У четвер, 15 лютого, в Українському інституті майбутнього відбулася лекція-презентація «Чи потрібна Україні нова Конституція?».
Виконавча директорка UIF Марія Чумак підкреслила, що це перший захід із циклу присвяченого Верховенству права в Україні.
«Ми розпочинаємо низку заходів, що стосуються змін в українській нормативно-правій базі, починаючи з Основого Закону, для того, щоб українці мали міцне підґрунтя для побудови майбутнього», – зазначила вона.
Під час презентації Геннадій Друзенко, очільник Центру конституційного моделювання, представив генезу творення конституцій у світі, виділив голові типи конституцій та вказав на головні дисбаланси в Конституції України.
«Якщо розглядати Конституцію як проєкт, то вона має ті ж завдання, що і у автомобіля – бути надійним, швидким (реагувати швидко на виклики часу) та економічним (не розкидатися завжди обмеженими ресурсами)», – вважає Геннадій Друзенко.
Спікер розповів про новий підхід до категоризації конституцій від викладача Єльського університету професора Брюса Акермана на революційні, еволюційні та елітарні. Головну роль у цьому поділі відіграє суспільна легітимність.
«Якщо в конституцію ніхто не вірить – вона залишається брошуркою на полиці. Коли ми в неї віримо і розуміємо, чому цей документ має працювати, коли ми відчуваємо свою співпричетність – конституція працює», – пояснив Друзенко.
Українська конституція належить до елітарних конституцій. Це був пакт між президентом Кучмою та лівою більшістю у парламенті. «Проте на відмінно від прапора чи гімну, вона так і не стала символом української держави»,– зазначив спікер.
На думку Друзенка, однією з причин недовіри українців до Основого Закону є суперечливі положення в Українській Конституції.
Приклад діяльності добровольчих батальйонів показово ілюструє дану проблему.
Згоідно зі ст. 17 Конституції «на території України забороняється створення і функціонування будь-яких збройних формувань, не передбачених законом». Тож, добровольчі батальйони існують в Україні поза конституційним полем.
«Замість того, щоб уконституювати територіальну оборону чи народне ополчення, держава залишила добровольців поза конституційним полем», – прокоментував Друзенко.
Проте з іншого боку маємо ст. 65 Конституції, яка говорить, що «захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов’язком громадян України». Тож, добровольці пішли виконувати ст. 65 Конституції – але вона суперечить ст. 17, що ставить їх поза законом.
Тож, чи потрібна Україні нова Конституція – питання доволі категоричне, проте очевидним є те, що Конституція потребує важливих змін, що дозволить українцям довіряти Основному Закону.
З прикладами інших дисбалансів в українській Конституції пропонуємо ознайомитись у презентації нижче.
Вам також буде цікаво:
Путінський нацизм: погляд крізь психоаналітичну призму
Росія детально: події та тренди в РФ за минулий тиждень (22.10 – 28.10)
Кремль почав слідкувати за діяльністю Українського інституту майбутнього
Макроекономічний дайджест України (листопад 2024 року)
“Боротьба йшла за кожне слово”: Микола Скиба прокоментував рішення щодо мовного питання
Як науковцям України інтегруватися у світову спільноту