Ілія Куса: Вбивство Касема Сулеймані розширить вплив Ірану й посилить його позиції в регіоні

Мертвий Касем Сулеймані служить Ірану не менш ефективно, ніж живий медійний персонаж, якого розкрутили американці. Для того, щоб «убити» символ, недостатньо лише натиснути кнопку або спустити курок. На цьому наголошує на своїй сторінці у соцмережі «Фейсбук» експерт з питань міжнародної політики та Близького Сходу Українського інституту майбутнього Ілія Куса.

Експерт зауважив, що підняття червоного «прапора помсти» над мечеттю Джамкаран в Ірані, похорон Сулеймані в Тегерані, траур в Іраку, войовнича антиамериканська істерія – це не порожні звуки для місцевого населення і Близького Сходу, хоч і можуть здатися дивними для зовнішнього обивателя. Сполучені Штати з кожним ударом по Ірану лише посилюють його.

«Смерть Касема Сулеймані лише розширить вплив Ірану і посилить його позиції в регіоні, як це сталося після вторгнення США в Ірак 2003 року. Численні мережі проіранських партизанських об’єднань володіють неймовірно широкою соціальною базою та користуються народною підтримкою – те, чого Сполученим Штатам так і не вдалося досягти. США продовжують діяти на поверхневому рівні, граючи або з загальнонаціональними елітами, або з малою частиною субнаціональних еліт (типу іракських курдів), яких вони вважають лояльними, або взагалі ні з ким не грають (як в Ірані та Сирії). Їх поглинула американоцентрична пиха й забобони щодо Близького Сходу. І знати про цей регіон у Вашингтоні хочуть не всі, або не надають значення, як зараз в адміністрації Трампа», – пише Ілія Куса.

При цьому він підкреслює, що «стратегія максимального тиску» США на Іран стала рятувальним човном для радикально-консервативного крила іранського політикуму, які в 2020 році отримають шанс на реванш на виборах президента.

«Через дії Трампа реформісти і помірні в Ірані повністю збанкрутували політично. Їх концепція поступового діалогу із Заходом, на яку зробив ставку Роухані, виявилася нецікавою і незрозумілою Вашингтону. Іншого запропонувати Ірану Роухані не зміг, і цей вакуум почали заповнювати силовики і консерватори. США можуть особливо не бояться голосування парламенту Іраку щодо їхнього виселення з країни. Завжди можна спертися, наприклад, на Іракський Курдистан. Можна навіть замутити міні-війнушку між ним і Багдадом», – аналізує Ілія Куса.

Водночас експерт UIF зазначив, що Трамп зробив для Ірану чудовий подарунок  –  створив сприятливу регіональну кон’юнктуру, яка дозволяє Тегерану паразитувати на ідеях видворення «американських окупантів» із Близького Сходу.

«Іран не буде заглиблюватися в фанатично-войовниче безумство, не стрілятиме по першому ліпшому американцеві. Вони створять довгострокову стратегію протистояння, вичавлюючи максимум зі сформованого, можливо тимчасового, антиамериканського консенсусу – стратегії, яку США так і не змогли народити за всі роки своєї іраксько-іранської саги. А вигоду від цього отримають лише радикали, екстремісти і геополітичні противники США. Тому головне питання всієї цієї вакханалії з авіаударом наступне: невже Сулеймані того коштував?» – резюмує Ілія Куса.

Команда UIF

Адміністрація