» Новини » Новий конфлікт між Польщею та Ізраїлем напередодні виборчої кампанії в Польщі

Новий конфлікт між Польщею та Ізраїлем напередодні виборчої кампанії в Польщі

Фото: Reuters

Польща бурхливо провела минулий тиждень: у зовнішній політиці – скандал із Ізраїлем, у внутрішній – передвиборчі перегони. Особливу увагу ЗМІ і всього суспільства привернула обурлива заява в.о. міністра закордонних справ Ізраїлю. Саміт «Вишеградської четвірки» був скасований, є і коментар Держдепартаменту США. 

Виконуючий обов’язки міністра закордонних справ Ізраїлю прокоментував суперечливі слова прем’єр-міністра Ізраїлю Ненантьяху.

Тиждень тому Бенджамін Нетаньяху, за повідомленням «The Jerusalem Post», під час перебування у Варшаві в рамках Конференції з Близького Сходу, на зустрічі з журналістами у Музеї історії польських євреїв сказав, що «поляки співпрацювали з нацистами під час Голокосту». Пізніше іншою ізраїльською газетою «The Times of Israel» було повідомлено, ізраїльський прем’єр скоріше говорив про окремих осіб, які співпрацювали з нацистами, а не про цілий польський народ. Цю тезу підтвердила і посол Ізраїлю в Польщі Анна Азарі. Однак справжній скандал спричинив коментар в.о. міністра закордонних справ Ізраїлю Ісраеля Каца, який також прокоментував Ненантьяху: «Прем’єр-міністр Нетаньяху висловив свою думку, він зробив це дуже ясно. Я –  син людей, які пережили Голокост, я такий же, як будь-який ізраїльський єврей. Ми не забудемо і не пробачимо. Було багато поляків, які співпрацювали з німцями. Як сказав Іцхак Шамір (колишній прем’єр-міністр Ізраїлю), чий батько був убитий поляками, “поляки всмоктували антисемітизм з молоком матері”. І ніхто не буде нам розповідати, як нам висловлюватись і як нам пам’ятати загиблих». Очікувано такі гучні вирази викликали шквал критики, однак Ісраель Кац не відмовився від своїх слів. У відповідь, після заяв міністра закордонних справ Польщі Чапутовича і  прем’єр-міністра Моравецького, був скасований саміт Вишеградської четвіркі в Ізраїлі, запланований на 18-19 лютого. Тим не менше, прем’єр-міністри Угорщини, Чехії та Словаччини – трьох інших країн Вишеградської групи – провели серію окремих візитів до Ізраїлю. Державний Департамент США закликав Польщу й Ізраїль «знайти спосіб почути один одного, рухатися вперед, продовжувати тісне співробітництво і піклуватися про спільні інтереси».

Тим часом, у внутрішній політиці Польщі визначною подією стало прийняття закону «Мама 4+». 14 лютого 2019 року президент Анджей Дуда підписав Закон «Про додаткові батьківські пільги». Основною метою Закону є надання необхідних засобів підтримки особам, які виховували щонайменше четверо дітей,  через що звільнилися з роботи або відмовились від іншої вигоди. Такий крок теоретично може підвищити рейтинги правлячій партії Польщі «Право і Справедливість», представником якої є і президент Дуда напередодні травневих виборів до Європарламенту і осінніх – до Сейму. Однак, поки що опозиція має дуже гарні шанси суттєво посилити свої позиції. Так, згідно з останнім опитуванням «IPSOS», об’єднана «Європейська коаліція», яка наразі складається з опозиційних партій «Громадянська платформа», «Лівий демократичний союз» та «Зелених», уже на виборах до Європарламенту майже наздоганяє протилежну коаліцію «Права і Справедливості». «ПіС» підтримають 33,9% виборців, а «Європейську коаліцію», якщо до неї приєднаються ще «Новочесна» та «Польська селянська партія» – 33,2%.  До того ж, стало відомо, що дружина загиблого мера Гданська Павла Адамовича може взяти участь у виборах від об’єднаної опозиції. Про це заявив журналіст Конрад Пясецький. Декілька тижнів тому вдова Адамовича заявила, що люди закликають її продовжувати роботу чоловіка і балотуватись кандидатом у Європейський парламент, однак тоді вона ще не була впевнена, що матиме сили для цього. Тим часом голова «Права і Справедливості» Ярослав Качинський іде в контрнаступ на видання  «Gazeta Wyborcza» і подає позов до прокуратури, в якій вимагає притягнення до кримінальної відповідальності авторів текстів і редакторів сайтів «Wyborcza.pl» і «Gazeta.pl» за статтею 212 КК Польщі – приниження гідності та репутації громадянина, які можуть вплинути на довіру до ньго як до посадової особи. Стаття передбачає покарання від штрафу до позбавлення волі через публічне приниження, що може спричинити втрату довіри в суспільстві.

Іван Дуднік, стажер УІМ