Дайджест основних військово-політичних подій навколо України (23.12.2024 – 29.12.2024)

У фокусі уваги

На шляху до мирних переговорів: риторика Києва щодо гарантій безпеки починає змінюватись?

29 грудня було опубліковано інтерв’ю посла України в ООН А. Мельника німецькому виданню Berliner Morgenpost, у якому дипломат висловив думку, що Київ може розглянути варіант отримання гарантій безпеки без вступу до НАТО. За його словами, питання щодо гарантій безпеки має центральне значення як тимчасове рішення, але гарантії не повинні обмежуватися одними політичними обіцянками, як Будапештський меморандум. При цьому членство в НАТО залишиться на порядку денному для України.

“Нашим партнерам доведеться ретельно розписати військові кошти, які вони будуть використовувати для захисту України, якщо росія знову нападе”, — сказав Мельник. Києву потрібні міжнародні зобов’язання щодо оборони з боку західних союзників у разі, якщо Україна знову зазнає загрози або нападу з боку росії. Крім того, за словами Мельника, партнери також могли б стати частиною можливого великого мирного договору з Росією^[1].

Загалом наприкінці року Київ демонструє більшу готовність до переговорів про припинення конфлікту, ніж кілька місяців тому. Причому це демонструє насамперед український президент.

В. Зеленський не каже прямо, що Київ погодиться на поступки – територіальні чи інші. Проте раніше український президент категорично заявляв, що переговори можуть розпочатися лише після того, як москва виведе усі свої війська. При цьому спочатку йшлося про кордони України 1991 року, потім про кордони на лютий 2022 року.

Тепер же український лідер наголошує на необхідності довгострокової безпеки, а не негайного повернення територій, навіть попри те, що Росія займає понад 20% території України.

Зміна риторики офіційного Києва насамперед пояснюється позицією Трампа, який переміг на виборах у США, і його команди. Їхнє головне завдання — максимально швидке припинення вогню. І вони розуміють, що вмовляти доведеться обидві сторони. На їхню думку, росія зараз перебуває в сильнішій позиції для початку переговорів. Тому нова адміністрація Вашингтона фактично означила, що прагнутиме змусити Київ поступитися у питанні членства України в НАТО та у територіальному питанні.

У недавньому інтерв’ю Sky News Зеленський сказав, що «гаряча фаза війни» може припинитися, якщо Україна набуде членства в НАТО. Території, які контролюють російські війська, можуть бути повернуті пізніше дипломатичним шляхом»^[2]. Ці слова стали найяскравішим визнанням того, що Київ готовий розглянути можливість хоча б тимчасової поступки територією.

Своєю чергою Захід, обережно озираючись на США, не поспішає обговорювати запрошення Києва до Альянсу. І навряд чи зробить це у найближчій перспективі, всупереч заявам окремих політиків щодо необхідності цього кроку. Європейські союзники усвідомлюють зміну реальності та зробили ставку на посилення України, щоб посилити її переговорну позицію за умов можливого скорочення новою адміністрацією Вашингтона військової допомоги Києву. Крім того, розуміючи, що найближчим часом вступ (або запрошення) України до НАТО є малоймовірним, Європа пропонує альтернативні варіанти, такі як розгортання на лінії розмежування сторін значних (до 100 тис. військовослужбовців) миротворчих сил.

З одного боку, український лідер висловив обережну готовність погодитися з цим варіантом, але після переговорів у Брюсселі заявив про обов’язкову участь США щодо надання гарантій. Київ чудово розуміє, що одних європейських гарантій для москви буде недостатньо. Тим більше, що підписані з окремими країнами пакти безпеки не є повноцінними договорами та не мають обов’язкової сили.

Москва розуміє всю складність ситуації, в якій опинився Київ після перемоги Трампа, тому кремль підвищує ставки, сподіваючись отримати максимальне посилення своїх позицій перед початком переговорів. З одного боку, на українському фронті продовжується просування російських військ, незважаючи на значні втрати особового складу. З іншого — на дипломатичному фронті— сам путін заявляє про своє прагнення досягти фактично повної капітуляції України. Водночас росія категорично відкидає пропозиції команди Трампа про те, щоб відкласти членство України в НАТО на 20 років і ввести туди контингент миротворців ЄС та Британії. Про це, зокрема, 29 грудня заявив в інтерв’ю ТАРС міністр закордонних справ росії Лавров^[3].

Залишається тільки сподіватися, що зіткнувшись з нездатністю та небажанням москви домовлятися з українського питання, непередбачуваний Трамп після своєї інавгурації може кардинально змінити точку зору та висунути низку ультимативних вимог росії, включаючи запрошення України до НАТО.

Основні події тижня

Допомога Україні: Німеччина передає озброєння, США надає кредити, забезпечені російськими замороженими активами.

Німеччина оголосила про плани передати Україні велику партію озброєння^[4]. Крім 15 танків Leopard 1A5, зенітно-ракетних комплексів IRIS-T SLM/SLS, пускових установок Patriot у пакет увійшли:

– ЗСУ Gepard та боєприпаси до них;

– понад 40 бойових броньованих машин;

– самохідна гаубиця PzH 2000;

– 240 гранатометів та 200 кулеметів MG4;

– РЛС ТРМЛ-4Д;

– керовані ракети AIM-9L/I-1 Sidewinde та різні боєприпаси;

– близько 70 безпілотних літальних апаратів різних класів;

– протитанкові міни, гранати;

– 45 дайвінг-скутерів;

-12 вантажівок та 8 паливозаправників Zetros.

– штурмові та снайперські гвинтівки, боєприпаси до них.

Данія, Литва і Франція виділили €150 млн на потреби військової промисловості України. За інформацією оборонного відомства України, Данія виділила Києву €111 млн, Франція – €29 млн, Литва – €10 млн. Ці кошти київська влада має намір направити на виробництво ракет, дронів-deepstrike та артилерійських установок^[5].

Латвія у 2023-2024 рр. передала Україні 612 конфіскованих у нетверезих водіїв автомобілів загальною вартістю приблизно €2,25 млн.

США передали Україні перший транш у розмірі $1 млрд із 20-мільярдного кредиту від США, забезпеченого доходами від заморожених російських активів^[6].

Євросоюз виділив Києву €150 млн, які, за словами українського прем’єр-міністра, підуть на забезпечення безкоштовним харчуванням дітей 1-4 класів, відновлення інфраструктури та підтримку безперебійного виробництва сільськогосподарської продукції^[7].

Бої в Курській області: Москва “завалює північнокорейськими трупами” позиції ЗСУ.

Ось уже третій місяць росія продовжує бойові дії в Курській області з метою звільнення території від українських військ. У першій хвилі наступу росії вдалося незначно просунутися на лівому фланзі українського плацдарму біля міст Коренєво і Глушково. Але потім ЗС рф уткнулися в підготовлену ЗСУ лінію оборони та були змушені зупинитися. Наступні спроби відновити наступ у жовтні та листопаді також не принесли кремлю значних успіхів.

На початку грудня стало відомо, що росія почала активно використовувати у бойових діях у Курській області північнокорейських військовослужбовців. За даними Головного управління розвідки Міноборони України, північнокорейських солдатів почали залучати до штурмових дій у Курській області з 14 грудня у складі зведених підрозділів морської піхоти та повітряно-десантних військ ЗС РФ. За даними українського Генерального штабу, наприкінці листопада на цій ділянці фронту щодня фіксувалося близько 20 зіткнень. Проте вже до середини грудня ця цифра збільшилася вдвічі і знизилася до 27 тільки до кінця місяця.

Зниження інтенсивності наступальних дій росії, швидше за все, пояснюються суттєвими втратами серед північнокорейських військовослужбовців. Так, розвідка Південної Кореї оцінює втрати КНДР за тиждень активних дій у 1,1 тис. осіб. Президент України В. Зеленський 23 грудня заявив, що втрати Північної Кореї становлять уже 3 тис. бійців^[8]. Координатор зі стратегічних комунікацій Ради національної безпеки США Джон Кірбі 27 грудня підтвердив, що Білий дім оцінює втрати КНДР у боях проти України як мінімум в одну тисячу військових.^[9].

Тому росія була змушена призупинити активні наступальні дії в Курській області для поповнення втрат. Проте така “витратна” тактика дозволила досягти Росії певних тактичних успіхів на полі бою, трохи потіснивши українські війська у напрямку до кордону.

Враховуючи, що, за наявною інформацією, Пхеньян вже направив у Росію не менше 10 тис. своїх солдатів, а також готовий направити ще більше, найімовірніше, що в найближчій перспективі москва продовжить “завалювати трупами” північнокорейських солдатів позиції ЗСУ, прагнучи звільнити Курську область.

Україна-Словаччина: електроенергія в обмін на газ?

28 грудня прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо пригрозив Україні припинити постачання електроенергії у разі, якщо Київ зупинить з початку нового року транзит російського газу до Словаччини.

Це сталося через тиждень після візиту прем’єр-міністра країни Роберта Фіцо до росії, який відбувся 22 грудня.

Фіцо обґрунтував свою загрозу, вказавши на значний вплив припинення постачання російського газу на економіку Європи, яка зіткнеться з додатковими витратами на енергоносії у розмірі 120 мільярдів євро протягом наступних двох років. Крім того, за його словами, у короткостроковій перспективі Словаччині загрожує підвищення цін на газ. Експерти звертають увагу, що після перекриття українського транзиту Словаччина опиниться в кінці ланцюжка поставок газу альтернативними маршрутами із заходу, півдня чи півночі, а не на її початку, як це було досі.^[10].

Цього ж дня В. Зеленський відповів на загрозу Словаччини припинити резервні постачання електроенергії в Україну, якщо Київ припинить транспортування російського газу до Центральної Європи. “Схоже, що Путін дав Роберту Фіцо наказ відкрити другий енергетичний фронт проти України за рахунок інтересів словацького народу”, — заявив український президент у розлогому повідомленні на сайті X^[11].

Декількома днями раніше — 23 грудня — український лідер засудив дії Фіцо щодо укладення «тіньових угод» з путіним. Президент України звинуватив прем’єра Словаччини у тому, що він допомагає путіну заробляти гроші на продовження війни з його країною. В. Зеленський додав також, що москва надає Словаччині значні знижки, але плата за них суверенітет та тіньові схеми. За словами Зеленського, це має зацікавити словацькі правоохоронні органи та спецслужби.

В умовах, коли росія цілеспрямовано знищує енергетичну систему України, погроза словацького прем’єра має вигляд відвертого шантажу. Євросоюз ще не висловив своє ставлення до цього питання. Проте окремі європейські країни вже неофіційно заявили про готовність збільшити експорт електроенергії в Україну та компенсувати будь-який дисбаланс, який може виникнути в українській енергосистемі у разі такого кроку Словаччини.^[12].

Крім того, Словаччина, як і раніше, отримує російську нафту, яка йде через Україну трубопроводом «Дружба». Припинення цих поставок може стати можливим кроком Києва у відповідь, якщо Словаччина припинить експорт електроенергії.

^[1] https://vnews.com.ua/society/ne-nato-posol-obyasnil-na-chto-gotova–radi-zaversheniya-vojny/

^[2] https://www.pap.pl/ru/russian/news/sky-news-zelenskiy–ot-okkupirovannykh-zemel-v-obmen-na

^[3] https://tass.ru/politika/22800005

^[4] http://armiya.az/ru/news/221646/%8F

^[5] https://t.me/ministry_of_defense_ua/11363

^[6] https://www.pap.pl/ru/russian/news/ukraina-poluchila-iz-ssha–ot-zamorozhennykh-rossiyskih

^[7] https://epravda.com.ua/rus/finances/ukraina-podderzhke-bystrogo-vosstanovleniya-801322/

^[9] https://www.reuters.com/world/north-korean-troopss-ukraine-front-lines-white-house-2024-12-27/

^[10] https://www.polskieradio.pl/397/7836/artykul/3464293,%D1%84%D0%B8

^[11] https://www.pap.pl/ru/russian/news/zelenskiy-slovakiya-otkryvaet—front-protiv-ukrainy

^[12] https://www.eurointegration.com.ua/rus/news/2024/12/29/7201531/