Голова Всеукраїнського громадського руху Андрій Сенченко разом із колегами, Анатолієм Поляхом та Іриною Веригіною презентували проект Закону України “Про прощення”, що сприятиме процесу деокупації Донбасу і Криму.
Презентація відбулася 14 березня в Українському інституті майбутнього (UIF) за участі представників правозахисних організацій, експертів та журналістів, які спеціалізуються на темі окупованих територій — Донбасу та Криму.
Автори законопроекту під час презентації спробували розвінчати міфи, які вже встигла створити російська пропаганда. Зокрема, було наголошено на тому, що законопроект не передбачає жодних процедур покаяння для мільйонів людей, які мешкають на окупованих територіях та не скоювали жодних злочинів.
“Важливим фактором, що сприяє деокупації, є подолання психологічного бар’єру, пов’язаного з перспективою возз’єднання країни, яка ось уже протягом чотирьох років штучно розділена лінією фронту. Над створенням такого бар’єру в мешканців окупованих територій, які весь цей час перебувають в іншій реальності, послідовно працюють російська пропаганда, спецслужби та різного роду зрадники. Подібні, нехай і менш виражені, психологічні проблеми властиві багатьом мешканцям вільної частини нашої території. Вони багато в чому пов’язані з безперервними спробами нав’язати країні мінський сценарій, який передбачає практично повну амністію осіб, які діяли в інтересах держави-агресора і проти своєї країни”,– зазначив Голова “Сила права” Андрій Сенченко.
“Розглядаючи запропонований проект Закону України “Про прощення”, необхідно враховувати, що в жодній країні світу, що пройшла через збройний конфлікт, процедури поствоєнного врегулювання не вписувалися в чинне законодавство. У кожному такому випадку були ухвалені спеціальні закони, які були написані “із чистого аркуша”,– повідомив член Координаційної ради “Сила права” генерал-майор юстиції (у запасі) Анатолій Полях.
“Ми впевнені, що формула поствоєнного врегулювання не може бути нав’язана ззовні або продиктована суспільству чиновниками та політиками. Вона може бути знайдена лише в процесі відкритої дискусії, в результаті якої українське суспільство визначить, кого карати, а кого прощати”,– сказала член Координаційної руху Ірина Верігіна.
За законопроектом суть процедури прощення полягає в заміні покарання у вигляді тюремного ув’язнення на альтернативне покарання у вигляді тимчасового обмеження прав на строк від п’яти до десяти років. Претендувати на прощення можуть лише особи, які вчинили злочини невеликої та середньої тяжкості, визнали свою вину, щиро розкаялися та звернулися до суду із заявою про скоєний злочин та проханням про прощення. Процедура прощення не застосовується до громадян України, які скоїли тяжкі та особливо тяжкі злочини, а також громадян, які скоїли злочини невеликої або середньої тяжкості і не звернулися із заявою про скоєне ними кримінальне правопорушення та з проханням про прощення. Закон не звільняє від відповідальності за злочини, про які не повідомлено в заяві або в ході судового розгляду, і про які стало відомо правоохоронним органам. Процедура прощення застосовується згідно з цим Законом один раз.
Повний відеозапис презентації законопроекту “Про прощення” доступний на YouTube-сторінці “Українського інституту майбутнього”
Модератором заходу виступив директор програми Нацбезпека та оборона Українського інституту майбутнього Тарас Березовець
Інформація продовжує оновлюватися на сторінці події у Facebook: https://www.facebook.com/event…
Наступний захід в Українському інституті майбутнього буде присвячений темі медіа. Сторінка події у Facebook: https://www.facebook.com/event…
Вхід вільний за умови попередньої реєстрації у формі:https://goo.gl/forms/JKlilhsGOu5LcKW32
Акредитація: https://goo.gl/forms/JKlilhsGOu5LcKW32
Вам також буде цікаво:
Як реванш демократів на проміжних виборах у США вплине на зовнішню політику Вашингтона?
Що буде з Порошенком?
“Тіньовий флот” росії: Як санкції не зупиняють фінансування війни через нафтовий бізнес
Плівки Деркача: Порошенко, Байден і величезна порожнеча
Кадровий голод і якість вищої освіти в Україні
Німці вдарять по польському ринку праці у 2019? Вотум недовіри прем’єру? – дайджест новин Польщі