Міністр оборони України Андрій Загороднюк анонсував будівництво двох нових військових баз на Донбасі – в Маріуполі і Сєвєродонецьку. Це дуже правильне рішення. Про це пише на своїй сторінці у соцмережі «Фейсбук» експерт програми «Міжнародна і внутрішня політика» Українського інституту майбутнього Ігар Тишкевіч.
Він нагадав, що експерти Українського інституту майбутнього з 2018 року пропонували побудувати 3-4 військові бази на Донбасі протягом найближчих 4-5 років. Вони мають стати частиною більш масштабної програми розвитку інфраструктури регіону. Другим магістральним напрямком, зауважує Ігар Тишкевіч, повинна стати рокадна дорога вздовж всієї лінії фронту.
«Будівництво військових баз на Донбасі – це не лише безпека, а й політика, економіка і соціальний ефект. По-перше, військова база змінює характер місцевого бізнесу. Йдеться про безпеку, інвестиції в регіон, появу навіть не робочих місць (що важливо), а нових бізнесів – відхід від вугільно-металургійного. Це невеликий, але важливий крок. Будівництво військових баз сприятиме створенню робочих місць і заробітку місцевим будівельникам, постачальникам тощо. По-друге, робочі місця і бізнеси – це «робота» – цінність серед місцевого населення. Тобто постійним роботодавцем (нехай навіть опосередкованим) стають ВСУ. Роботодавець – авторитет або таким стає. Свідченням цьому є соцопитування й фокуси на Донбасі по обидва боки кордону. Роботодавець ВСУ – це дещо інше ставлення працівників до державного проєкту «Україна». Маю на увазі лояльність державі, а не партіям. По-третє, військові, які стоять на постійній основі, це військові та їхні родини, привезені з собою, так і результат одруження неодружених солдатів і офіцерів на місцевих дівчатах (або вихід заміж незаміжніх жінок-військових). Бригада з готівковим (а не обліковим) складом в 1-1,2 тисячі осіб означає приїзд у регіон 2,5-3 тисяч осіб (рахуючи сім’ї). Це люди з іншою ціннісною матрицею. І вони своєю присутністю змінюватимуть настрої в регіоні. Природно, не за рік-два. Такі проєкти – робота в довгу. По-четверте, демографічна ситуація в регіоні жахлива. Це від’їзд у зв’язку з військовими діями, трудова міграція помножена на накопичені за попередні кілька років проблеми. Поява декількох тисяч місцевих мешканців змінює структуру населення регіону. Більше працездатних громадян, дітей та змінені настрої. Ну і, нарешті, військова складова», – зазначає експерт UIF Ігар Тишкевіч.
Вам також буде цікаво:
З 30 січня UIF публікуватиме аналітичний огляд подій у РФ декілька разів на тиждень
Енергетична безпека України: як за п’ять років перетворитися на енергетичного тигра
Чому депутат не повинен контролювати прибуток “Нафтогазу”
«Основи російської державності» як нова ідеологія Росії на «після Путіна»
Ніде в Європі немає такого відкритого конкурсу до Верховного Суду як в Україні
Презентація: Бюджет 2021