Ця історія почалася років 2 тому в темних коридорах Міністерства охорони навколишнього середовища, в яких загубився депутат-початківець. Але флешка, що світиться, яку йому таємно передав хтось із Офісу підтримки реформ при міністерстві, допомогла відшукати вихід.
І так на світ з’явився проєкт закону № 2207-1 про управління відходами.
Але в інших темних коридорах (точне місце невідомо) блукав ще один депутат-початківець. І, швидше за все, йому невідомі теж передали подібну флешку. Походження флешки у цій історії –невідоме.
І так на світ з’явився проєкт закону № 2207-2 про відходи.
Зрозуміло, що написати проєкт закону за 2-3 місяці (Рада розпочала роботу у вересні 2019 року, проєкти законів були подані в жовтні) не реально. Відтак, цілком логічно використовувати вже готові проєкти, які були розроблені раніше. Але ці проєкти були саме проєктами, які не пройшли жодного обговорення, узгодження, оцінки відповідності з директивами ЄС.
Всі поспішали швидко викинути матеріал до зали на голосування і на хвилі популярності, маючи у своєму розпорядженні монобільшість, ухвалити ці «недоробки» в турборежимі.
Утім, все виявилося не так просто, як гадалося. Щойно тексти були опубліковані, стало ясно, що над проєктами ще працювати і працювати.
Але двоє депутатів-початківців, які, швидше за все, і коми в цих проєктах не написали, сприйняли критику дуже особисто і звинуватили сміттєву мафію (вони розподілили мафію для звинувачення, між собою, на перевізників/звалища і т. з. пакувальників) у блокуванні реформ в Україні . Ай-яй-яй, які всі погані. Комітети Верховної Ради, міністерства, профільні асоціації, які надали негативні висновки, і багато інших.
Тому ініціатори вирішили об’єднати зусилля і законопроєкти в один проєкт під № 2207-1Д. Проте зробили висновок з попередньої кампанії і повністю засекретили доопрацювання. Хоча по суті жодного доопрацювання і не було, навіть не взяли до уваги зауваження, а просто з’єднали 2207-1 і 2207-2. І ось так тихо, без обговорення, без правок, у першому читанні був ухвалений компот-проєкт 2207-1Д.
Але прокол одного з депутатів, у гонитві за частиною пирога, докорінно змінив ситуацію. Довелося розкривати процеси, обговорювати, дискутувати… У листопаді-грудні було проведено близько 15 засідань підкомітету в сфері поводження з відходами комітету екологічної політики, на яких обговорювалися поправки до проєкту закону № 2207-1Д. І за підсумками засідань стало зрозуміло, що проєкт закону дуже сирий, чи не готовий, такий, який потребує суттєвого доопрацювання.
Відтоді минуло 5 місяців. 28 квітня були останні засідання комітету екологічної політики в цьому місяці, на яких про управління відходами не йшлося. Утім, нам обіцяли місяць тому, що до кінця квітня проєкт на комітеті з’явиться…
Реформа в сфері управління відходами повинна бути однією з пріоритетних для країни, і відкладати її вже немає часу. Вже зараз стає ясно, що в найкращому разі її реалізація розпочнеться не раніше 2023 року. А реальні практичні результати можна очікувати не раніше 2025-2028 років.
Але мене турбує інше. Просування реформ на державному рівні. Як це відбувається, як відбувається комунікація та звітність про просування проєктів. Невже вся країна, яка потребує реформи в сфері управління відходами, стала заручником недолугої адвокації?
Тому виникають питання до тих, хто очолює відповідні відомства та ухвалює рішення в нашій країні:
- До голови комітету екологічної політики ВРУ Олега Бондаренка. Коли комітет опублікує останню версію проєкту з роз’ясненням до поправок, які були враховані, як і до тих, що були відхилені? Оголосити імена всіх експертів, котрі входять у групу розробників нової версії проєкту закону, і вказати їхній професійний досвід.
- Міністра охорони навколишнього середовища Романа Абрамовського. Хто від міністерства бере участь в розробці проєкту закону? Які конкретні зауваження були з боку міністерства до проєкту закону і як можна ознайомиться з ними, чи міністерство цілком підтримує текст проєкту закону? І в цілому пояснити роль міністерства в реформі управління відходами. Чи цим питанням займаються виключно депутати?
- Голови Верховної Ради – пана Разумкова. Як очільник парламенту бачить подальшу долю проєкту закону 2207-1Д?
- Голови фракції «Слуга народу» – пана Арахамії. Після скандалу з депутатом, який є одним з авторів проєкту закону 2207-1Д, чи був проведений аудит проєкту і які висновки були зроблені? Чи підтримує керівництво партії таке затягування реформ?
- Прем’єр-міністра України, пана Шмигаля. Як КМУ реалізує національну стратегію управління відходами до 2030 року, затверджену у 2017 році? Як виконується національний план управління відходами до 2030 року, затверджений КМУ у 2019 році? Чи здійснюється моніторинг і контроль виконання цих документів? Чи вважає прем’єр-міністр, що необхідно сформувати консультаційну раду профільних міністерств щодо реалізації реформ у сфері управління відходами? Яку відповідальність несуть посадові особи за не реалізацію вищевказаних документів, затверджених КМУ?
Резюме
Слабка координація між різними гілками влади країни, відсутність політичної волі при ухваленні важливих рішень в процесі підготовки реформ, не конкретизована відповідальність посадових осіб, все це призводить до хаотичних і не прозорих дій, що негативно відбивається на якості нормативних документів і ставить під сумнів успішність реалізації реформ. Все це ще більше ускладнюється тим, що часто просуванням займаються люди з недостатньою компетенцією, які не є експертами, та у яких відсутній професійний і практичний досвід.
Олександр Лимар, експерт з питань управління відходами UIF
Вам також буде цікаво:
Правосуддя після деокупації: світова практика
Росія детально: події та тренди в РФ за минулий тиждень (15.10 – 21.10)
Великим нафтовим корпораціям вигідні провокації на Близькому Сході
Що означає розрив Договору про ліквідацію ракет середньої та малої дальності між США та РФ?
Тепер вже Назарбаєв торгує картою Донбасу
Ліберальна реформа податкової системи в Україні