Українське військове керівництво продемонструвало свою неефективність, проґавивши напад російських ВМС на українські катери. Щоб уникнути таких наслідків, необхідно змінити модель управління збройними силами в цілому.
У дослідженні британського генерала у відставці та експерта Українського інституту майбутнього Глена Ґранта та консультанта з питань безпеки Володимира Міленського “Моделі оборони – як зрозуміти оборонний стиль країни” пропонують розібратися з тим, як організований оборонний комплекс, зокрема, окреслюють 4 моделі оборони.
Перша модель – раціональна. Вона властива для економічно та політично розвинутих держав, які вкладають значні бюджети у свої оборонні здатності, наприклад, США або Велика Британія. Для цієї моделі характерні чітко структурована вертикаль державних органів, які займаються безпекою та обороною, добре налагоджений процес прийняття рішень і натреновані солдати. Друга модель – емоційна. Вона властива для слабких демократій, зокрема, і для України. Вона є повною антитезою раціональній моделі: ефективне планування відсутнє, рішення приймаються ситуативно й емоційно.
Третя модель – політично-домінуюча. Вона характерна для держав, які не відчувають значної зовнішньої загрози, не хочуть встрягати у конфлікти, залишаючися нейтральними, але мусять підтримувати імідж. Тому такі держави помірно вкладаються у військову сферу, але схильні до довготермінового планування (Австрія, Швейцарія, Фінляндія). Четверта модель – мілітарно-домінуюча. Часто зустрічається у державах із військовими режимами, або тих, де силовики є значною частиною політичної еліти. До таких належить і Росія, де колишні КДБшники сьогодні очолюють найвищі державні посади. Для держав із такою моделлю характерні значні капіталовкладення у військову сферу, але на посадах залишаються корумповані та ліниві генерали.
“Росія має довгу традицію мілітарно-домінуючої моделі оборонної сфери, яка корінням сягає часів СРСР. Україна також має такий спадок. Але РФ сьогодні прагне втілити раціональну модель”, – зазначає Глен.
Він констатує, що Україна зробила значний ривок у розвитку Збройних сил протягом останніх років, але так і не спромоглася змінити модель керування в цілому.
Емоційна модель “оборонки” загрожує вкрай неефективним керівництвом і нефаховими кадрами. Наслідки: Іловайськ, Дебальцеве, Керченська протока, – події, які багатьма оцінюються як кричуща військова помилка, трапляються ледь не регулярно і закінчуються трагічно.
Екс-генерал британської армії порадив будувати ту модель оборонного комплексу, яка буде здатна вирішувати ситуації, подібні до Азовської кризи, самостійно.
Повний текст дослідження мовою оригіналу читайте за посиланням.
Матеріал було вперше опубліковано на Gazeta.ua
Вам також буде цікаво:
Russia in details: events and trends in Russia over the last week (13.06-17.06)
Павло Клімкін: Треба припинити спекуляції довкола подвигу тих, хто воював у Другій світовій війні
“Foundations of the Russian State” as the new ideology of Russia in the “post-Putin” era
Абхазько-грузинський конфлікт: які висновки може зробити Україна
Законопроект “Про прощення” для деокупованих Донбаса і Крима презентували в Українському інституті майбутнього
Перші результати тестування на знання законодавства кандидатів на зайняття посад Директора, першого заступника та заступника директора Державного бюро розслідувань