Уряд Румунії врятований, ВВП збільшується, проте опозиція невдоволена

Вотум недовіри проти уряду – відхилений, тож загроза відставки уряду цього року минула. Але опозиція отримує підтримку ще однієї партії, що може збільшити шанси на відставку уряду в наступному році. Водночас добробут населення та економіка за уряду Віоріки Денчіле зростають: пенсії заплановано підвищити, ВВП збільшується, бюджет суттєво наповнять за рахунок корпорацій, видатки на соціальні проекти збільшать, а рівень безробіття падає. Але, з іншого боку, інвестори прогнозують обвал економіки у зв’язку з новими корпоративними податками. А проти колишнього президента відкривають кримінальну справу… Про ці та інші новини детальніше читайте в дайджесті новин з Румунії за 18 – 24 грудня.

Лідер правлячої Соціал-демократичної партії Лівіу Драгня написав у Facebook, що, згідно з прийнятим пенсійним законом, до 2022 року очікується значне підвищення пенсій, в деяких випадках – аж до 250%. За словами Драгні, вирішена проблема нерівності – за однакову працю люди будуть отримувати однакову пенсію; також можна буде купити до 5 років стажу у будь-який період залежно від потреб; врахують усі пенсійні внески, зроблені за 1975-2001 роки, що дозволить підвищити пенсію ще мінімум на 10%. Він також додав, що скорочується пенсійний вік для матерів, які мають принаймні три дитини. Ці нововведення до пенсійного закону мають збільшити кількість пенсіонерів середнього класу.

Реальний ВВП (з урахуванням інфляції) в Румунії у 2017 році склав 856,726 мільярдів румунських лей (або 211, 838 мільярдів доларів США), що на 7% вище від 2016 року, згідно з попередніми оцінками Національного інституту статистики.

Вотум недовіри до уряду правлячої коаліції Соціал-демократичної партії (СДП) – Альянсу лібералів та демократів (АЛДЕ), ініційований трьома опозиційними партіями, був відхилений на голосуванні. За нього було віддано всього 161 голос з необхідних для прийняття 233. СДП, АЛДЕ та Демократичний союз угорців Румунії (ДСУР) відмовились голосувати.

Голова партії Демократичний союз угорців Румунії (ДСУР) Келемен Хунор на парламентських дебатах щодо вотуму недовіри до уряду запропонував опозиційним партіям спільно підготуватися до висловлення наступного вотуму недовіри на весняній парламентській сесії, розробити нову урядову програму і запропонувати кандидатуру нового прем’єр-міністра. При цьому він надав опозиції прерогативу координувати цей процес.

Рівень безробіття в Румунії падає. У третьому кварталі 2018 він знизився на 0,2% порівняно з попереднім кварталом та тепер становить 3,9%. Найвищий відсоток безробітних зареєстрований серед молоді (15-24 роки), він становить 16,5%. Дані опубліковані Національним інститутом статистики.

Проти Президента Румунії 1990–1996, 2000–2004 років Йона Ілієску, колишнього віце прем’єр-міністра Румунії Гела Войкана та ще двох колишніх військових високопосадовців порушують кримінальну справу за звинуваченнями у вчиненні злочинів проти людства під час Румунської революції 1989 року. Підсудних Ілієску та Войкана звинувачують у навмисній дезінформації населення, що призвело до «загального психозу» серед людей, який призвів до «братовбивства, хаотичного вогню, суперечних військових наказів», у наслідок чого загинуло 862 та було поранено 2150 осіб. Вищий суд Румунії заявляє, що саме дезінформація населення могла б створити умови для подій, що призвели до страти Чаушеску у 1989 році.

Румунський парламент прийняв закон, що зробив можливим уникнення тюремного ув’язнення за ухилення від сплати податків за умови їх подальшої сплати + сплати штрафу у 20% від суми несплачених податків.

Румунський уряд ввів додаткові корпоративні податки, зробив так звані «податки на жадібність», ігноруючи обурення внутрішніх та іноземних інвесторів, які заявили, що це призведе до підняття рівня споживчих цін, зниження інвестицій, підвищення безробіття, руйнування пенсійної системи та румунської економіки загалом. Надзвичайний наказ уряду про нові фіскальні міри з 1 січня підвищить податки для банків (податок на банківські активи), енергетичних та телекомунікаційних компаній, змінить функціонування обов’язкових приватних пенсійних фондів. Так уряд планує зібрати додаткові 3,6 млрд лей, що дорівнює 24,1 млрд гривень.

Зібрані з нових корпоративних податків кошти планують витратити на побудову 5000 дитячих садків спортивного профілю, фінансування запропонованих місцевою владою та університетами проектів розвитку, додаткового підвищення пенсій на 15% з вересня 2019 року, підвищення зарплат для вчителів.

Надзвичайний наказ уряду про нові фіскальні міри також передбачає фіксування цін на природний газ і електроенергію для кінцевих користувачів на наступні три роки. Крім того, буде створено фонд розвитку та інвестицій, який буде використовуватися для фінансування проектів в галузі охорони здоров’я, освіти, місцевого розвитку та інфраструктури.

Віктор Козленко, стажер УІМ