Випуск №2 (квітень-червень 2021)
Вступ
Перед вами другий випуск «Київського меридіана» – проєкту, який Український інститут майбутнього (UIF) запустив у травні 2021 року.
Ми ставимо дві головні мети:
- Створити інструмент, що дозволяє об’єктивно оцінити динаміку розвитку відносин України з її ключовими зовнішньополітичними партнерами;
- Набрати базу даних інформаційних приводів і подій двостороннього порядку денного України та країн-партнерів, щоб потім повертатися до неї і користуватися для оцінки «реалістичності» слів того, чи іншого політика, або діяльності зовнішньої політики різних урядів.
Суть методології (детально про неї нижче, в окремому блоці) проста – оцінка інформаційного простору, виділення ключових подій, відсіювання інформаційного шуму. Кожній події виставляється свій бал. Сума балів демонструє динаміку розвитку відносин за обраний період.
Цей випуск охоплює відносини України з Угорщиною, Польщею, Білоруссю, Росією, Євросоюзом, Туреччиною і США за період квітень-червень 2021 року. Новинкою цього випуску стала поява Китаю, як ще одного напрямку аналізу. Сподіваємося (і працюємо над цим), що Китай – не остання країна, яка додається до нашого щоквартального дослідження.
З кожним випуском ми намагаємося поліпшити якість аналізу, коригувати підходи, додавати нові країни для дослідження, щоб надати більш точну, якісну і цілісну картинку взаємин України з іноземними партнерами.
Методологія
За основу ми взяли ідею білоруської аналітичної групи «Мінський діалог» і їхнього продукту «Мінський барометр». Дещо змінивши методологію, виходячи з українських реалій і цілей, що стоять перед нами, ми отримали наступні підходи до оцінки інформаційного поля і дій політичних еліт двох держав в області двосторонніх відносин.
У якості джерел інформації беруться:
- державні інформаційні агентства (України та держави партнера).
- сайти уряду, президента (якщо є), державних органів, відповідальних за зовнішньополітичне і зовнішньоекономічне співробітництво.
- МЗС держав, посольства (включно з їх публічними сторінками в соціальних мережах).
- ЗМІ – лідери ринку в своїй країні.
- інші джерела інформації, звертаючи увагу на оцінку ситуації у країні-партнері, інтерв’ю послів, керівників держави.
- інформаційні повідомлення компаній, що активно працюють на ринках сусідніх держав
- статистичні дані, оцінка ринків, зовнішньої торгівлі.
На основі відповідних джерел інформації готується перший зріз відносин. Фіксується початкова точка, зокрема за допомогою формування числового рейтингу.
Критерії оцінки
Бали, які виставляються з кожного типу подій:
| Тема | Бали |
| Економічна і політична інтеграція, створення митних союзів, спільних ринків, створення наднаціональних органів (ратифікація та набрання чинності відповідних договорів). | 5-7 (залежно від важливості) |
| Підписання / ратифікація важливого договору (про співпрацю, торгівлю, тарифи, безвізове пересування тощо, підписання договорів про інтеграцію, асоціацію тощо). | 4 |
| Офіційний візит вищого рівня (президент і прем’єр) з обох сторін. | 3 |
| Висновок великого міждержавного контракту, надання кредиту та економічної допомоги (понад 500 млн доларів в еквіваленті, або довгострокове співробітництво). | 2
|
| Візит рівня міністра (ключові міністри: закордонних справ, внутрішніх справ, оборони, економіки і фінансів, торгівлі) та керівника Офісу Президента, переговори про укладення договорів (за участю згаданих осіб). | |
| Візит рівня замміністра (+ неключові міністри), парламентської делегації, виставки, бізнес-форуми, дні національних культур, важливі дипломатичні контакти і переговори. | 1 |
| Засідання раніше створених робочих груп, наднаціональних органів | |
| Позитивні економічні новини – великий контракт (виконання), збільшення частки ринку. | |
| Позитивні заяви президента, МЗС, парламентські резолюції, позитивні матеріали в провідних національних ЗМІ, державних (або контрольованих державою) інформаційні агентства. | |
| Масштабні заходи в сфері культури, науки, спорту тощо. | |
| Негативні заяви президента, МЗС, ЗМІ, парламентські резолюції, негативні матеріали в державних ЗМІ. | -1 |
| Втрата частки ринку, згортання бізнесу. | |
| Затягування ратифікації договорів, відсутність запрошень на заходи та надання підтримки на міжнародному рівні. | -2 |
| Квотування поставок товарів, послуг (достроковий вибір квот без розширення). | |
| Порушення договорів, взаємних зобов’язань. | |
| Торгові війни, антидемпінгові розслідування, шпигунство (яке отримало розголос). | |
| Бойкотування товарів, ембарго, висилка дипломатів, відкликання послів. | -3 |
| Розірвання дипломатичних відносин, провокації, військові дії. | -5…7 |
| Окремо оцінюється загальний інформаційний фон. Динаміка балів від -1 до 1, залежно від балансу в національних ЗМІ. (Дві оцінки – інформаційний фон в Україні і у країні-партнері). | |
У підсумку, для кожної країни готується аналітична записка і виставляється цифровий індекс. Подібна робота проводиться не рідше 1 разу на квартал. Починаючи з другого кварталу, з’являється додаткова оцінка – динаміка розвитку відносин.
Резюме дослідження
Сума оцінок ключових подій щодо України з ключовими партнерами та сусідами:
| Партнер | Сума позитивних балів | Сумма від’ємних(негативних) балів | Баланс |
| Європейський Союз | 53 | 20 | 33 |
| США | 26 | 11 | 15 |
| Туреччина | 12 | 2 | 10 |
| Росія | 8 | 21 | -13 |
| Польща | 57 | 7 | 50 |
| Угорщина | 45 | 16 | 29 |
| Білорусь | 30 | 35 | -5 |
| Китай | 29 | 4 | 25 |
У другому кварталі 2021 року характер відносин України з ключовими партнерами не змінив спрямованості. Відносини з Європейським Союзом зберігають позитивну динаміку. І, не дивлячись на зростання критичних висловлювань, загальний баланс балів навіть кращий, ніж був у першому кварталі 2021 року. Це стало можливим завдяки більш активним контактам керівництва країни зі своїми європейськими партнерами: безпосередньо і на міжнародних майданчиках.
Зберігається позитивна динаміка у відносинах зі Сполученими Штатами Америки та Туреччиною. Водночас у турецькому напрямку спостерігається деякий спад активності, що передбачувано – за результатами зустрічей і консультацій у першому кварталі, сторони повинні виконати деяку роботу всередині своїх держав для продовження консультацій про розвиток співробітництва. Це не «канікули», а скоріше, «виконання домашнього завдання».
Відносини з Польщею і Угорщиною демонструють хорошу позитивну динаміку. Щодо балансу балів, польський напрямок наразі вийшов на перше місце з «позитиву». У відносинах з Угорщиною, завдяки активним міжурядовим контактам, відбулася зміна «негативного» балансу на «позитивний». Однак, робити висновки поки зарано – про те, наскільки такий порядок денний українсько-угорських відносин утримається, можна буде говорити після, як мінімум, півроку.
Порівняння балансу балів
| Партнер | Баланс балів
(1 квартал 2021 року) |
Баланс балів
(2 квартал 2021 року) |
| Європейський Союз | 31 | 33 |
| США | 8 | 15 |
| Туреччина | 35 | 10 |
| Росія | -15 | -13 |
| Польща | 29 | 50 |
| Угорщина | -5 | 16 |
| Білорусь | -4 | -5 |
| Китай | 25 |
Стабільно складними залишаються відносини з Російською Федерацією. Баланс балів оцінки відносин з Білоруссю все глибше йде в «негативні величини». Ключовим фактором, що зіграв на негатив у другому кварталі, стала посадка літака RyanAir у Мінську, і реакція на цю подію згодом.
Україна-Польща
Відносини з Польщею демонструють хорошу позитивну динаміку. Баланс балів збільшився практично вдвічі. Це, по-перше, зумовлено економічними процесами – товарообіг між країнами зростає, є послаблення у режимі перетину кордону. Друга причина – різка інтенсифікація контактів на вищому рівні (і на рівні міністерств, інших державних органів). Однак, є і третій фактор, який можна назвати «тимчасовим» – військово-політична ескалація з боку РФ навесні 2021 року. Цей факт істотно підняв тему України в шкалі пріоритетів польських політиків. І, як наслідок, ми спостерігали велику кількість заяв, пов’язаних саме з цим процесом. Така ситуація може зберегтися і на третій квартал 2021 року, у зв’язку з навчаннями «Захід 2021».
Водночас ключові проблеми у відносинах двох країн не зникли, про що свідчить стабільна кількість негативних інформаційних приводів, здебільшого пов’язаних із питаннями історичної пам’яті.
Україна-ЄС
Взаємини між Україною та ЄС продовжують бути помірно динамічними і позитивними, виходячи з підсумованого балансу за 2 квартал 2021 року. Зростає кількість контактів на вищому рівні, з’явилися відразу кілька міжнародних майданчиків, у яких бере участь Україна, і які так чи інакше, пов’язані з вибудовуванням відносин з ЄС.
Однак суть комунікації поки залишається тією ж. Контент переговорів не змінився, як і якість інформаційного фону. ЄС продовжує всіляко підтримувати Україну політично та дипломатично, проте ніяких практичних зрушень не відбувається. Незмінною залишається і м’яка критика ЄС щодо перебігу впровадження українських реформ і боротьби з корупцією.
У другому кварталі 2021 року відбулися відразу кілька робочих зустрічей, присвячених доопрацюванню механізмів співпраці України і ЄС (договір про Асоціацію, промисловий безвіз, квоти). Однак говорити про результати і навіть про динаміку роботи, поки передчасно.
Україна-Угорщина
В угорському напрямку позитивний баланс балів забезпечений черговою зустріччю міністрів закордонних справ (і супутньою активністю посольств – державних органів двох країн), а також згаданою вище проблемою з концентрацією російських військ біля українського кордону.
Водночас ключова проблема двосторонніх відносин залишається незмінною – права угорської меншини. Також «загрузли на місці» і похідні цієї проблеми – залишаються здебільшого негативними інформаційний фон угорських ЗМІ та позиція Угорщини щодо зближення України з НАТО.
Україна-США
Концентрація російський військ на кордонах України та підготовка до зустрічі Байдена і Путіна активізувала українсько-американські контакти. Інформаційний фон став більш насичений, пройшли кілька робочих зустрічей, телефонних розмов на рівні послів, міністерств, Офісу президента. На другий план відійшли питання «справи Burisma» і, певною мірою, кадрові рішення України у керівництві держкорпорацій.
Однак, ніяких практичних зрушень у відносинах не було. США обмежилися риторикою про підтримку України. Фінансова сторона співпраці залишилася в затверджених бюджетних рамках. Українська сторона так само говорила про розвиток відносин, але практичних кроків щодо виходу на нові програми/проєкти не було.
Україна-Туреччина
Під час минулого періоду відбувся візит президента Зеленського до Туреччини і його зустріч з Ердоганом. Знакова подія, яка могла суттєво вплинути на порядок денний у відносинах двох держав. Однак, візит відбувався на тлі ескалації з РФ, і це зіграло стримувальну роль. Анкара не має наміру різко руйнувати відносини з Москвою і тому навіть на тлі візиту президента України, обмежилася «висловлюванням підтримки» нашій країні. Були підтверджені наміри реалізувати проєкти, домовленість за якими була досягнута раніше. Нових напрямків співпраці озвучено не було.
Україна-РФ
Другий квартал 2021 року став періодом чергової військово-політичної ескалації у відносинах з РФ. Військова загроза, помножена на політичну риторику, були традиційними для російської дипломатії механізмами посилення своїх позицій перед важливими зустрічами на міжнародному рівні. У цьому випадку зустрічі Байден-Путін.
У результаті баланс балів за нашою оцінкою залишився негативним, але «російський кейс» позитивно вплинув на розвиток відносин з Польщею, ЄС, США та Угорщиною.
Україна-Білорусь
Ключовою подією білорусько-українських відносин другого кварталу 2021 року стала посадка літака Ryanair в Мінську і політичні рішення, ухвалені згодом.
Якщо відкинути «кейс літака», то було помітно, що сторони поступово виходять на режим відносин «політичні випади, але економічне співробітництво». Навіть заявлені санкційні пакети (МАЗ – з української сторони і ліцензування імпорту – з білоруської) носили і носять скоріше нагнітаючий характер – вони поки не діють.
Однак, політична риторика після інциденту з літаком, «закриття українського неба» і різкі відповіді білоруської сторони створили додатковий негативний фон в квітні-червні, і передумови для погіршення відносин надалі. Тим більше, що є фактор РФ – навчання «Захід 2021» і постійні спроби Кремля витягнути Мінськ на поле дій щодо Донбасу і Криму.
Україна та США
Огляд двостороннього порядку денного
Українсько-американські відносини у 2 кварталі 2021 року були помітно динамічнішими на контрасті із доволі пасивними першими 3 місяцями.
Поштовхом до їхньої активізації стала військово-політична ескалація між Україною та Росією, яка розпочалася у квітні, з початком російських військових навчань, під приводом яких Москва почала стягувати свої війська до кордонів з Україною, а на лінії розмежування на Донбасі спалахнули сутички.
Можна взагалі стверджувати, що якби не було ескалації, динаміка політичних контактів та інтенсивність інформаційного середовища між США та Україною були б ще нижчі, ніж за попередні 3 місяці. Іншими словами, військово-політичне загострення з боку РФ створило фон американсько-українського порядку денного на весь 2 квартал 2021 року, особливо у політико-дипломатичній площині.
Загроза нової масштабної ескалації на деякий час привернула увагу Сполучених Штатів. Вперше з моменту свого обрання, президент США Дж. Байден подзвонив президенту України В. Зеленському та направив у Чорне море два ракетні есмінці у відповідь на підвищення політичних ставок з боку РФ. Україна отримала чималу політичну підтримку з боку країн ЄС і НАТО. Як і Вашингтон, вони вчергове підтвердили свою підтримку позиції України у протистоянні з Росією, засудили Кремль і закликали його припинити ескалацію і нагнітання конфлікту на сході та у азово-чорноморському регіоні.
Ще одним позитивним для американсько-українських відносин наслідком ескалації став візит до Києва держсекретаря США Е. Блінкена 5-6 травня — перший такий візит з боку адміністрації Байдена на вищому рівні.
Утім, США помітно стримувалися і не вдавалися до жодних практичних дій, на кшталт санкцій, збільшення військової присутності, спрямування Україні військово-технічної допомоги або дипломатичних демаршів проти Росії. Активізація з боку США в українському напрямку обмежувалася виключно політичною та дипломатичною сферами.
Крім того, активізація політичних контактів між Києвом і Вашингтоном не вплинула на якість цих контактів та на зміст двосторонньої комунікації. Простіше кажучи, стало більше заяв, декларацій, виступів, телефонних дзвінків, але теми розмов, їхня тональність та характер не змінилися: реформи, підтримка територіальної цілісності, засудження РФ. Смислове наповнення двостороннього порядку денного лишається мінімальним, а комунікація на міжурядовому, міжпарламентському та президентському рівнях — рутинною й інертною.
Більше того, на тлі ескалації, США здійснили кілька кроків, яких від них в українському суспільно-політичному просторі не очікували. Дж. Байден подзвонив В. Путіну, підтвердив його участь у кліматичному саміті у США, скасував рішення направити у Чорне море військові кораблі, а також запросив на двосторонній саміт у червні. З боку України ці рішення викликали невдоволення і роздратування, яке, утім, представники влади уникали обговорювати або артикулювати публічно.
Справедливо буде стверджувати, що з 2 кварталу 2021 року, у зв’язку зі змінами зовнішньої політики США, у відносинах між Києвом і Вашингтоном з’явилися деякі нюанси та відтінки, які в Україні викликають неоднозначне ставлення у населення, а політична влада не знає, як на них реагувати. Це, наприклад, стосується запуску “стратегічного діалогу” між США та Росією, про який оголосив Дж. Байден у квітні, відмови Вашингтона запроваджувати нові санкції за кібератаки та відмови США надавати Україні ПДЧ у НАТО.
На відміну від січня-лютого, у 2 кварталі на задній план відійшла тема розслідування “справи Burisma”, або будь-яких інших справ, які пов’язані з історією про імпічмент Д. Трампа. Хоча розслідування проти організацій та людей, пов’язаних з колишнім президентом США, за ці 3 місяці розвивалися і навіть вийшли на рівень повноцінної кримінальної справи проти Trump Organization, на Україну ця історія жодним чином не вплинула. Навіть публікація 1 травня записів розмови голови Офісу президента А. Єрмака та екс-адвоката Трампа Р. Джуліані від 2019 року не мала значного впливу на відносини двох держав або інформаційний простір.
У 2 кварталі, більше, аніж у першому, став помітний розрив між риторикою України та США у питанні реформ. Якщо у перші три місяці США посилили тиск на Київ щодо необхідності прискорення реформ, то у квітні-червні це питання вийшло на новий рівень, і навіть набуло дещо напруженого характеру.
Україна за останні 3 місяці продовжувала наполягати на своїх успіхах у питанні реформ і більше звертати увагу Штатів на проблеми вступу України в НАТО та на протидію Росії, а також вимагати збільшення військово-технічної та фінансової підтримки. У той же час, США зосереджували увагу на внутрішніх реформах в Україні.
Найяскравіше ці протиріччя проявилися під час візиту держсекретаря США Е. Блінкена в Україну. В цілому, візит ми вважаємо невдалим, оскільки він пройшов у доволі напруженій атмосфері й не мав особливих результатів.
Військово-технічна співпраця між США та Україною у 2 кварталі 2021 року не відмітилась якимись особливим подіями. Торгівля між двома країнами також лишається невеликою: експорт України до США у січні-квітні складав $ 420 млн, а імпорт – $ 1,8 млрд. З іншого боку, українська дипломатична діяльність стабілізувалася після призначення послом в США О. Маркарової. Питання посла США в Україні ще не вирішене.
Саміт США-Росія 16 червня став другою після квітневої ескалації подією, яка була фоном американсько-українських стосунків у 2 кварталі 2021 року. В Україні саміт зустріли по-різному, але без особливого ентузіазму. До ідеї “стратегічного діалогу” між РФ та США поставитися скептично, а глобальний контекст зустрічі — спроба США вийти на прогнозовану та керовану конфронтацію з Росією на тлі входження у системне протистояння з Китаєм — в Україні переважно не помітили або проігнорували.
Загалом американсько-українські відносини у 2 кварталі 2021 року вийшли зі стагнації, пожвавилися у політико-дипломатичній сфері, але лишилися інертними за змістом, а смисловий розрив між країнами поглибився. У зв’язку із самітом Путіна-Байдена та візитом Е. Блінкена у Київ, додався навіть конфліктний компонент.
Баланс балів
| Дата | Тема | Бали |
| Квітень | ||
| 1.04 | Телефонна розмова між держсекретарем США Е. Блінкеном та головою українського МЗС Д. Кулебою. | +1 |
| 1.04 | Телефонна розмова між міністром оборони України А. Тараном та міністром оборони США Л. Остіном. | +1 |
| 1.04 | Телефонна розмова між головою Об’єднаного комітету начальників штабів США М. Міллі та начальником Генштабу ЗСУ Р. Хомчаком. | +1 |
| 1.04 | Зустріч співробітників посольства США в Україні з керівництвом силових структур у зв’язку з військово-політичною ескалацією з боку РФ. | +1 |
| 2.04 | Президент України В. Зеленський провів телефонну розмову з Дж. Байденом на тлі військово-політичної ескалації з боку РФ. | +1 |
| 6.04 | Президент України В. Зеленський заявив, що уклав договір з компанією Pfizer на поставки 10 млн доз вакцини в Україну. | +1 |
| 13.04 | Держсекретар США Е. Блінкен зустрівся із головою МЗС України Д. Кулебою у Брюсселі. Блінкен підтримав позицію України проти РФ, висловив занепокоєння поведінкою Росії, а також нагадав про важливість реформ. | +1 |
| 15.04 | США ухвалили рішення розвернути свої есмінці та не вводити їх у Чорне море. | -1 |
| 16.04 | Повірена у справах посла США в Україні К. Квін відвідала тренувальний табір ЗСУ у Яворіві, де виступила із промовою, у якій вона засудила ескалацію з боку Росії, похвалила Україну за “стриманість” та реформи у різних сферах. | +1 |
| 20.04 | Американська USAID оголосила, що виділить $ 155 млн на програми розвитку в Україні. | +2 |
| 22.04 | Силовики США затримали злочинну групу, яка вкрала $ 30 млн з українських банків. | +1 |
| 28.04 | Посол України в США провела телефонну розмову із сенатором-республіканцем Р. Портманом, у якій він висловив підтримку Україні. | +1 |
| 28.04 | Голова НАК “Нафтогаз” А. Коболєв був звільнений з посади, що викликало негативну реакцію Вашингтона. | -2 |
| Травень | ||
| 1.05 | Офіс Президента України повідомив, що уклав ще один договір на поставку 10 млн доз вакцини Pfizer. | +1 |
| 1.05 | У США був опублікований запис розмови між Р. Джуліані та А. Єрмаком у межах справи імпічменту Д. Трампа. | -1 |
| 3.05 | США офіційно закликали Україну розслідувати справи вбивства журналістів Гонгадзе, Шеремета та Комарова, критикуючи повільне просування справ. | -1 |
| 5.05 | Візит держсекретаря США Е. Блінкена в Україну. | -3 |
| 6.05 | Голова МЗС України Д. Кулеба склав список військового обладнання, яке Україна просить від США, і передав американській стороні під час переговорів з Вашингтоном. | +1 |
| 12.05 | США провели спеціальний онлайн-тренінг для українських силових структур з виявлення та знешкодження загроз, пов’язаних із застосуванням зброї масового знищення. | +1 |
| 12.05 | Держдепартамент США представив щорічний звіт про ситуацію із релігійними свободами в різних країнах світу. У розділі про Україну містилася критика щодо різних аспектів релігійної політики Києва. | -1 |
| 12.05 | Україна провела торгові переговори зі США. Штати скасували обмеження на виробництво та експорт своїх вакцин, Україна привітала це рішення. | +1 |
| 14.05 | Посол України в США О. Маркарова провела телефонну бесіду із конгресменом-демократом Р. Торресом. Обговорили ситуацію навколо України, окремою темою була кібербезпека. | +1 |
| 19.05 | Посол України в США О. Маркарова провела зустріч із сенатором-демократом К. Мерфі. Обговорили питання “Північного потоку-2” та в цілому співпраці між двома країнами. | +1 |
| 24.05 | Повірена у справах посла США в Україні К. Квін виступила на конференції “Україна-30: Земля”, і похвалила ухвалення закону про ринок землі, закликала ухвалити ще додаткові законопроєкти про посилення антикорупційного нагляду за ринком землі. | +1 |
| 25.05 | Посол України в США О. Маркарова провела телефонну розмову із сенатором-демократом Р. Дурбіним. Обговорили діяльність Сенатського українського кокусу, безпекову ситуацію в Україні, проєкт “Північного потоку-2”. | +1 |
| 26.05 | Посол України в США О. Маркарова провела онлайн-зустріч зі співголовами Конгресового українського кокусу — конгресвумен-демократкою М. Каптур, конгресменами Е. Харрісом, Б. Фіцпатріком та М. Квіглі. Обговорили стратегічне партнерство між США та Україною та “Північний потік-2”. | +1 |
| 28.05 | Група сенаторів з двох партій Дж. Шахін, К. Мерфі та Р. Портман відвідали Україну у межах свого східноєвропейського турне. | +1 |
| 28.05 | Укравтодор підписав меморандум про співпрацю з американською компанією Bechtel у проєкті будівництва Київської окружної дороги. | +2 |
| Червень | ||
| 11.06 | Пентагон США оголосив про виділення Україні нового пакету фінансової допомоги у сфері безпеки та оборони на суму $ 150 млн. | +2 |
| 13.06 | Україна оголосила про відкриття генконсульства у штаті Техас в місті Х’юстон. | +2 |
| 15.06 | Президент США Дж. Байден заявив, що Україна вступить у НАТО, якщо зможе побороти корупцію. | -1 |
| 16.06 | Представництво ЄС в Україні та посольство США видали заяву, у якій закликали підтримати міжнародних експертів у комісіях відбору суддів та керівництва антикорупційних структур. | -1 |
| 25.06 | Повірена у справах посла США в Україні К. Квін відвідала Маріуполь та Бердянськ та місцеву морську прикордонну заставу. Також зустрілася з низкою підприємців, які беруть участь у проєктах, фінансованих USAID. | +1 |
Баланс балів:
Позитивні: 26
Негативні: 11
Баланс: + 15
Прогноз на найближчі місяці
Динаміка двосторонньої співпраці США та України у 2 кварталі 2021 року показує, що відносини між країнами далекі від стратегічного партнерства, все ще страждають від відсутності смислового наповнення та інертності у багатьох напрямках.
Якщо дивитися на кількісні показники, то динаміка відносин позитивна. До того ж, аналіз інформаційних повідомлень за цей період показав, що проблеми, які виникли у відносинах зі США, не часто виходили у публічний простір.
Саміт Путіна-Байдена, візит Блінкена в Україну та приїзд Байдена в Європу дали відповіді на чимало питань щодо того, якою буде зовнішня політика адміністрації Білого Дому у світі та в українському напрямку. Це запускає можливості для переосмислення двостороннього порядку денного і спроби переглянути відносини вже з нового ракурсу, враховуючи інтереси як США (оновлені з урахуванням системного протистояння з Китаєм), так і позицію України, яка має бути остаточно сформульована і донесена партнерам у Вашингтоні.
Поворотним моментом для цього стане візит президента України В. Зеленського у США, який має відбутися у серпні цього року. Він може як покращити стосунки зі Штатами, і вивести їх у ділове русло, так і лишити їх у стані стагнації, посилюючи напруженість та роздратування сторін.
Помітне посилення риторики Вашингтона щодо реформ в Україні неодмінно розхитуватиме внутрішньополітичне протистояння в Україні між урядом, який бажатиме покращення стосунків із Вашингтоном за рахунок виконання його вимог, та національними олігархічними групами, що опираються деяким змінам, яких вимагають американці.
На відміну від 1 кварталу, останні 3 місяці чітко показують, що часовий проміжок на те, щоб прийняти основні політичні рішення в України скоротився. Часу лишається небагато. Саміт Кримської платформи у серпні стане ще однією перевіркою міцності та наявності американсько-українського порядку денного.
Україна та ЄС
Огляд двостороннього порядку денного
Взаємини між Україною та ЄС продовжують бути помірно динамічними і позитивними, з огляду на підсумований баланс за 2 квартал 2021 року. Про це свідчить кількість зустрічей на вищому рівні та усні домовленості між сторонами. Основний фокус дискусій зосереджений на двох темах: конфлікт України і РФ, а також курс України на євроатлантичну інтеграцію.
Якщо ж оцінювати змістовну частину, то риторика ЄС щодо України залишається позбавленою різноманітності. Загальні фрази на зразок «ЄС всіляко підтримує суверенітет і територіальну цілісність України» і «ЄС закликає РФ утриматися від подальших військових дій» стали буденними слоганами представників інститутів ЄС. Нові санкції проти РФ не вводяться, запити України про фінансову і військову допомогу не задовольняються.
Україна продовжує вести переговори з ЄС, але вони не призводять до позитивного результату. Після зустрічі з президентом Франції і канцлером Німеччини в квітні, президент України В. Зеленський зробив висновок, що «нормандський формат» з врегулювання ситуації в ОРДЛО зайшов у глухий кут. Умови Нормандського договору не виконуються, вогонь на Донбасі не припиняється.
З огляду на вагому роль ФРН у роботі євроінституцій, особливий інтерес у цьому кварталі викликає розвиток відносин Німеччини і України. 9 червня відбулася зустріч міністрів закордонних справ Дмитра Кулеби і Хайко Маасу в Берліні. Незважаючи на прохання української сторони надати військову допомогу Україні, Німеччина відмовила, пояснивши це тим, що такий крок ускладнив би ведення переговорів з РФ. Це заморозило питання військово-технічної допомоги Україні і на рівні Євросоюзу.
Ще одна подія додала негативний відтінок до цих відносин. 26 червня на федеральному каналі Німеччини відбулися дебати кандидатів у канцлери ФРН. Президент України В. Зеленський у відеозверненні до кандидатів поставив питання про перспективи України щодо вступу в ЄС. Армін Лашет (лідер консервативної партії Християнсько-демократичний союз) і Олаф Шольц (Соціал-демократична партія) не вважають можливим вступ України до ЄС і НАТО найближчим часом. Вони пояснили свою позицію повільними темпами реформ в Україні, а також неможливістю прийняти до ЄС країну, в якій тривають військові дії.
Більше того, ЄС все частіше став критикувати уповільнені темпи впровадження реформ, без яких неможлива євроінтеграція України. Наприклад, посол ЄС в Україні Матті Маасікас назвав основними претензіями до України гальмування реформи системи правосуддя і неготовність країни розділяти європейські цінності.
“Мені здається, що українська промисловість і приватний сектор, за логікою, повинні також нести частину цього тягаря. Сьогодні українська промисловість платить тільки 15 центів за 1 тонну викидів СО2, в той час, коли в ЄС ціна досягла 50 євро”, – пояснив глава представництва ЄС в Україні.
А представник Єврокомісії Катерина Матернова вважає, що неузгодженість дій між урядом і парламентом України негативно позначається на впровадженні внутрішніх реформ. Верховний представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель погодився зі своєю колегою і назвав підготовчі роботи України щодо вступу в ЄС недостатніми. Темпи реформування називають низькими, посилаючись на статистику. Згідно з даними урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції, загальний прогрес виконання Угоди про асоціацію Україна-ЄС за останні 6 років становить 54%.
Є і позитивні новини. Україна починає вживати активніші дії щодо пошуку партнерських відносин. Основними союзниками України в реалізації плану щодо вступу до НАТО і ЄС є Молдова та Грузія. У травні ці країни домовилися заснувати новий тристоронній формат «асоційованого тріо», який має посилити співпрацю у сфері європейської інтеграції. Брюссель розглядає таку ініціативу тільки в рамках програми «Східне партнерство». У цей проєкт входять шість країн: Україна, Грузія, Молдова, Вірменія, Азербайджан і Білорусь. Три з них (Азербайджан, Вірменія і Білорусь) не ставлять за мету євроінтеграцію. В той час як офіційний Євросоюз бачить ці 6 країн єдиним блоком.
Значна частина позитивних подій у відносинах України і ЄС відбулися завдяки зусиллям Литви, Латвії, Естонії та Польщі – головних союзників України в її прагненні до членства в Євросоюзі. У квітні відбулася пресконференція представників України, Латвії, Литви і Естонії в Києві. Міністри закордонних справ країн Балтії запевнили Україну в підтримці на її шляху реформ і її інтеграції в ЄС і НАТО. У травні Президент України Володимир Зеленський і Президент Республіки Польща Анджей Дуда підписали спільну декларацію про підтримку Варшавою європейських прагнень Києва. Такий же документ був підписаний в травні президентом України Володимиром Зеленським з Президентом Латвії Егілсом Левітсом і Президентом Естонії Керсті Кальюлайд. Втім, підписані декларації в практичному сенсі залишаються документами формальними, і будь-яких додаткових зобов’язань для сторін не несуть, як і не змінюють відносини України та Євросоюзу.
У другому кварталі Україна заручилася усною підтримкою ще трьох країн-членів ЄС: Румунії, Італії та Словаччини, з якими у Києва активізувалися контакти на тему євроінтеграції. Найзмістовнішою була розмова президента України з прем’єр-міністром Словаччини Едуардом Хегер. Сторони обговорили українсько-словацьку торгово-економічну та секторальну співпрацю. Стратегічні відносини між Україною і Словаччиною вони вбачають у забезпеченні енергетичної безпеки Європи. Сторони зійшлися на думці, що «Північний потік – 2» є політичним проєктом, який підриває енергетичну солідарність між країнами Європи.
Протягом квітня-червня європейські представники часто підіймали тему подальшого розвитку економіки України. Зокрема, багато говорили про те, що Україні слід акцентувати увагу на розвитку літійної промисловості, експорту водню і посилення кібербезпеки. Керівник групи підтримки України з питань енергетики та навколишнього середовища Європейської комісії Торстен Воллерт вважає, що завдяки великим покладам літію Україна могла б включитися в європейський ланцюжок виробництва акумуляторів і систем накопичення енергії. Також пропонується зайнятися удосконаленням системи моніторингу викидів і збільшити ціну вуглецю.
3 червня відбувся перший раунд діалогу ЄС та України з питань кібербезпеки. Зовнішньополітична служба Євросоюзу висловила свою солідарність і підтримку Україні, яка зіштовхується з кібератаками, спрямованими на підрив її ключових інфраструктур. Сторони наголосили на необхідності спільної співпраці.
У питаннях охорони здоров’я України вийшла з пропозицією про розроблення COVID-паспортів з урахуванням пакета вимог EU Digital COVID Certificate. Ця тема дуже широко обговорювалася в українських ЗМІ. З європейської сторони ця ініціатива поки що не викликала ніякої схвальної реакції. У середині квітня ЄС надав підтримку Україні, надавши: 117 000 доз вакцин від коронавірусу, що, втім, є мізерно малою кількістю для населення України. 20 травня Президент Зеленський зазначив, що Україна не є пріоритетною державою для ЄС щодо поставок вакцин, тому що не є членами ЄС або НАТО. А контракти щодо попередніх поставок були укладені внаслідок складних домовленостей.
У цьому кварталі Україна вийшла на хороші економічні показники. Перше місце зайняла за обсягами постачання в ЄС продукції зернових (без урахування пшениці і рису), друге місце за обсягами олійних культур (-33,7%) і сої (+ 67,8%). Перший квартал 2021 роки повернув Україну в лідери експортерів м’яса птиці в ЄС. Це позитивно позначилося на динаміці відносин України і Європейського Союзу.
У лютому цього року Україна опинилася в першій десятці країн, громадяни яких подавали заявки на отримання притулку в ЄС, кількість заявок зросла в порівнянні з січнем на 72%. Таких високих показників не було з 2016 року.
Якщо підсумувати, можна стверджувати, що динаміка відносин України і ЄС залишається позитивною, особливо якщо дивитися на кількісні результати і баланс балів. Однак нічого нового у відносинах не відбулося, вони просуваються поступово, без особливих зрушень, ініціатив або нових смислів.
Крім того, характер цих відносин у 2 кварталі 2021 року мав і негативні відтінки. ЄС продовжує критикувати Україну за повільні темпи впровадження реформ і корупцію. Інформаційний фон говорить про падіння інтересу ЄС до України. Найбільш активними партнерами Києва залишаються лише деякі країни: Литва, Латвія, Естонія і Польща. Значних змін у фінансовій допомозі Україні від ЄС не було, як і запуску нових проєктів або підписання нових великих угод.
| Квітень | ||
| Дата | Тема | Бали |
| 02.04 | аналітичний центр “Українська призма”: у 2020 році Україна виконала зобов’язання щодо Угоди про асоціацію лише на 30% | -1 |
| 06.04 | Президент Литви Гітанас Науседа: Україна має шанси отримати членство в ЄС не раніше, ніж через 10 років | +1 |
| 06.04 | президент Зеленський звільнив Миколу Точицького з посади представника України при Європейському Союзі | -1 |
| 08.04 | Україна впроваджує систему обміну митною інформацією з ЄС, яка дозволить мінімізувати зловживання на митниці | +1 |
| 09.04 | Єврокомісія схвалила оновлений проєкт рішення Ради ЄС про підписання угоди щодо Спільногоавіаційного простору між Україною, Європейським Союзом і його державами-членами. Наступний крок – внесення проєкту на розгляд Ради ЄС та його остаточне схвалення, заплановане на червень 2021 року. | +1 |
| 09.04 | Згідно з дослідженням українських аналітиків GMK Center, щорічні втрати експорту української металургії від введення Євросоюзом СВАМІ(Carbon Border Adjustment Мechanism) оцінюються в 155-200 млн євро. | -1 |
| 13.04 | Україна ініціювала екстрене засідання Комісії Україна-НАТО в Брюсселі через агресію РФ. | +1 |
| 13.04 | Міністри закордонних справ країн G7 і Високий представник ЄС із ситуації біля кордонів України закликають РФ “припинити провокації і негайно знизити напруженість, відповідно до своїх міжнародних зобов’язань”. | +1 |
| 15.04 | Пресконференція міністрів закордонних справ України, Латвії, Литви і Естонії в Києві. Міністри закордонних справ запевнили Україну в підтримці на шляху впровадження реформ та її інтеграції доЄС і НАТО. | +1 |
| 16.04 | Візит президента Зеленського в Париж, зустріч з президентом Франції офлайн і канцлером Німеччини онлайн, обговорювали конфлікт України з РФ і відновлення Нормандського формату. | +3 |
| 16.04 | Представники Європейського союзу привітали Україну з отриманням 117 000 доз вакцин від коронавірусу виробництва компанії BioNTech / Pfizer. | +1 |
| 18.04 | Україна домовилася з Єврокомісією про співпрацю над сумісністю українського і європейського цифрових сертифікатів про імунітет до COVID-19. | +1 |
| 19.04 | Дмитро Кулеба взяв участь у відеоконференції глав МЗС країн ЄС. Запропонував ЄС розробити пакет секторальних санкцій для стримування Москви. | +1 |
| 20.04 | Глава дипломатії ЄС Жозеп Боррель резюмував зустріч глав МЗС країн ЄС 19 квітня: підтвердив свою участь у саміті Кримської платформи 23 серпня, ЄС підтримує суверенітет і територіальну цілісність України, продовжує закликати Росію до деескалації. | +1 |
| 20.04 | У лютому цього року Україна опинилася в першій десятці країн, громадяни яких подавали заявки на отримання притулку в ЄС, кількість заявок зросла порівняно з січнем на 72%. Таких високих показників не було з 2016 року. | -1 |
| 27.04 | Зустріч Ольги Стефанішиной з в.о. голови Групи підтримки України Катериною Матерновою на тему поновлення торгових параметрів Угоди про асоціацію. | +1 |
| 28.04 | Україна у січні-лютому 2021 року поставила докраїн Євросоюзу 1,33 тис. т курятини, що у 10 разів менше за показник аналогічного періодуминулого року (13,28 тис. т). | -1 |
| 29.04 | Критика: представник Єврокомісії Катерина Матернова закликає Україну посилити інституційну спроможність у реалізаціїєвропейської інтеграції країни і поліпшити взаємодію між урядом і парламентом. | -1 |
| Травень | ||
| 03.05 | Президенти Польщі, Естонії, України, Латвії, Литви взяли участь в урочистостях з нагоди 230-ї річниці Конституції Польщі. | +1 |
| 03.05 | Президент України Володимир Зеленський і Президент Республіки Польща Анджей Дуда підписали спільну декларацію про підтримку Варшавою європейських прагнень Києва. | +1 |
| 03.05 | Інтерв’ю Дмитра Кулеби на «Радіо Свобода» про членство України в ЄС і НАТО. | +1 |
| 06.05 | Попередня оціночна місія ЄС констатувала прогрес України на шляху до «промислового безвізу». | +1 |
| 06.05 | Управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області повідомило, що Україна заборонила ввезення свиней з ЄС через Африканську чуму свиней, що поширюється територією Союзу. | +1 |
| 08.05 | Президент України Володимир Зеленський і президент Латвії Егілс Левітс підписали спільну декларацію про європейську перспективу України. | +1 |
| 11.05 | Критика: Посол ЄС в Україні Матті Маасікас в черговий раз закликав на Всеукраїнському форумі «Україна 30» до судових реформ. | -1 |
| 11.05 | Тимчасово повірена у справах США в Україні Крістіна Квін теж підкреслила важливість судових реформ для вступу України в НАТО. | -1 |
| 12.05 | Президент Володимир Зеленський в телефонній розмові з румунським колегою Клаусом Йоханніса обговорив кроки України на шляху до європейської інтеграції. | +1 |
| 13.05 | Зустріч керівника Офісу Президента України Андрія Єрмака з послами «G7», Швеції та Європейського Союзу. Обговорювали припинення війни на Донбасі. | +1 |
| 13.05 | Керівник програм співпраці Представництва ЄС в Україні Фредерік Кунео: Україна буде першою серед країн Східного партнерства, з якої Європейський Союз планує почати тісний діалог усфері кібербезпеки в рамках програми EU4Digital. | +1 |
| 14.05 | Критика: Посол ЄС в Україні Матті Маасікас закликає Україну прискорити ратифікацію Стамбульської конвенції про запобігання насильства щодо жінок та домашнього насильства. | -1 |
| 15.05 | Київський форум з питань безпеки. Екс-міністр закордонних справ Польщі Яцек Чапутовіч: Україна може приєднатися до ініціатив східноєвропейських країн-членів Європейського Союзу, зокрема в сфері інфраструктури та енергетичної безпеки. | +1 |
| 15.05 | Україна відзначила День Європи. Дмитро Кулеба:Ця прекрасна традиція підкреслює нашу історичну, культурну, політичну приналежність до європейського простору. | +1 |
| 18.05 | Представник дипломатичної служби ЄС Петер Стано схвалив формат «асоційованого тріо» Молдови, України та Грузії щодо співробітництва усфері європейської інтеграції. | +1 |
| 19.05 | 25 українських молокозаводів успішно пройшли аудит Європейської Комісії. Експорт сертифікованої української молочної продукції на ринки ЄС відновився. | +1 |
| 19.05 | Президент Зеленський і Прем’єр-міністр Естонії підписали Спільну заяву про підтримку вступу України до ЄС. | +1 |
| 19.05 | Прем’єр-міністр Денис Шмигаль і виконавчий Віце-президент Європейської Комісії Валдіс Домбровскіс обговорили посилення торговельно-економічного співробітництва та отримання Україною макрофінансової допомоги від ЄС. | +1 |
| 20.05 | Президент Зеленський зазначив, що Україна не є пріоритетною державою для ЄС щодо поставоквакцин. Переговори щодо поставок ведуться поза європейськими програмами, через прямі контакти з Індією. | -1 |
| 20.05 | Онлайн зустріч Ігоря Жовкви з секретарем з питань зовнішньої політики Президента Болгарії Дімітаром Ікономово. Останній підтвердив незмінність позиції Болгарії з підтримки суверенітету і територіальної цілісності України в межах її міжнародно визнаних кордонів. | +1 |
| 21.05 | Ольга Стефанишина провела зустріч з Комісаром ЄС з питань сусідства та розширення Олівером Вархелі. Обговорили «відкриття кордонів» України з ЄС для туризму, реформи, черговий транш макрофінансової підтримки Україні і реалізацію політики Європейського зеленого курсу. | +1 |
| 25.05 | Підсумували експорт українських соєвих бобів докраїн ЄС. Показник квітня у 2,2 рази перевищив показник березня, склавши 54,3 тис. т. | +1 |
| 27.05 | Президент Зеленський і президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляйен у телефонній розмові обговорили забезпечення взаємного визнання цифрових сертифікатів для відновлення подорожей громадян України та ЄС. | +1 |
| 27.05 | Керівник Офісу Президента України Андрій Єрмак провів зустріч з Генеральним секретарем ОБСЄ Хельгой Марією Шмід. | +1 |
| 27.05 | ЄС виділяє 25,4 млн євро гуманітарної допомоги для жителів ОРДЛО. | +2 |
| 27.05 | Віце-прем’єр-міністр України з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Олексій Резніков зустрівся зі Спеціальним представником ЄС з прав людини Імон Гилмором. Обговорили проблематику порушення прав людини на тимчасово окупованих територіях України, зокрема, на території окупованої Автономної Республіки Крим та м.Севастополя. | +1 |
| 28.05 | Візит прем’єр-міністра Словацької Республіки Едуарда Хегер в Україну. | +3 |
| 31.05 | Міністр-радник Представництва ЄС в Україні Торстен Воллерт вважає, що завдяки великим покладам літію Україна могла б включитися в європейський ланцюжок виробництва акумуляторів і систем накопичення енергії. Тож Україні потрібно взятися за розвиток ринку вуглецю. | +1 |
| Червень | ||
| 03.06 | Перший діалог ЄС з Україною щодо кібербезпеки. | +1 |
| 09.06 | Зустріч міністрів закордонних справ Дмитра Кулеби і Хайко Маас (ФРН) в Берліні. ФРН відмовляється поставляти озброєння до України. | -2 |
| 09.06 | Суд ЄС скасував санкції проти екс-президента Віктора Януковича і його сина Олександра, які вже втратили чинність. | -1 |
| 10.06 | Підсумки 2020 року: Україна експортувала до ЄС на чверть менше органічної продукції. | -1 |
| 10.06 | Результати 2020 року: Україна посіла перше місце за обсягами поставок в ЄС продукції зернових (без урахування пшениці і рису), друге місце за обсягами поставок олійних культур (-33,7%) і сої (+ 67,8%). | +1 |
| 11.06 | Глави МЗС Італії та України обговорили євроатлантичну інтеграцію української держави. Італія підтримує вступ України до ЄС. | +2 |
| 15.06 | ЄС і США підтримують процеси реформ України, Грузії і Молдови та “продовжуватимуть підтримувати суверенітет, незалежність і територіальну цілісність східних партнерів ЄС”. | +1 |
| 21.06 | Рада ЄС продовжила ще на рік санкції, введені за незаконну анексію Криму. | +1 |
| 24.06 | Заступник голови Представництва ЄС в Україні Ремі Дюфло вважає, що невідповідна судова реформа в Україні може уповільнити досягнення цілей в інших реформах. | -1 |
| 24.06 | Урядовий Офіс координації європейської та євроатлантичної інтеграції: Загальний прогрес виконання Угоди про асоціацію Україна-ЄС за останні 6 років становить 54%. | -1 |
| 24.06 | Перший візит міністрів закордонних справ Грузії, Молдови та України у форматі «асоційованого тріо» до Брюсселю. | +2 |
| 26.06 | Кандидати в канцлери ФРН від Християнсько-демократичного союзу Армін Лашет і від Соціал-демократичної партії Олаф Шольц не вважають можливим вступ України до ЄС і НАТО найближчим часом. | -2 |
| 28.06 | Рада ЄС дала згоду на підписання з Україною угоди про “відкрите небо”. Договір буде підписаний восени 2021 року. | +1 |
| 29.06 | За підсумками січня-квітня 2021 року Україна повернула місце в трійці основних експортерів м’яса птиці до ЄС і стала другим найбільшим імпортером цієї продукції з Європи. | +1 |
| 30.06 | Кабмін схвалив постанову про впровадження в Україні європейських вимог до морського обладнання. | +1 |
| Загальний інформаційний фон українських ЗМІ. | -1 | |
| Загальний інформаційний фон ЗМІ країн ЄС. | -1 | |
Баланс балів:
Позитивні: 53
Негативні: 20
Баланс:33
Україна та Росія
Огляд двостороннього порядку денного
Як ми і писали в аналізі подій російсько-українських відносин у минулому кварталі, тенденція до ескалації на україно-російському кордоні досягла свого піку на початку-середині квітня. Згідно із заявою міністра оборони України Андрія Тарана, уздовж українського кордону знаходилося 110 тис. військовослужбовців РФ1. Водночас російське керівництво називало те, що відбувається плановими навчаннями2.
Одночасно зі стягуванням російських військ до українських кордонів зростала і кількість обстрілів на лінії розмежування з ОРДЛО: згідно з даними зведення ООС, за квітень позиції ООС були обстріляні 306 разів, у той час як у березні було зафіксовано 228 обстрілів позицій наших військовослужбовців.
В цілому, саме ця ескалація займала практично весь російсько-український порядок денний протягом усього квітня і навіть першої половини травня. Вже в середині квітня градус військової істерії та напруженість навколо України в російських медіа почала поступово знижуватися. Спостерігалося це після телефонної розмови президента США Дж. Байдена і президента РФ В.Путіна 13 квітня, під час якої Байден висловив прихильність територіальній цілісності України і запропонував Путіну зустрітися.
21 квітня пролунало послання В. Путіна Федеральним зборам, де тема України зачіпалася хіба що по дотичній, і вже через 2 дні в Міноборони РФ заявили, що війська “задіяні в заходах раптової перевірки”, будуть повернуті до місць постійної дислокації.
Однак на практиці війська РФ були відведені від українських кордонів лише частково: згідно з даними, озвученим Президентом України В. Зеленським, на зустрічі з главою Держдепартаменту США Е. Блінкеном, станом на початок травня, біля кордонів України залишалося близько 75 тис. російських військовослужбовців3.
Росія не відмовилася від практики залякування України та її західних партнерів і в наступні місяці. Перед початком навчань Sea Breeze, 23 червня, Міноборони РФ повідомило, що “британський есмінець Defender увійшов в територіальні води біля мису Фіолент і не реагував на попередження російських військових”4. У той же час посольство РФ у Вашингтоні закликало США відмовитися від участі в навчаннях Sea Breeze, оскільки “вони підтримують мілітаристські настрої у Києві”5.
Незважаючи на очевидне підвищення градусу напруженості на суші і на морі, в Україні тривають дискусії щодо гіпотетичної зустрічі Зеленського і Путіна. Ще перед посланням Путіна Федеральним зборам президент України В. Зеленський запропонував президенту РФ зустрітися – “у будь-якій точці українського Донбасу”6.
22 квітня Путін відповів на цю пропозицію, заявивши, що “останнім часом українське керівництво зробило багато кроків, спрямованих на руйнування наших відносин”, але “відновлення цих відносин ми будемо тільки вітати”. Однак президент РФ додав, що “питання Донбасу має обговорюватися з представниками Донбасу”, тим самим ще раз закріпивши в публічному полі російський наратив про “громадянську війну”7. Проте українська сторона не залишила ідеї організації цієї зустрічі у майбутньому. Представники РФ, своєю чергою, повторюють трюк, задіяний ними перед Паризьким самітом: висувають все нові і нові умови, в обмін на одну лише обіцянку зустрічі глав держав.
Також у другому кварталі 2021 року українською стороною підіймалося питання перенесення переговорів Тристоронньої контактної групи з Мінська на інший майданчик (це було 6 квітня, і 23 травня – після затримання білоруського блогера Романа Протасевича у Мінську). Однак Росія не стала обговорювати цю тему, про що заявив куратор переговорного процесу щодо конфлікту на Сході України від АП РФ Дмитро Козак.
Крім цього, українська сторона спробувала узгодити пасхальне перемир’я в рамках ТКГ (26.04.2021), але домовленість не була досягнута через позицію РФ, яка продовжує апелювати до недієвого механізму додаткових заходів щодо встановлення режиму припинення вогню.
В економічній складовій відносин України і РФ зберігається певна подвійність.
Перш за все, активною була санкційна політика України. 4 квітня указом президента В. Зеленського були введені нові санкції проти організацій і підприємств РФ, і тих, що пов’язані з РФ: проти 77 підприємств, а також «Росспівробітництва». Пізніше, 14 травня, В. Зеленський продовжив санкції проти понад 600 російських фізосіб, серед яких глави окупаційних адміністрацій8. А 18 червня Україною були введені санкції проти глави корпорації “Ростех” Сергія Чемезова.
Суперечливо виглядають заяви представників РФ щодо майбутнього постачання російського газу через Україну після завершення “Північного потоку-2”. 31 травня директор Департаменту економічного співробітництва МЗС РФ Дмитро Бірічевський заявив, що постачання російського газу до Європи через Україну не буде перериватися, поки діють підписані раніше контракти (тобто до кінця 2024 року). Але водночас “Газпром” не погодився на пропозицію ОГТСУ розширити транзит через свої труби у травні9. Торкнувся теми постачання газу через Україну і В. Путін під час свого виступу на ПМЕФ 4 червня. За його словами, Росія могла б прокачувати через Україну значно більше газу в тому випадку, якщо б “були нормальні економічні відносини”. Під цим Путін мав на увазі відмову від підняття цін на транзит газу і спроби знизити ціни на сам газ10.
11 червня стало відомо про зміну “основного інвестора” промисловості ОРДЛО: замість Сергія Курченко номінально “інвестувати в регіон” буде російський підприємець Євген Юрченко. Зміна формального керівника не означає зміну кураторів напрямку, але свідчить про чергову спробу уряду РФ і силовиків вибудувати вертикаль і навести порядок з коштами, які виділяються на промисловість ОРДЛО.
28 червня постановою уряду РФ було розширено перелік продуктів з України, заборонених до ввезення до РФ. У список заборонених для ввезення з території України до Росії продуктів харчування, вносяться деякі нові, а саме: м’ясна продукція, ракоподібні, молюски, цукор, макаронні вироби, ячмінь, томатний кетчуп, майонез, супи і бульйони, інгредієнти для приготування соусів, змішані приправи і смакові добавки, какао-паста, морозиво, деякі види харчового льоду, мінеральної води, а також газованої води з вмістом підсолоджувачів і смакоароматичних речовин, пальмового масла, мюслі, продуктів для годування худоби, макухи, ферментів і ферментних препаратів.
До цього переліку включено і непродовольчі товари. Тепер до Росії з України неможна буде ввозити лісоматеріали товщиною у 6 см, ящики і коробки, пакувальні кліті, барабани і аналогічну тару з деревини, піддони та інші завантажувальні щити11.
Проте, за даними Державної служби статистики України за січень-квітень 2021 року12, Росія входить до трійки країн, які імпортують до України найбільше товарів. Росія імпортувала товарів на $ 1,64 млрд (що на 5,3% більше, ніж за січень-квітень 2021 року). Іншими словами, не дивлячись на негативні події у взаємних торговельних відносинах, структура економічних відносин між РФ і Україною у 2 кварталі 2021 року істотно не змінилася.
Росія продовжувала задіювати всі доступні їй інструменти впливу в гуманітарній сфері. Незважаючи на введення Україною санкцій проти “Росспівробітництва”, представники цієї структури заявляють, що “мають намір продовжувати роботу з російськомовним населенням України”, а “квота уряду РФ для абітурієнтів з України збережеться”.
На окупованих територіях на Сході України, у Криму і Севастополі РФ також докладає зусиль, щоб якомога більше абітурієнтів залишилося на окупованих територіях або вступали до ВНЗ РФ. КПВВ між окупованими і вільними територіями України як і раніше працюють з великими складнощами, створеними окупаційними адміністраціями (у Донецькій області пропуск здійснюється тільки через КПВВ Новотроїцьке, два дні на тиждень, у Луганській – тільки через КПВВ Станиця Луганська, щодня). Через це люди змушені в’їжджати на територію України через українсько-російський кордон, що порушує порядок виїзду з окупованих територій. ВРУ прийняла рішення скасувати штрафи за недотримання порядку в’їзду-виїзду з окупованих територій на час карантину і до відновлення повноцінної роботи КПВВ (29.06).
| Дата | Тема | Бали |
| 01.04.2021-20.04.2021 | Послідовне стягування російських військ до україно-російського кордону. | -4 |
| 04.04.2021 | Введення Україною санкцій проти “Росспівробітництва” і ряду російських підприємств. | -2 |
| 06.04.2021 | Пропозиція української делегації в ТКГ про перенесення офлайн-формату переговорів з Мінська в інше місто. | -1 |
| 08.04.2021 | Відмова Д.Козака обговорювати питання перенесення переговорів ТКГ. | -1 |
| 20.04.2021 | Пропозиція В. Зеленського про зустріч з В. Путіним | +1 |
| 22.04.2021 | Відмова В.Путіна обговорювати російську агресію проти України під час гіпотетичної зустрічі глав двох держав. | -1 |
| 23.04.2021 | Заява Міноборони РФ про повернення військ умісця постійної дислокації. | +1 |
| 26.04.2021 | Спроба української делегації погодити “пасхальне перемир’я” в рамках переговорів у ТКГ. | +2 |
| 02.05.2021 | Публічна відмова представників окупаційних адміністрацій ОРДЛО від узгодження “пасхального перемир’я”. | -2 |
| 06.05.2021 | Заява Зеленського про непідтвердженуінформацію про відведення російських військ від українських кордонів. | -1 |
| 14.05.2021 | Продовження санкцій проти фізосіб, серед яких представники окупаційних адміністрацій РФ. | -2 |
| 04.06.2021 | Заява В. Путіна про перспективи транзиту російського газу через Україну. | +1 |
| 11.06.2021 | Зміна “основного інвестора” промисловості ОРДЛО. | -1 |
| 18.06.2021 | Введення санкцій проти Сергія Чемезова. | -2 |
| 23.06.2021 | Провокація РФ проти есмінця “Defender” біля Фіолента напередодні навчань Sea Breeze. | -2 |
| 24.06.2021 | Заява представників “Росспівробітництва” про збереження квот для українських абітурієнтів. | +1 |
| 28.06.2021 | Розширення переліку продуктів, заборонених до ввезення у РФ з України. | -2 |
| 29.06.2021 | Скасування штрафів за порушення порядку в’їзду \ виїзду з окупованих територій України. | +2 |
Прогноз на найближчі місяці
Ми можемо зробити висновок, що під час навчань Sea Breeze є ризик повторення провокації, як на початку другого кварталу 2021 року, адже РФ аргументує свої військові загрози “підвищеною військовою активністю Києва”. Як ми і прогнозували в аналізі за перший квартал, в якості головного співрозмовника про долю України та вирішення військового протистояння на Сході України, РФ бачить США. Однак Росія, як і раніше, говорить мовою ультиматумів і погроз Україні, що навряд чи отримає позитивну реакцію з боку США.
Поточна ситуація на окупованих територіях свідчить про те, що Росія підготувала відповіді на “український план Б”, що передбачає заморозку конфлікту. Неминучий шантаж долями українців, які залишаються на окупованих територіях. Спроби навести порядок з промисловістю окупованих територій, відсторонивши Сергія Курченко від виконання його обов’язків як “топ-менеджера” “Внешторгсервиса” – теж свого роду підготовка РФ до “українського плану Б”. Крім того, Росія не залишить спроб грати на рішенні ТКГ від 22.07.2020 року про додаткові заходи щодо припинення вогню, і навряд чи погодить яке б то не було тематичне перемир’я на підставі іншого документу.
Українське керівництво продовжує вірити в позитивний ефект від непідготовлених зустрічей глав держав, чим знову скористається РФ, висуваючи все нові політичні вимоги в обмін на проведення зустрічі президентів двох країн.
В економічних відносинах України і Росії неминучі нові обміни видимими ударами. Зокрема російська сторона всерйоз задіє тему “Північного потоку-2”, щоб схилити Україну до “компромісів” щодо цілого ряду аспектів двосторонніх відносин.
Баланс балів:
Позитивні: 8
Негативні: 21
Баланс:-13
Україна та Туреччина
Огляд двостороннього порядку денного
Відносини між Туреччиною та Україною у 2 кварталі 2021 року дещо загальмувалися, хоча не погіршилися.
Головною подією для відносин двох країн став візит президента України В. Зеленського до Туреччини та його зустріч із Реджепом Таїпом Ердоганом. Вони відбулися на тлі військово-політичної ескалації між Росією та Україною.
Приїзд Зеленського став позитивною подією для двостороннього порядку денного. Обидві сторони підписали політичну декларацію про співпрацю та взаємну підтримку, офіційна Анкара ще раз підтвердила незмінність своєї позиції щодо окупованих територій в Україні, анонсувала нові проєкти будівництва житла для кримських татар у Херсонській області, а міністри оборони підписали меморандуми про посилення партнерства у галузі ВПК.
Військово-технічна співпраця між Україною і Туреччиною лишається одним із найбільш обговорюваних і перспективних напрямків партнерства. Наприкінці червня турецька сторона офіційно підтвердила інформацію про те, що український завод “Мотор Січ” вироблятиме важкі двигуни для нового типу гелікоптерів ATAK-2.
В інших сферах співпраця Туреччини та України не позначилася особливими проривами, а розвивалася інертно.
Політична комунікація між Анкарою і Києвом була загалом позитивною. Турецькі медіа активно висвітлювали тему українсько-російського конфлікту під час квітневої ескалації. Було кілька важливих зустрічей між представниками влади, а Дипломатичний форум в Анталії створив сприятливий фон для розвитку двосторонніх контактів.
Однак на відміну від 1 кварталу, протягом цих трьох місяців інформаційна складова була набагато скромнішою: було менше заяв, інтерв’ю, спільних заходів, нових проєктів.
Утім, попри очікування України, Туреччина не стала однозначно ставати на бік України у протистоянні з Росією. Вочевидь, візит Зеленського мав продемонструвати, що Україна має потужних впливових союзників, які її готові підтримати у конфлікті з РФ. Але Анкара не стала робити занадто відвертих антиросійських заяв.
Більше того, представники турецької влади наголосили, що конфлікт між Україною та Росією має бути врегульований виключно мирним способом і на базі Мінських угод, про які в останні місяці українська влада відгукувалися скептично. Чимало турецьких оглядачів та представників влади заявляли, що масштабна військова ескалація між Україною та РФ невигідна Туреччині.
Іншими словами, Анкара обмежилася повторенням своєї політичної позиції, яка не змінювалася з 2014 року, але не стала вдаватися до більш різких заяв, які могли зіпсувати стосунки з Росією.
| Дата | Тема | Бали |
| Квітень | ||
| 2.04 | Колишній посол Туреччини Улюч Озюлькер заявиву колонці, що Туреччина не має втягуватися у конфлікт між РФ та Україною. | -1 |
| 10.04 | Візит президента України В. Зеленського до Туреччини. | 3 |
| 10.04 | У Туреччині пройшла 37 генеральна конференція Асоціації турецьких виробників, де брала участь Україна. | 1 |
| 23.04 | Голова турецького МЗС М. Чавушоглу висловивзанепокоєння ескалацією навколо України та у Чорному морі на тристоронній зустрічі Румунія-Польща-Туреччина. | 1 |
| 28.04 | Міністр інформаційної політики України О. Ткаченко заявив, що група журналістів приїде до Туреччини у травні переймати досвід “безпечного туризму”. | 1 |
| Травень | ||
| 9.05 | Україна відкрила прямий авіапереліт з Києва та Одеси до міста Даламан у Туреччині. У місто прибув посол України А. Сибіга. | 1 |
| 15.05 | TIKA надала медичне обладнання для Ірпінської лікарні та реабілітаційного центру. | 1 |
| 17.05 | Експорт турецьких продуктів машнобудування та обладнання зріс на 100% до України. | 1 |
| Червень | ||
| 8.06 | Спікер парламенту М. Шентоп на зустрічі із М. Мезенцевою заявив, що Анкара завжди бачила Україну як багату та розвинену державу, і хоче розвивати з нею стосунки. | 1 |
| 20.06 | В Анталії відбувся дипломатичний форум, на якому побував голова МЗС Д. Кулеба. | 1 |
| 21.06 | Інтерв’ю голови українського Державного космічного агентства В. Тафтая про перспективи відносин України та Туреччини. | 1 |
| 29.06 | Туреччина офіційно підтвердила, що підписала з Україною контракт на виробництво 14 двигунів для бойових гелікоптерів ATAK-2. | 1 |
Баланс балів:
Позитивні: 12
Негативні: -2
Баланс: 10
Прогноз на найближчі місяці
Турецько-українські відносини у другому кварталі цього року розвивалися так само стабільно і послідовно, як і за результатами перших 3 місяців. Однак вони стали менш активними на інформаційному фронті, і тим більше стали другорядними на тлі пожвавлення стосунків з іншими партнерами, передусім США. Нових проривів у відносинах не було, навіть попри візит президента до Анкари.
Утім, базові політичні інтереси обох сторін лишилися незмінними. Туреччина все ще бачить Україну як важливого партнера у питанні безпеки Чорного моря, перспективний ринок для подальшої торгово-економічної експансії у Східній Європі, а також у якості буферної держави, яка допомагає стримувати російський вплив у регіоні. Україна ж продовжує розглядати Туреччину як свого “стратегічного партнера” як у відносинах із НАТО, так і на південному напрямку зовнішньої політики.
Основний ризик для турецько-українських відносин лишається у міжнародно-політичній площині. Як показали заяви Анкари під час візиту Зеленського, Туреччина має особливі відносини з Росією, від яких вона не готова відмовлятися, а отже розрахувати на Анкару як на ймовірного військового союзника у протистоянні з Москвою Україні не варто, як і на те, що Туреччина синхронізуватиме свою політику щодо РФ разом із ЄС та США.
Україна і Китай
Огляд двостороннього порядку денного
Ключовою проблемою двосторонніх відносин залишається відсутність постійного політичного діалогу на високому рівні. Про це свідчить звіт В. Зеленського за два роки президенства «Зе! Результат», де у розділі «Зовнішня політика» представлено результати співробітництва з США, країнами ЄС, Великою Британією. Про Китай у звіті не згадується, хоча ця країна є найбільшим торговельним партнером України. За результатами 2020 року частка КНР в експорті становить 14,5% та імпорті – 15,4%.
Негативний вплив на українсько-китайські відносини має ситуація з продажем ПАТ «Мотор Січ», що вже виходить за межі економіки та має політичний характер. Окрім України та КНР, у цьому питанні зацікавлені треті країни, зокрема США та Туреччина.
У другому кварталі цього року конфлікт поглибився через рішення РНБО про невідкладні заходи щодо захисту національних інтересів держави у сфері авіадвигунобудування [1] та через арешт Шевченківським судом 100% активів ПАТ «Мотор Січ» та їх передачею до Агентства з розшуку та менеджменту активів. В українському уряді вважають, що ухвалення подальших рішень повинно базуватися на збереженні національних інтересів та досягненні консенсусу з китайською стороною і порозуміння з Заходом. Проте Антимонопольний комітет України відхилив заяву про надання дозволу компанії Skyrizon Aircraft Holdings Limited на придбання акцій ПАТ “Мотор Січ” через закон України “Про санкції”.
Ситуація із ПАТ “Мотор Січ” стала однією з кількох значних подій у китайсько-українських відносинах, які склали весь негатив 2 кварталу 2021 року.
Ще однією подією, яка додає негативного забарвлення у відносинах Китаю та України — це історія із підписанням Києвом спільної антикитайської заяви щодо Сіньцзян-Уйгурського автономного району (СУАР) КНР. У подальшому, відкликання Україною свого підпису під заявою викликало резонанс у західних ЗМІ. МЗС України станом на кінець червня не озвучило офіційної позиції щодо відкликання підпису. Також варто зазначити, що уряд Китаю не визнає спроби анексії Криму Росією і довів до органів центральної та регіональної влади країни інформацію про заборону контактів з окупаційною владою півострова.
Серед позитивних тенденцій варто зазначити темпи зростання торговельного обороту, проведення дипломатичних заходів в Китаї з боку Посольства України в КНР, посилення співпраці у медичній галузі (консультації, постачання вакцини), освітній, науковій та культурній, а також підписання міжурядової угоди щодо співпраці у галузі будівництва інфраструктури.
З 2019 року Китай є першим торговельним партнером України, ця ж тенденція зберігається і цього року. Український експорт до Китаю у першому кварталі цього року порівняно з аналогічним періодом 2020 року зріс на 56,7% (1,94 млрд дол., частка – 14,2%), імпорт збільшився на 18,4% до 2,27 млрд дол. (15,1% частка від сукупного обсягу імпорту). Ключовими статтями експорту традиційно залишаються руда, зернові культури, рослинна олія. Зокрема частка української соняшникової олії на китайському ринку збільшилася до 74% з 56% в аналогічний період сезоном раніше, потіснивши російську олію. Станом на кінець квітня, Китай є єдиним імпортером, який наростив обсяги закупівель української кукурудзи порівняно з минулим сезоном (в 2 рази).
Поглибленню торговельної співпраці сприяє і курсування вантажних потягів Китай-Європа через територію України. Такі потяги відправилися у березні – з міста Чанша до Києва, у червні – з провінції Гуанчжоу до Одеси.
Активно продовжується співробітництво в галузі медицини: постачання вакцини CoronaVac; проведення зустрічі Тимчасової повіреної у справах України в КНР Жанни Лещинської із заступником директора Департаменту міжнародного співробітництва Національної комісії з охорони здоров’я КНР Нє Цзяньганом щодо кооперації між Україною та КНР у сфері кардіології, кардіохірургії, трансплантології, а також у питаннях лікування онкологічних захворювань; планування засідання українсько-китайської Підкомісії з питань співробітництва у галузі медицини з метою розширення кооперації у різних сферах охорони здоров’я.
Співробітництву в сфері освіти і науки у другому кварталі сприяли і українські заклади освіти, і Посольство України в КНР. Тимчасовий повірений у справах України в КНР Жанна Лещинська провела зустріч із заступником директора Департаменту міжнародного співробітництва Міністерства науки та технологій КНР Чень Ліньхао щодо підписання Програми науково-технічного співробітництва між Україною та КНР на 2021-2022 роки, проведення Четвертого засідання Підкомісії з питань науково-технічного співробітництва, а також поглиблення співпраці в умовах боротьби з пандемією COVID-19.
На позитивну динаміку українсько-китайських стосунків вплинули й спільні проєкти за участю національних ВНЗ. Наприклад, Національна академія образотворчого мистецтва й архітектури (НАОМА) працює над проєктом створення спільного Українсько-китайського інституту образотворчого мистецтва у Китайській Народній Республіці. А Миколаївський Національний університет кораблебудування (НУК) спільно з Океанічним Університетом Цзянсу відкрили в Китаї коледж морської інженерії.
Однією з ключових позитивних подій українсько-китайського порядку денного у 2 кварталі 2021 року стало відзначення 10-тої річниці стратегічного партнерства – підписання Спільної декларації про встановлення та розвиток відносин стратегічного партнерства між Україною та КНР (20.06.2011). На честь цієї події в Києві провели українсько-китайські заходи за участю Посольства КНР в Україні та Міністерства закордонних справ. Зокрема, Міжнародний українсько-китайський форум, пресконференція Посла КНР в Україні, проведення у Київському університеті імені Бориса Грінченка відкритого класу Конфуція, організація експертного круглого столу на тему «10 років стратегічного партнерства України та КНР: підсумки та перспективи».
В останній день другого кварталу було підписано міжурядову угоду щодо співпраці у галузі будівництва інфраструктури та реалізації спільних проєктів. Пріоритетними напрямами співпраці, в рамках угоди, є залізничний транзит, аеропорти, порти, комунікації та муніципальне інженерне будівництво. Згідно з умовами угоди, Україна зможе залучати пільгові кредити Ексімбанку КНР (до 2% річних на 15 років), 50% інфраструктурного проєкту повинні реалізовувати українські компанії. Проте в іноземних засобах масової інформації розцінюють підписання такої угоди як результат відкликання Україною підпису під спільною заявою щодо питання Сіньцзян-Уйгурського автономного району, внаслідок шантажу та як «збалансування відносин». Це створило негативний фон для даної події в Україні.
Дата Тема Бали
Прогноз на найближчі місяці
Позитивний інформаційний фон у відносинах між КНР і Україною базується на культурному та науково-освітньому, торговельному співробітництві. Проте окремі події порядку денного двосторонніх відносин, такі як конфлікт з ПАТ «Мотор Січ», відсутність політичного діалогу на високому рівні не сприяють поглибленню співпраці між Україною та КНР, а також несуть негативні сигнали для потенційних інвесторів та партнерів з інших країн.
Найімовірніше, відкрите питання ПАТ “Мотор Січ” лишатиметься подразником у стосунках Пекіна та Києва протягом наступних місяців.
Негативна тенденція вбачається і в зростанні кількості аналітичних матеріалів у західних та вітчизняних ЗМІ про “шантаж” Китаю вакцинами CoronaVac – про підписання кредитної угоди на інфраструктурне будівництво та про вихід України зі спільної антикитайської заяви щодо питання СУАР. Згодом це спростовувалося посольством КНР. У матеріалах засуджують дії Китаю, а також застерігають Україну щодо потрапляння у боргову пастку. Це створює негативний і потенційно конфліктний фон для китайсько-українських відносин.
Утім, у торгово-економічній сфері відбуватиметься пожвавлення. Відбудеться подальша активізація в аграрній галузі та торгівлі агропромисловою продукцією. Зокрема в квітні поточного року було підписано Меморандум про стратегічне співробітництво між ВГО «Українська аграрна конфедерація» та Робочим комітетом Китайської асоціації малих та середніх підприємств.
Тема розширення доступу України до китайського ринку агропродукції була центральною на переговорах між заступником міністра Т. Качкою та послом КНР Фань Саньжунем. Цілком ймовірно, ця тема опрацьовуватиметься у наступні місяці.
Баланс балів
Позитивні: 29
Негативні: 4
Баланс: +25
Україна та Угорщина
Огляд двосторонніх відносин
Динаміка відносин Угорщини та України за даний квартал була значно інтенсивніша, ніж за попередній період (січень-березень 2021 року). Утім, посилення співпраці спостерігалося в основному у політичній сфері. Жодних суттєвих зрушень в економічному секторі не відбулось, не були підписані вагомі договори про економічне співробітництво тощо, крім однієї фінансової допомоги Україні за програмою V4 “Східна солідарність”. Це ж стосується й культурної сфери: протягом розглянутого періоду були проведені певні заходи, в основному за ініціативи Посольства України в Угорщині, проте масштабних подій у сфері культури, науки, спорту також не відбувалося.
Повертаючись до політичної співпраці Угорщини та України, за квітень-червень 2021 року між країнами активізувалися дипломатичні контакти. Зокрема, знакова зустріч відбулася між міністрами закордонних справ 13 травня у Братиславі, за результатами якої сторони домовилися визнати свої сертифікати вакцинації (що Будапешт й зробив 10 червня [2]), продовжити діалог щодо вирішення суперечки щодо закону про освіту, а П. Сійярто прийняв запрошення відвідати Донбас разом з українськими представниками [3]. Можна також стверджувати, що між Будапештом і Києвом знову намітилася тенденція на обережний оптимізм і вірогідність досягнення певних компромісів щодо найбільш суперечливих питань. Зокрема, про це свідчить інтерв’ю міністра-керівника адміністрації прем’єр-міністра Угорщини Гергея Гуйяша у виданні Varosh, у якому він зазначає готовність Будапешта до зустрічі на найвищому рівні та досягнення домовленостей щодо спірних питань, якщо й Україна до цього готова [4].
Крім того, політична комунікація між Угорщиною та Україною у питаннях євроатлантичної інтеграції лишалася позитивною. На тлі військово-політичної ескалації з боку РФ і стягування їхніх військ до кордонів України, у квітні-травні угорські представники зробили декілька важливих заяв про підтримку територіальної цілісності та суверенітету України, а також її прагнень до членства в НАТО та ЄС [5] [6] [7]. Звісно, ці заяви мали радше декларативний характер. До практичних дій проти РФ (санкції, дипломатичні демарші або збільшення допомоги Україні) Угорщина не вдавалася.
Разом із цим, не змінилися й критичні коментарі, якими характеризуються відносини між Будапештом і Києвом. По суті, у 2 кварталі 2021 року спостерігається продовження дихотомії “обережний оптимізм — м’яка критика”. У найбільших угорських виданнях наголошують на підтримці України, але критикують за неврегульованість питання прав угорської громади у Закарпатті [8] [9] [10]. Наприкінці квітня подібні ж коментарі озвучували й угорські політики, включно з міністром закордонних справ П. Сійярто та одного з лідерів партії “Фідес” С. Немета [11] [12]. Навіть президент Угорщини Я. Адер у середині травня заявляв, що права закарпатської угорської громади в Україні “менші, аніж у радянські часи” [13]. Питання мовних прав угорської меншини піднімалося й на європейському рівні, зокрема представниками Угорщини у Раді Європи [14]. Ці та інші заяви створили критичну та негативну масу інформаційних подій у 2 кварталі 2021 року, що підтверджує: мовне питання лишається одним із найбільш токсичних у відносинах Угорщини та України.
З негативних тенденцій варто відзначити й неоднозначні заяви угорського керівництва щодо проєкту газопроводу “Північний потік-2”. Наприкінці квітня прем’єр-міністра Угорщини В. Орбан відхилив версію заяви країн “Вишеградської четвірки”, запропоновану Польщею, про засудження дій РФ у Чехії із закликом скасувати будівництво трубопроводу “Північний потік-2” [15]. Заява була прийнята без пропозицій Варшави [16]. Ця новина негативно сприймається в Україні, і стає додатковим подразником в угорсько-українських відносинах.
Певний негатив спостерігається і на нижчому, місцевому рівні, які також відбиваються на інформаційному фоні двосторонніх відносин. Мова йде про скандал на Закарпатті, коли дитину відмовилися брати у дитсадок, бо її батьки начебто не знають угорської мови [17]. Або, наприклад, листівки із погрозами українцям угорського походження, які у Берегово розклеювала група злочинців, що, як стверджують у спецслужбах, діяли під кураторством російської розвідки [18]. Нарешті, суперечки між угорцями та українцями щодо забруднення річки Тиса [19].
Частково ці негативні тенденції компенсуються активізацією у 2 кварталі контактів на рівні представників держав. Їх було більше, аніж у перші 3 місяці 2021 року. У квітні посол України в Угорщині провела низку зустрічей з представниками угорської влади, а також взяла участь в угорсько-українському експертному форумі [20] [21]. У травні відбулося друге засідання українсько-угорської міжвідомчої групи з питань освіти, яку створили під час візиту П. Сійярто до Києва у січні [22]. У тому ж місяці делегація Держприкордонслужби України відвідала Угорщину, де обговорювала ще одну вкрай важливу тему двосторонньої співпраці — боротьбу з контрабандою, яка у 1 кварталі навпаки: піднімалася нечасто [23]. У червні низка зустрічей відбулася за участю посла Угорщини в Україні, керівництва Офісу президента України, Верховної ради. Сторони наголошували на тому, що “освітній діалог” розвивається позитивно [24].
Окремим позитивним зрушенням у політичному діалозі варто вважати дозвіл України призначити генконсулів у Закарпатті [25]. Це зняло частину токсичності, яка склалася у стосунках між Угорщиною та Україною після скандалів із призначенням спецпредставників по Закарпаттю, проти яких протестував Київ. Загалом, у публічній площині, Україна та Угорщина утримуються від занадто конфронтаційних заяв, а офіційний Київ всіляко наголошує на бажанні мати добрі та вигідні стосунки з Будапештом. Зокрема, про це дуже часто за останні 3 місяці говорив голова українського МЗС Д. Кулеба як в коментарях угорським ЗМІ, так і на різноманітних заходах [26] [27].
Що стосується економічної співпраці, то знову ж таки, протягом останніх трьох місяців не відбулось суттєвих зрушень. Між сторонами пройшли декілька заходів, присвячених обговоренню українсько-угорських ділових стосунків. З найбільш значущих подій: онлайн-бізнес-форум 16 квітня [28], двосторонні консультації з приводу інфраструктурних проєктів [29], дозвіл Угорщини на безкоштовну вакцинацію для жителів Закарпаття з липня [30]. Головна практична подія, яка відбулася у цій сфері між країнами — це рішення міністрів закордонних справ країн V4 (Чехія, Польща, Словаччина, Угорщина) та Республіки Корея надати Україні допомогу на суму в понад 200 тисяч євро для посилення боротьби з пандемією [31].
Що стосується культурної співпраці, то тут теж не відбулось жодних масштабних заходів. З-поміж них можна виділити лише запровадження наприкінці травня двох україномовних аудіогідів у найдовших печерахУгорщини — Палвелді та Семлегеді [32].
| Дата | Тема | Бал |
| Квітень | ||
| 6.04. | Публікація в угорському виданні “Hungary Today” про зустріч Міністра закордонних справ Угорщини Петера Сіярто з колегою з Казахстану Мухтаром Бескенули. Сіярто заявив, що Абдрахманов “розуміє постійне порушення прав угорської меншини в Україні“. | -1 |
| 7.04. | У м. Шіофок відбувся перший вебінар «Система BiREG – практика використання та подальші оновлення» для представників українських компаній, що здійснюють міжнародні вантажні перевезення. | +1 |
| 14.04. | Скандал на Закарпатті: дитину відмовились брати у дитсадок, бо її батьки не знають угорської мови. Про це у Facebook розповів батько дитини Сергій Волошин. | -1 |
| 16.04. | Українсько-угорський онлайн-бізнес-форум. Державний секретар Міністерства закордонних справ і торгівлі Угорщини Левенте Мадяр підтвердив підтримку його країною суверенітету та територіальної цілісності України. Підписано Меморандум про взаєморозуміння між РЕІ та УАСЕ, який покликаний сприяти активізації економічної взаємодії підприємств України і Угорщини. Також було підписано Меморандум про взаєморозуміння між ДУ «Офіс з просування експорту України» та УАСЕ. | +1 |
| 16.04. | Надзвичайний і Повноважний Посол України в Угорщині Любов Непоп зустрілася з Міністром оборони Угорщини Тібором Бенкьо. Міністр запевнив, що Угорщина підтримувала та підтримуватиме суверенітет і територіальну цілісність України. | +1 |
| 19.04. | Публікації в трьох угорських виданнях “Origo”, “Hungary Today” та “The Budapest Times” з посиланням на відео Петера Сіярто у Facebook. Петер Сіярто заявив, що “Угорщина зацікавлена в тому, щоб зробити Україну сильною, стабільною та демократичною країною, виступає за її територіальну єдність і незалежність, але в той же час очікує від неї поваги прав національних громад, зокрема угорської”. | -1 |
| 20.04. | Коментар голови комітету у закордонних справах парламенту Жолта Немета в угорському виданні “Hungary Today” про доповідь Ельвіри Ковач. Жолта Немет звернув увагу на те, що Ельвіра у доповіді пише про ситуацію з етнічними угорцями на Закарпатті, висловлює занепокоєння зростанням націоналізму в Україні, а також зазначає, що “неприпустимо” обмежувати права меншин під приводом необхідності покращити рівень володіння державною мовою. | -1 |
| 21.04. | Стаття міжнародного редактора угорського телеканалу ATV І.Епер’єші для онлайн сторінки телеканалу «atv.hu/belfold» під назвою «Міністр закордонних справ України: У мене дуже добрі стосунки з Міністром закордонних справ Петером Сіярто». Відповідаючи на запитання журналістки, Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що «угорська громада, яка живе в Україні, є для нас так само цінною, як і українська громада, яка живе в Угорщині».
Дмитро Кулеба також зазначив: «Коли мене запитують в Україні, чи я бачу будь-які докази російського впливу в Угорщині щодо української політики, я завжди відповідаю «ні». |
+1 |
| 22.04. | Презентація України як туристичного напрямку в Угорщині. | +1 |
| 27.04. | В Угорщині відбулася міжнародна онлайн-подія зі вшанування пам’яті про Чорнобиль «Жива історія: пам’ять про Чорнобиль» у день 35-х роковин. | +1 |
| 27.04. | Посол України в Угорщині Любов Непоп взяла участь в українсько-угорському експертному форумі. | +1 |
| 28.04. | Стаття в угорському виданні “Hungary Today”, в якій Петер Сіярто заявив, що Угорщина підтримує територіальну цілісність України, але не приймає порушень прав угорських меншин. | -1 |
| 28.04. | Дмитро Тужанський на сторінці у Facebook зазначив про фейк з посиланням на угорське видання. Сілард Немет: “Угорщина підтримує суверенітет і територіальну цілісність України в її кордонах. Але ми дали зрозуміти Україні, що забезпечення добробуту перебування угорської громади на Закарпатті, підтримка її мови і культури, а також поліпшення її життя є ключовими питаннями”. | -1 |
| 29.04. | У форматі онлайн відбулися українсько-угорські консультації з питань розбудови прикордонної інфраструктури та реалізації спільних інфраструктурних проєктів. | +1 |
| 29.04. | Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив, що запропонований Польщею підхід закликати до скасування проєкту газопроводу “Північний потік-2” та висловити підтримку Україні та Білорусі є неприйнятним. Таким чином, заява, зроблена в знак солідарності з Чехією, була анульована. | -1 |
| Травень | ||
| 01.05. | Народний депутат фракції «Слуга Народу» й очільник Закарпатської обласної організації однойменної партії Микола Тищенко під час робочої поїздки до області посперечався з в.о. керівника місцевої митниці Миколи Пожо щодо черг на кордоні. Тищенко просив головного митника Закарпаття сказати, що «венгри — наші друзі». | +1 |
| 03.05. | У Берегово розклеїли листівки з погрозами українцям угорського походження. Правоохоронці викрили троє злочинців, двоє з яких – переселенці з м. Луганськ, і з’ясували, що вони діяли на замовлення російських кураторів і погодилися на підривну діяльність всього за $500. | -1 |
| 05.05. | Посол України в Угорщині Любов Непоп зустрілася з Директором Будапештської академії міської дипломатії Петером Балажем та студентами академії. | +1 |
| 08.05. | В пам’ять про жертви Другої світової війни Посольством України в Угорщині здійснено покладання вінків і квітів до обеліску і могил воїнів-українців у с. Жамбек. | +1 |
| 11.05. | Стаття в угорському виданні “Hungary Today” , де Президент Угорщини Янош Адер повторив позицію Угорщини щодо підтримки суверенітету та територіальної цілісності України. Однак він додав, що важко продовжувати цю підтримку, якщо угорська меншина “користується меншими правами, ніж у радянські часи”. | -1 |
| 12.05. | В м. Будапешт (Угорщина) відбулося друге засідання українсько-угорської міжвідомчої робочої групи з питань освіти під співголовуванням заступника Міністра освіти і науки України Віри Рогової та Державного секретаря Міністерства зовнішньої економіки та закордонних справ Угорщини Оршої Пачай-Томашіч. Під час засідання Віра Рогова поінформувала угорських колег про забезпечення освітніх прав угорської національної меншини в Україні у контексті імплементації законів України «Про освіту» та «Про повну загальну середню освіту». Учасники обговорили проєкт міжурядової угоди про взаємне визнання документів про освіту та наукові ступені. | +1 |
| 12.05. | В Будапешті пройшли консультації Директора Другого територіального департаменту Міністерства закордонних справ України Василя Зварича з В.о. Директора Департаменту Росії, Східної Європи та Центральної Азії МЗЕЗС Угорщини Сергеєм Сючем. З угорського боку було підтверджено підтримку суверенітету та територіальної цілісності України в межах міжнародно визнаних кордонів, а також курсу України на європейську та євроатлантичну інтеграцію. | +1 |
| 13.05. | 11-13 травня 2021 року відбувся візит делегації Державної прикордонної служби України в Угорщину. Сторони домовились про продовження співпраці у справі охорони спільного українсько-угорського державного кордону. | +1 |
| 13.05. | 13 травня у рамках участі Міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби в засіданні глав зовнішньополітичних відомств країн Центральноєвропейської п’ятірки (Австрії, Словаччини, Словенії, Угорщини та Чехії) у Братиславі відбулася його зустріч з Міністром зовнішньої економіки і закордонних справ Угорщини Петером Сіярто.
* Ми домовилися продовжити діалог з питань освіти і меншин на основі дотримання українського законодавства. * Також домовилися укласти угоду про взаємне визнання сертифікатів вакцинації, аби наші громадяни могли подорожувати безпечно. * Міністр Сіярто прийняв запрошення здійснити поїздку на Донбас після початку головування Угорщини в Комітеті Міністрів Ради Європи. |
+2 |
| 13.05. | Глава МЗС Угорщини Петер Сіярто після зустрічі з міністром закордонних справ України Дмитром Кулебою в Братиславі у четвер заявив про обережний оптимізм, який спостерігається у вирішенні конфліктних питань між двома країнами. | +1 |
| 13.05. | Публікація в угорському виданні “Hungary Today”, в якій зазначається, що загалом Угорщина передала Україні 100 вентиляторів для боротьби з коронавірусом. | +1 |
| 20.05. | З нагоди святкування 15-річчя Дня вишиванки Українська асоціація «Єдність» та українці Угорщини виклали у Будапешті український орнамент з обгорнутих книг, а сам процес зняли на відео. Українська громада провела у столиці Угорщини флешмоб до Дня вишиванки з українськими піснями та вишиванками. | +1 |
| 21.05. | Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба взяв участь в онлайн-засіданні Комітету міністрів Ради Європи.
Міністр підкреслив, що Україна всіляко підтримуватиме зусилля Угорського головування з підвищення ефективності діяльності Ради Європи та висловив переконання, що візит Петера Сіярто на Донбас у якості голови Комітету міністрів Ради Європи сприятиме подальшим спільним зусиллям з відновлення миру та демократичної безпеки в Європі. |
+1 |
| 26.05. | У Будапешті офіційно запровадили два україномовні аудіогіди найдовших печер Угорщини – Палвелді та Семлегеді, озвучку до яких зробила професійна команда журналістів. | +1 |
| 27.05. | 25 березня Угорщина поскаржилася на забруднення Тиси українськими відходами. 27 травня екоінспекція постановила, що сміття, яке мігрувало по Тисі до Угорщини, має румунське походження. Голова Держекоінспекції Андрій Мальований прибув до Закарпаття особисто вивчати ситуацію з утилізацією сміття у регіоні. Хоча міжнародна робоча група виявила, що закарпатського сміття в загальній кількості принесеного Тисою тільки 20%, решта — румунське, Андрій Мальований каже, що нашого сміття там узагалі не має бути. Як і в інших річках краю, де зараз фіксують величезні сміттєві затори. | -1 |
| 27.05. | Житомирські десантники представляють Україну під час багатонаціонального навчання “Сейбер Гардіан-2021” в Угорщині. | +1 |
| 28.05. | У Будапешті в українській «Рідній школі», яка діє при парафії Української греко-католицької церкви, відбулося Свято вишиванки та Шевченківські читання, які перенесли на травень через карантин. | +1 |
| 28.05. | За рішенням міністрів закордонних справ країн V4 (Чехія, Польща, Словаччина, Угорщина) та Республіки Корея, Україна отримала 123 950 євро + 83 400 євро допомоги за програмою V4 “Східна солідарність” для підтримки країн Східного партнерства в боротьбі з епідемією, на розвиток 7 лікарень та приміщення першої медичної допомоги на пункті пропуску в смт. Станиця Луганська. | +2 |
| 28.05. | Україна дозволила Угорщині призначити генконсулів на Закарпатті. Дипломатична процедура з ротації угорських консулів затягнулась на півроку.
Дмитро Тужанський відзначає, що “ротація припала на черговий дуже складний етап у двосторонніх відносинах, а тому розтягнулася на місяці. Але той факт, що все ж вона відбулася саме в такому кадровому складі, додає ще більшої позитивної ваги цій події”. |
+1 |
| 31.05. | У Музеї мистецтв Прикарпаття (м. Івано-Франківськ), відкрився персональний виставковий проєкт Стефана-Арпада Мадяра «Кольоропреференція. Колірні експерименти». | +1 |
| Червень | ||
| 02.06. | Посол України в Угорщині Любов Непоп разом з Послами Грузії та Молдови в Угорщині зустрілися з Політичним Директором Міністерства зовнішньої економіки і закордонних справ Угорщини Іштваном Балогом та поінформували про створення “Асоційованого Тріо” у складі України, Грузії та Молдови для сприяння просуванню цих держав на шляху до європейської інтеграції. Обговорили пріоритети, які ставить перед собою створене Тріо, і можливості взаємодії з Угорщиною на шляху їх реалізації. | +1 |
| 03.06. | Заступник керівника Офісу Президента України Ігор Жовква провів телефонну розмову з дипломатичним радником Прем’єр-міністра Угорщини Яношем Баллою.
Співрозмовники позитивно оцінили підсумки останніх двосторонніх контактів, зокрема нещодавньої зустрічі глав МЗС України та Угорщини й другого засідання робочої міжвідомчої групи з питань освіти, що відбулися у травні. Ігор Жовква висловив подяку Яношу Баллі за позицію Угорщини в питаннях відновлення суверенітету й територіальної цілісності України. Також було позитивно відзначено намір голови МЗС Угорщини Петера Сіярто відвідати Україну, зокрема Донбас, під час головування Угорщини в Комітеті міністрів Ради Європи. |
+1 |
| 04.06. | Публікація в угорському виданні “Hungary Today”: Гергелі Гуляш, керівник апарату прем’єр-міністра, урочисто відкрив угорський будинок Мункачі Мігалі в м. Мункач (Мукачево) на заході України, який буде громадським центром для етнічних угорців Закарпаття. | +1 |
| 04.06. | Публікація в угорському виданні “Hungary Today”“Використання мовних законів для створення громадян другого сорту”, в якій зазначаються приклади європейських країн, наприклад, Фінляндія та Бельгія, в яких мови національних меншин мають однаковий статус з офіційною державною мовою. Наводиться приклад України, в якій проживає близько 150 тис. угорців. | -1 |
| 04.06. | Публікація в угорському виданні “Hungary Today”, в якій Ліберальна партія Угорщини зазначає, що вони підтримують вступ України до ЄС, адже саме ЄС може гарантувати захист прав меншин у державах-членах”. | -1 |
| 04.06. | На запит угорської сторони Керівниця Постійної делегації Марія Мезенцева разом з колегами Павло Сушко провела робочу зустріч з Надзвичайним і Повноважним Послом Угорщини в Україні паном Іштваном Ійдярто. | +1 |
| 04.06. | Інтерв’ю міністра-керівника адміністрації прем’єр-міністра Угорщини Гергея Гуйяша, з Дмитром Тужанським у статті Varosh. | +1 |
| 07.06. | Публікація в угорському виданні “Hungary Today”, в якій зазначається підтримка угорського професора Мілана Константиновича рішучої реакції влади країни на “порушення прав меншин, як це сталося в Україні”. | -1 |
| 08.06. | Напередодні саміту лідерів країн-членів НАТО українські громадські організації Угорщини звернулись до угорського прем’єр-міністра Віктора Орбана з проханням підтримати надання Україні плану дій щодо членства в НАТО. | +1 |
| 09.06. | 9 червня відбулися українсько-угорські політичні консультації на рівні заступників міністра закордонних справ України Василя Боднара та державного секретаря міністерства зовнішньої економіки і закордонних справ Угорщини Андраша Барані.
МЗС України і Угорщини відзначили позитивну динаміку «освітнього» діалогу (за підсумками українсько-угорських політичних консультацій у Києві на рівні заступників міністра закордонних справ України Василя Боднара та державного секретаря міністерства зовнішньої економіки і закордонних справ Угорщини Андраша Барані). |
+1 |
| 09.06. | У межах робочого візиту на Закарпаття представники Міністерства освіти і науки разом з керівництвом ОДА обговорили особливості організації освітнього процесу в поліетнічному середовищі регіону. «Ми налаштовані на конструктивний діалог заради пошуку дієвих механізмів для імплементації законів України щодо забезпечення освітніх прав представників національних меншин», – наголосив Юрій Кононенко. | +1 |
| 10.06. | Україна і Угорщина взаємно визнали свідоцтва про COVID-вакцинацію. | +1 |
| 10.06. | Україна та Угорщина ведуть перемовини про спрощення умов для взаємних подорожей у туристичний сезон. | +1 |
| 16.06. | Посол України в Угорщині Любов Непоп зустрілася із Заступником Генерального директора Угорського туристичного агентства Ласло Кьоннідом.
У ході зустрічі сторони обговорили можливі шляхи активізації українсько-угорської співпраці у сфері туризму. |
+1 |
| 16.06. |
Україна та Угорщина після понад року перерви відновили спільні патрулювання кордону. |
+1 |
| 17.06. | Онлайн-захід присвячений практичним питанням українсько-угорського ділового співробітництва «Практика ведення бізнесу в Україні – корисні поради для угорських компаній». | +1 |
| 18.06. | 24 червня – концерт за підтримки посольства Угорщини в Україні. | +1 |
| 21.06. | Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто під час дебатів у ПАРЄ заявив, що необхідно надати представникам угорської меншини право використовувати свою мову у всіх сферах, включно з державним управлінням. Відповідаючи на запитання з залу від свого однопартійця, угорського депутата Барни Зігмонда, Сіярто уточнив, що його претензії стосуються саме становища угорців в Україні.
Він також прокоментував існування сайту “Миротворець” у якості окремої проблеми. |
-1 |
| 22.06. | Новина в угорських виданнях “The Budapest Times”, “Magyar Hirlap” та “Hungary Today”: член партії Фідес Барна Пол Зігмонд наголосив на тому, що Україна зобов’язана дотримуватись Рамкової конвенції про захист національних меншин Ради Європи, проте угорська громада Закарпаття в недалекому минулому зазнавала постійних переслідувань. Водночас він додав, що це все попри те, що Угорщина завжди виступала за територіальну цілісність України і повністю підтримує євроатлантичний курс країни. | -1 |
| 23.06. | Угорщина запропонувала закарпатцям безкоштовну вакцинацію від Covid-19. Право на щеплення матимуть мешканці населених пунктів, розташованих вздовж кордону з Угорщиною з липня. | +1 |
| 24.06. | Посол України в Угорщині Любов Непоп разом з Послами Грузії та Молдови представили в Будапешті Асоційоване Тріо, яке об’єднує три країни, угорським партнерам та Послам з країн-членів ЄС і НАТО. | +1 |
| 24.06. | В Польщі відбулася зустріч Головнокомандувачів Збройних Сил у форматі В4+Україна. | +1 |
| 29.06. | Ґерґелі Ґуляш, керівник апарату прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана, говорячи про обмеження прав національних меншин, навів приклад закон про українську мову, який, на його думку, обмежує права угорських громад на освіту рідною мовою. А українська влада не змінила цей закон, попри рекомендації Венеціанської комісії. | -1 |
| 29.06. | Шоста презентація в Угорщині «Книги про долі з фронту/Уривки війни» журналістки угорського телеканалу АТV Ілдіки Епер’єші та українського репортера Олександра Качури, виданої угорським виданням «Kossuth Kiadó». | +1 |
Баланс балів:
Позитивні: 45
Негативні: 16
Баланс: 29
Прогноз на найближчі місяці
Конфлікт Угорщини та України триває вже не перший рік, тож його вирішення за наступний квартал є малоймовірним. Угорщина продовжуватиме дотримуватись своєї незмінної позиції: підтримуватиме територіальну цілісність України та її прагнення вступити в ЄС та НАТО, АЛЕ постійно зазначатиме про те, що порушення прав національної меншини в України є неприпустимим, тож вона робитиме все задля її захисту.
Зустрічі рівня міністрів закордонних справ країн є досить регулярними, тож найближчі 3 місяці також можна очікувати їхнього продовження. Водночас не можна виключати й можливості зустрічі прем’єр-міністра Угорщини В. Орбана та президента України В. Зеленського, враховуючи вже озвучену позицію Угорщини про готовність її провести.
Крім того, можна очікувати й подальшого посилення політичної співпраці (що відбувалось й за останній квартал). Хоч перемовини такого рівня не демонструють значної ефективності, сам факт налагодження діалогу та перемовин на різних рівнях вже є позитивним напрямком руху. Те ж і стосується економічної співпраці — можна й надалі очікувати на проведення різних бізнес-форумів та перемовин про поглиблення економічних зв’язків. Намір укласти договір про суттєву економічну співпрацю протягом наступного кварталу не було озвучено, тож навряд чи можна очікувати на його підписання.
Що стосується культурної співпраці, то вона може пожвавитись з урахуванням того, що країни взаємно визнали сертифікати про вакцинацію. Отже, з’являється можливість проведення масштабних заходів у сфері культури, спорту чи науки з представниками обох країн. Утім, є побоювання щодо нової хвилі пандемії COVID-19, про яку попереджають у ВООЗ.
Україна та Польща
Огляд двостороннього порядку денного
Порівняно з першим кварталом 2021 року, у другому кварталі спостерігається суттєве покращення та інтенсифікація польсько-українських відносин: відповідний коефіцієнт збільшився вдвічі. Зміни відбулись як внаслідок зменшення загального негативного фону, так і шляхом зростання позитивної динаміки. Але тут варто зазначити декілька особливостей.
По-перше, це екстенсивний характер зростання, тобто значно збільшилась кількість офіційних контактів на всіх рівнях, але без їх якісного поглиблення: за три місяці не було укладено стратегічних, чи просто важливих, зобов’язальних документів. Була прийнята низка спільних заяв та резолюцій на найвищому рівні, однак їхній характер — символічний, а виконання не є обов’язковим.
По-друге, фундаментальною причиною різкого покращення польсько-українських відносин у другому кварталі стала концентрація російських військ навколо українських кордонів та в Криму у квітні. Більшість контактів, позитивних коментарів тощо були відповіддю на агресивну поведінку Російської Федерації і, попри позитив для польсько-українських відносин, саме через таку винятковість та одночасну відсутність зобов’язальних домовленостей, це покращення не варто розглядати як досягнення цілковитого порозуміння у відносинах між Україною та Польщею.
Свідченням цього може бути розірвання польським містом Тарнув співробітництва з Тернополем у кінці червня через перейменування міського стадіону на честь Романа Шухевича, яке відбулось ще на початку березня. Іншим доказом збереження історичної напруги може бути характер інтерв’ювання посла України Андрія Дещиці популярними польськими ЗМІ: другою темою після зростання російської небезпеки на Сході України все одно залишились історичні суперечки, як це сталось, наприклад, під час розмови у радіоефірі «RMF FM».
Окремо варто звернути увагу на візит українського президента В. Зеленського до Польщі з нагоди святкування 229-ї річниці Конституції Речі Посполитої, оскільки ця подія стала найвпливовішою у польсько-українських відносинах за останні три місяці. У Варшаві В. Зеленським було підписано одразу дві декларації: з Польщею та Балтійськими країни, а також із Польщею окремо. В українсько-польській декларації Польща визнала перспективи приєднання України до Європейського Союзу. На парламентському та урядовому рівнях Польща також відкрито підтримує Україну у питаннях євроатлантичної інтеграції та в протистоянні Кремлю. До того ж, у питаннях російсько-українського збройного конфлікту, Польща визнає власні безпекові інтереси.
Для прикладу, у квітні Комітет Сенату Польщі у закордонних справах і питаннях ЄС ухвалив резолюцію щодо агресивних дій Росії проти України та звернувся до союзників НАТО з метою розпочати консультації згідно зі ст. 4-ї Вашингтонського договору, коли виникає загроза територіальній цілісності та суверенітету одній із країн блоку. Важливими з точки зору демонстрації підтримки України проти агресивної політики Росії стали й терміновий візит міністра закордонних справ Польщі до Києва, а також робоча поїздка віце-маршала польського Сейму до Донбасу.
Однак варто ще раз наголосити на не зобов’язальному характері відповідних заяв, декларацій, резолюцій тощо. До того ж, хоча польська сторона відкрито підтримує вступ України до європейських та євроатлантичних структур, ця підтримка не є «необмірковано» беззаперечною. Наприклад, в інтерв’ю «UA: Українське радіо» Посол Польщі в Україні Бартош Ціхоцький заявив, що його держава критично зацікавлена в інтеграції України до ЄС та НАТО, але інтеграція повинна бути «якісною», а НАТО залишатись «справжнім воєнним союзом», а не просто кількісним.
Іншою особливістю польсько-українських відносин стала їх інтеграція значною мірою у формат «Люблінського трикутника» між Польщею, Україною та Литвою. Чимало зустрічей та консультацій відбулось саме в рамках цієї ініціативи, але не так через Україну, як у зв’язку з подіями у Білорусі.
Щодо економічного аспекту та опублікованих першоквартальних даних, то з січня по квітень 2021 року Польща займала друге місце серед найбільших торговельних партнерів України, а також експортних ринків після Китаю. Обсяг двосторонньої торгівлі товарами зріс до майже 3 млрд доларів із позитивним сальдо для України у 8.4 млн доларів. Експорт українських товарів до Польщі зріс на 40.3% і складає майже 20% українського експорту до ЄС. Імпорт товарів з Польщі до України збільшився на 19% у порівнянні з відповідним періодом минулого року.
Загальний інформаційний фон у другому кварталі можна оцінити позитивно, оскільки негативних інфоприводів було порівняно мало з позитивними. У ключовому ж для другого кварталу питанні російсько-українських відносин польські ЗМІ чутливо сприймали будь-яке зростання ескалації зі сторони Російської Федерації, що витискало зазвичай домінантний історичний контекст на другий план.
| Дата | Тема | Бал |
| 29.06 | Посол України в Польщі Андрій Дещиця взявучасть у дискусії партнерів і сусідів Ініціативи «Тримор’я» в рамках Форуму регіонів «Тримор’я» у Любліні. | 1 |
| 29.06 | Група українських курсантів-прикордонників пройшла навчання у польському місті Любань на базі Навчального центру Прикордонної Варти Польщі. | 1 |
| 27.06 | Польське місто Тарнув припинило співпрацю з Тернополем у зв’язку з перейменуваннямміського стадіону на честь лідера УПА Романа Шухевича. | -1 |
| 27.06 | Антона Дробович: Польські прикордонники не бажали пропускати представників Українського інституту пам’яті через кордон та поводились агресивно. | -1 |
| 24.06 | У Посольстві України в Польщі, за участі українського посла Андрія Дещиці, відбуласяурочиста щорічна зустріч членів і партнерів Польсько-Української господарчої палати. | 1 |
| 24.06 | У рамках військового співробітництва країн Вишеградської групи та України, начальник Генерального штабу Війська Польського генерал Раймунд Анджейчак нагородивГоловнокомандувача ЗСУ Руслана Хомчака «Золотою медаллю Війська Польського». | 1 |
| 23.06 | Міністерство закордонних справ України висловило засудження щодо російських кібератак проти Польщі, а також висловило солідарність із польськими партнерами. | 1 |
| 23.06 | Радник-посланник Посольства України в Польщі Олег Куць зустрівся із заступником державного секретаря Міністерства закордонних справ Польщі Марціном Пшидачем, а також послами та представниками Литви, Латвії та Естонії. | 1 |
| 22.06 | У польському місті Торунь під час економічного форуму «Welconomy XXVIII» відбулась дискусія під назвою «Україна — не лише наш сусід», учасники якої обговорили українсько-польське економічне співробітництво. Було підписано тристоронній Меморандум про співпрацю між організаторами Welconomy Forum, Почесним Консульством України в Бидгощі та Польсько-Українською господарчою палатою. | 1 |
| 19.06 | Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба та Міністр закордонних справ Польщі Збігнев Рау провели перемовини на Анталійському дипломатичному форумі у Туреччині. | 2 |
| 17.06 | Посол Польщі в Україні Бартош Ціхоцький зустрівся з Головою Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів і захисту споживачів Владиславою Магалецькою з метою поглиблення двостороннього співробітництва щодо підвищення прозорості та передбачуваності умов двостороннього торгового обміну. | 1 |
| 17.06 | Польсько-Українська Господарча Палата в Україні організувала міжнародну виставку «Авіасвіт 2021» в Києві. | 1 |
| 17.06 | Посол України в Польщі Андрій Дещиця та військовий аташат Посольства України в Польщі провели зустріч із Командиром ЛитПолУкрбриг полковником Дмитром Братішком та Начальником штабу бригади полковником Міхалом Малискою. | 1 |
| 15.06 | Сейм Польщі прийняв резолюцію, в якій закликав уряди країн-членів ЄС і НАТО терміново зупинити будівництво Північного потоку-2 «в ім’я поваги до цінностей, на яких базується ЄС, в ім’я солідарності з Україною та задля безпеки в Європі». | 1 |
| 13.06 | Посольство України в Польщі долучилось до флешмобу #GloryToHeroes з метою популяризувати гасло «Слава Україні! Героям слава!» після скандалу на чемпіонаті Євро-2020. Дипломати підтримали ідею спочатку на футбольному турнірі Amp Futbol Cup 2021 у Варшаві, а згодом і під час матчів української збірної команди на Євро-2020. У популярних польських ЗМІ це було прокоментовано і в історичному контексті, пов’язаному з діяльністю УПА. | -1 |
| 10.06 | Віцемаршалок Сейму Польщі Малгожата Госєвська, віцеспікер Сеймаса Литви Пауліс Саударгас та перший заступник Голови Верховної Ради України Руслан Стефанчук зустрілись у Києві у форматі «Люблінського трикутника». | 1 |
| 05.06 | Посол України в Польщі Андрій Дещиця спільно з представниками польської влади та української громади в місті Александів Куявський вшанував пам’ять воїнів Армії УНР. | 1 |
| 03.06 | Президент Польщі Анджей Дуда нагородивтрьох українців, двох з яких — посмертно, за порятунок поляків «від тоталітарних режимів» у XX столітті. | 1 |
| 02.06 | Секретар РНБО України Олексій Данілов взяв участь у засіданні радників з питань національної безпеки та радників з питань зовнішньої політики Президентів Литви, Латвії, Естонії та Польщі. | 1 |
| 31.05 | Українська поліція, співпрацюючи з поліцією Польщі, затримала ватажка польської «паливної мафії» в Києві. | 1 |
| 29.05 | Радник польської владної партії «Право і Справедливість» Лех Ольшаницький написавтринадцятирічному українцю у Facebook, про те, що той має «найгірші, примітивні гени, привезені з його країв». | -1 |
| 29.05 | У польському місті Закопане відбувся конфлікт між 18-ти річним українським волонтером фонду «Бенефіціум» та місцевою поліцією. Польські поліціянти жорстоко побили українця, висловлюючи ксенофобські вислови щодо його національності. | -1 |
| 29.05 | Посол Польщі в Україні Бартош Ціхоцький та Генеральний Консул у Вінниці Дамян Цярціньський були гостями ювілейних Днів польської культури в місті Бар, що на Вінниччині. Спільно з представниками місцевої влади та польських організацій вони вшанували загиблих 1920-го року польських солдатів та жертв сталінських репресій. | 1 |
| 28.05 | Національний фонд охорони навколишнього природного середовища та водних ресурсів Польщі спільно з Посольством Польщі в Україні та Міністерством охорони навколишнього природного середовища та природних ресурсів України провели польсько-український круглий стіл з питань трансформації енергентики. | 1 |
| 22.05 | У Варшаві відбулися українсько-польські політичні консультації на рівні заступників глав МЗС обох країн. Обговорювалися питання двосторонніх відносин у політичній, безпековій, економічній та гуманітарних сферах. | 1 |
| 20.05 | У Варшаві відбувся ХІІІ Міжнародний форум «Польсько-українські дні бізнесу».UkraineInvest та Асоціація українського бізнесу в Польщі підписали Меморандум щодо співпраці. | 1 |
| 19.05 | На замовлення польської євродепутатки Анни Фотигіної була напрацьована та опублікованадоповідь польської журналістки Моніки Андрушевської та українського юриста Віталія Хекала «Ізоляція. Голоси з підвалу» про масову практику тортур та катування в окупованому Донбасі. | 1 |
| 18.05 | Міністри закордонних справ Люблінського трикутника — України, Литви та Польщі — опублікували спільну заяву, присвячену роковинам депортації кримських татар з Криму. | 1 |
| 14.05 | У травні відбулись спільні навчанняукраїнських артилеристів разом із військовими з Польщі, США і Данії «Dynamic Front 2021». Навчання були проведені в Центрі підготовки артилерії та озброєння в польському місті Торунь. | 1 |
| 12.05 | Посол Польщі в Україні Бартош Ціхоцький та Посол Румунії Крістіан-Леон Цуркану здійснили візит до Херсонської області. Разом вони ознайомилися з ситуацією на пунктах пропуску Каланчак та Чаплинка на адміністративній лінії з тимчасово окупованим півостровом Крим. Крім того, посли зустрілисяу Херсоні з кримськими татарами та організаціями осіб змушених покинути півострів після російської окупації. | 1 |
| 11.05 | В Україні був розпочатий міжнародний літературний проєкт «Польська полиця», що фінансується Міністерством культури, національної спадщини та спорту Польщі, а також підтримується Посольством Польщі в Україні, Міжнародним Товариством Польских Підприємців в Україні та Фондом «Допомога полякам на Сході». Метою проєкту є поширення польської літератури в українських громадських бібліотеках. | 1 |
| 09.05 | У Гданську відкрито сквер імені Генерала Марка Безручка, командира Армії УНР. Посольство України в Польщі висловило подяку за реалізацію цього проєкту мерові міста Гданськ та голові й депутатам міської ради Гданська. | 1 |
| 07.05 | Посол Польщі в Україні Бартош Ціхоцький давінтерв’ю «UA: Українське радіо», у якому прокоментував зустріч президентів України, Польщі та Балтійських країн. Посол Польщі висловив підтримку європерспективам України, а також запевнив у підтримці та «критичному» зацікавленні Польщею вступу України до ЄС та НАТО, зокрема і з погляду на питання безпеки. | 1 |
| 03.05 | На запрошення польської сторони Президент України Володимир Зеленський відвідавПольщу з офіційним візитом. Польський президент також прийняв запрошення українського колеги відвідати саміт Кримської платформи у серпні в Україні. Президенти Балтійських держав, Польщі та України підписали спільну декларацію. У документі президенти п’яти держав визнали важливе історичне значення Конституції Речі Посполитої, спільний «історичний дім» та «історичну долю», а також те важливість солідарності в умовах сучасних загроз для спільної безпеки. | 3 |
| 03.05 | Посол України в Польщі Андрій Дещиця висловив привітання польському народу з нагоди Дня польського прапора 2 травня та 230-річчя Конституції Речі Посполитої 3травня. | 1 |
| 29.04 | Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ігор Петрашко зустрівся з польським Віце-прем’єр-міністром, Міністром розвитку, праці і технологій Ярославом Говіним у рамках українсько-польської Міжурядової комісії з питань економічного співробітництва.
|
2 |
| 27.04 | Заступник Керівника Офісу Президента України Ігор Жовква відвідав Варшаву та мав перемовини з державним секретарем, керівником бюро міжнародної політики Канцелярії Президента Республіки Польща Кшиштофом Щерським. Серед іншого, сторони обговорили посилення військової присутності Російської Федерації на кордоні з Україною, в Криму та у Чорному морі, взаємодію у рамках польського головування в ОБСЄ у наступному році та надання Польщею підтримки Україні на форумі НАТО та ЄС. Від імені Володимира Зеленського Ігор Жовква вручив орден «За заслуги» ІІІ ступеня Яцеку Чапутовичу, міністру закордонних справ Польщі у 2018-2020 роках. | 2 |
| 27.04 | Посольство України в Польщі висловило співчуття з приводу смерті голови Федерації польських організацій в Україні Емілії Хмельової. | 1 |
| 26.04 | В рамках Люблінського трикутника з візитом в Україні перебували віцемаршалок Сейму Польщі Малгожата Госєвська та віцеспікер Сейму Литви Паулюс Саударгас. Зі сторони України їх супроводжував віцеспікер Верховної Ради Руслан Стефанчук. | 2 |
| 23.04 | У Києві відбулися перемовини про енергетичне співробітництво за участі Посла Польщі в Україні Бартоша Ціхоцького і радника правління PGNiG Іренеуша Дерека, а також в.о. міністра енергетики Юрія Вітренка та генерального директора ГТС України Сергія Макогона. | 1 |
| 23.04 | Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба вперше взяв участь у переговорах трьох країн Східного флангу НАТО — Польщі, Румунії та Туреччини у Бухаресті. Сторони обговорювали питання безпеки у регіоні. | 1 |
| 22.04 | Посол України в Польщі Андрій Дещиця зустрівся з мером Вроцлава Яцеком Сутриком та повідомив про підготовку до відкриття генерального консульства України у цьому місті. | 1 |
| 21.04 | Комітет Сенату Польщі у закордонних справах і питаннях Європейського Союзу ухваливрезолюцію щодо агресивних дій Росії проти України. | 1 |
| 20.04 | Секретар Ради національної безпеки і оборони України Олексій Данілов провів перемовини з Керівником Бюро національної безпеки Польщі Павелом Солохом. | 1 |
| 16.04 | Посол Польщі в Україні Бартош Ціхоцький обговорив з президентом Укртрансгазу Сергієм Переломою та радником правління PGNiGІренеушем Дереком напрямки посилення двостороннього співробітництва у сферах зберігання, видобутку та торгівлі газом. | 1 |
| 14.04 | Посол України в Польщі Андрій Дешиця дав 25-ти хвилинне інтерв’ю у програмі «Poranna rozmowa» на популярному польському радіо «RMF FM». | 1 |
| 09.04 | За ініціативи української молодіжної організації «Платформа публічної дипломатії» Україна, Литва та Польща започаткувалифорум Молодіжного Люблінського трикутника. Участь у відкритті форуму взяв заступник міністра закордонних справ України Василь Боднар. | 1 |
| 08.04 | Міністр закордонних справ Польщі Збігнев Рау відвідав Україну з робочим візитом на запрошення Міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби. | 2 |
Баланс балів:
Позитивні: 51
Негативні: 5
Баланс: 46
Прогноз на найближчі місяці
Ескалація Російською Федерацією ситуації навколо українських кордонів та у Криму навесні спровокувала потужний імпульс в українсько-польських відносинах. Якщо у першому кварталі поточного року вони характеризувались порівняною відсутністю контактів на найвищому рівні та фокусувались на гуманітарних та культурно-історичних питаннях, то у другому кварталі прямий контакт між владними верхівками посилився.
Однак наразі ситуація на Сході України стабілізувалася — російська загроза зменшилась. Тому сподіватись на продовження екстенсивного зростання польсько-українських контактів у третьому кварталі не варто. Але не варто очікувати і різкого повернення до «традиційної» повістки історичних та дрібних соціальних проблем: польський президент Анджей Дуда уже прийняв запрошення на святкування 30-ї річниці Незалежності України та участі у військовому параді на Хрещатику. Крім того, у рамках Люблінського трикутника відбуватиметься активна підготовка до проведення конференції «Кримської платформи». Тому, навіть якщо Кремль не буде підіймати градус протистояння, рівень політичної польсько-української співпраці у третьому кварталі залишатиметься орієнтовно на рівні квітня — червня.
Щодо економічного співробітництва, то зважаючи на проявлений польською стороною інтерес до українського енергетичного сектору у другому кварталі та активізації процесу приватизації державних підприємств в Україні, у третьому кварталі можна очікувати на поглиблення відповідної взаємодії.
Негативний фон українсько-польських відносин може дещо збільшитись, зважаючи на тенденцію спадання пандемії у Польщі та, як наслідок, повернення значної кількості заробітчан до праці — певна «соціальна» напруга відновлюватиметься, яка так чи інакше знайде відгук і в політиці. Можливі провокації до Дня Незалежності України, хоча влітку активність українського політикуму спадає, а отже і потенційних інформприводів не повинно ставати більше.
Проблемою українсько-польських відносин наразі і є низька їх передбачуваність. Відсутність великих міждержавних контрактів, взаємнозобов’язальних документів та спекулювання національними елітами на історичну тематику робить наявну позитивну тенденцію до покращення відносин вразливою.
Україна та Білорусь
Огляд двостороннього порядку денного
Ключовою подією в білорусько-українських відносинах стала посадка літака RYANAIR в Мінську і арешт Романа Протасевича. Більше половини політичних кроків, заяв з обох сторін, викликані саме цим фактом. Або є наслідком першої реакції Києва і Мінська. Інцидент з посадкою лайнера завдав ще один удар по відносинам двох держав.
На цьому тлі сторони заявили про введення економічних санкцій, які, за винятком рішення про заборону авіаперельотів, поки не діють. Однак загальний негативний фон дає можливість лобістам з української сторони активно намагатися обмежувати вихід білоруських товарів, використовуючи механізми антидемпінгових розслідувань.
Ще однією загрозою в розвитку відносин є фактор РФ, яка намагається витягнути Лукашенка на гучні заяви (що вже було) і, бажано, дії щодо Донбасу і Криму.
Економічне співробітництво двох країн вже знаходиться під впливом негативного політичного порядку денного. Білорусь стала лише 7-им за обсягами зовнішньоторговельним партнером України, але поки мова йде про «недоотримані» обсяги торгівлі, а не про істотне її скорочення. Сторони намагаються зберегти існуючі проєкти, але в умовах обмеженості політичних контактів це стає дедалі складнішим завданням.
Якщо у білорусько-українських відносинах виділити лише економічний блок, то загальний баланс оцінки буде позитивним, незважаючи на тривожні сигнали. Білорусь у переліку найбільших торговельних партнерів України опустилася на 7 місце. Однак, це поки що пов’язано з більшими темпами зростання українського зовнішнього товарообігу в інших напрямках.
Озвучені санкції щодо імпорту автомобільної техніки МАЗ фактично не запрацювали –спочатку були припинені, а потім і скасовані судом. Більш того, білоруський автовиробник за результатами травня 2021 року став лідером ринку вантажівок з часткою 28%.35 У червні зменшив частку ринку (на тлі загального його зростання) до 16%, але зберіг лідерство.36 Минуло відкриття сервісно-дилерського центру МАЗ у Броварах.37 До того ж, з огляду на специфіку українського підприємства, можна говорити про можливу підготовку механізму обходу обмежень – через локалізацію (встановлюючи додаткове обладнання). А мер Києва Віталій Кличко публічно назвав виправданим і вигідним процес придбання білоруських автобусів.38
Другий білоруський автовиробник – БелАЗ здійснив три відвантаження своєї техніки партнерам з «Метінвесту», зокрема «важких» 140-тонних самоскидів.
В Україні почало працювати представництво білоруської цементної компанії, що свідчить про намір закріпитися на ринку, незважаючи на чинні мита з імпорту цементу і газоблоків. До того ж, з останньої позиції українські дилери білоруських виробників програли судовий процес щодо скасування обмежень.39
Серед інших позитивних подій можна назвати:
- істотне зростання продажів української цибулі на білоруському ринку;40
- збільшення поставок молока з Білорусі в Україну на 56%;41
- дворазове зростання імпорту Україною бітуму і частка Білорусі, яка становить близько 60% в обсягах поставок.42
З іншого боку, є і чинні обмежувальні заходи. Заборона польотів білоруських літаків в Україні є одночасно політичним і економічним кроком.43 Так само як і рішення про припинення купівлі електроенергії в Білорусі.44Водночас у травні, до моменту, коли були заборонені перетоки в енергосистему України, було зафіксовано зростання 40% експорту з Білорусі.45
Санкції, введені з білоруської сторони – індивідуальне ліцензування імпорту46, поки так само повною мірою не запрацювали. Єдиною реальною подією можна назвати обмеження на відвантаження бензину марки А-95 на український ринок47, яке спостерігалося у травні (з відновленням обсягів у червні).
У той же час сторони продовжували розвивати існуючі напрямки співпраці. Навіть були спроби знайти нові формати, зокрема:
- Посольство Білорусі організувало для українських підприємців онлайн-семінари щодо виходу на білоруський ринок і участі в держзакупівлях48;
- Уряд України вніс корективи (визначення партнера) у договір 2005 року про оборонні закупівлі і військово-технічне співробітництво49;
- Білоруський центр трансплантології і клініки Львова організували роботу з обміну досвідом50;
- Підписано меморандум про співпрацю між МЗС Білорусі та Союзом промисловців і підприємців51;
Але на загальному негативному тлі розвитку відносин українська сторона почала відразу два антидемпінгових розслідування щодо білоруських товарів – щодо бітумної черепиці та фанери.
У політичній сфері домінантою є тема Протасевича і літака. Переважна кількість негативних дій та заяв є похідними від неї. Після інциденту з посадкою літака:
- Були заяви президента, прем’єр-міністра України, керівника РНБО. Все у негативному руслі;
- Україна закрила свій авіапростір для білоруських літаків;
- Білорусь направила ноту протесту, українське МЗС відреагував на неї короткою заявою у Твітері;
- Після закриття авіапростору виникла проблема з відправленням українських громадян на операції з пересадки органів і назад. МОЗ та МЗС вирішили проблему через організацію рейсів-реанімобілів до білоруських клінік;
- У Верховній Раді депутати (у першу чергу, від «Європейської Солідарності» і «Голосу») звернулися із закликом відкликати посла з Мінська. МЗС України вважає це недоцільним;
- Українська делегація в ТКГ заявила, що не поїде до Мінська на переговори.
Білоруська влада намагалася налагодити свою контргру, використовуючи депутатів ОПЗЖ і депутата від «Слуги Народу» Шевченка. Однак це лише погіршило ситуацію.
З іншого боку, на робочому рівні (нижче президента, керівництва МЗС) є спроби зберегти звичний режим взаємодії. Українське посольство і консульство в Білорусі активно працюють у галузі культурної дипломатії – впорядковують могили, відкривають алеї, передають книги бібліотекам. Білоруське посольство в Україні має обмеження в публічній політиці (як представники режиму Лукашенка).
В інформаційному просторі ситуація залишається вкрай негативною. У Білорусі офіційно вимкнули з переліку дозволених до ретрансляції два українські канали: новинний UA.TV і розважальний Kvartal. Україна, зі свого боку, вимкнула з мережі канал Білорусь 24.
Під білоруським посольством (і на вулицях великих міст) регулярно проходять акції протесту білоруської еміграції. Частина акцій закінчується провокаційно – наприклад, спроба закинути гній на територію дипмісії, або ж бійкою з учасниками пікету «підтримки» Лукашенка. Все це додає напруженості у двосторонніх відносинах.
| Дата | Тема | Бали |
| 05.04 | Україна суттєво наростила експорт цибулі. | 1 |
| 05.04 | Резніков заявив, що українська делегація не приїжджатиме на засідання ТКГ у Мінську. | -1 |
| 06.04 | Відкриття офісу Білоруської цементної компанії в Україні. | 1 |
| 10.04 | Виставка «протестних картин» у Мистецькому Арсеналі. | -1 |
| 10.04 | В. Макей в інтерв’ю висловився про важливість відносин з Україною. | 1 |
| 12.04 | Україна посилює охорону кордону з Білоруссю. | 0 |
| 14.04 | Корекція українсько-білоруської угоди про оборонні закупівлі. | 1 |
| 16.04 | Звернення українських і білоруських журналістів доОБСЄ з питанням утисків свободи слова в Білорусі. | -1 |
| Квітень -Травень | БелАЗ здійснив щонайменше 3 поставки техніки «Метінвесту». | 1 |
| 19.04 | Конституція Пилипа Орлика передана до бібліотеки НАН Білорусі. | 1 |
| 20.04 | Зустріч посла Білорусі з Кінахом (союз промисловців). | 1 |
| 20.04 | Лукашенко: Які б не були президенти, відносини між країнами мають бути добрими. | 1 |
| 21.04 | Андідемпінговое розслідування щодо бітумної черепиці та інших виробів з асфальту (Білорусь). | -1 |
| 21.04 | Антідемпіноговое розслідування щодо білоруського крохмалю. | -1 |
| 23.04 | УЗ готова почати продаж електронних квитків доБілорусі. | 1 |
| 23.04 | Санкції щодо МАЗ. | -2 |
| 28.04 | Посольство Білорусі організувало для українських компаній онлайн-семінар з держзакупівель (для нерезидентів). | 1 |
| 30.04 | Українське консульство в Бресті провело пам’ятну акцію на кладовищі (могили українських і білоруських діячів). | 1 |
| 05.05 | Керівник провладного союзу білорусів України відвідав Мінськ. | 1 |
| 11.05 | Телеканал Білорусь 24 заборонений до трансляції в Україні. Українські канали UA Kvartal – у Білорусі. | -2 |
| 12.05 | Відкриття сервісного центру МАЗ. | 1 |
| 12.05 | Таран заявив, що безпосередньої військової загрози з Білорусі (зараз) немає. | 1 |
| 19.05 | Провокації біля білоруського посольства в Києві. | -1 |
| 19.05 | Український МЗС засуджує блокування порталу «Тут бай». | -1 |
| 23.05 | Україна засуджує затримання Протасевича. | -1 |
| 23.05 | У ВРУ вимагають розриву відносин з Білоруссю. | -1 |
| 24.05 | Білорусь і Україна розвивають співробітництво в галузі трансплантології. | 1 |
| 24.05 | Виїзна робота українського консульства в Гродно. | 1 |
| 25.05 | Закриття авіасполучення. | -3 |
| 25.05 | Нота протесту МЗС Білорусі у зв’язку з закритим авіасполученням. | -1 |
| 25.05 | Укрпошта возитиме посилки наземним транспортом. | 1 |
| 26.05 | У Білорусі – 30 осіб на лікуванні, більше 190 – в черзі на трансплантацію. Повернення – на реанімобілі. | 0 |
| 25.05 | Данілов: Білорусь могла спровокувати авіакатастрофу. | -1 |
| 25.05 | Кабмін закликає журналістів не їздити до Білорусі. | -1 |
| 25.05 | МЗС назвав деструктивними дії Білорусі. | -1 |
| 26.05 | ДПСУ – проблем на автопереходах НЕ буде (після закриття авіасполучення). | 1 |
| 27.05 | Білорусь лише 7-ма серед найбільших торговельних партнерів України. | -1 |
| 28.05 | Індивідуальне ліцензування українського імпорту. | -2 |
| 28.05 | Єнін: Україна підготувала список санкцій щодо Білорусі. | -1 |
| 28.05 | Кулеба проти ТКГ у Мінську. | -1 |
| 28.05 | Кулеба проти розриву дипвідносин або відкликання посла. | 1 |
| 29.05 | Данілов: В Україну приїхали тисячі білорусів. | -1 |
| 01.06 | Зеленський не виключає наступу РФ через Білорусь. | -1 |
| Травень-Червень | МАЗ – лідер ринку. | 1 |
| 01.06 | Кличко: Київ закуповуватиме МАЗ. | 1 |
| 01.06 | Білорусь та РФ обговорюють рейси до Криму. | -1 |
| 02.06 | Коментар МЗС України: Будуть рейси-будуть санкції. | -1 |
| 02.06 | Лукашенко заявив про закриття кордону з Україною. | -1 |
| 04.06 | Данілов: Відновлення авіасполучення залежить від поведінки Білорусі. | -1 |
| 06.06 | МАЗ – лідер поставок машинокомплектів для переобладнання. | 1 |
| 08.06 | Україна подвоїла імпорт бітуму. | 1 |
| 10.06 | Білорусь за 5 місяців продала Україні на 56% більше молока. | 1 |
| 11.06 | Білоруський посол на інвестфорумі в Миколаєві. | 1 |
| 16.06 | Україна вимагає пояснень інформації про «допит Протасевича» «ЛНР». | -1 |
| 17.06 | Імпорт електроенергії з Білорусі за травень зріс на 40%. | 1 |
| 18.06 | Україна шукає заміну білоруському ринку. | -1 |
| 18.06 | Суд скасовує дію санкцій щодо МАЗ. | 1 |
| 23.06 | На базі посольства Білорусі – семінар щодо виведення українських компаній на білоруський ринок. | 1 |
| 23.06 | Підписано меморандум між Центром маркетингу МЗС Білорусі та Союзом промисловців і підприємців України. | 1 |
| 25.06 | Антідемпіноговое розслідування щодо білоруської фанери. | -1 |
| 28.06 | Алея Пилипа Орлика у Вілейці. | 1 |
| 30.06 | Заява ДПСУ про початок спрощеного пропуску грибників. | 1 |
| Загальний негативний фон інформпростору Білорусь (-1) і Україна (-1). | -2 |
Баланс балів:
Позитивні: 30
Негативні: 35
Баланс: -5
Прогноз на найближчі місяці
Білорусько-українські відносини перебувають на стадії глибокої кризи. Політичні контакти зведені до мінімуму, сторони дотримуються конфронтаційної риторики. Значний внесок у негатив другого кварталу внесла посадка літака з Протасевичем. Без урахування цього чинника, загальний баланс відносин був би набагато кращим за показники 1 кварталу.
В економіці почалося просідання і, як передбачалося у першому випуску «Меридіана», почалися спроби обмежити присутність на ринку конкурентів з-за кордону. У першу чергу, в Україні. Водночас білоруські компанії взялися за розширення мережі своїх представництв, створюючи не просто торговельні, а скоріше сервісні, виробничі потужності. Це свідчить про початок політики мінімізації санкційних ризиків.
Поки обидві сторони, перебуваючи в стані дипломатичної війни, розуміють важливість збереження економічної взаємодії. Однак, збереження балансу в білоруській політичній кризі та відсутність позитивної динаміки створюють додаткові ризики на поприщі білорусько-українського співробітництва. Це може призвести до істотного просідання економічної сфери.
До негативних факторів варто віднести роботу РФ зі створення точок напруженості між Мінськом і Києвом. Це і «затягування» Лукашенка до тем Донбасу та Криму, і майбутні навчання «Захід 2021», які навряд чи пройдуть без інформаційних провокацій.
Автори: Ілія Куса, Ігор Тишкевич, Юлія Темник, Тетяна Дуднік, Іван Дуднік, Марія Кучеренко, Ольга Дроботюк
Вам також буде цікаво:
Український інститут майбутнього відкрив вакансію для експерта з національної безпеки та оборони
Антикорупційний суд: бути чи не бути
ПОДАТКОВА ПАСТКА ДЛЯ УКРАЇНСЬКОЇ ЕКОНОМІКИ
Інвестиційний ринок України: підсумки першого півріччя 2018 року
Ігар Тишкевіч: Військові бази на Донбасі мають стати частиною масштабної програми розвитку інфраструктури регіону
В Польщі розпочався політично-корупційний скандал. Основний фігурант – Ярослав Качинський