Український інститут майбутнього -

Коментар Тетяни Ющенко для Politeka

Думки щодо результатів відбору суддів до ВС розділились. Це нормальна реакція. Особисто я вбачаю тут позитивні новації. Якщо порівняти нинішню процедуру з тою, яка була раніше, то переваги очевидні.

В минулому про вакансії у ВС ніхто не знав. Все вирішувалось дуже кулуарно.

Сьогодні – навпаки. Ніде в Європі немає такого відкритого конкурсу до ВС, як в Україні. Кожен міг зайти на сайт Вищої кваліфікаційної комісії і подивитись, що там відбувається з конкурсантами.

Звісно, ніхто не каже, що чинна процедура якась супердосконала. Недоліки є. Їх потрібно виявляти та виправляти.

Загалом конкурс відрізнявся відсутністю політичних впливів. Знаю особисто суддів, які пройшли відбір. Вони – люди нової генерації, які здатні втілювати верховенство закону в судових рішеннях.

Наприклад, туди потрапили видатні адвокати – Аркадій Бущенко, Ганна Вронська. Пройшли і науковці, серед яких абсолютний авторитет в адміністративній юстиції професор Володимир Бевзенко. Очевидний позитивний момент.

Важливо також, що парламент підтримав закон, який обмежує президента (як і саму ВР) у праві впливати на процес призначення суддів ВС. Фактично, в глави держави залишилась церемоніальна функція. Нині добір суддів – це справа юридичної спільноти.

Адже, коли правляча верхівка призначає суддів, то використовує це з однією метою – залишитись при владі назавжди.

В цивілізованому світі всі конфлікти вирішуються тільки в суді. Якщо в Україні буде незалежний ВС, то ми ніколи не зіткнемось з таким поняттям як узурпація влади.

Складно назвати, коли саме запрацює ВС. Треба дивитись, як розвиватимуться події щодо затвердження списку рекомендованих Вищою кваліфікаційною комісією суддів.

Ще одна проблема – новий ВС може запрацював лише за новими процесуальними кодексами. Тому важливо, аби законодавці прийняли нові процесуальні кодекси, які б дозволили новому суду з новими механізмами здійснювати судочинство. Аби там були чітко виписані повноваження, алгоритм дії. Цього ще немає. Відповідний законопроект мали розглянути на останньому сесійному тижні. Проте він дуже об’ємний. Там багато виявилось політичних моментів.

Проте робота в цьому напрямку все-такий йде. Єдине, що викликає хвилювання, так це те, що за попередніми підрахунками, до Верховного суду надійде близько 40 тис справ з вищих судів. Це величезна кількість. Треба не менше 2 років, аби всіх їх розглянути. А як бути з новими справами? Кожна з них – це людська доля. Тому надій на ВС дуже багато, і роботи у них точно не бракуватиме.