» Новини » За 3 роки окупації РФ побудувала в Криму більше 30 000 квартир для військових і ФСБ

За 3 роки окупації РФ побудувала в Криму більше 30 000 квартир для військових і ФСБ

Інтерв’ю Ігаря Тишкевича для “Громадське радіо

Також за підрахунками експерта Українського інституту майбутнього за три роки до Криму переселилися понад 200 тисяч росіян.
Нові кримчани становлять, таким чином, 10% населення півострова. Ким і як заселяють окупований Крим – дізнаємося у автора дослідження Ігоря Тишкевича.

Сергій Стуканов: У своєму дослідженні ви доходите висновку, що за три роки на 10% змінився склад жителів півострова та прибуло більше ніж 200 тисяч росіян. Яким було населення Криму до анексії та скільки українців, кримських татар покинули за цей час Крим?

Ігор Тишкевич: Найпарадоксальніше, з чим я зіткнувся, на жаль, в Україні немає статистики, скільки громадян України виїхали з Криму. У нас є остання уточнена статистика, яку давав Укрстат про населення Криму – 2 мільйони 348 тисяч.

А далі починаємо рахувати. Перші звірені цифри вже Росстату, датовані 1 липня 2014 року. Ці цифри показують, що населення Криму і Севастополя зменшилося на 80 000.

Хто ці люди? Беремо кількість військовослужбовців, які виїхали з Криму – 6 000. Середній розмір сім’ї по Україні – 2,6 людини, у військовослужбовців, зазвичай, трохи більше. У мене була статистика за 2000 рік – 3,2. Я порахував, що народжують менше, і помножив на три. Маємо, як мінімум, 18000.

Кримські татари (перша хвиля) – близько 10 000 осіб. І далі ті, хто просто виїхав з Криму.

Потім в українській статистиці – провал. Є російська статистика – перепис населення в Криму, де показане невелике зростання, але все одно – недолік населення. А української статистики осіб, які залишили Крим, не ведеться до 1 січня 2015 року.

З 2015 по травень 2016 року немає даних прикордонників, які фіксували кількість прибулих на територію Криму та вибулих. Українські прикордонники дають цифру 73 100 осіб. При цьому міграційна служба дає цифру 35 000 переселенців із Криму. Люди не вважають обов’язковим реєструватися в міграційній службі, ураховуючи, що Україна так і не може дати більш-менш адекватні соціальні гарантії вимушеним переселенцям.

На територію України з Криму з 1.01.15 по 1.05.2016 в’їхало 73 000 українських громадян. З них міграційна служба знає про 35 000. Вже є проблема.

Після травня 2016 роки знову пробіл – до сьогоднішнього дня. Далі я брав оціночну кількість. Порахував, що міграція з Криму йде на спад і взяв середній місячний коефіцієнт. Вийшло близько 23 000 осіб, які виїхали з травня 2016 року по сьогоднішній день. І взяв цифри російської звірки з липня до 1 січня 2015 року та порахував, що рівень міграції був на тому ж рівні. Отримав ще 22000.

Таким чином, територію Криму залишило не менше ніж 200 000 – 214 000 громадян України.

Наталя Соколенко: На їх місце приїхали росіяни?

Ігор Тишкевич: Звісно. Тут дуже цікавий процес. Була ще одна дуже сильна міграційна хвиля. Це так звані жителі Донецької та Луганської областей, які в 2014 році рвонули до Криму. Тільки на відміну від тих, хто мав реєстрацію в Криму, донецьким і луганським не давали російських паспортів, вони живуть як іноземці.

Наталя Соколенко: Чому до них таке ставлення? Адже вони вибрали російську окупаційну державу?

Ігор Тишкевич: Все дуже просто. Пам’ятаєте вислів Медведєва: «Грошей немає, але ви тримайтеся». Тим більше, населення Криму старе, смертність становить близько 35 000 на рік, народжуваність менше ніж 30 000.

Сергій Стуканов: Росіяни приїжджали за власним бажанням чи Росія має спеціальні програми й заселяє півострів росіянами?

Ігор Тишкевич: Тут теж досить цікаво. Статистики тих, хто приїхав, теж немає. Я брав російські державні програми як базу. У РФ існує програма переселення пенсіонерів із Крайньої Півночі в більш сприятливі регіони РФ. Людям дають гроші, або покривається частина тіла кредиту, або субсидії на покупку житла в більш сприятливих регіонах РФ. Крим з 2015 року був включений до цієї програми.

Друга категорія – програма «військова іпотека». Військовослужбовець ЗС РФ має право взяти пільги на іпотечний кредит. Військова іпотека проходить через бюджет МО РФ, я знаю, що в 2014-2016 роках єдиний регіон у РФ, де не було проблем з виплатами по військовій іпотеці, – Крим.

Сергій Стуканов: Скільки житла для військових побудували за цей час у Криму?

Ігор Тишкевич: У 2014 році Росія одразу оголосила, що побудує не менше 20 000 квартир до кінця 2014 року. Це було легко, тому що в Криму було багато недобудов, які швидко добудували. А 20000 квартир – це мінімум 60 000 жителів.

2015 рік – побудували мікрорайон на 2 000 квартир у Севастополі, другий – на півтори тисячі – здали до кінця року. В Сімферополі побудували мікрорайон на 800 квартир, у Ялті – 100 чи 200.

Сумарно виходить, що за 2015 рік до перших 20 000 додалося не менше ніж 10 000 квартир.

Далі – житло для прикордонної служби та ФСБ. Уже здані два будинки (на 54 і 97 квартир). У планах до кінця 2017 року довести до 1000 (для сімей прикордонників), для службовців ФСБ – близько 400 квартир.

Наталя Соколенко: Який статус у цього житла, побудованого під час окупації?

Ігор Тишкевич: Усе залежить від позиції самої України. Грузини прийняли закон про окуповані території, де чітко прописали, що всі угоди з нерухомості з такого-то моменту – недійсні. В Україні до сих пір такого закону немає.

Сергій Стуканов: Тобто, переселялися пенсіонери, представники силових структур, державні службовці та їхні сім’ї?

Ігор Тишкевич: Так. Ще одна категорія – так зване тимчасове житло. У Росії сказали, що будуть будувати гуртожитки таі малосімейки для контрактників – тих, яких нібито там немає.

Сергій Стуканов: Що Україні робити з людьми, які приїхали після анексії?

Ігор Тишкевич: На мій погляд, перше, що потрібно робити державі Україна, – рахувати, скільки приїхало, а скільки виїхало.

Друге – робота депутатів. Держава Україна має сказати про незаконність угод з нерухомістю, переселення на своїй території.

Коли Крим повернеться, тоді є декілька варіантів дій.

Перший варіант дуже жорсткий – депортація всіх. Це те, що зробили чехи з судетськими німцями в 1945 році.

Другий варіант – зниження в правах. Досвід Естонії та Латвії показує, що в короткостроковій перспективі це, у тому числі, джерело великих бід: будуть демонстрації, апеляції до прав людини і т.д.

Третій варіант вельми простий – те, що зробили чехи з судетськими німцями лише вже в 1991 році, коли спадкоємці тих, хто виїхав, захотіли повернутися. Чехи сказали, що повертають нерухомість і права тим нащадкам і громадянам, які проживали на території Судет, які не були членами Судето-німецької партії. У Чехії та в Німеччині є хороші архіви. І вийшло, що з тих, хто подав, 7 або 9% пройшли цей ценз.

Наталя Соколенко: Ми можемо ввести свої критерії?

Ігор Тишкевич: Так. Якщо Україна приймає закон, що територія окупована, приналежність до силових структур країни окупанта – пряма участь в окупації. І ці люди однозначно не мають права залишатися на території Криму.

І друга частина – перестати намагатися обдурити кримських татар та оголосити національну автономію кримських татар. Те, що держава Україна повинна була зробити давно.

Текстову версію підготувала Катерина Халецька