ФОТО: ua.112.ua
Держави, які у свій час стали піонерами в розробці такої стратегії, нині очолюють рейтинги економічного стану країн. Якщо сьогодні почати розвивати інтелектуальний потенціал, то вже завтра він конвертується не лише в матеріальний достаток, а й капітал освіти, культури здоров’я, тощо.
В якості наочного прикладу як це спрацювало і головне «чому?», коротко розгляну кейси трьох країн – Сполучених Штатів Америки, Японії та Китаю.
Курс США на інновації був запроваджений ще з 60-х років, але програмний документ прийнято значно пізніше. Серед 30 пунктів стратегії ключовими були наступні:
Використання легального програмного забезпечення на федеральному рівні. Якщо в нас прийнято карати, то в США пішли іншим шляхом – заохочень.
Підвищення транспарентності. США надає надважливе значення інформації та інформаційному обміну між різними федеральними агентствами та громадськістю.
Контакти з правовласниками. Уряд США надає підтримку та взаємодіє в наступних питання: як повідомити про порушення прав, судове переслідування порушників і т д.
Моніторинг звітності (знати про все, що відбувається в сфері ІР). Представники відповідних федеральних агентств зобов’язані щорічно надавати інформацію про кількість кримінальних справ. Для того, щоб в Україні отримати інформацію про кількість кримінальних проваджень в сфері ІР довелося місяць чекати відповідь на запит до правоохоронців. Відповідно до даних Нацполіції за останні 5 сталося 6915 таких правопорушень, з них до суду потрапило 880. Виходить, що лише кожне восьме розпочате кримінальне провадження в сфері ІР «доживає» до суду.
Наступним пунктом стратегії є координація дій федеральних, державних і правоохоронних органів. На жаль, про координацію важко говорити в Україні, коли у виконавчій владі питаннями інтелектуальної власності займається Міністерство економічного розвитку, тоді як у Верховній Раді це поле діяльності комітету з питань освіти і науки.
Кейс Китаю – класичний приклад реалізації гасла «і словом і ділом». З 2008 року Піднебесна втілює Державну програму стратегії розвитку ІВ.
В документі визначені чотири основні завдання: зайняти перше місце в світі за кількістю щорічних заявок на патенти на винаходи, підвищити ефективність використання ІВ і збільшення долі наукоємної продукції, покращити захист прав ІВ, підвищення знань в сфері ІВ.
Чіткість цілей забезпечує результат. І хоча 39-ий рік поспіль першість в світі тримають США, впродовж останніх років Китай б’є світові рекорди за кількістю заявок на патент.
Наступний кейс – Японія. Країна займає перше місце в світі з 144 можливих щодо розвитку інновацій. За офіційними даними ще в 1996 році національна система ІР характеризувалась як негнучка та застаріла, а законодавство і державна політика вимагали перегляду. Японський уряд розробив стратегічний план до 2025 року:
Підвищення ВВП шляхом збільшення доходів компанії за рахунок експорту продукції, заснованої на інтелектуальній власності, перетворення знань у важливе джерело національного багатства.
Міждисциплінарна та міжвідомча координація найважливіших інноваційних проектів (акценти: патентна система має стати зручною, процедура експертизи патентних заявок швидкою). Таким чином, строки патентної експертизи скоротились з 26 місяців до 11.
Формування циклу інтелектуальної творчості. В якості національної ідеї країна визначила «перетворення Японії в націю, засновану на інтелектуальній власності «IP-based state». Логічно, що на осіб, які умисно порушують право інтелектуальної власності, в Японії чекає суворе покарання. В той же час, держава своїх громадян не просто поважати результати розумової праці інших, але й самим бути креативними, творчими, винахідливими.
Вважаю, що в України є унікальна можливість врахувати найкращий світовий досвід та розробити дієвий план розвитку сфери інтелектуальної власності. Але як сказав один з китайських стратегів «Стратегія без тактики – це найповільніший шлях до перемоги. Тактика без стратегії – просто метушня перед поразкою». Тому я пов’язую перемогу не з самим фактом прийняття стратегії, не з обсягом її тексту, а саме можливістю її подальшої реалізації.
Тетяна Ющенко, асоційований експерт аналітичного центру УІМ, адвокат Патентно-юридичної Агенції «Дубинський і Ошарова»
Вам також буде цікаво:
“Тіньовий флот” росії: Як санкції не зупиняють фінансування війни через нафтовий бізнес
Вежі Кремля. Хто буде ділити спадок Путіна?
“Це надихає”: Прогноз на 2018 рік приніс UIF популярність і винагороду
Анатолій Амелін: Команда Зеленського вирішила технічно «кинути» президента та український бізнес
Володимир Шульмейстер вперше прокоментував призначення радником у Миколаївській ОДА
Для чого нам нове свято – День державності