Підсумки круглого столу “Чи Україна – морська держава”

20 серпня у приміщенні аналітичного центру Український інститут майбутнього ГО “Бізнес—Варта” спільно з Українським інститутом майбутнього провела круглий стіл, присвячений темі корупції та монополізації бізнесу в морських портах України.

У заході взяли участь депутати, діючі та колишні міністри, чиновники, представники морського бізнесу та суміжних галузей, а також громадські організації. Завдання, яке ставили перед собою учасники заходу, — піддати розголосу корупційні схеми, які діють у морських портах, прорахувати їх можливі наслідки та знайти спільні шляхи вирішення цих проблем.

“З липня 2016 року в Миколаївському морському порту почали відбуватися дивні речі: прихід нової керівної команди, що розпочала необґрунтовані звільнення, конфлікти з профспілками, — розповідає представник компанії, яка є морським агентом, “Пасіфік Мерітайм” Станіслав Наливайко. — У грудні 2016-го був наступний дзвіночок —  приватна фірма “Альфа безпека” перебрала на себе – за лобіювання адміністрації порту – весь обсяг охорони морського порту. У  січні 2017 року послуги швартування суден були переведені з адміністрації порту на приватну фірму “Портосервіс Миколаїв”, яка була нав’язана агентам, як єдина з такими послугами. А з 20 квітня 2017 року почався безпрецедентний тиск та перешкоджання нашій законній господарській діяльності з боку адміністрації Миколаївського морського порту, аби вибити нас з ринку надання  послуг агентування суден в Миколаєві”.

За словами Наливайка, близько 30 професіоналів, які працювали на підприємстві, було звільнено.

“Але ми не були унікальні у цьому: за короткий час відбулося зменшення кількості агентських компаній в порту, яких адміністрація порту також витіснила з ринку у різні способи. Як результат, весь ринок агентування в Миколаєві було звужено до компанії “Сервіс-Транс” і декількох наближених до неї. В жодній іншій країні не відбувається такого, щоб адміністрація порту нав’язувала судновласнику — в випадку з Україною найчастіше іноземному — морського агента”, — зазначив він.

За словами колишнього міністра екології Ігор Шевченко, в Україні на сьогодні працює система “влада як бізнес”. Кожна людина у владі намагається і собі заробити, і комусь.

“Поки не зміниться влада на горі, яка буде готова це змінити, розвитку країни і служіння людям не буде. Маємо пам’ятати, основа економіки — бізнес. Оскільки саме він створює додану вартість.

В екологічній сфері — ціла мафія, де один одного поновлює на посаді. Бо це дуже хлібне місце (За оцінками експертів у сфері портової інфраструктури, через неправомірну діяльність Держекоінспекції Україна втрачає до $200 млн на рік). Ми з колегою Півоварським у 2015—му вирішили діяти згори — підписали відміну контролю баластних вод”, — зазначив він.

Щоб змінити цю ситуацію, достатньо було б міністра, в якого є певна свобода дій і бажання щось змінювати, підсумував колишній міністр.

Колосальні збитки від дій екоінспекції понесли й інші компанії галузі.

“Наші судна ходять по всьому світу, але така “турбота” про екологію існує лише в українських портах. Ми одними з перших вступили у відкрите протистояння з екоінспекцією ще у 2010—му році, коли екологія, як і інші сфери, обросла схемами по збагаченню сім’ї, — розповідає представник компанії “Трансшип” Іван Ніякий. — Це призвело до десятків затриманих суд, сотень судових позовів. Наша принциповість обійшлася нам у більше, ніж 3 мільйони доларів за ці роки”.

Модератор заходу, директор програми “Інфраструктура майбутнього” Українського інституту майбутнього Володимир Шульмейстер торкнувся іншої проблеми — більшість керівників підприємств морської галузі —11 з 13—ти керівників морських портів України — перебувають у статусі “виконуючий обов’язки”. Статус “в.о.” — це можливість маніпуляції керівником, відсутність у керівника впевненості у завтрашньому дні, по суті такий керівник виконує завдання, які перед ним ставитимуть з різних місць, які не пов’язані із професійною діяльністю.

За словами колишнього начальника інспекції з підготовки і дипломування моряків Іллі Тихонова, міністерства мають приймати обґрунтовані і відкриті рішення. Якщо нормативні акти приймаються — вони мають випускатися.

Інша тема, якою варто зайнятися, — кваліфікація людей, які обирають постачальника послуг для державних підприємств, зазначив Михайло Дудников, голова правління ПАО  “Іллічевський судоремонтний завод”.

Один із учасників круглого столу висловив пропозицію щодо розробки дорожня мапи дій від аналітичного характеру від Українського інституту майбутнього, яка могла б бути застосована для грамотного подолання проблем у морській галузі.

Всі учасники круглого столу погодилися з головним висновком — без політичної волі і відповідних рішень згори не варто чекати покращення ситуації у морській галузі.

Основні проблеми, які були розглянуті під час заходу:

—    Рейдерство бізнесу та тиск на нього;

—    Зловживання службовим становищем;

—    Заниження оцінки активів;

—    Затримка суден екоінспекцією;

—    Виконуючі обов’язки на підприємствах галузі замість директорів;

—    Монополізація морського бізнесу.

Відповідно, було прийнято ряд рішень, що мають допомогти при вирішенні цих проблемних питань:

—    Об’єднання бізнесу;

—    Активна робота над нормативною базою: аналіз діючих законів, підзаконних актів, постанов та наказів з подальшою розробкою змін до них задля усунення недоліків, що шкодять бізнесу;

—    Проведення регулярних зустрічей з представниками бізнесу та бізнес-асоціацій з метою більш глибокого вивчення існуючих проблем та пошуку шляхів їхнього вирішення. Публічна відкрита робота у цьому напрямку;

—    Продовження роботи над питаннями, що озвучені у Відкритому листі до Президента України та Прем’єр-міністра України після його підписання представниками морської транспортної спільноти.