Кабмін до другого читання збільшив бюджет на наступний рік на 36 мільярдів гривень. Доопрацьований документ оприлюднено на сайті ВР. Зростання доходів передбачено завдяки перегляду макропрогнозу Мінекономрозвитку і торгівлі (плюс 11 Кабмін до другого читання збільшив бюджет на наступний рік на 36 мільярдів гривень). Доопрацьований документ оприлюднено на сайті ВР. Зростання доходів передбачено завдяки перегляду макропрогнозу Мінекономрозвитку і торгівлі (плюс 11 мільярдів гривень), відрахувань Нацбанку (ще близько 2 мільярдів гривень), а також надходжень від продажу ліцензій на впровадження 4G зв’язку (6 мільярдів гривень).
У наступному році витрачати будуть багато і, насамперед, на інфраструктуру. У держбюджеті на ці статті передбачено майже 47 мільярдів гривень. Згідно з документом на ці кошти можна побудувати 50 нових мостів і оновити 4 тисяч кілометрів доріг.
Заплановані Кабміном витрати в ефірі радіостанції “Голос Столиці” прокоментував директор програми “Інфраструктура” Українського інституту майбутнього Володимир Шульмейстер.
– Усе залежить від того, з чим порівнювати. Це більше за тогорічні показники. У цьому році є зростання, близько 30-40% порівняно з минулим роком. І це добре. А якщо порівнювати з потребами, то, звичайно, було добре значно збільшити цю цифру, але її не можна оцінювати лише виходячи з бюджету. Річ у тому, що в країні активно провадиться децентралізація і у нас, крім центрального бюджету, є обласні бюджети та бюджети місцевих органів. Їх теж треба брати до уваги як джерела для ремонтування, відновлення та будування нової інфраструктури.
– Цього року з цією ж метою було виділено 35 мільярдів гривень. Наскільки успішно ці кошти було освоєно та використано?
– Я не маю гадки. Я думаю те, чого нам бракує, це відповідальність за презентацію того, як це було використано і куди ці гроші пішли. На сьогодні я не володію цією інформацією.
– Хто має виступати з такою презентацією?
– Уряд. Я думаю, що це, як у будь-якої компанії: рік закінчується, компанія захищає новий бюджет і захищає результати попереднього року. Те ж саме має відбуватися з будь-яким урядом, який фактично топ-менеджмент великої компанії.
– Ще не чутно таких звітів від уряду.
– У нас взагалі відповідальністю важкувато в країні.
– Чи доцільно збільшувати фінансування, не розуміючи, наскільки ефективно були освоєні попередні кошти? Чи не створюється простір для корупції?
– Простір не створюється, він давно створений і активно використовується. Я не думаю, що там щось нове створюється — схеми як були, так і є. Так, під відсутністю відповідальності розуміється відсутність прозорості.
– Крім бюджетних грошей з 2018 року у нас запрацює і Дорожній фонд. Ці гроші йдуть окремою статтею та вони не належать до цих 47 мільярдів гривень?
– Дорожній фонд — це окрема цифра, яка наповнюється через імпорт нафтопродуктів, і вона має становити цього року близько 32-35 мільярдів гривень додатково. У грошей, які надходитимуть на дороги, буде розподіл. Значна частка витрачається на дороги державного значення, це — близько 50 тисяч кілометрів, а решта — ділиться… 35% надходить в обласні бюджети, бо областям цього року передаються з 1 січня ще і 120 тисяч кілометрів доріг обласного значення. І ще 5% піде на підвищення безпеки дорожнього руху.
– За ремонт доріг в містах відповідає місцева влада?
– Так точно, абсолютно.
– Тоді як вони будуть наповнювати ці місцеві бюджети на ремонт доріг? Це винятково місцеві бюджети або якісь дотації надходитимуть з центрального бюджету?
– Можливі певні дотації. Наприклад, зараз у Миколаєві планується ремонт моста, і місцева влада цього не в змозі його забезпечити. Частка грошей має надійти з держбюджету. Але це буде залежати зокрема й від того, як депутати, які представляють Миколаївську область, пролобіюють своє прохання. І таких проектів досить багато. Але левова частка повинна фінансуватися місцевими бюджетами. Зокрема, завдяки децентралізації місцевих бюджетів сьогодні це досить багаті бюджети. Постає питання відповідальності та звітування про те, як ці гроші використовуються. Інфраструктуру на місцях можна піднімати досить серйозно. І річ не тільки в тому, скільки грошей, а в тому, як вони використовуються. Наприклад, якщо ми говоримо про дороги, то важливо звернути увагу на те, щоб дороги робилися з цементобетону, який більш довговічний. Коштує він майже так само, як асфальт.
Читайте також: “Дороги з бетону на 40% вигідніші за асфальтні”.
– Чи є гарантія щодо тих ремонтних робіт на дорогах, які проводяться сьогодні?
– Нічого цього немає. По-перше, має бути незалежний контроль, і я сподіваюся, що в 2018 році вже нарешті незалежний контроль почне працювати. До сьогодні незалежний контроль працює тільки на проектах із фінансуванням з боку міжнародних фінансових організацій. У решті випадків контроль якості, по суті, здійснює сам “Автодор”, сам себе контролює. Самі замовляємо, самі будуємо, самі контролюємо. І це — найбільше джерело корупції. На жаль, у цьому році “Автодор” вийшов з програми Світового банку, яка контролює розподіл бюджетних коштів. Ми в 2015 році “Автодор” туди заштовхали, цього року “Автодор” звідти вислизнув. Ось було б добре цього року його знов повернути, щоб світло там було, в кінці тунелю, в “Автодорі”. А незалежний контроль якості — це, зокрема, відповідальність виконавця дорожніх робіт за те, якої якості дорога буде у нас під колесами. І сьогодні ця складова сильно кульгає. Саме тому є великий ризик того, що ті гроші, які починають виділятися на дороги, будуть витрачатися… Точніше, якість того що ми отримуємо за ці гроші, залишатиме кращого.
Вам також буде цікаво:
КАЛЕНДАР КЛЮЧОВИХ ЕКОНОМІЧНИХ ПОДІЙ
Романенко про трагедію в Кемерово: “Жорна безсердечності можна подолати лише культурою думки”
Освіта як екосистема. Інсайт однієї з дискусії КМЕФ
Політичний план трансформації функцій та повноважень президента України у контексті Конституційної реформи
Якою має бути зовнішня політика України після війни
Експерти Українського інституту майбутнього окреслили три можливі сценарії закінчення війни