» Новини » Історія однієї тривалої реформи (українська класика)

Історія однієї тривалої реформи (українська класика)

Ця історія почалася років 2 тому в темних коридорах Міністерства охорони навколишнього середовища, в яких загубився депутат-початківець. Але флешка, що світиться, яку йому таємно передав хтось із Офісу підтримки реформ при міністерстві, допомогла відшукати вихід.

І так на світ з’явився проєкт закону № 2207-1 про управління відходами.

Але в інших темних коридорах (точне місце невідомо) блукав ще один депутат-початківець. І, швидше за все, йому невідомі теж передали подібну флешку. Походження флешки у цій історії –невідоме.

І так на світ з’явився проєкт закону № 2207-2 про відходи.

Зрозуміло, що написати проєкт закону за 2-3 місяці (Рада розпочала роботу у вересні 2019 року, проєкти законів були подані в жовтні) не реально. Відтак, цілком логічно використовувати вже готові проєкти, які були розроблені раніше. Але ці проєкти були саме проєктами, які не пройшли жодного обговорення, узгодження, оцінки відповідності з директивами ЄС.

Всі поспішали швидко викинути матеріал до зали на голосування і на хвилі популярності, маючи у своєму розпорядженні монобільшість, ухвалити ці «недоробки» в турборежимі.

Утім, все виявилося не так просто, як гадалося. Щойно тексти були опубліковані, стало ясно, що над проєктами ще працювати і працювати.

Але двоє депутатів-початківців, які, швидше за все, і коми в цих проєктах не написали, сприйняли критику дуже особисто і звинуватили сміттєву мафію (вони розподілили мафію для звинувачення, між собою, на перевізників/звалища і т. з. пакувальників) у блокуванні реформ в Україні . Ай-яй-яй, які всі погані. Комітети Верховної Ради, міністерства, профільні асоціації, які надали негативні висновки, і багато інших.

Тому ініціатори вирішили об’єднати зусилля і законопроєкти в один проєкт під № 2207-1Д. Проте зробили висновок з попередньої кампанії і повністю засекретили доопрацювання. Хоча по суті жодного доопрацювання і не було, навіть не взяли до уваги зауваження, а просто з’єднали 2207-1 і 2207-2. І ось так тихо, без обговорення, без правок, у першому читанні був ухвалений компот-проєкт 2207-1Д.

Але прокол одного з депутатів, у гонитві за частиною пирога, докорінно змінив ситуацію. Довелося розкривати процеси, обговорювати, дискутувати… У листопаді-грудні було проведено близько 15 засідань підкомітету в сфері поводження з відходами комітету екологічної політики, на яких обговорювалися поправки до проєкту закону № 2207-1Д. І за підсумками засідань стало зрозуміло, що проєкт закону дуже сирий, чи не готовий, такий, який потребує суттєвого доопрацювання.

Відтоді минуло 5 місяців. 28 квітня були останні засідання комітету екологічної політики в цьому місяці, на яких про управління відходами не йшлося. Утім, нам обіцяли місяць тому, що до кінця квітня проєкт на комітеті з’явиться…

Реформа в сфері управління відходами повинна бути однією з пріоритетних для країни, і відкладати її вже немає часу. Вже зараз стає ясно, що в найкращому разі її реалізація розпочнеться не раніше 2023 року. А реальні практичні результати можна очікувати не раніше 2025-2028 років.

Але мене турбує інше. Просування реформ на державному рівні. Як це відбувається, як відбувається комунікація та звітність про просування проєктів. Невже вся країна, яка потребує реформи в сфері управління відходами, стала заручником недолугої адвокації?

Тому виникають питання до тих, хто очолює відповідні відомства та ухвалює рішення в нашій країні:

  1. До голови комітету екологічної політики ВРУ Олега Бондаренка. Коли комітет опублікує останню версію проєкту з роз’ясненням до поправок, які були враховані, як і до тих, що були відхилені? Оголосити імена всіх експертів, котрі входять у групу розробників нової версії проєкту закону, і вказати їхній професійний досвід.
  2. Міністра охорони навколишнього середовища Романа Абрамовського. Хто від міністерства бере участь в розробці проєкту закону? Які конкретні зауваження були з боку міністерства до проєкту закону і як можна ознайомиться з ними, чи міністерство цілком підтримує текст проєкту закону? І в цілому пояснити роль міністерства в реформі управління відходами. Чи цим питанням займаються виключно депутати?
  3. Голови Верховної Ради – пана Разумкова. Як очільник парламенту бачить подальшу долю проєкту закону 2207-1Д?
  4. Голови фракції «Слуга народу» – пана Арахамії. Після скандалу з депутатом, який є одним з авторів проєкту закону 2207-1Д, чи був проведений аудит проєкту і які висновки були зроблені? Чи підтримує керівництво партії таке затягування реформ?
  5. Прем’єр-міністра України, пана Шмигаля. Як КМУ реалізує національну стратегію управління відходами до 2030 року, затверджену у 2017 році? Як виконується національний план управління відходами до 2030 року, затверджений КМУ у 2019 році? Чи здійснюється моніторинг і контроль виконання цих документів? Чи вважає прем’єр-міністр, що необхідно сформувати консультаційну раду профільних міністерств щодо реалізації реформ у сфері управління відходами? Яку відповідальність несуть посадові особи за не реалізацію вищевказаних документів, затверджених КМУ?

Резюме

Слабка координація між різними гілками влади країни, відсутність політичної волі при ухваленні важливих рішень в процесі підготовки реформ, не конкретизована відповідальність посадових осіб, все це призводить до хаотичних і не прозорих дій, що негативно відбивається на якості нормативних документів і ставить під сумнів успішність реалізації реформ. Все це ще більше ускладнюється тим, що часто просуванням займаються люди з недостатньою компетенцією, які не є експертами, та у яких відсутній професійний і практичний досвід.

Олександр Лимар, експерт з питань управління відходами UIF