити вплив на прозорі взаємини бізнесу і держави і стати більш впливовою, ніж «Клуб білого бізнесу», заявив в інтерв’ю UA.NEWS голова наглядової ради консалтингової компанії «Crowe Mikhailenko» Дмитро Михайленко: «Податківці започаткували розбудову процесу ризик-комплаєнс. Він поміж іншого включає виявлення ризиків для бюджету від певних операцій для певних індустрій, формування паспорту ризику (тобто його опис) і карти ризиків, які включають набір типових операцій, які мають тестуватися на перевірках для певних індустрій. Відповідні нормативні документи вже є, але робочі групи лише стартують»

Експерт наголосив, що якщо податкова реалізує проект грамотно, це може зробити значний внесок у прозорі відносини між бізнесом і державою: «Зараз інформацію про ризики ми отримуємо з супроводження перевірок, з листів податкової служби або з судової практики, що доволі не систематизовано. Якщо податковій вдасться систематизувати процес, це буде хорошим вкладом в прозорі відносини між бізнесом і державою. І система ризик-комплаєнс тоді може стати більш впливовою, ніж власне клуб білого бізнесу».

Верховна Рада України прийняла за основу законопроєкт №12245 про зміни до Бюджетного кодексу, що запроваджує новий механізм розподілу інвестиційних проєктів. Створюється умовно загальний фонд публічних інвестицій, який буде розподілятися «Стратегічною інвестиційною радою в уряді». Законопроєкт є одним із маяків програми МВФ. До нового фонду увійдуть видатки дорожнього фонду, фонду поводження з радіоактивними відходами, фонду розвитку водного господарства, фонду декарбонізації та енергоефективної трансформації, фонду внутрішніх водних шляхів, а також низка субвенцій.

2.2.2. Щодо ринку праці та рівня заробітної плати

Міністерство економіки України внесло до Класифікатора професій “Оператора з пошуку вибухонебезпечних предметів (демінер) ” та ще 49 нових професій і посад, які стосуються медицини, судової системи, прокуратури, медіа та інших сфер діяльності. Про це йдеться в повідомленні Мінекономіки. Водночас Мінекономіки скасувало 42 застарілі назви професій, серед яких “Інструктор з організації роботи народних дружин”, “Викладач із соціальної педагогіки”, “Прокурор-криміналіст”, та змінило 34 професійні назви робіт.

Зокрема, за пропозицією Міністерства охорони здоров’я осучаснено 8 назв посад у сфері охорони здоров’я, та внесено нові назви професій: “Нутриціолог”, “Професіонал з медичної статистики”.

За ініціативою Національної поліції Класифікатор доповнено новим класифікаційним угрупованням “Слідчі (поліція)”. До нього віднесли 6 назв слідчих поліцейських: “Слідчий (поліція)”, “Старший слідчий в особливо важливих справах”, “Слідчий-криміналіст (поліція)” та інші.

52 професії приведено у відповідність до законодавства у сфері правосуддя, судоустрою та прокуратури – за пропозицією Офісу генерального прокурора, Верховного Суду, Вищої ради правосуддя та Асоціації правників України. Зокрема, назву посади “Юрисконсульт” змінено на “Юрисконсульт (радник юридичний)”.

Ще 18 професій приведено у відповідність до законодавства у сфері медіа – за пропозицією Державного комітету телебачення і радіомовлення України. Зокрема, внесені нові назви “Автор текстів (копірайтер)”, “Автор промов” та “Відеограф”.

Також, внесено нові назви професій:

за ініціативи Міністерства економіки – “Майстер з експлуатації та ремонту роботизованих та мехатронних систем”;

Державної служби з надзвичайних ситуацій – “Оператор Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту”;

Міністерства розвитку громад та територій – “Агент станційний”, “Оператор при черговому по району (на залізничному транспорті)”;

Міністерства молоді та спорту – “Менеджер (управитель) спортивної діяльності”;

Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації – 4 назви професій сфери захисту та стійкості критичної інфраструктури, серед яких “Аналітик з оцінки ризиків, загроз та стану захищеності об’єктів критичної інфраструктури” та “Фахівець із захисту та стійкості об’єктів критичної інфраструктури”.

На сьогодні у Класифікатор професій включено 9 180 професійних назв робіт (професії, посади, заняття), які систематизовані в професійні групи, залежно від характеру, складності виконуваних робіт, кваліфікації (рівня освіти, спеціалізації), за ієрархією Міжнародної стандартної класифікації занять (International Standard Classification of Occupations). 

Дефіцит робочої сили внаслідок мобілізації та/або виїзду співробітників знову ставу головною перешкодою для бізнесу в Україні. Частка компаній, що скаржаться на цю проблему, в листопаді сягнула історичного рекорду в 64% проти 57% у жовтні та 61% – у вересні. Про це свідчать результати щомісячного опитування підприємств «Інститутом економічних досліджень і політичних консультацій» (ІЕД), передає «Економічна правда».

Про складність пошуку кваліфікованих працівників заявили 55,5% опитаних після 51,9% у жовтні, а некваліфікований персонал важко знайти 38,9% бізнесів проти 34,8% у жовтні.

Водночас на ринку праці більшість підприємств не планує жодних змін, хоча помітні позитивні явища: продовжила зростати частка підприємств із планами збільшити зайнятість у найближчі 3-4 місяці – з 13,8% до 14,1%, а частка бізнесів, які планують збільшити кількість працівників у вимушених відпустках, зменшилася – з 14,4% до 4,2%.

2.2.3. Щодо стану та умов для зовнішньоекономічної діяльності:

Ситуація навколо експорту української агро- та іншої продукції протягом минулого тижня:  без значних змін, але залишаються  ризики перекриття кордонів з західними країнами, оскільки їх об’єктивні причини наразі повністю не усунуті.

Обсяги автоперевезень на польському та угорському кордонах зросли на понад 10%.

За першу половину грудня обсяг агроекспорту автомобільним транспортом майже відповідав показнику листопада і становив 180 тис. т. Про це повідомляють аналітики «Spike Brokers».

За відповідний період на польському та угорському кордонах спостерігалося зростання обсягів автоперевезень на 10% та 14.5% – до 74.28 тис. т і 22.11 тис. т відповідно. На інших кордонах зафіксовано зниження пропуску агропродукції.

Найбільше падіння спостерігалося на румунському та молдавському кордонах, де експорт агропродукції зменшився на 12.7% та 10.5% – до 45.47 тис. т і 26.68 тис. т відповідно. На словацькому напрямку зниження було не таким вагомим – на 4.6%, до 11.46 тис. т.

Лідерами експорту в першій половині грудня стали соняшникова олія (20.6 тис. т), та м’ясо птиці (12 тис. т).

Ціни на автомобільні перевезення всередині країни зменшились в середньому на 2 дол. у порівнянні з минулим тижнем, ставки на європейські маршрути зберігають свій рівень.

Поточний стан «зернового коридору» – без змін, на тлі наявності загроз (атак на портову інфраструктуру України) продовжує функціонувати.

2.2.3. Фінансова сфера

Рада директорів Міжнародного валютного фонду затвердила шостий перегляд програми «Механізм розширеного фінансування» (EFF). Це означає, що Україна отримає доступ до фінансування обсягом 834,9 млн СПЗ (близько 1,1 млрд дол.), що спрямовуватиметься на підтримку державного бюджету. Про це повідомляє пресслужба Національного банку України. Після надходження траншу загальний обсяг отриманого за програмою фінансування сягне 9,8 млрд дол.

У МВФ наголосили, що Україна і далі ефективно виконує програму EFF, попри складні умови війни. Зокрема, досягнуто всі кількісні критерії ефективності та індикативні цілі, встановлені на кінець вересня. Крім того, станом на кінець жовтня Україна виконала всі структурні маяки за шостим переглядом та вже три структурних маяки – станом на кінець грудня.

Зазначається, що економіка України у 2024 році зростає суттєвіше, ніж очікував МВФ, у тому числі завдяки стійкості країни до енергетичних шоків. Водночас Фонд очікує уповільнення економічного зростання у 2025 році, передусім через складну ситуацію на ринку праці, а також наслідки атак РФ на українську енергетичну інфраструктуру та збереження високого рівня невизначеності.

У МВФ також зауважили, що фінансовий сектор залишається стабільним. Для збереження його стійкості Нацбанк спільно з Фондом гарантування вкладів фізичних осіб та Міністерством фінансів працюватимуть над підготовкою рамкової програми фінансового оздоровлення банків. Водночас НБУ продовжує підготовку та впровадження методології наглядової оцінки ризиків для визначення пріоритетів наглядової діяльності.

Фонд підкреслив, що нещодавнє посилення монетарної політики було доцільним на тлі вищих темпів інфляції, ніж очікувалось раніше, а НБУ має бути готовим вжити подальших заходів у разі погіршення інфляційних очікувань. 

Національний банк вирішив з 21 грудня пом’якшити низку валютних обмежень, що має підтримати роботу вітчизняних виробників та поліпшити умови ведення бізнесу в Україні. Про це повідомляє прес-служба регулятора. Зазначається, що заходи з валютної лібералізації стосуються низки напрямів. Зокрема, пом’якшується заборона на купівлю-продаж банківських металів. Так, Нацбанк дає змогу юридичним особам й фізичним особам-підприємцям купувати та продавати банківські метали без фізичної поставки за безготівкові гривні.

Починаючи з 21 грудня бізнес може проводити відповідні операції, за таких умов:

• потреба в здійсненні операції обґрунтовується виробничою діяльністю таких компаній (бізнес займається виробництвом ювелірних виробів);
• компанії/підприємці займалися діяльністю у сфері виробництва ювелірних виробів до початку повномасштабного вторгнення, що підтверджується відповідними документами.

Крім того, регулятор розширює дозвіл на купівлю валюти для оператора ядерних установок.

НБУ передбачив можливість купівлі валюти оператором ядерних установок без урахування залишків коштів в іноземній валюті, отриманих не пізніше 31 жовтня 2024 року в межах надходжень за кредитним договором з нерезидентом-кредитором, гарантом за яким є іноземне експортно-кредитне агентство/іноземна держава через уповноважену нею особу.

Такі зміни мають підтримати безперебійність поставок ядерного палива, що важливо для роботи атомних станцій, а відповідно для енергетичної безпеки України, пояснили в Нацбанку.

Водночас НБУ продовжує уніфікацію підходів до сплати українським бізнесом купонів за єврооблігаціями.

Додатково до наявних наразі можливостей Нацбанк актуалізував норми, що дозволяють українським компаніям відшкодовувати нерезидентам витрати, понесені через сплату купонів за єврооблігаціями. Норми оптимізовано таким чином, щоб усі українські компанії, які залучали кошти для фінансування проєктів в Україні через випуск євробондів, мали однакові можливості їхнього відшкодування нерезидентам. Такі перекази можуть здійснюватися лише за рахунок власної іноземної валюти за виконання низки умов, визначених у постанові НБУ. Зміни не матимуть негативного впливу на валютний ринок, натомість збільшать імовірність нових залучень капіталу в Україну.

Банки зменшили ставки за депозитами для населення, вони вже нижчі за інфляцію. Середні ставки за новими депозитами для домогосподарств (крім фізичних осіб-підприємців) у листопаді 2024 року знизились одразу на 0,9 відсоткового пункта і становили 9,6% річних. Водночас середні стави за депозитами у валюті для населення не змінилися і залишаються на рівні близько 1% річних, свідчать оперативні дані Національного банку України (НБУ). Дещо менше знизилися процентні ставки за новими депозитами у корпоративному сегменті. За депозитами бізнесу у гривні вони зменшилися на 0,3 відсоткового пункта – до 8,4% річних, а у валюті – на 0,1 в.п., до 0,8%. Таким чином, ставки за новими депозитами у гривні для населення за підсумками листопада виявилися нижчими за рівень інфляції. За даними Держстату, у річному обчисленні інфляція за підсумками листопада прискорилась до 11,2%.

Відсутність доступу до окремих державних реєстрів внаслідок російської кібератаки негативно впливає на здатність банків відкривати нові рахунки та видавати кредити. Про це повідомив Національний банк України у відповідь на запит агенції «Інтерфакс-Україна».

«На роботу Національного банку ця кібератака не вплинула. Усі інформаційні системи Національного банку працювали та продовжують працювати у штатному режимі. Водночас недоступність окремих державних реєстрів певним чином впливає на роботу банків, зокрема на відкриття ними нових рахунків і видачу нових кредитів», — поінформував регулятор.

2.2.4. Щодо фінансово-економічних прогнозів, які оприлюднено у звітному періоді

Міжнародний валютний фонд підтвердив прогноз зростання ВВП України на рівні 4% цього року та 2,5-3,5% – наступного, водночас спрогнозував суттєве покращення цього показника в 2026-2027 роках. Про це йдеться в офіційному повідомленні МВФ за результатами завершення шостого перегляду програми EFF для України, передає «Укрінформ».

Так, у МВФ прогнозують, що реальний ВВП цьогоріч може досягти 4% зі зниженням до 2,5-3,5% наступного року. Економічне зростання у 2024 році було покращено завдяки більшій, ніж очікувалося, стійкості до енергетичних шоків. Однак у 2025 році очікується уповільнення через дедалі жорсткішу ситуацію на ринку праці, вплив Росії на енергетичну інфраструктуру України та поточну невизначеність щодо війни. При цьому зазначається, що останнім часом в Україні спостерігається зростання інфляції – в основному через ціни на продукти, тоді як інфляційні очікування залишаються на стабільному рівні.

Вказується також на те, що уряду вдалося зберегти адекватні резерви за рахунок продовження партнерами суттєвої зовнішньої підтримки. Загалом прогноз залишається «надзвичайно невизначеним» через війну.

Проте у МВФ очікують, що зростання ВВП України в 2026-2027 роках відчутно збільшиться – до 5,3% та 4,5% відповідно. Причому база таких розрахунків не деталізується.

Також у Фонді позитивно оцінили недавнє посилення монетарної політики в Україні та готовність НБУ вжити подальших заходів у разі погіршення інфляційних очікувань. Очевидно, через це в таблиці прогнозованих показників Фонд не вказує курсу гривні до долара за результатами поточного й наступних років.

Фінансовий сектор України оцінюється як стабільним, але «з огляду на підвищені ризики потрібна пильність». Необхідно підтримувати прогрес у посиленні санації банків та нагляду на основі оцінки ризиків, систем стрес-тестування та планування на випадок надзвичайних ситуацій.

У Фонді наголосили на необхідності збереження імпульсу реформ у боротьбі з корупцією та у сфері врядування. Зокрема, підкресливши, що владі «необхідно просуватися у створенні нового суду з публічних спорів та внести зміни до кримінально-процесуального кодексу».

Також експерти Міжнародного валютного фонду оновили негативний прогноз для України, враховуючи можливе продовження війни на більш тривалий період. Війна може тривати до середини 2026 року. Якщо базовий сценарій передбачав завершення конфлікту до кінця 2025 року, то в оновленому прогнозі дефіцит зовнішнього фінансування збільшиться до 177,2 млрд доларів порівняно з попередніми 148 млрд доларів. Загалом, основні макроекономічні показники будуть значно гіршими, з прогнозом на зниження реального ВВП на -2,5% у 2025 році.

Особливу увагу в прогнозі МВФ приділено впливу війни на енергетичну інфраструктуру України, що може привести до ще більших руйнувань і перебоїв у постачанні електроенергії, порівняно з базовим сценарієм. У результаті цього сповільниться економічне відновлення, а інфляція залишатиметься на високому рівні.

Незважаючи на негативні прогнози, МВФ наголошує на стабільності програми підтримки України. Дискусії з урядом і міжнародними партнерами вказують на надійність фінансових гарантій, що дозволяє очікувати досягнення макроекономічної стабільності навіть за таких обставин. Окрім цього, в середньостроковій перспективі можливе поступове наближення до базових показників завдяки євроінтеграції та зворотній міграції.

Оновлений прогноз також враховує більш високі потреби в обороні і економічну слабкість, що призведе до зростання бюджетного дефіциту в 2025-2026 роках. Водночас, прогноз щодо інфляції та економічного зростання залишатиметься поміркованим, з тим, що темпи відновлення економіки будуть повільними в порівнянні з оптимістичними оцінками.

2.3. Стан транспортної інфраструктури 

Транспортна інфраструктура держави залишається загалом працездатною. Функціонування транспортної системи держави відбувалося в штатному режимі. Основними чинниками впливу на ситуацію є:

• значне зростання потоку громадян та транспорту на пунктах пропуску через наближення новорічних свят;
• проведення мобілізаційних заходів серед водіїв-далекобійників та водіїв загалом;
• удари по об’єктам портової/логістичної інфраструктури, на яких здійснюється перевантаження продукції (продовжувалися у звітному періоді);
• ремонтні роботи на окремих пунктах пропуску та загроза їх блокування.

На українсько-польському кордоні 20 грудня 2024 року запрацював новий автомобільний  пункт пропуску  «Нижанковичі – Мальховичі».  Зазначається, що новий пункт пропуску відкритий для пасажирського та вантажного транспорту. Пропуск пішоходів розпочнеться після будівництва відповідної інфраструктури.

Пальне в мережах АЗС та його постачальників в наявності. Коливання цін на внутрішньому ринку мали місце в межах попередніх прогнозів, поточні зміни незначні і обумовлені переважно підвищенням акцизів, коливаннями курсу долару та не спричинили суттєвого впливу на діяльність бізнесу.

2.4. Розвиток нормативної бази в контексті умов для функціонування бізнесу

Верховною Радою у звітному періоді розглянуто низку законопроєктів:

1. Щодо звільнення від оподаткування ПДВ операцій з ввезення на митну територію України окремих товарів оборонного призначення – в цілому (12266).

Уточнили, що виплата компенсацій та інших додаткових виплат працівникам неприбуткової організації не позбавляє таку організацію статусу неприбутковості; виключили з оподатковуваного доходу фізичної особи суми отриманих ними благодійних пожертв, отриманих від публічних зборів; уточнили особливість визначення бази оподаткування з ПДВ у разі продажу вживаного транспортного засобу, а саме – що вона визначається, виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу, але не нижче середньоринкової вартості відповідного транспортного засобу; уточнили перелік товарів для цілей національної безпеки та оборони, які звільняються від оподаткування ПДВ; продовжили до кінця року, в якому закінчиться воєнний стан, дію окремих пільг з ПДВ для деяких операцій у сфері кінематографії, а також до кінця поточного воєнного стану, але не пізніше ніж до 1 січня 2026 року – стосовно ввезення в Україну визначених товарів оборонного призначення.

2. Щодо звільнення від оподаткування ввізним митом окремих товарів оборонного призначення та щодо вимог відповідності транспортних засобів екологічним нормам – в цілому (12267).

Звільнили від оподаткування ввізним митом товарів, пов’язаних з виготовленням боєприпасів (порох, капсулі ударні, складові частин патронів), частин та приладдя бойової зброї, обладнання для тестування набоїв; відстрочили впровадження з 1 січня 2025 року екологічних норм «ЄВРО-6» для тракторів, автобусів, вантажівок та спецтранспорту до 1 січня 2027 року, при цьому лишили впровадження з 1 січня 2025 року цих норм для пасажирських легкових автомобілів.

3. Щодо забезпечення реалізації права на набуття та збереження громадянства України – 1 читання (11469).

Запропонували прямо передбачити в законі випадки дозволеного множинного громадянства, а саме у разі: одночасного набуття дитиною за народженням громадянства України та іншого громадянства; набуття дитиною, яка є громадянином України, громадянства своїх усиновлювачів; автоматичного набуття громадянином України іншого громадянства унаслідок одруження з іноземцем; автоматичного набуття повнолітнім громадянином України іншого громадянства унаслідок застосування законодавства про громадянство іноземної держави, якщо громадянин України не отримав документ, що підтверджує наявність у нього громадянства іншої держави; набуття громадянства України іноземцями у спрощеному порядку; набуття громадянином України громадянства держав, громадяни яких набувають громадянство України у спрощеному порядку. Також запропонували передбачити спрощений порядок набуття громадянства України іноземцями, які є громадянами держав, включених до відповідного переліку, який затверджуватиметься окремо законом. Спрощений порядок полягатиме у поданні такими особами під час набуття громадянства України декларації про визнання себе громадянином України, де така особа визнаватиме, що в разі набуття громадянства України у правових відносинах з Україною визнає себе лише громадянином України (замість декларації про відсутність іноземного громадянства чи зобов’язання припинити іноземне громадянство).

4. Про державне регулювання сфери захисту рослин – в цілому (8340).

Цим євроінтеграційним законом передбачили системний та комплексний перегляд державного регулювання у сфері захисту рослин, обігу і застосування засобів захисту рослин, а також здійснення державного контролю та інших офіційних заходів у зазначених сферах; виконання міжнародних зобов’язань України відповідно до Угоди про асоціацію; створення в Україні однакового із ЄС режиму державного регулювання у зазначених сферах, а саме: врегулювали особливості проведення фітосанітарних процедур, які ґрунтуються на нормах ЄС, запровадили європейську модель навчання осіб, які відповідальні за обіг і застосування засобів захисту рослин, європейську модель простежуваності рослин, використання такого інструменту, як «паспорт рослини», систему державної реєстрації у сфері захисту рослин тощо.

5. Про ратифікацію Рішення № 1/2023 Спільного Комітету Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження від 7 грудня 2023 року щодо внесення змін до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження – в цілому (0296).

Ратифікували Рішення № 1/2023 Спільного Комітету Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження від 7 грудня 2023 року щодо внесення змін до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження. Зазначена Конвенція є інструментом, який встановлює ідентичні правила походження товарів, що застосовуються в рамках угод про вільну торгівлю між її Договірними сторонами.

6. Щодо удосконалення порядку здійснення оптової та роздрібної торгівлі транспортними засобами суб’єктами господарювання, які поставлені на облік у Головному сервісному центрі МВС – в цілому (9083).

Звільнили суб’єктів господарювання, які здійснюють оптову та роздрібну торгівлю транспортними засобами, від обов’язку перереєстровувати на себе вживані транспортні засоби, які були придбані як товар для їх наступного продажу кінцевим споживачам.

7. Щодо сприяння у забезпеченні сталого функціонування електронних комунікаційних мереж та надання електронних комунікаційних послуг, а також заборони демонтажу електронних комунікаційних мереж в умовах надзвичайних ситуацій, надзвичайного та воєнного стану – в цілому (9593).

Встановили, що в умовах воєнного стану місцеві адміністрації та органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень надають допомогу постачальникам електронних комунікаційних мереж та послуг з метою забезпечення сталого функціонування цих мереж та надання послуг, ліквідації пошкоджень, спричинених воєнними діями, та усуненні їхніх наслідків, придбання необхідних матеріальних ресурсів, а також сприяють у наданні для зазначених цілей людських ресурсів, транспортних та інших технічних засобів; заборонили розбирання (демонтаж) технічних засобів електронних комунікацій,

розташованих із дотриманням вимог закону в умовах воєнного стану, крім випадків здійснення таких дій за рішенням замовника чи за рішенням суду.

8. Про внесення змін до деяких Законів України щодо врегулювання окремих питань у сфері електронних комунікацій – 1 читання (12094).

Запропонували розширити підстави для проведення позапланових перевірок, а саме у випадку виявлення за результатами краудсорсингу ознак порушення вимог законодавства про електронні комунікації та/або радіочастотний спектр; розширили повноваження національного центру оперативно-технічного управління електронними комунікаційними мережами України в частині можливості впровадження обов’язкового національного роумінгу у разі встановлення режиму надзвичайної ситуації або введення надзвичайного чи воєнного стану; встановили штраф за надання електронних комунікаційних послуг із порушенням встановлених законом чи договором рівнів показників якості електронних комунікаційних послуг до – штраф до 85 000 грн.

9. Про подальшу роботу над прийнятим 21 серпня 2024 року Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо використання земельних ділянок для розбудови цифрової інфраструктури” – в цілому (9549/П2).

Доручили Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики доопрацювати Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо використання земельних ділянок для розбудови цифрової інфраструктури” (9549), повернутий з пропозиціями Президента України, для комплексного опрацювання таких пропозицій та повторно внести його на розгляд Верховної Ради України. 

10. Щодо створення та функціонування Єдиного державного реєстру військовослужбовців та удосконалення порядку ведення військового обліку – в цілому (12066).

Запровадили Єдиний державний реєстр військовослужбовців, який взаємодіятиме з Єдиним державним демографічним реєстром, Державним реєстром актів цивільного стану громадян, Державним реєстром фізичних осіб – платників податків, Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов’язаних та резервістів; держателем реєстру визначили Міністерство оборони; передбачили взаємодію між електронною системою охорони здоров’я та Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов’язаних та резервістів з метою отримання інформації Міністерством оборони про результати медичних оглядів. 

11. Щодо формування та ведення переліку терористичних організацій – в цілому (12102).

Запровадили перелік терористичних організацій (груп), до якого включаються терористичні організації (групи), які здійснюють терористичну діяльність на території України або за її межами та створюють загрозу державній безпеці України; встановили, що включення організації до Переліку здійснюється на підставі: відомостей, які сформовані міжнародними організаціями, членом яких є Україна; виявлення факту існування терористичних організацій, груп або зв’язку з терористичними організаціями, групами чи терористами; що включення організації до Переліку здійснюється Антитерористичним центром при СБУ; це може бути оскаржено в судовому порядку; що відомості щодо організації, включеної/виключеної до/з Переліку, оприлюднюються на офіційному веб-сайті СБУ та на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних.

12. Щодо соціальних гарантій ветеранам війни – в цілому (11116).

Поширили умови призначення пенсій нарівні з військовослужбовцями строкової служби на осіб, які стали особами з інвалідністю в результаті безпосередньої участі в обороні України, у період дії воєнного стану внаслідок самооборони під час виконання завдань воєнного стану (крім працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися до здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України у зв’язку з російською військовою агресією проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення таких заходів. Надали також право дострокового виходу на пенсію за віком: особам, які з 24 лютого по 25 березня 2022 року у складі добровольчих формувань у взаємодії із ЗСУ, МВС, Держприкордонслужбою, Нацполіцією, НГУ, СБУ брали участь у обороні України у зв’язку з російською військовою агресією проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів; особам, які стали особами з інвалідністю внаслідок безпосередньої участі в обороні України у зв’язку з російською військовою агресією проти України, у період дії воєнного стану внаслідок самооборони під час виконання завдань, пов’язаних із запровадженням і здійсненням заходів воєнного стану.

13. Щодо змін у загальнообов’язковому державному соціальному страхуванні – в цілому (10017).

Привели чинне законодавство у відповідність до раніше прийнятих законодавчих змін у частині виконання функцій Пенсійного фонду щодо державного соціального страхування; визначили, що посадові особи служби державної охорони природно-заповідного фонду України підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню; виключили застарілі норми щодо призначення пенсій по інвалідності від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання і в разі втрати годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; встановили, що застрахованим особам, стосовно яких страхувальник не виконав обов’язків щодо нарахування та здійснення страхових виплат, у зв’язку з відсутністю можливості встановлення місцезнаходження такого страхувальника або внаслідок дії обставин непереборної сили, страхові виплати призначаються за заявою застрахованої особи, поданою до Пенсійного фонду.

14. Про внесення змін до статті 6 та статті 15 Закону України “Про гуманітарну допомогу” – 1 читання (12010).

Запропонували надати можливість громадським, благодійним організаціям та відокремленим підрозділам іноземних неурядових організацій отримувати транспортні засоби, ввезені в Україну в якості гуманітарної допомоги, для виконання їх статутної діяльності, пов’язаної з наданням гуманітарної допомоги, гуманітарною і медичною евакуацією, забезпеченням життєдіяльності підприємств критичної інфраструктури і здійснення інших заходів, безпосередньо пов’язаних з захистом і підвищенням обороноздатності. Вимоги до таких транспортних засобів та до відповідних громадських об’єднань, благодійних організацій встановлюватимуться Кабінетом Міністрів.

15. Щодо особливостей кредитування та фінансового лізингу у період дії воєнного стану – 1 читання (12148).

Запропонували на період дії воєнного стану в Україні та протягом одного року з дня його закінчення встановити заборону на примусове стягнення з боржників, чиє заставне майно знаходилось на територіях активних бойових дій або тимчасово окупованих територіях України, а також з лізінгоодержувачів, об’єкти лізингу яких знаходилось на територіях активних бойових дій або тимчасово окупованих територіях України, та фізичних осіб-поручителів за такими договорами, заборгованості, процентів, комісій, неустойки та інших платежів, а також заборону примусового звернення стягнення на предмет застави, примусового повернення об’єкта фінансового лізингу. Також запропонували передбачити продовження строку дії договору кредиту та договорів, укладених для забезпечення виконання зобов’язань за таким договором, на строк призупинення нарахування та сплати відповідного грошового зобов’язання. 

16. Щодо компенсації за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна, що знаходяться на територіях ведення бойових дій або тимчасово окупованих Росією – в цілому (11161).

Спростили процес отримання компенсацій за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок російської збройної агресії, встановивши, що об’єкти нерухомого майна, які розташовані в районі проведення бойових дій або перебувають у тимчасовій окупації, оточенні з 24 лютого 2022 року, та обстеження яких є неможливим у зв’язку з бойовими діями, окупацією чи оточенням, вважаються знищеними для цілей цього Закону. У такому разі компенсація за знищений об’єкт нерухомого майна надається за умови, що отримувач компенсації на дату подання заяви про надання компенсації проживає в Україні протягом останніх 2 років. При цьому, у разі отримання такої компенсації особа має відмовитись від права власності на таке майно на користь держави/громади та передати державі/громаді право вимоги до Росії щодо відшкодування таких збитків.

17. Щодо забезпечення механізму державної реєстрації права власності на нерухоме майно за відсутності доступу до матеріалів підприємств бюро технічної інвентаризації – 1 читання (11440).

Запропонували дозволити реєстраторам і нотаріусам вносити відомості до Держреєстру речових прав на нерухоме майно (ДРРП) на підставі паперових документів без підтвердження інформації від БТІ, за умови відсутності доступу або фізичного знищення архіву БТІ; при цьому на зареєстроване таким чином майно одночасно накладати обтяження на строк дії воєнного стану + 1 рік, тобто протягом цього часу його не можна продавати чи іншим чином відчужувати (але можна спадкувати та реєструвати припинення права власності у зв’язку зі знищенням майна).

18. Щодо реформування медико-соціальної експертизи та впровадження оцінювання повсякденного функціонування особи – в цілому (12178).

Припинили повноваження МСЕК 31.12.2024, зобов’язавши їхніх членів подати електронні декларації; встановили етапи оцінювання повсякденного функціонування особи, яке проводиться з використанням електронної системи; визначили, що підставою для визнання особою з інвалідністю є одночасна наявність таких обов’язкових умов: стійкі порушення функцій організму, обмеження життєдіяльності, необхідність вжиття заходів соціального захисту; передбачили, що критерії встановлення інвалідності затверджуються Кабміном із обов’язковим обговоренням з всеукраїнськими громадськими організаціями осіб з інвалідністю; що розгляд справи під час оцінювання повсякденного функціонування особи здійснюється відповідно до автоматичної електронної черги; що склад експертних команд для оцінювання формується з числа лікарів, які мають право проводити оцінювання, за допомогою електронної системи, а порядок і підстави надання лікарям права оцінювання встановлюватиме Кабмін.

19. Щодо окремих питань розкриття банківської таємниці та заходів щодо встановлення опіки над майном фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою, або особи, зниклої безвісті за особливих обставин – в цілому (9235).

Визначили порядок встановлення нотаріусами опіки над майном фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою, а також особи, зниклої безвісти за особливих обставин; передбачили розкриття банківської таємниці на запити нотаріусів для вчинення нотаріальної дії з вжиття заходів щодо встановлення опіки над майном фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою, або особи, зниклої безвісти за особливих обставин.

20. Про звіт ТСК Верховної Ради з питань фортифікацій – в цілому (12229).

Взяли до відома звіт Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України з питань використання коштів державного бюджету України, спрямованих на облаштування фортифікаційних споруд та інженерних загороджень на лінії зіткнення, а також на виготовлення та закупівлю безпілотних літальних апаратів та засобів радіоелектронної боротьби для військових частин і підрозділів Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань; направили звіт ТСК Президенту, Кабінету Міністрів, Міністерству оборони, МВС, Офісу Генерального прокурора, СБУ, ДБР, НАБУ, Національній поліції України, БЕБ для розгляду в межах їх компетенції та відповідного реагування; припинили роботу комісії.

21. Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо актуалізації та удосконалення деяких положень – 1 читання (12245).

Запропонували встановити, що джерелами публічних інвестицій є, зокрема, кредити, що залучаються державою від іноземних держав, іноземних фінансових установ і міжнародних фінансових організацій, визначених державних фондів; запровадити нову процедуру планування та реалізації публічних інвестиційних проєктів та програм публічних інвестицій; унормувати перерахування правонаступнику залишків коштів власних надходжень бюджетної установи в разі зміни її організаційно-правового статусу; уточнити строки затвердження Урядом Стратегії управління державним боргом на середньостроковий період; посилити фінансову незалежність та розширити повноваження Рахункової палати щодо здійснення контролю за надходженням та використанням усіх коштів місцевих бюджетів; визначити єдині підходи і критерії надання пільг на оплату житлово-комунальних послуг окремим категоріям громадян у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім’ї; переглянути підходи до фінансового забезпечення соціальної підтримки окремих категорій осіб з метою взятих Україною зобов’язань перед МВФ тощо. 

3. Деталізований виклад інформації щодо суспільно-політичної обстановки

3.1. Загальна ситуація

Суспільно-політична обстановка в державі залишається кризовою. Загалом зберігається позитивний настрій суспільства щодо необхідності перемоги України у війні з РФ, довіра до ЗСУ на фронті (але не стосовно вищого військово-політичного керівництва та системи ТЦК). Водночас негативний вплив продовжують здійснювати нові авіаційно-ракетні удари агресора, поточні кризові явища на фронті, в гуманітарній, економічній, екологічній, інформаційній, фінансовій та інших сферах, які загострюються упущеннями держави щодо питань соціального захисту населення, боротьби з корупцією, мобілізації, соціального захисту військовослужбовців та оборони держави загалом.

Ворог продовжує реалізацію стратегії створення гуманітарної кризи в Україні. З цією метою продовжує удари по об’єктах цивільної та критичної інфраструктури, здійснює комплекс інформаційно-психологічних операцій, кібератаки, що призводить до погіршення настроїв та загострення гуманітарних потреб серед мирного населення. Ворог намагається перетворити низку міст в непридатні до життя, спровокувати масовий виїзд населення в інші регіони, що стане потужним додатковим чинником дестабілізації обстановки в країні.

3.2. Протягом тижня темами, які прямо чи опосередковано впливали на суспільно-політичну ситуацію (настрої громадян) в державі були:

Протягом тижня темами, які прямо чи опосередковано впливали на суспільно-політичну ситуацію (настрої громадян) в державі були:

ведення бойових дій ЗСУ та певні очікуваннями суспільства щодо їхніх результатів, які загалом оцінюються як несприятливі;

продовження ракетних та авіаційних ударів ворога, зміна акцентів ударів по населенню/цивільних об’єктах, адміністративних центрах та критичній інфраструктурі;

результати виборів в США та значна протягом звітного періоду активізація риторики про можливості припинення/перегляду формату допомоги Україні з боку партнерів і примушення до переговорів;

збільшення податкового навантаження та обмежені можливості держави стосовно видатків з державного бюджету на соціальні напрями;

настрої у суспільстві щодо продовження мобілізації на тлі корупції у ТЦК;

загальна «втома від війни», особливо серед особового складу, який тривалий час виконує бойові завдання.

3.3. Криміногенна ситуація 

Криміногенна ситуація принципових змін не зазнала. Кількість правопорушень проти життя і здоров’я, власності та громадського порядку – на попередньому рівні. В статистиці правопорушень, окрім «традиційних», на перших позиціях продовжують мати місце також протиправні дії, пов’язані з чинниками воєнного стану: ухилення від військової служби (мобілізації), самовільне залишення місця служби/дезертирство, незаконне переправлення громадян через кордон, незаконний обіг зброї та вибухівки, скоєння кримінальних правопорушень з використанням зброї.

Залишається підвищеною кількість випадків насильства та інших протиправних дій на побутовому рівні через вплив чинників війни, а також кількість правопорушень, пов’язаних з зловживанням (корупційними діями тощо) посадових осіб державних органів, особливо ТЦК та на місцевому рівні.

За результатами дев’ятого муніципального опитування IRI «Рейтинги міст України» названо  найбільш корумповані сфери в територіальному відношенні. На сьогоднішній день міста з найвищим рівнем корупції в Україні — це Одеса, Дніпро, Чернівці, Одеса та Полтава. До пʼятірки міст з найнижчим рівнем входять Чернігів, Черкаси, Суми, Луцьк і Кропивницький. За оцінками голови комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування Олени Шуляк, найбільше корупційних проявів спостерігається у медичній та освітній сферах, хоча за останні п’ять років тут спостерігається певне покращення. Водночас, сфери, в яких позитивні зміни поки не сталися, включають міську владу, суди та прокуратуру. Наразі 35% опитаних зазначає, що ключовим фактором у прийнятті рішень депутатами місцевих рад лишається самозбагачення. Також 34% опитаних зазначають, для вирішення питань дуже важливими лишаються особисті звʼязки з депутатами місцевої ради. Водночас у певних сферах у боротьбі з корупцією за останні 5 років відбулися позитивні зрушення. У сфері медичних послуг у 2019 році стикалися з корупційними проявами 31% опитаних. Натомість у 2024 році — 19%. У сфері освіти — 17% у 2019 році і 8% у поточному. У діяльності поліції 8% у 2019 році і 6% у поточному.

Водночас заступник очільника Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) Сергій Гупяк повідомив про тенденції зростання корупції в умовах війни. За його словами, найбільше зафіксовано в галузях, де зріс попит на державні послуги, зокрема, у сферах:

• МСЕК;
• ВЛК;
• перетину кордону;
• публічних закупівель;
• відбудови країни.

Повномасштабне вторгнення Росії негативно вплинуло на ситуацію з домашнім насильством в Україні. Про це заявила директорка Київського міського центру гендерної рівності, запобігання та протидії насильству (КМЦГР) Тетяна Зотова: «У 2022 році ми спостерігали зниження кількості випадків домашнього насильства, ймовірно, через зміщення суспільного фокуса. Проте вже за наступні два роки ситуація кардинально змінилася. Ми переживаємо небачений сплеск домашнього насильства. Лише у першому півріччі цього року кількість зареєстрованих кримінальних проваджень зросла на 63% у порівнянні з аналогічним періодом 2023-го. І це лише офіційні дані. Реальна картина значно масштабніша».

Війна створила нові соціальні категорії у групах ризику. Зокрема, це люди, які через бойові дії змушені були змінити місце проживання. Чоловіки на новому місці часто не можуть знайти роботу, забезпечити родину чи вирішити побутові умови. У таких ситуаціях виникають зловживання та агресія стосовно близьких. Окремою проблемою стало домашнє насильство у родинах військових. Тетяна Зотова підкреслила, що після повернення з війни багатьом захисникам складно адаптуватися до мирного життя: «У зоні бойових дій постійна напруга та контроль – це питання виживання. Але коли військовослужбовці приносять ці закони війни додому, їхні родини не завжди готові до цього».

Інша сторона проблеми – жінки, дружини чи матері військових, які через стрес та переживання можуть проявляти агресію стосовно дітей чи літніх родичів.

Продовжують мати місце підпали автомобілів військових та волонтерів, а також силовий спротив діям представників ТЦК.

Наведене (навіть з огляду на діяльність спецслужб РФ)  є індикатором певних настроїв у частини представників суспільства щодо російсько-української війни, умов її закінчення, довіри до влади загалом тощо.

3.4. Реалізація соціальної політики держави

За інформацією Міністерства фінансів України, у 2025 році соціальні видатки не будуть індексовані, за винятком пенсій, і заробітні плати не підвищуватимуться через пріоритетність витрат на сектор безпеки та оборони. Окремі напрямки, такі як освітня субвенція, отримали додаткові кошти, зокрема 12 мільярдів гривень у процесі доопрацювання бюджету. Основні видатки зосереджені на секторі безпеки та оборони для підтримки інтенсивності оборонної кампанії у 2024 році, і ці кошти достатні для забезпечення потреб Збройних Сил.

Кабінет Міністрів ухвалив рішення спрямувати 15 млрд грн невикористаних Міністерством соціальної політики коштів на програму “єВідновлення” для придбання житла внутрішньо переміщеними особами. Ці кошти дозволять придбати житло 10 тис. сімей.

Довідково: На початку грудня Верховна Рада ухвалила в цілому законопроєкт №11028 щодо компенсації для внутрішньо переміщених осіб за знищене нерухоме майно.

Зокрема, на рівні закону пріоритетне право на отримання компенсації матимуть ВПО, які:

• досягли пенсійного віку;
• мають на утриманні дитину віком до шести років;
• виховують без одного з подружжя дитину віком до 14 років.
• мають на утриманні двох і більше дітей;
• є одинокими матерями (батьками), які виховують малолітню дитину без батька (матері);
• є особами з інвалідністю ІІІ групи;
• мають на утриманні дитину віком до шести років, є усиновлювачами дитини, опікунами чи піклувальниками дитини, патронатними вихователями, прийомними батьками чи батьками-вихователями;
• мають на утриманні дитину, яка хворіє на тяжкі захворювання. 

Міністерка соціальної політики Оксана Жолнович розраховує на ухвалення Верховною Радою законопроєкту про накопичувальну пенсійну систему в 2025 році. Про це вона заявила на «KIEF TALKS» від Київського міжнародного економічного форуму, передає «Інтерфакс-Україна». Як повідомлялося, на початку грудня цього року Міністерство соціальної політики розробило новий законопроєкт про пенсійну реформу, яким пропонується змінити механізм розрахунку виплат на солідарному рівні пенсійної систем. Згідно із законопроєктом, пенсійна виплата складатиметься з базової пенсії та страхової складової. Базова пенсія буде обов’язковою та однаковою для всіх пенсіонерів, забезпечуючи базовий рівень соціального захисту. Її розмір складатиме 30% від мінімальної зарплати після податків.

З урахуванням мінімальної зарплати 8000 гривень і підвищення військового збору до 5% з 1 грудня, після сплати податків працівник з мінімальною зарплатою отримає 6 160 гривень. Тож, така базова пенсія зараз становила б 1 848 гривень.

Страхова складова залежатиме від трудового стажу та заробітної плати, для її розрахунку пропонують запровадити систему пенсійних балів. Ціну такого бала переглядатимуть кожного березня, що замінить традиційну індексацію пенсій.

Замість чинної системи, де пенсії зростають залежно від інфляції та зарплат, вартість бала залежатиме виключно від середньої зарплати в країні.

Щомісяця, протягом офіційного працевлаштування, людина зароблятиме пенсійні бали. Розмір майбутньої страхової пенсії визначатиметься множенням загальної кількості цих балів на вартість одного бала.

Міністерство цифрової трансформації України разом із банками створило єдину картку, на яку можна буде отримувати всі виплати від держави. Про це 16 грудня повідомив голова відомства, віце-прем’єр-міністр з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій Михайло Федоров у «Telegram». Він зазначив, що з 16 грудня стартувала перша послуга на “Дія.Картці” – “єКнига”. Надалі влада планує перевести виплати “єПідтримки”, включно з тими, які були 2021–2023 років.