Зима 2019-2020 року буде іспитом для уряду. І питання навіть не в ціні на газ чи тепло, а в їх фізичній наявності. Крім того, на часі ще ряд енергетичних викликів.
До 2014 року новорічною традицією українських родин було обговорення теми припинення поставок газу та його ціни. Останні п’ять років все змінили.
Євроінтеграція забезпечила певну свободу вибору і нинішнє зниження цін на газ на 28% порівняно з квітнем цього року — це прямий наслідок ринкових реформ та ситуації на світових ринках. А не чиєсь персональне бажання, як це було раніше.
Але ця зима обіцяє для українців бути особливою.
В першу чергу зима 2019-2020 року буде іспитом для уряду. Від того, як впорається міністр енергетики та захисту навколишнього середовища з викликами енергобезпеки, залежатиме не лише економіка та безпека держави в цілому, а й доля Кабміну весною 2020 року.
Тут питання навіть не в ціні на газ чи тепло, а в їх фізичній наявності.
Окрім тактичних короткострокових завдань, цього року є кілька стратегічних завдань, які визначатимуть вектор розвитку енергетики та енергетичну стабільність країни на наступне десятиліття. Визначимо ключові.
1. Продовження транзитного контракту з РФ в ЄС
У 2019 році закінчується транзитний договір, і це не лише 2-4 млрд дол доходу для бюджету, а й питання підтримки експлуатації газотранспортної системи, технічної можливості забезпечення реверсу газу з ЄС, функціонування газосховищ та фізичної безпеки територій держави.
Тому вкрай важливо, щоб до кінця року був укладений довгостроковий договір транзиту з річним об’ємом транзиту не менше 70 млрд куб м газу, за правом України та ЄС та з формульною, ринковою ціною транзиту.
Важливим досягненням переговірної групи буде перенесення точки прийому-передачі газу на східний кордон України.
Це дозволить європейським компаніям продавати газ в Україні на оптовому ринку не за ціною “хаб плюс”, як зараз, а “хаб мінус”, тобто значно дешевше.
Необхідно також передбачити можливості віртуального реверсу газу. І що найголовніше, деполітизувати процес переговорів, щоб газ не дістався нам ціною зрад державних інтересів, здачі територій чи частини суверенітету держави, як це неодноразово було в історії.
2. Залучення стратегічного партнера для управління та інвестицій в ГТС
Це необхідно для забезпечення високого рівня завантаженості ГТС, інвестицій та модернізації системи.
Залучити топ-10 європейських транзитерів газу, можливо навіть із США, на умовах партнерства, що збільшить шанси законтрактувати більші об’єми газу та отримати довгостокові гарантії транзиту.
3. Залучення інвестицій у видобуток газу
Йдеться про підписання договорів про розподіл продукції з переможцями червневого тендеру.
Цього року вперше в історії України були проведені дев’ять конкурсів на укладення угод про розподіл продукції, які в перспективі 5 років дадуть можливість залучити 1,5 млрд доларів інвестицій.
Наразі переможці тендерів, українські, канадські та американські компанії очікують від уряду підписання угод.
З цього моменту видобувні компанії зможуть приступити до виконання програм робіт, які вже через два роки дадуть ранній видобуток газу, а в перспективі 5-7 років можуть кардинально змінити структуру українського газового ринку.
4.Проведення конкурсу УРП на шельфі Чорного моря
Стратегічне завдання для нового уряду, а також питання політики та безпеки, оскільки шельф межує з тимчасово окупованими територіями.
Для успішної реалізації цього проекту необхідно провести масштабний конкурс з амбіцією на залучення світових лідерів видобутку з достатнім досвідом роботи, фінансовими можливостями та політичними гарантіями.
5. Упровадження ринку електричної енергії
Цього року відбулася одна із топ-3 наймасштабніших реформ — набув чинності закон України “Про ринок електричної енергії”. І хоча часу до підготовки ринку до нових умов було достатньо, сьогодні індустрію штормить через коливання цін, неготовність ринкової та технічної інфраструктури.
6. Розробка стратегій та реалізація проекту поставок LNG в Україну
Одне зі стратегічних геополітичних завдань держави, для реалізації якого доведеться ще добре потрудитися як енергетикам, так і дипломатам.
LNG демонструє стрімкий ріст в світі і вже встиг вплинути на ціну газу в Європі. Поставки газу морем роблять держави незалежними від географічних обмежень, прив’язок до труби, ціни і природніх монополій, тому, сьогодні більшість морських держав в пришвидшених темпах будують LNG інфраструктуру.
Це варто робити і Україні.
7. Визначеність з реалізацією стратегії сталого розвитку, в тому числі через підтримку зеленої енергетики.
Верховна рада VIII скликання прийняла закон, впровадивши аукціони на ринку зеленої генерації. Від чинного уряду залежатимуть алгоритми проведення аукціонів і те, чи відбудуться вони взагалі.
Успішна реалізація закону дасть можливість здешевити вартість відновлювальної енергетики, збільшити інвестиції в галузь та створити “зелені” робочі місця.
8. Інтеграція енергосистеми України до загальноєвропейської енергосистеми ENTSO-E
У першу чергу це питання безпеки енергосистем, їх модернізація, підвищення надійності, збалансованості та залучення інвестицій, можливість експорту та імпорту електричної енергії країнам ЄС.
9. Стратегія розвитку атомної генерації
У Програмі діяльності Кабміну ні слова про те, якою буде стратегія розвитку атомної генерації, а це більше 50% частки електроенергії в енергобалансі держави.
В Україні працює 15 атомних енергоблоків, спроектованих за радянських часів. До 2020 року 12 з 15 енергоблоків закінчується проектний термін роботи, вісім блоків працюють понад проектний строк.
Якою буде стратегія уряду щодо закриття, продовження строку експлуатації атомних блоків, поводження з радіоактивними відходами, забрудненими територіями? Відповіді наразі поки що немає.
10. Протидія Nord Steam II
Що робити з політично обумовленим проектом РФ побудови газогону в обхід України?
Раніше депутати VIII спільно з командою “Нафтогазу” і МЗС домоглися відтермінування будівництва цього токсичного проекту на два роки, що дало можливість державі отримати більше 4 млрд дол доходу та забезпечили важель переговорів з РФ.
Чи знайдуться такі ентузіасти у чинному парламенті — покаже час і результати їхньої роботи.
***
Кожне із перелічених завдань — це окремий великий проект і масштабна робота з його реалізації.
Енергетика — це пальне для росту економіки. Сьогодні промисловість страждає від турбулентності на ринку електричної енергії. Інвестори — від невизначеності державної політики в сфері підтримки зеленої генерації. Атомні станції — від критичного недофінансування і відсутності стратегії.
А говорити про ціну на газ можна буде лише тоді, коли він є, фізично.
Наталія Кацер-Бучковська, експерт з енергетики та інвестицій UIF
Вперше опубліковано: Економічна Правда
Вам також буде цікаво:
Україна і Росія можуть підвищити ставки на Донбасі
Державні підприємства в Україні: ефективність бізнес-моделей
Україна на ринку напівпровідників: стратегія стрибка у втікаючий потяг
Імпорт LNG як джерела диверсифікації енергоресурсів та гарантії енергозалежності України
«Слуги народу» підготували атомну бомбу для сільського господарства
Зачем Лавров поехал в Африку?