Новина про запровадження у Києві та на території декількох областей режиму надзвичайної ситуації вже встигла розбурхати найемоційніші фантазії громадян з приводу ймовірних майбутніх обмежень і заборон.
Це поступово призводить до створення штучних умов для паніки серед населення. Насправді ж рішення про запровадження такого режиму на засіданнях уряду та урядової державної надзвичайної комісії обговорювалося ще на початку березня, і, зважаючи на епідеміологічну ситуацію останніх днів, такий крок може бути цілком виправданим.
Поряд зі зміною будь-яких правил існування в суспільстві державні органи повинні проводити регулярну просвітницьку роботу задля уникнення панічних настроїв людей, які, не завжди адекватно оцінюючи отриману інформацію, періодично йдуть на штурм продуктових крамниць чи аптек з метою поповнення запасів на «чорний» день.
Передусім необхідно чітко розрізняти поняття режимів надзвичайної ситуації та надзвичайного стану, які є абсолютно різними як за своєю природою, так і за механізмом впровадження. Режим надзвичайної ситуації запроваджується за рішенням уряду (місцевих органів влади на окремих територіях) через порушення нормальних умов життєдіяльності населення внаслідок несприятливої епідеміологічної ситуації, яка загрожує життю або здоров’ю населення, призвела або може призвести до великої кількості жертв, завдати значних матеріальних збитків чи унеможливити життя населення.
Важливим є те, що такий режим надзвичайної ситуації не спрямований на обмеження конституційних прав громадян, але передбачає дотримання конкретних правил поведінки, безпеки та дій у надзвичайних ситуаціях. Водночас надзвичайний стан є особливим правовим режимом, який передбачає додаткові повноваження для органів влади та окремі обмеження конституційних прав людини.
У разі швидкого розповсюдження вірусу «Covid-19» на більшість території України президент матиме підстави видати указ про запровадження надзвичайного стану, який потребуватиме схвалення такого рішення Верховною Радою України. Результатами такого розвитку подій дійсно можуть стати і обмеження громадян у пересуванні територією держави, і запровадження комендантської години, але сподіваємося, що президенту не доведеться вживати крайніх заходів.
Сьогоднішні ж обмеження, пов’язані із запровадженням саме надзвичайної ситуації, спрямовані на недопущення поширення вірусу «Covid-19» на всю територію України. З юридичної точки зору вони є адекватними заходами, які вживаються в умовах запровадження такого режиму. Призупинення навчального процесу у ВУЗах, школах та дошкільних навчальних закладах освіти; закриття метрополітену; встановлення обмежень на перевезення в громадському транспорті; призупинення залізничного, автобусного та авіасполучення; призупинення роботи ТРЦ, спортивних клубів, закладів культури та громадського харчування; заборона масових заходів за участю більш як 10 осіб – все це є повноваженнями органів центральної та місцевої влади, спрямованими на стабілізацію епідеміологічної ситуації та недопущення розповсюдження вірусу.
Верховною Радою України нещодавно було внесено зміни до законодавства, які передбачають специфіку життєдіяльності громадян, бізнесу і держави в поточних умовах, враховуючи наявні виклики та небезпеки: введено обмеження на експорт товарів медичного призначення, запровадження податкових пільг, встановлення мораторію на проведення документальних та фактичних перевірок, а також встановлення права працівників виконувати роботу дистанційно тощо; встановлено адміністративну відповідальність за порушення правил карантину зі штрафом від 17 тис. грн до 34 тис. грн (для посадових осіб – від 34 тис. грн до 170 000 тис. грн); посилено кримінальну відповідальність за порушення санітарних правил і норм щодо запобігання інфекційним захворюванням та масовим отруєнням (штраф у розмірі від 17 тис. до 51 тис. гривень або арешт на строк до 6 місяців, або обмеження волі на строк до 3 років, або позбавленням волі на строк до 3 років; якщо такі діяння спричинили загибель людей чи інші тяжкі наслідки – позбавлення волі на строк від 5 до 8 років).
Як бачимо, на сьогодні за порушення встановлення правил поведінки під час режиму надзвичайної ситуації, пов’язаної зі швидким розповсюдженням коронавірусу, вже передбачено доволі серйозну відповідальність, тому ставитися до ситуації необхідно серйозно, але точно не панікувати. Між тим, запровадження режиму надзвичайної ситуації передбачає і певні додаткові гарантії для населення. Серед них – право на відшкодування збитків, завданих у результаті надзвичайної ситуації, надання матеріальної, гуманітарної, психологічної та інших видів допомоги за рахунок державного або місцевого бюджетів. Таким чином, на сьогодні у громадян не повинно бути підстав для занепокоєння щодо запровадження у Києві та на територіях окремих областей надзвичайної ситуації. Якщо владні структури будуть діяти виключно у межах наданих їм повноважень, а громадяни – дотримуватись правил поведінки під час надзвичайної ситуації й не сіяти паніку, ми маємо всі шанси гідно пройти цей період життя країни.
Андрій Помазанов, експерт з реформування правоохоронних органів, органів юстиції та судової гілки влади UIF
Вам також буде цікаво:
Зима близько. Топ-10 критичних факторів для енергобезпеки України
Підтримка ветеранів
Вбивство Вороненкова: експерти UIF прокоментували заяву Генпрокуратури
«Інфраструктура демократії: ключові проблеми та шляхи їх вирішення»
Зауваження і пропозиції до проєкту Концепції професійної орієнтації
Україна намагається реанімувати проект із будівництва СПГ- терміналу